Створи розповідь про одну з подій козацької доби
Штурм неприступної Кафи
Уявіть собі: глибока осіння ніч 1616 року, неспокійне Чорне море. Величезна і, як тоді вважали, неприступна османська фортеця Кафа (сучасна Феодосія) спокійно спить. Саме тут знаходився найбільший невільничий ринок, де тисячі наших земляків продавали в рабство.
Раптом з нічного туману безшумно виринають силуети. Це легкі козацькі човни — «чайки». На чолі війська стоїть рішучий гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Козаки використовують свою улюблену тактику раптовості. Вони тихо ліквідують вартових на мурах і блискавично вриваються в місто.
Починається запеклий бій. Османський гарнізон розгублений, адже ніхто не очікував нападу з моря! Козаки б’ються завзято: вони захоплюють фортецю і знищують ворожі галери в порту. Але головна мета Сагайдачного — це не золото. Гетьман збиває кайдани з тисяч українських бранців і забирає їх на «чайки», повертаючи додому.
Ця блискуча перемога вразила всю Європу. Вона довела, що козаки були майстрами військового мистецтва, а їхня головна цінність — це свобода.
Іскра, з якої спалахнуло полум’я
Грудень 1647 року. Холодна, сира в’язниця в Чигирині. Досвідчений козацький сотник Богдан Хмельницький сидить у темряві й міркує про несправедливість. Його родинний хутір Суботів щойно був нахабно захоплений польським шляхтичем Чаплинським, майно розграбовано, а молодшого сина жорстоко побито. Богдан намагався шукати правди в суді й навіть їздив до самого короля, але марно. Права українців у Речі Посполитій нічого не важили. Тепер його самого кинули за ґрати й готували до страти.
«Невже це кінець?» — думав Хмельницький. Але раптом двері камери тихо рипнули. Це вірні друзі підкупили варту!
Не втрачаючи ні хвилини, Богдан із старшим сином Тимошем та жменькою побратимів осідлали коней. Вони мчали крізь нічний засніжений степ на південь, до Дикого Поля, куди не діставала рука польської влади. Холодний вітер обпікав обличчя, але вони знали: зупинятися не можна.
Нарешті — Микитинська Січ. Діставшись острова, Хмельницький вийшов перед січовим товариством. Він не жалівся на свою особисту долю, а говорив про біду всієї України: про утиски нашої віри, знущання над селянами і зневагу до козацьких прав.
— Годі терпіти! Час брати шаблі в руки! — вигукнув він, і його голос прокотився над Дніпром.
Тисячі козаків підкинули шапки в небо, вітаючи свого нового гетьмана. Так відчайдушна втеча одного скривдженого сотника перетворилася на початок великої визвольної війни, яка створила нашу державу.
Виконайте в парах або групах завдання, використовуючи за потреби лінію часу.
1. Оберіть кілька подій та складіть до них хронологічні задачі, запропонуйте розв’язати їх у загальному колі.
Для цього завдання я обрав три ключові дати: заснування першої Січі (1556 р.), початок Козацької революції (1648 р.) та ліквідацію Запорозької Січі (1775 р.).
Ось задачі, які ми можемо розв’язати:
- Задача 1: Скільки років минуло від спорудження першої Січі на острові Мала Хортиця до початку Козацької революції? (Відповідь: 1648 – 1556 = 92 роки).
- Задача 2: Скільки всього років проіснувала Запорозька Січ як явище, від її заснування на Хортиці до остаточної ліквідації російською владою? (Відповідь: 1775 – 1556 = 219 років).
2. Оберіть з переліку кілька подій, що відбувалися в різні періоди раннього нового часу, та проілюструйте кожен період визначними пам’ятками культури, про які довідалися на уроках.
Я поділив цей час на три століття і дібрав до них події та пам’ятки:
- XVI століття (Подія: створення Пересопницького Євангелія, 1556–1561 рр.). Пам’ятка: Власне, саме Пересопницьке Євангеліє і є головною культурною пам’яткою цього періоду, адже це перший відомий переклад Євангелія староукраїнською мовою. Також сюди підійдуть перші друковані книги Івана Федорова — «Апостол» і «Буквар».
- XVII століття (Подія: відновлення Київської митрополії, 1620 р.). Пам’ятка: Києво-Могилянський колегіум (згодом академія), який заснував митрополит Петро Могила. Це був головний центр освіти тієї доби.
- XVIII століття (Подія: ліквідація Запорозької Січі, 1775 р.). Пам’ятка: Філософські та літературні твори Григорія Сковороди. Він жив саме в цей час, мандрував Україною і писав свої твори, такі як збірка «Сад божественних пісень».
3. Виберіть події, у яких не названі імена історичних діячів. Пригадайте, хто з відомих вам постатей брав у них участь.
У нашій хронологічній таблиці є багато подій без імен. (Тут я додаю імена зі своїх знань):
- 1556 р. — спорудження першої Січі на о. Мала Хортиця. Її заснував князь Дмитро Вишневецький, якого козаки називали Байдою.
- 1648 р. — початок козацької революції. Цю революцію очолив гетьман Богдан Хмельницький.
- 1710 р. — ухвалення «Пактів й конституцій законів i вольностей Війська Запорозького». Цей документ більш відомий нам як Конституція Пилипа Орлика, який і був її автором.
- 1764 р. — ліквідація гетьманства в Україні. Цей указ видала російська імператриця Катерина II, а останнім гетьманом, який втратив булаву, був Кирило Розумовський.
4. Прокоментуйте події, в описі яких згадані імена історичних діячів. Визначте їх місце в історії України козацької доби, дотримуючись плану: 1) чим уславився; 2) які наслідки мала його / її діяльність; 3) які деталі життя цієї постаті пам’ятаєте.
Я обрав двох гетьманів із нашої таблиці: Петра Сагайдачного (подія 1616 р.) та Івана Мазепу (подія 1704 р.).
- Петро Конашевич-Сагайдачний:
- Він уславився як геніальний полководець, який перетворив козацьке військо на регулярну армію, та організатор успішних морських походів.
- Його діяльність підняла міжнародний авторитет козацтва та врятувала Річ Посполиту від османського завоювання у Хотинській битві.
- Я пам’ятаю, що він навчався в Острозькій академії, вступив з усім Військом Запорозьким до Київського братства, а перед смертю заповів своє майно на розвиток українських шкіл.
- Іван Мазепа:
- Уславився як гетьман, який правив аж 22 роки, об’єднав Лівобережжя з Правобережжям і був великим меценатом культури.
- Спроба Мазепи укласти союз зі Швецією проти Росії закінчилася поразкою, що призвело до посилення російського контролю та руйнування Батурина і Чортомлицької Січі.
- Пам’ятаю, що він був дуже освіченою людиною, знав кілька мов і за власний кошт збудував або відреставрував понад 40 церков у стилі козацького бароко.
5. До кожної з наведених дат доберіть приклад події, що відбувалася в країнах, про які йшлося на уроках всесвітньої історії, уклавши синхронізовану хронологічну таблицю.
Я склав таблицю, де порівняв події в Україні з тим, що ми вчили на всесвітній історії у 8 класі:
| Рік | Подія з історії України | Подія з всесвітньої історії |
|---|---|---|
| 1569 р. | Люблінська унія (створення Речі Посполитої) | Початок визвольної війни (революції) в Нідерландах проти іспанського панування (1566–1568 рр.) |
| 1648 р. | Початок козацької революції під проводом Б. Хмельницького | Закінчення Тридцятилітньої війни в Європі (підписання Вестфальського миру) |
| 1686 р. | Укладення між Польщею та Московією «Вічного миру» | «Славна революція» в Англії, повалення короля Якова II (1688–1689 рр.) |
| 1775 р. | Ліквідація Запорозької Січі | Початок Війни за незалежність США від Великої Британії |
| 1783 р. | Ліквідація Кримського ханства | Підписання Паризького миру: визнання незалежності США |
6. Оберіть кілька подій та пригадайте географічні назви, що окреслюють місця їх розгортання або ті, де найяскравіше виявилися їхні наслідки.
Я вибрав три важливі події і географічні об’єкти, пов’язані з ними:
- 1616 р. — здобуття Кафи козаками. Географічні назви: Чорне море, Кримський півострів, місто Кафа (це сучасна Феодосія).
- 1659 р. — битва під Конотопом. Географічні назви: Лівобережна Україна, місто Конотоп (сучасна Сумщина), річка Соснівка (де козаки заманили в пастку московську кінноту).
- 1686 р. — укладення «Вічного миру». Географічні назви: річка Дніпро. Ця подія офіційно закріпила поділ українських земель по Дніпру між двома державами — Польщею (Правобережжя) та Московією (Лівобережжя і Київ).
7. Оберіть по одній події з різних періодів раннього нового часу та пригадайте їхні причини та наслідки.
XVI ст.: Люблінська унія (1569 р.)
- Причина: Велике князівство Литовське програвало війну з Московією і потребувало допомоги Польщі, а польська шляхта хотіла отримати багаті українські землі.
- Наслідок: Утворення Речі Посполитої. Більшість українських земель опинилися під владою Польщі, що згодом призвело до утисків нашої культури та віри.
XVII ст.: Початок Козацької революції (1648 р.)
- Причина: Надмірне гноблення українських селян та містян польськими панами, обмеження прав козацтва та утиски православної церкви.
- Наслідок: Визволення від польського панування, створення власної держави — Війська Запорозького на чолі з Богданом Хмельницьким.
XVIII ст.: Ліквідація Запорозької Січі (1775 р.)
- Причина: Російська імперія перемогла Османську імперію і Січ втратила значення як прикордонний форпост. Катерина II хотіла знищити козацьку вольницю, яка заважала її абсолютній владі.
- Наслідок: Кінець козацької автономії, закріпачення селян та переселення частини козаків на Кубань або за Дунай.
8. Укладіть зворотний історичний календар, відраховуючи «хронологічну відстань» від кожної з подій до сьогодення (до 2026 року). На підставі віддаленості від сьогодення сформулюйте запитання-загадки до трьох-чотирьох подій.
- Загадка 1: Рівно 378 років тому (у 1648 р.) один ображений шляхтич із Суботова підняв усю Україну на боротьбу за свободу. Хто це був і що це за подія? (Відповідь: Богдан Хмельницький та початок Козацької революції).
- Загадка 2: 316 років тому (у 1710 р.) у місті Бендери був написаний унікальний документ, який обмежував владу правителя, але він так і не запрацював на повну силу. Що це? (Відповідь: Конституція Пилипа Орлика).
- Загадка 3: 251 рік тому (у 1775 р.) російські війська підступно оточили останній оплот нашої свободи на Дніпрі. Що це була за подія? (Відповідь: Ліквідація Запорозької Січі).
9. Поділіться припущеннями, на яких засадах відібрано дати до запропонованої для роботи на уроці хронологічної таблиці. Доберіть дві-три інші дати, які вважаєте важливими для козацької доби, обґрунтуйте їх доречність.
Я думаю, дати для таблиці відібрані так, щоб показати весь життєвий цикл козацтва: від першої згадки (зародження) і створення власної держави (розквіт) до втрати незалежності та знищення Січі (занепад).
Ось три дати (з моїх власних знань), які я б обов’язково додав:
- 1621 р. — Хотинська битва. Козаки на чолі з Сагайдачним врятували Європу від османського завоювання.
- 1657 р. — Смерть Богдана Хмельницького. Ц важлива дата, бо після неї почалася «Руїна» — трагічний період громадянської війни.
- 1687 р. — Обрання Івана Мазепи гетьманом. Початок найдовшого та дуже важливого періоду правління на Лівобережжі.
10. Укладіть свою хронологічну таблицю, висвітлюючи діяльність визначних постатей доби або таку, що інформує про найвидатніші пам’ятки того часу.
Я уклав таблицю про найвідоміші культурні досягнення козацької доби:
| Дата | Культурна подія чи пам’ятка | Хто до цього причетний |
|---|---|---|
| 1556–1561 рр. | Створення Пересопницького Євангелія | Михайло Василевич та архімандрит Григорій |
| 1574 р. | Друк «Апостола» та «Букваря» у Львові | Першодрукар Іван Федоров |
| 1632 р. | Заснування Києво-Могилянського колегіуму | Митрополит Петро Могила |
| 1701 р. | Надання Могилянському колегіуму статусу Академії | Гетьман Іван Мазепа (фінансував будівництво нових корпусів) |
Таблиця про визначних постатей козацької доби та їхні найголовніші досягнення.
| Рік (період) | Визначна постать | Чим уславився (діяльність) |
|---|---|---|
| 1556 р. | Дмитро Вишневецький (Байда) | Збудував на острові Мала Хортиця першу Запорозьку Січ, що стало початком козацької республіки. |
| Кінець XVI ст. | Костянтин-Василь Острозький | Найбагатший магнат-українець. Захисник православ’я, заснував Острозьку академію та друкарню. |
| 1594–1596 рр. | Северин Наливайко | Очолив одне з найбільших ранніх козацько-селянських повстань проти польського панування. |
| 1616 р. | Петро Сагайдачний | Провів реформу козацького війська, організував успішний морський похід на Кафу, врятував Європу у Хотинській битві. |
| 1632 р. | Петро Могила | Київський митрополит, який створив Києво-Могилянський колегіум — головний освітній центр того часу. |
| 1648–1657 рр. | Богдан Хмельницький | Очолив Національно-визвольну війну та створив незалежну Українську козацьку державу (Військо Запорозьке). |
| 1657–1659 рр. | Іван Виговський | Наступник Хмельницького. Переміг московську армію під Конотопом (1659 р.) та уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою. |
| 1665–1676 рр. | Петро Дорошенко | Гетьман Правобережжя («Сонце Руїни»). Намагався об’єднати Україну по обидва береги Дніпра, спираючись на союз з Османською імперією. |
| 1670-ті рр. | Іван Сірко | Легендарний кошовий отаман Запорозької Січі. Герой багатьох переказів (зокрема, про лист турецькому султану). |
| 1687–1709 рр. | Іван Мазепа | Правив 22 роки, об’єднав Лівобережжя з Правобережжям, фінансував будівництво церков та уклав союз зі шведами проти Росії. |
| 1710 р. | Пилип Орлик | Гетьман у вигнанні, який написав першу українську Конституцію («Пакти й Конституції законів та вольностей…»). |
| 1722–1724 рр. | Павло Полуботок | Наказний гетьман, який мужньо захищав автономію України перед Петром I і помер у російській в’язниці. |
| 1764 р. | Кирило Розумовський | Останній гетьман України. Намагався відновити самостійність Гетьманщини, але змушений зректися булави за наказом Катерини II. |