Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Яку роль відігравало Московське князівство у зближенні Великого князівства Литовського з Польським королівством?
Московське князівство відігравало важливу роль у політичних процесах Центральної Європи, зокрема у зближенні Великого князівства Литовського з Польським королівством. Після розпаду Золотої Орди та послаблення її контролю над руськими землями, Московія почала активно розширювати свої території. Це призвело до загрози для Литви, яка намагалася утримати свої володіння. Внаслідок цього Литва шукала союзників.
Яким був вплив монголів на історію країн Центральної Європи?
Монголи, завоювавши великі території в Східній Європі в XIII столітті, суттєво змінили політичний ландшафт регіону. Але країни центральної Європи не були завойована монголами, хоча вони й пройшлись по ним й принесли масові руйнування і смерть, але також сприяли економічному розвитку через встановлення нових торгових шляхів.
Діємо: практичні завдання
За допомогою додаткових джерел інформації, визначте ключові відмінності між суспільно-політичною організацією країн Європи та держав «східного типу»
Держави «східного типу», зокрема Московське князівство, розвивалися під впливом стародавніх деспотій і кочових племінних союзів. Вони мали військовий характер, що вимагало жорсткої централізації та необмеженої влади монарха. Права підданих не враховувалися, а закон був вираженням волі володаря.
У країнах Європи домінували феодальні монархії з розвинутою системою васалітету, де влада королів часто обмежувалася впливом церкви та феодалів. У державах «східного типу» (наприклад, в Османській імперії чи Китаї) існували деспотичні режими, де влада концентрувалася в руках одного правителя, а особисті права громадян були сильно обмежені.
У середньовічній Європі церква мала величезний вплив на політичні та соціальні процеси. В східних культурах релігія також відігравала важливу роль, але часто в контексті деспотичних режимів, де релігійні інституції були під контролем держави.
Стоп. Фейк
Совєтський кінорежисер Сергій Ейзенштейн у своєму фільмі «Олександр Невський» представив битву на Чудському озері величною перемогою, яка значно вплинула на події у тогочасному світі. Саме в цій стрічці прозвучала відома всім фраза: «Хто з мечем прийде до нас, від меча і загине!». За допомогою додаткових джерел інформації визначте, як цей фільм вплинув на формування фейкових уявлень про масштаби та значення цієї битви.
Фільм Сергія Ейзенштейна «Олександр Невський», знятий у 1938 році, суттєво спотворив сприйняття битви на Чудському озері, відомої як Льодове побоїще. Основні аспекти його впливу:
- У фільмі князь зображений як народний герой, що веде свій народ до перемоги. Проте історичні джерела свідчать, що він не міг брати участь у битві через малолітство, що робить цей образ ідеалізованим і неправдивим.
- Фільм представляє битву як вирішальну подію в історії Русі, тоді як реальні втрати з боку Тевтонського ордена були мінімальними — всього 20 осіб. Це значно перебільшує значення конфлікту.
- Створений під час напередодні Другої світової війни, фільм слугував інструментом радянської пропаганди, підвищуючи патріотичний дух і ненависть до ворога. Слова «Хто з мечем прийде до нас, від меча і загине!» стали символом боротьби проти іноземних агресорів.
- Фільм створив новий міф про Невського як захисника руських земель, спотворюючи реальні факти та формуючи фейкові уявлення про його роль у боротьбі з західними агресорами.
Діємо: практичні завдання
Перегляньте навчальне відео та визначте місце України у подіях 1514 р. Якою була роль гетьмана Острозького у битві під Оршею?
Україна, як частина Великого князівства Литовського, відігравала важливу роль у битві під Оршею. Українські воїни, разом із литовцями, білорусами, поляками та іншими союзниками, брали участь у війську, яке зупинило московську експансію. Це свідчить про значний внесок українців у захист своїх земель від зазіхань Московської держави.
Костянтин Острозький, волинський князь і великий гетьман Литви, очолив союзне військо та здобув блискучу перемогу над московською армією. Він проявив талант полководця, організувавши ефективну стратегію бою. Перемога під Оршею прославила Острозького в Європі як одного з найвидатніших воєначальників свого часу.
Поміркуймо!
Подумайте, як ритуали «бити чолом» або жалувати одяг «з княжого плеча» характеризують систему управління у Московському князівстві.
Ритуал «бити чолом» символізує підпорядкування підданих князю. Це вказує на те, що влада князя була абсолютною, і піддані мали визнавати його верховенство.
Жалування одягу «з княжого плеча» демонструє, що привілеї та ресурси були під контролем князя. Це означає, що статус і матеріальні блага залежали від милості правителя, а не від особистих заслуг чи досягнень.
Ці ритуали підкреслюють такі відносини, де піддані залежали від благословення князя для отримання соціального статусу та матеріальних благ.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте подані ілюстрації. Поміркуйте, про що свідчать написи на шоломі із цитатами з Корану. Яку інформацію можна довідатися із гравюри про прийом послів Василем ІІІ?
Написи на шоломі Олександра Невського із цитатами з Корану
свідчать про вплив Золотої Орди на руські князівства. Це демонструє тісні політичні та культурні зв’язки, а також залежність від Орди. Написи могли бути символом визнання влади хана або використанням східних традицій у військовій атрибутиці.
Гравюра про прийом послів Василем III
показує авторитарний характер управління Московського князівства. Василь III сидить на троні, підкреслюючи свою велич і статус. Посли, які вклоняються, демонструють підпорядкування та дипломатичну залежність. Це також вказує на монгольські традиції у придворному етикеті, що залишалися в Московії навіть після звільнення від Орди.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Укладіть перелік найважливіших подій, які ви вважаєте важливими для розуміння цієї теми.
- Піднесення Москви за Івана Калити, який отримав ярлик на велике княжіння у 1327 р.
- Куликівська битва у 1380 р., де московське військо здобуло перемогу над військом Мамая.
- Розорення Москви Тохтамишем (1382 р.)
- Іван ІІІ у 1472 р. одружився з племінницею останнього візантійського імператора Софією Палеолог та на цій підставі став підкреслювати своє спадкоємство щодо візантійських василевсів.
- Приєднання Новгорода до Московського князівства (1478 р.)
- Припинення виплати данини Великій Орді Іваном III у 1478 р.
- “Стояння на Угрі” (1480 р.)
- Створення Судебника (1497 р.)
- Війна з Великим князівством Литовським за порубіжні землі у 1503 р
2. Які наслідки мала Куликівська битва для розвитку Північно-Східної Русі?
Куликівська битва не принесла звільнення від монгольської влади, але заклала основи для подальшої боротьби за незалежність. Вона підвищила авторитет Московського князівства та сприяла консолідації руських земель навколо Москви.
3. Чим була спричинена війна між нащадками Дмитрія Донського? Якими були її наслідки?
Війна між нащадками Дмитрія Донського була спричинена боротьбою за владу та території в умовах політичної нестабільності після його смерті. Наслідками стали тривалі міжусобні війни, які значно послабили Московське князівство і призвели до внутрішніх конфліктів. Але водночас в Орді також почався занепад після поразки Тохтамиша від Тимура у 1395 р., що сприяло ослабленню монгольського контролю.
II. Обговоріть у групі
1. Історик Ярослав Дашкевич зазначає: «Упродовж тривалого часу датою заснування Москви вказували 1147 р., посилаючись на інформацію в літописі. Натомість, ця дата не набула доказового твердження. Як поселення місто згадується лише під 1272 р., коли було проведено перепис населення Золотої Орди». Чому існують розбіжності у визначенні дати заснування Москви? Кому і для чого було вигідно вказувати датою заснування Москви 1147 р.?
Вказування дати заснування Москви 1147 р. могло бути вигідним для московських князів та їх нащадків, оскільки це дозволяло підкреслити давність і значущість міста, що сприяло піднесенню його статусу та претензій на владу над іншими руськими землями.
Створення міфу про давнє заснування Москви могло служити для зміцнення ідеологічної єдності та національної ідентичності, особливо у періоди, коли Москва прагнула до об’єднання руських земель під своєю владою.
2. Влітку 1480 р. золотоординський хан Ахмат підійшов з великим військом до прикордонної московської річки Угри. Московське військо встало на протилежному березі. Ні Ахмат, ні Іван ІІІ так і не ризикнули почати генеральний бій — на тому й зійшлися. Чи є підстави вважати, ніби це «стояння на річці Угрі» ознаменувало собою повалення ординського ярма?
«Стояння на річці Угрі» 1480 року можна вважати символом завершення залежності Московського князівства від Золотої Орди, оскільки після цього Москва припинила виплату данини Великій Орді. Проте формальної незалежності Московська держава не досягла, адже виплати кримським ханам тривали ще понад 200 років, що свідчить про збереження певних елементів залежності.
3. Із середини XV ст. московський цар Іван ІІІ почав вперше вживати титул «государя всієї Русі». На яку політику Москви вказував цей титул? Як вона вплинула на становище України?
Титул «государя всієї Русі» вказував на політику Москви щодо об’єднання всіх руських земель під своєю владою. Це означало, що Іван III претендував на спадок усіх володінь Рюриковичів, включаючи землі, що входили до складу Великого князівства Литовського. Ця політика призвела до тривалого конфлікту за порубіжні українські й білоруські землі. У 1503 р. Москва захопила Чернігово-Сіверщину та встановила там свій політичний устрій.
III. Мислю творчо
Доберіть аргументи, які розвінчують фейки про велич і непереможність російського війська на прикладі Куликовської битви.
Чисельність військ була значно перебільшена.
Згідно з сучасними дослідженнями, чисельність військ обох сторін не перевищувала 10–12 тисяч воїнів з кожного боку, що значно менше за цифри у 100–150 тисяч, які часто наводяться в російських джерелах. Це ставить під сумнів масштабність битви.
Відсутність археологічних доказів.
На місці передбачуваної битви (Куликове поле) не знайдено жодних значних слідів побоїща, що викликає сумніви щодо реального масштабу події та її опису в літописах.
Мамай не був повноцінним правителем Золотої Орди.
Мамай претендував на ханський престол, а москва стала на сторону хана із роду Ченгізів. Це свідчить, що Куликовська битва була радше внутрішнім конфліктом у Золотій Орді, ніж боротьбою за незалежність Русі.
Перемога не принесла звільнення від Орди.
Після битви Москва залишалася залежною від Золотої Орди: данину було відновлено вже у 1382 році після розорення Москви ханом Тохтамишем. Це суперечить міфу про «визволення» Русі після Куликовської битви.
Ідеологічне перебільшення значення битви.
Куликовська битва стала символом у російській історіографії для піднесення образу Москви як «збирача земель Русі», але реальні наслідки битви були обмеженими і не змінили залежності від Орди.