9. Політичний устрій Русі-України

Назад до змісту

1. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ РУСІ-УКРАЇНИ

1. За матеріалами с. 63, §13, 15 підручника визнач особливості політичного устрою слов’ян і Русі-України на означених етапах розвитку. Заповни схему.

Ранні слов’яни в I–VIII ст.

Влада у племенах належала вождю (князю), який спирався на дружину. Такий устрій називають вождівством. Вождем ставав найкращий воїн.

Русь-Україна в IX — першій половині X ст.

Формування держави. Князі, спираючись на дружину, підкорювали сусідні племена, об’єднували їх у єдину державу.

Русь-Україна в другій половині X ст.

Зміцнення князівської влади, розширення території, початок створення перших законів, посилення ролі Києва як центру.

Русь-Україна наприкінці X — у першій половині XI ст.

Розквіт держави, завершення формування території, монархічна форма правління, створення законів, розквіт культури. Влада належить великому князю київському.

Русь-Україна в другій половині XI — першій половині XIII ст.

Послаблення центральної влади, зростання ролі удільних князів, поділ держави на уділи, міжусобні війни між князями.

Русь-Україна наприкінці XIII — першій половині XIV ст.

Роздробленість, окремі князівства, втрата політичної єдності, залежність від Золотої Орди.

2. ДАВНЬОРУСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

За допомогою підручника доповни схему. Придумай і домалюй у відповідних полях схеми логотип кожної з п’яти головних груп населення Русі-України.

3. ІСТОРИЧНА ЗАГАДКА

Ознайомся із фотографією артефакту X ст. З допомогою додаткових джерел інформації дізнайся, що таке «гра хнефатафль». Напиши, які факти з історії Русі-України можна розповісти за допомогою цього артефакту.

Гра хнефатафль — це давньоскандинавська стратегічна настільна гра, схожа на шахи. Гра символізувала битву: одна сторона захищає короля, інша — намагається його захопити.

Чи самі варяги грали в цю гру чи місцеве населення перейняло її, але точно, що ця знахідка підтверджує культурні зв’язки Русі-України зі скандинавськими народами.