Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак
Пригадайте, які зміни відбулися в житті Русі-України від часів Аскольда до завершення правління Ярослава Мудрого.
Отже, основні зміни, які відбулися в житті Русі-України від часів Аскольда до завершення правління Ярослава Мудрого:
Політичний устрій:
- Русь-Україна пройшла шлях від вождівства (за ранніх слов’ян) до централізованої монархії на чолі з великим князем київським (наприкінці Х – у середині ХІ ст.).
- Завершилося формування території держави, становлення монархічної форми правління, створення перших законів.
Суспільний устрій:
- Суспільство поділялося на три стани з різними правами й обов’язками: 1. Духовенство. 2. Князі, бояри, дружинники. 3. Простолюд (селяни, міщани).
- Основну масу населення становили непривілейовані селяни (смерди, закупи, рядовичі) та міщани. Найнижчу сходинку посідали холопи (невільники).
Міста і села:
- Розвинулися різні типи поселень: неукріплені села, укріплені замки знаті, сторожові гради, міста як політичні, торговельні, ремісничі й культурні центри.
- Міста складалися з укріпленого дитинця, де жила верхівка, та посадів з ремісниками і купцями.
Повсякденне життя:
- Центром життя була велика патріархальна сім’я.
- З поширенням християнства з’явилася традиція двох імен – слов’янського та християнського.
Господарство:
- Господарство було натуральним. Головні заняття – землеробство, скотарство, ремесла (металообробка, гончарство, обробка дерева і шкіри тощо).
- Русь-Україна була важливим центром міжнародної торгівлі завдяки розташуванню на перетині торгових шляхів.
Отже, за цей період Русь-Україна перетворилася на централізовану монархію з розвиненим суспільним устроєм, господарством, містами й торгівлею. Відбувся розквіт держави.
Поміркуймо!
Розгляньте схему й ознайомтеся зі значеннями понять у рубриці «Варто запам’ятати!». На основі здобутих раніше знань та цієї інформації поміркуйте, які права й обов’язки мала кожна соціальна спільнота.
На основі схеми та інформації з тексту, можна визначити такі права та обов’язки різних соціальних спільнот Русі-України:
Привілейовані стани:
Великий князь:
- Права: мав усю повноту влади, видавав закони, керував військом, судив, укладав міжнародні угоди
- Обов’язки: керувати державою, захищати її від ворогів
Удільні князі:
- Права: управляли частиною держави (уділом)
- Обов’язки: підпорядковувались Великому князю, забезпечували управління своїм уділом
Бояри:
- Права: володіли землями (вотчинами), брали участь в управлінні державою
- Обов’язки: військова служба князю
Дружинники:
- Права: отримували земельні володіння за службу
- Обов’язки: військова служба князю
Духовенство:
- Права: звільнення від податків, право суду
- Обов’язки: релігійна та культурно-освітня діяльність
Непривілейований стан:
Смерди (вільні селяни):
- Права: особиста свобода, право володіти землею
- Обов’язки: сплата податків, виконання повинностей
Міщани (купці, ремісники):
- Права: займатися торгівлею та ремеслами
- Обов’язки: сплата податків
Закупи, рядовичі:
- Права: обмежена свобода
- Обов’язки: відпрацювання боргу або виконання угоди
Невільники:
Холопи:
- Права: практично не мали прав
- Обов’язки: повна залежність від господаря
Така структура суспільства відображала ієрархічний устрій Русі-України, де кожна верства мала свої чітко визначені права та обов’язки.
Діємо: практичні завдання
Уважно розгляньте ілюстрації й опишіть житла давніх русів. Визначте, яке із жител є наземним, а яке — заглибленим. Поміркуйте, чому жителі Русі-України заглиблювали житла. Визначте, які будівельні матеріали використовували для будівництва в Русі-Україні.
Розглянувши ілюстрації, можна описати житла давніх русів так:
Наземне житло (зліва):
- Двоповерхова будівля. Перший поверх напівзаглиблений.
- Дерев’яна конструкція
- Похилий дах, вкритий, ймовірно, соломою чи дранкою
- Вікна на обох поверхах
- Відкрита веранда чи балкон на другому поверсі
- Сходи для доступу на другий поверх
- Димар для відведення диму
Заглиблене житло (справа):
- Частково вкопане в землю
- Дерев’яні стіни
- Дах покритий дерном чи землею
- Одне вікно
- Всередині видно людей, що займаються повсякденними справами
Жителі Русі-України заглиблювали житла з кількох причин:
- Краща теплоізоляція – земля допомагала зберігати тепло взимку і прохолоду влітку.
- Захист від вітру та негоди.
- Економія будівельних матеріалів – потрібно було менше деревини для стін.
- Безпека – такі житла було важче помітити здалеку.
Основні будівельні матеріали, що використовувались:
- Дерево – для стін, даху, підлоги
- Солома або дранка – для покриття даху
- Глина – для обмазування стін, створення печей
- Камінь – для фундаменту (в наземних будівлях)
- Дерн або земля – для покриття даху заглибленого житла
Ці матеріали були доступними в регіоні та добре підходили для місцевого клімату.
Діємо: практичні завдання
Дайте відповіді на запитання:
1. Які «історичні райони» виокремлюють історики в давньому Києві?
- Місто Володимира
- Місто Ярослава
- Поділ (є важливою історичною частиною Києва)
2. Які споруди та особливості ландшафту використовувалися для укріплення міста?
- Оборонні стіни та ворота
- Природні яри та пагорби
- Річка Дніпро як природна перешкода зі сходу
- Укріплені монастирі (наприклад, Михайлівський Золотоверхий)
3. Зіставте Київ з європейськими середньовічними містами. Що в них спільного, а що — відмінного?
Спільні риси:
- Наявність укріплених стін та воріт
- Розташування на височині або біля річки для кращого захисту
- Центральне розташування головних храмів та адміністративних будівель
- Поділ на “верхнє” місто (для знаті) і “нижнє” місто (для простолюду)
Відмінності:
- Більш виражений вплив візантійської архітектури (особливо в церковному будівництві)
- Наявність великих відкритих просторів всередині міських стін (що було менш характерно для тісніше забудованих західноєвропейських міст)
- Більша кількість дерев’яних будівель, на відміну від кам’яних у Західній Європі
Поміркуймо!
Поміркуйте, як розташування торговельних шляхів впливало на розвиток міст Русі-України. Висловіть припущення, які товари руських купців могли зацікавити іноземців.
Отже, розташування торговельних шляхів мало значний вплив на розвиток міст Русі-України:
- Міста, розташовані на перетині великих торгових шляхів, що зв’язували Північ і Південь Європи, мусульманський Схід і християнський Захід, ставали важливими центрами торгівлі. Це сприяло їх економічному зростанню і розвитку.
- Найбільшими торговими центрами були Київ, Вишгород, Чернігів, Любеч, Витичів, Переяслав, Володимир на Волині, Галич та інші міста. Їх розташування на зручних річкових шляхах (Дніпро, Десна, Західний Буг та ін.) давало додаткові переваги для торгівлі.
- Торгівля сприяла розвитку в містах ремесел, які працювали на експорт – ювелірної справи, гончарства, обробки шкіри, дерева, металів тощо. Це приваблювало до міст ремісників і купців.
- Завдяки торгівлі міста багатіли, що дозволяло розбудовувати їх, зводити нові укріплення, храми, громадські споруди. Міста перетворювалися на політичні й культурні центри.
Щодо товарів, які могли зацікавити іноземців, можна припустити:
- хутра, шкіри, мед, віск – традиційні товари, які слов’яни здавна постачали в інші країни
- вироби з металів, дерева, кістки, рогу – руські ремісники славилися високою майстерністю
- зерно, інші продукти землеробства – в урожайні роки могли вивозитися за кордон.
Отже, вигідне розташування на перехресті торгових шляхів і багаті природні ресурси сприяли розвитку міст Русі як центрів ремесла і торгівлі. Це робило їх привабливими і для іноземних купців.
Загадка в історії
Розгляньте комікс і допоможіть героїні зробити вибір. Обґрунтуйте свою відповідь історичними фактами.
На основі зображення та історичних фактів, героїні слід обрати гривну у вигляді срібного шестикутника.
Обґрунтування:
- Контекст: Зображення показує сцену з часів Київської Русі, про що свідчить одяг персонажів та архітектура на задньому плані.
- Гривна як платіжний засіб: В Київській Русі гривна була основною грошовою одиницею. Вона існувала у двох основних формах:
- Гривна у вигляді злитка срібла (зазвичай шестикутної форми)
- Шийна гривна – прикраса, яка іноді використовувалась як засіб платежу
- Практичність: Для купівлі меду доречніше використати гривну-злиток, оскільки вона була більш поширеним і зручним засобом оплати на ринку.
- Вартість: Шийна гривна, будучи прикрасою, могла мати більшу цінність, ніж потрібно для простої покупки меду.
- Історичні знахідки: Археологічні розкопки підтверджують широке використання гривен-злитків у торгівлі Київської Русі.
- Стандартизація: Гривни-злитки мали більш-менш стандартизовану вагу і форму, що полегшувало їх використання в торгівлі.
Отже, для купівлі меду на ринку Київської Русі логічніше і практичніше використати гривну-злиток, а не шийну прикрасу.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Можу розповісти, як змінювалася форма державного правління Русі-України від заснування до розквіту
Політичний устрій:
- Русь-Україна пройшла шлях від вождівства (за ранніх слов’ян) до централізованої монархії на чолі з великим князем київським (наприкінці Х – у середині ХІ ст.).
- Завершилося формування території держави, становлення монархічної форми правління, створення перших законів.
Суспільний устрій:
- Суспільство поділялося на три стани з різними правами й обов’язками: духовенство, лицарство (князі, бояри, дружинники) та простолюд (селяни, міщани).
- Основну масу населення становили непривілейовані селяни (смерди, закупи, рядовичі) та міщани. Найнижчу сходинку посідали холопи (невільники).
Міста і села:
- Розвинулися різні типи поселень: неукріплені села, укріплені замки знаті, сторожові гради, міста як політичні, торговельні, ремісничі й культурні центри.
- Міста складалися з укріпленого дитинця, де жила верхівка, та посадів з ремісниками і купцями.
Повсякденне життя:
- Центром життя була велика патріархальна сім’я.
- З поширенням християнства з’явилася традиція двох імен – слов’янського та християнського.
Господарство:
- Господарство було натуральним. Головні заняття – землеробство, скотарство, ремесла (металообробка, гончарство, обробка дерева і шкіри тощо).
- Русь-Україна була важливим центром міжнародної торгівлі завдяки розташуванню на перетині торгових шляхів.
Можу назвати верстви суспільства Русі-України.
Суспільство Русі-України поділялося на такі основні верстви:
- Привілейовані стани:
- Рицарі: великий князь, удільні князі, бояри, дружинники
- Духовенство: патріарх Константинопольський, митрополит Київський, єпископи, архімандрити, парафіяльні священники, ченці та черниці
- Непривілейований стан (простолюд):
- Купці
- Міщани
- Ремісники
- Смерди (вільні селяни)
- Закупи, рядовичі (залежні селяни)
- Невільники:
- Холопи
Можу описати побут жителів Русі-України
- Сім’ї були великими, до 12-15 осіб, часто включали три покоління
- Діти з раннього віку допомагали по господарству
- Імена могли бути слов’янськими або християнськими після прийняття християнства
- Житла були як наземні, так і заглиблені, будувалися з доступних матеріалів
Можу розповісти про господарське життя Русі-Украіни.
- Господарство було переважно натуральним
- Основні заняття: землеробство, скотарство, мисливство, рибальство, бортництво
- Розвинуті ремесла: металообробка, ювелірна справа, гончарство, обробка дерева та шкіри
- Активна зовнішня торгівля завдяки вигідному розташуванню на перетині торгових шляхів
- Експорт: хутро, мед, віск, зерно, ремісничі вироби
- Імпорт: тканини, прикраси, вино, прянощі, зброя
- Головні торгові центри: Київ, Чернігів, Галич та інші міста
- Використовувалися різні грошові одиниці: гривни, куни, арабські диргеми
2. Зіставте соціальну структуру Русі-України із соціальною структурою європейського суспільства часів Середньовіччя. Визначте, чим вони схожі.
Порівнюючи соціальну структуру Русі-України та європейського суспільства часів Середньовіччя, можна виділити такі спільні риси:
- Ієрархічна структура суспільства. В обох випадках суспільство було чітко розділене на верстви з різними правами та обов’язками.
- Наявність привілейованих станів:
- У Русі-України: князі, бояри, вище духовенство
- У Європі: королі/імператори, феодали (герцоги, графи тощо), вище духовенство
- Військова знать:
- У Русі-України: дружинники
- У Європі: лицарі
- Духовенство як окремий привілейований стан
- Непривілейоване населення:
- У Русі-України: міщани, ремісники, купці, селяни (смерди)
- У Європі: городяни, ремісники, селяни
- Наявність залежного селянства:
- У Русі-України: закупи, рядовичі
- У Європі: серви, віллани
- Поступове формування феодальних відносин, хоча цей процес у Русі-України відбувався повільніше, ніж у Західній Європі
- Важлива роль міст як центрів ремесла і торгівлі
Отже, незважаючи на певні відмінності, соціальна структура Русі-України мала багато спільних рис із європейським середньовічним суспільством, що свідчить про схожі тенденції суспільного розвитку.
3. Розгляньте реконструкції одягу русів, виконані художницею-етнографинею Зінаїдою Васіною. Визначте за одягом представників різних соціальних спільнот. Аргументуйте свій вибір й складіть опис зовнішності представника/представниці однієї з верств населення.
- Привілейовані стани (ліва група):
- Князь або боярин: чоловік у червоному плащі з хутряною облямівкою та багато оздобленому одязі.
- Дружинник: чоловік у синьому каптані з поясом та мечем.
- Міщани та купці (центральна група):
- Заможний купець або міщанин: чоловік у синьому довгому одязі.
- Жінки в різнокольорових сукнях та головних уборах, ймовірно, дружини купців або заможних міщан.
- Прості люди (права група):
- Селяни або ремісники: чоловіки в простому коричневому та сірому одязі.
- Селянка: жінка в простій білій сорочці та фартусі.
Опис зовнішності представника однієї з верств:
Дружинник: Чоловік середнього зросту, міцної статури. Одягнений у синій каптан довжиною до колін, підперезаний широким шкіряним поясом. На поясі висить меч – ознака його статусу воїна. На ногах – шкіряні чоботи. Голову покриває червона шапка з хутряною облямівкою. Обличчя мужнє, з бородою та вусами. Погляд уважний і рішучий, що відповідає його ролі захисника князя та держави. Весь його вигляд демонструє готовність до бою та високе положення в суспільстві Русі-України.
4. Уявіть себе майстром/майстринею книжкової мініатюри — придумайте і намалюйте мініатюри «Сцени із життя людей Русі-України». У роботі представте життя кожної із верств суспільства.
(Це реальна мініатюра з покращеною якістю)
5. Проведіть віртуальну екскурсію давньоруським містом Звенигородом.
Ласкаво просимо до давньоруського міста Звенигород XII століття!
Наша екскурсія починається біля міських укріплень. Звенигород був заснований князем Володарем Ростиславичем на початку XII століття і швидко став столицею удільного князівства. Місто розташоване на важливому торговельному шляху, що сприяло його швидкому розвитку.
Проходимо через міські ворота і опиняємось на центральній площі. Перед нами відкривається вид на дитинець – укріплену частину міста, де розташований князівський палац. Навколо дитинця бачимо боярські садиби.
Рухаємось далі і потрапляємо до ремісничих кварталів. Тут вирує життя – працюють ювелірні, склоробні, шевські й гончарні майстерні. Чуємо стукіт молотів – це ковалі кують зброю та знаряддя праці.
Звертаємо увагу на житлові будинки. Вони дерев’яні, але мають підлогу, що свідчить про заможність мешканців. У вечірній час будинки освітлюються свічками та каганцями. Проходимо вулицями, вимощеними дерев’яними дошками. Це робилося для того, щоб вулиці не перетворювалися на болото під час дощів.
На завершення нашої екскурсії відвідаємо торгову площу. Тут можна побачити купців з різних земель, які привозять екзотичні товари.
Звенигород XII століття – це процвітаюче місто, важливий економічний та політичний центр Галицької землі. Сподіваюсь, ця віртуальна подорож допомогла вам уявити, яким було життя в давньоруському місті!