§13. Українські землі на картах

Назад до змісту

Чим давні карти відрізняються від сучасних? Чому?

Давні карти часто були менш точними, бо їх створювали без сучасних технологій, таких як супутники чи GPS. Вони могли містити художні елементи або неточності у пропорціях і розташуванні об’єктів. Наприклад, на картах Птолемея чи Боплана зображення територій базувалося на спостереженнях і розповідях мандрівників. Сучасні карти використовують точні дані і мають стандартизовані масштаби та детальні позначення.

Чому історію неможливо вивчати без знання історичної карти?

Історичні карти допомагають зрозуміти, як змінювалися кордони держав, розселення народів та географічні назви. Вони показують, які території були важливими в різні періоди, а також економічні й культурні зв’язки між регіонами. Без них складно уявити розвиток подій у минулому та взаємодію між народами.

🔍 Пізнавально й цікаво

Чому вчені частіше зараховують давні карти до творів мистецтва, аніж до наукових пам’яток?

Давні карти, як та, що знайдена на бивні мамонта в Межиріцькій стоянці, створювалися без точних вимірювальних інструментів і часто відображали уявлення людей про навколишній світ. Вони могли мати символічні або декоративні елементи, які більше нагадують мистецтво, ніж точну науку. Такі карти показують не лише географію, але й культурне сприйняття світу того часу, тому їх вважають художнім вираженням думок і вірувань давніх людей.

📜 Діємо: практичні завдання

Сьогодні ми побуваємо в ролі вчених-картографів і дізнаємося, на яких стародавніх картах зображені українські землі. Об’єднайтеся в дослідницькі групи. Ознайомтеся із зразками давніх карт (с. 74-79), на яких зображено українські землі, та виконайте завдання до них.

Група 1. Українські землі на карті Птолемея

1. Уважно розгляньте карту Птолемея й покажіть на ній українські землі.

На карті Птолемея українські землі позначені як частина території, відомої в той час під назвами “Сарматія” або “Скіфія”. Вони охоплюють регіони, які зараз відповідають південним і східним частинам сучасної України.

2. За якими географічними об’єктами вам вдалося розпізнати українські землі?

Українські землі можна розпізнати за річкою Борисфен (сучасний Дніпро), яка була важливим орієнтиром на карті Птолемея. Також можна помітити Чорне море, яке позначене як “Понт Евксінський”.

3. Зіставте карту Птолемея з сучасною картою світу і дайте оцінку точності давньої карти.

Карта Птолемея є досить умовною і має значні неточності в масштабах та пропорціях. Наприклад, річки та моря зображені спрощено, а відстані між об’єктами не відповідають реальності. Це пояснюється тим, що в ті часи не було точних інструментів для вимірювання відстаней, і карти створювалися на основі описів мандрівників та уявлень про світ. Однак для свого часу вона була важливим досягненням і основою для подальшого розвитку картографії.

Група 2. Українські землі на карті Агнесе Баттісти

1. Уважно розгляньте карту Агнесе Баттісти й покажіть на ній українські землі.

На карті Агнесе Баттісти українські землі представлені територіями, що охоплюють басейн річки Дніпро, узбережжя Чорного й Азовського морів, а також прилеглі степові регіони.

2. Напишіть, за якими географічними об’єктами вам вдалося розпізнати українські землі.

Українські землі можна розпізнати за такими географічними об’єктами:

• Річка Дніпро (одна з ключових водних артерій України).
• Чорне море, яке чітко позначене на карті.
• Азовське море та прилеглі території.

3. Зіставте карту Баттісти з сучасною картою України й оцініть точність давньої карти.

Карта Агнесе Баттісти має значні неточності у пропорціях і розташуванні географічних об’єктів порівняно із сучасною картою України. Вона була створена для навігаційних цілей, тому більше уваги приділено береговій лінії та морським шляхам, ніж внутрішнім територіям. Однак вона дає загальне уявлення про розташування українських земель у XVI столітті і є важливим історичним джерелом.

⏳ Поміркуймо

Висловіть припущення, якими джерелами інформації могли користуватися давні картографи, укладаючи свої карти.

Давні картографи могли використовувати такі джерела інформації:

• Розповіді мандрівників і купців: Люди, які подорожували або торгували, описували місцевості, річки, гори та міста, що ставало основою для створення карт.
• Античні тексти: Давньогрецькі та римські письменники, такі як Геродот чи Птолемей, залишали описи географії, які картографи використовували для уточнення деталей.
• Спостереження природи: Картографи самостійно досліджували території, записуючи розташування природних об’єктів (річок, морів, гір).
• Навігаційні дані: Морські карти часто створювалися на основі спостережень моряків і даних про шляхи кораблів.
• Знання місцевих жителів: Місцеве населення могло надавати інформацію про території та їх особливості.
• Попередні карти: Картографи брали за основу старіші карти і доповнювали їх новими даними.

Група 3. Українські землі на карті Гійома Левассера де Боплана

1. Уважно розгляньте карту де Боплана й покажіть на ній українські землі.

На карті Гійома Левассера де Боплана українські землі охоплюють територію сучасної України, зокрема степи, річки, населені пункти та узбережжя Чорного моря. Карта має південну орієнтацію, тому для правильного аналізу її потрібно перевернути.

2. За якими географічними об’єктами вам вдалося розпізнати українські землі?

Українські землі можна розпізнати за такими географічними об’єктами:

• Річка Дніпро, яка є центральним елементом карти.
• Чорне море та його узбережжя.
• Річки, такі як Дністер, Південний Буг та інші.
• Населені пункти, зокрема Київ, Львів та інші міста.

3. Назви яких країн вам вдалося прочитати на карті?

На карті де Боплана можна побачити назви сусідніх територій і держав, таких як Польща та Московія. Відображено також регіони, що межують із українськими землями, наприклад Кримське ханство.

Група 4. Українські землі на карті Йоганна-Баптиста Гоманна

1. Уважно розгляньте карту Йоганна-Баптиста Гоманна й покажіть на ній українські землі.

На карті Гоманна українські землі позначені як “Україна або козацька земля”. Вони охоплюють території, що відповідають сучасним центральним і південним регіонам України, зокрема узбережжя Чорного моря, степи та області навколо Дніпра.

2. За якими географічними об’єктами вам вдалося розпізнати українські землі?

Українські землі можна розпізнати за такими географічними об’єктами:

• Річка Дніпро, яка є ключовою водною артерією на карті.
• Чорне море (Mare Nigrum), яке чітко позначено.
• Азовське море та прилеглі території.
• Назви населених пунктів, таких як Київ.

3. Зіставте сучасну карту Чорного моря з обрисами моря на карті Гоманна і зробіть висновок про точність давньої карти.

Обриси Чорного моря на карті Гоманна частково відповідають сучасним, хоча є неточності в деталях берегової лінії та пропорціях. Це пояснюється обмеженими можливостями картографів того часу, які створювали карти на основі описів і спостережень без точних вимірювальних інструментів. Карта Гоманна є важливим історичним джерелом, але її точність поступається сучасним картам.

Група 5. Українські землі на карті Павла Шафарика

1. Уважно розгляньте карту Шафарика й покажіть на ній українські землі.

На карті Павла Шафарика українські землі охоплюють території, де в XIX столітті проживали українці. Обриси територій наближені до меж розселення українців того часу.

2. За якими географічними об’єктами вам вдалося розпізнати українські землі?

Українські землі можна розпізнати за такими географічними об’єктами:

• Річка Дніпро, яка є центральним елементом карти.
• Чорне море та його узбережжя.
• Назви міст, записані «на український мотив», наприклад Київ.

3. Зіставте карту Шафарика з сучасною картою України і зробіть висновок про точність відображення географічних об’єктів на давній карті.

Карта Шафарика досить точно передає межі розселення українців у XIX столітті, хоча вони не завжди збігаються із сучасними державними кордонами України. Географічні об’єкти, такі як річки та моря, зображені правильно, але обриси територій мають певні відхилення через особливості картографії того часу. Карта є важливим історичним джерелом для вивчення етнічного складу регіону.

Група 6. Карта поширення української мови в XIX ст. та українські землі на ній

1. Уважно розгляньте карту й покажіть на ній українські землі.

На карті Павла Чубинського і Костянтина Михальчука чітко позначені території поширення української мови у XIX столітті. Вони охоплюють більшу частину сучасної України, включаючи Центральну, Східну, Південну та Західну Україну.

2. За якими географічними об’єктами вам вдалося розпізнати українські землі?

Українські землі можна розпізнати за такими географічними об’єктами:

• Річка Дніпро — центральна водна артерія України.
• Чорне море — узбережжя, де проживало багато українців.
• Назви міст і регіонів, записані на карті, наприклад Київ, Львів.

3. Зіставте позначені на цій карті межі поширення української мови із сучасними кордонами України. Висловіть припущення, чому вони не збігаються.

Межі поширення української мови на карті Чубинського і Михальчука не повністю збігаються із сучасними кордонами України. Це пояснюється тим, що карта відображає етнічні межі розселення українців у XIX столітті, а сучасні кордони сформувалися з політичних причин у XX столітті. У XIX столітті частина територій, де проживали українці, перебувала під владою інших держав (наприклад, Австро-Угорщини чи Російської імперії).

⏳ Поміркуймо

Зіставте всі давні карти, на яких зображено українські землі, з картою сучасної території України. Визначте, що в них спільного й відмінного.

Спільне:

• На всіх картах українські землі розпізнаються за ключовими географічними об’єктами, такими як річка Дніпро, Чорне море, Азовське море та інші природні межі.
• Відображені основні регіони, які історично належали до території України.
• Карти показують важливість українських земель у контексті торгівлі, культури та етнічного розселення.

Відмінне:

• Точність: Давні карти мають значні неточності у пропорціях і розташуванні об’єктів через відсутність сучасних технологій.
• Орієнтація: Наприклад, карта де Боплана має південну орієнтацію аркуша.
• Межі: Межі українських земель на давніх картах часто не збігаються із сучасними державними кордонами через політичні зміни та етнічний склад населення.
• Назви: На деяких картах назви міст і регіонів записані «на український мотив» (Шафарик), тоді як на інших використовуються латинські чи інші мовні варіанти.

Яка з давніх карт, на вашу думку, є найточнішою? Чим це пояснюється?

Найточнішою картою минулого є карта П. Чубинського. Це пояснюється значним накопиченням науковцями ХІХ століття географічним знань.

СУЧАСНА УКРАЇНА НА КАРТІ ЄВРОПИ

1. Покажіть на карті кордони і столицю України.

Сучасна Україна має чітко визначені кордони, які охоплюють площу близько 603,700 км². Її столиця — місто Київ, розташоване в центральній частині країни на берегах річки Дніпро. На карті можна побачити кордони України, які межують із такими країнами: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Білорусь та Росія. Узбережжя Чорного та Азовського морів є південним кордоном країни.

2. Назвіть країни Європейського Союзу, до яких громадяни України можуть приїжджати вільно, без візи.

Громадяни України можуть вільно подорожувати без візи до всіх країн Європейського Союзу завдяки безвізовому режиму, який діє з 2017 року. До цих країн належать:

• Австрія
• Бельгія
• Болгарія
• Хорватія
• Кіпр
• Чехія
• Данія
• Естонія
• Фінляндія
• Франція
• Німеччина
• Греція
• Угорщина
• Ірландія
• Італія
• Латвія
• Литва
• Люксембург
• Мальта
• Нідерланди
• Польща
• Португалія
• Румунія
• Словаччина
• Словенія
• Іспанія
• Швеція.

Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати в країнах ЄС до 90 днів протягом 180 днів для туристичних, ділових чи сімейних поїздок.

Запитання і завдання

Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання.

На яких давніх картах зображено територію України?

1. Карта Птолемея (близько 150 р. н.е.) — зображає територію сучасної України як частину Сарматії чи Скіфії, орієнтуючись на річку Борисфен (Дніпро) та Чорне море.
2. Карта Агнесе Баттісти (XVI ст.) — навігаційна карта басейну Чорного моря, яка охоплює території від Дніпра до Чорного й Азовського морів.
3. Генеральна карта України Гійома Левассера де Боплана (XVII ст.) — перша детальна карта України з 993 населеними пунктами та 160 річками.
4. Карта Йоганна-Баптиста Гоманна (1712 р.) — показує межі розселення українців у XVIII столітті, вперше використовуючи назву “Україна”.
5. Карта Павла Шафарика (1842 р.) — окреслює межі розселення “малорусів”, назви міст записані “на український мотив”.
6. Карта поширення української мови Павла Чубинського і Костянтина Михальчука (XIX ст.) — відображає території проживання українців у XIX столітті.

Як змінювалися уявлення про українські землі з часом?

• У давнину українські землі асоціювалися з Сарматією та Скіфією, їх межі були умовними.
• У середньовіччі карти почали відображати конкретні географічні об’єкти, як річки та моря.
• У XVII-XIX століттях карти стали детальнішими, з’явилися назви “Україна” та точніші обриси земель, що відповідали етнічному розселенню українців.

Чому сучасні карти є точнішими за давні?

Сучасні карти створюються за допомогою супутників, GPS і комп’ютерних технологій. Вони мають стандартизовані масштаби й деталізацію, тоді як давні карти базувалися на описах мандрівників і спостереженнях, що часто були неточними.

Чому розташування України вважається вигідним?

Україна знаходиться на перетині важливих торговельних шляхів між Європою та Азією. Її доступ до Чорного й Азовського морів сприяє міжнародній торгівлі. Крім того, родючі землі й природні ресурси роблять її привабливою для сільського господарства та економічного розвитку.

2. Укладіть таблицю переведення історичних дат, згаданих у параграфі, за схемою «рік — століття» або «століття — рік».

Обговоріть у групі

Чи достатньо тільки історичних знань для того, щоб створити історичну карту?

Ні, тільки історичних знань недостатньо для створення історичної карти. Для цього потрібні також:

1. Картографічні навички: Знання принципів масштабування, орієнтації та точного нанесення об’єктів на карту.
2. Географічні знання: Розуміння рельєфу, річок, морів і розташування населених пунктів.
3. Джерела інформації: Використання археологічних даних, стародавніх текстів, попередніх карт і описів місцевості.
4. Технології: У сучасному світі це можуть бути комп’ютерні програми для створення карт, а в минулому — інструменти для вимірювання відстаней.

Таким чином, створення історичної карти — це міждисциплінарна робота, яка поєднує історію, географію та картографію.

Мислю творчо

1. Продовження діалогу між Птолемеєм і Ортелієм:

Ортелій: “Клавдію, я вирішив створити карту світу. Що порадиш?”

Птолемей: “Абрагаме, для створення карти тобі потрібні точні дані про координати місць. Я рекомендую використовувати мою систему широти й довготи, яку я розробив у Географії. Вона допоможе тобі впорядкувати знання про світ і створити карту, яка буде корисною для мандрівників.”

Ортелій: “Дякую за пораду! Я також планую включити до своєї роботи опис різних народів і регіонів. Чи варто приділити увагу деталям?”

Птолемей: “Безперечно! Деталі — це ключ до того, щоб карта стала не лише географічним інструментом, але й джерелом знань про культуру та історію.”

2. Чи могли в реальному часі зустрітися ці двоє картографів?

Ні, Птолемей і Ортелій не могли зустрітися в реальному житті. Клавдій Птолемей жив у II столітті н.е. (близько 87–165 р.), а Абрагам Ортелій — у XVI столітті (1527–1598 рр.). Їх розділяє понад тисяча років, тому їхня зустріч можлива лише в уявному діалозі.