Цей документ описує міжнародні відносини наприкінці XIX століття, зокрема загострення відносин між Великою Британією та Німеччиною, утворення Трійстороннього союзу, та оформлення Британсько-Франко-Російського альянсу.
Чи згодні Ви з тезою конвенції про те, що Франція та Росія були «натхненні» прагненням до збереження миру? Чи був франко-російський союз агресивним?
Конвенція, безумовно, мала агресивний характер, оскільки передбачала взаємодопомогу між двома державами в разі нападу третьої держави. Однак, слід зазначити, що умови конвенції були визначені головним чином з метою збереження миру в Європі шляхом збалансованої військової потужності.
Розтлумачте символіку карикатури. Які особливості міжнародних відносин висвітлив автор зображення?
Карикатура «Ловля риби в каламутній воді» (1899) відображає складні відносини між європейськими державами наприкінці XIX століття. На зображенні видатні політики країн, що брали участь у розподілі світу, намагаються спіймати рибу в каламутній воді, що символізує світові проблеми того часу. На зображенні видно, що кожна з держав працює на свій користь, а не на користь світу в цілому.
За легендою, Отто фон Бісмарк колись висловився так: «Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики». Як Ви розумієте ці слова? Чи є актуальними вони сьогодні?
Думаю, що ці слова мають на увазі те, що війна виграється не тільки на полі бою, а й на рівні пропаганди та місцевої підтримки. Шкільні вчителі та священники можуть впливати на настрої населення та формувати уявлення про ворога. Сьогодні ці слова також можуть бути актуальними, оскільки війна сучасності ведеться не тільки на полі бою, а й на рівні інформаційної та кібернетичної війни. Пропаганда та маніпуляції інформацією можуть мати значний вплив на результат конфлікту.
Яка ідея цього сатиричного малюнку? Як Ви вважаєте, чи були подібні сюжети у французьких виданнях? На що налаштовували читачів подібні малюнки?
Цей сатиричний малюнок має на меті ганьбити французьких військових та переконати німецьких громадян у силі та непереможності своєї армії. Ймовірно, подібні сюжети були присутні в обох країнах, оскільки провокаційна пропаганда була розповсюджена в обох таборах. Малюнки цього типу налаштовували читачів на підтримку своєї військової кампанії та на гордість своєю нацією.
У чому полягала важливість українських земель для Німеччини?
Українські землі були важливими для Німеччини завдяки можливостям їхнього продовольства, які допоможуть забезпечити незалежність країни від закордонних ресурсів і збільшити господарські сили. Крім того, наявність цих земель мала б допомогти зменшити еміграцію з Німеччини та полегшити житлову проблему.
Проаналізуйте геополітичне становище України за цією схемою.
Українські землі завжди входили до геополітичних інтересів різних великих держав, в тому числі протиборчих імперій. Це призвело до того, що Україна стала ареною бойових дій в різні періоди своєї історії. Наприклад, під час Першої світової війни та Громадянської війни.
Проаналізуйте плани європейських держав щодо українських земель у Першій світовій війні і ставлення українців до ворогуючих сторін. У чому полягала трагедія українців у тій війні?
У Першій світовій війні Україна потрапила між ворогуючими державами — Росією, Німеччиною та Австро-Угорщиною. Для кожної з цих країн Україна мала власні геополітичні плани.
- Німеччина прагнула позбавити Росію економічних ресурсів південної та східної України, а також використати Україну як плацдарм для просування на схід.
- Австро-Угорщина сприяла Німеччині в її планах щодо України, мріючи про протекторат Німеччини над Україною, що дозволило б зосередитися на Волинській та Подільській губерніях, на які не претендувала Німеччина.
- Своєю чергою, Росія претендувала на завоювання Східної Галичини, Буковини та Закарпаття, які вважалися частиною загальноросійського простору.
Україна в цих планах була розглянута як зручний шматок для ворогуючих сторін, оскільки мала значний людський та продовольчий потенціал, який можна було використати у воєнних цілях. Україна потрапила по різні боки фронту, її землі постраждали від кровопролитних боїв. Лідери українського національно-визвольного руху сподівалися, що в ході війни вдасться скинути імперське ярмо та здобути незалежність, проте Україна не змогла реалізувати свої національні амбіції.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Чим можна пояснити посилення британсько-німецьких і франко-німецьких протиріч?
Німеччина та Великобританія стали суперниками через їх територіальні претензії на Сході та гонку військово-морських озброєнь. Німеччина збудувала Багдадську залізницю в 1899 році, щоб просунутися до Перської затоки, що занепокоїло Великобританію. Німеччина також змагалася з Англією за володіння Південною Африкою та колоніями. Франція прагнула повернути Ельзас та Лотарингію, які втратила в ході франко-пруської війни, та відплатити за поразку у війні з Пруссією. Німеччина претендувала на рівні права у володінні колоніями з іншими колоніальними державами, зокрема з Францією.
2. Чому в 90-і роки XIX ст. почалося зближення Франції та Росії?
Наближення Франції та Росії стало результатом пошуку контрваги Троїстому Союзу – військово-політичного блоку, що складався з Німеччини, Австро-Угорщини та Італії.
3. Які міжнародні наслідки мало створення військово-політичних блоків?
Формування військово-політичних блоків, таких як Троїстий союз та Антанта, призвело до підготовки до світової війни за територіальними змінами в колоніальних імперіях, що вже були розподілені між ними.
4. Назвіть країни, які увійшли до Троїстого союзу та Антанти.
- Троїстий союз, 1882 р. – Німеччина, Австро-Угорщина, Італія.
- Антанта, 1907 р. – Велика Британія, Франція, Росія.
5. Визначте за картою, країни якого з ворогуючих воєнно-політичних блоків мали більшу територію. Чи могло це бути визначальним у війні?
Більшу територію мала Антанта. Визначальними у війні є всі ресурси ворогуючих сторін. Територія один з них. Проте його не можна назвати ключовим ресурсом, бо таким є військово-економічний потенціал держави, що воює.
6. Назвіть основні міжнародні конфлікти, що відбувалися на початку ХХ ст.
- 1899 – 1902 рр. англо–бурська війна
- 1904–1905 рр. російсько-японська війна
- 1912-1913 рр. Перша Балканська війна
- 1913 р. Друга Балканська війна
7. Схарактеризуйте геополітичні плани щодо України Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій.
- Плани Російської імперії: захоплення Східної Галичини, Буковини, Закарпаття та ліквідація національно-визвольного руху на них, а також знищення польського впливу, підтримуючи москвофільство та панславізм.
- Плани Німецької імперії: послаблення Росії шляхом відторгнення України від неї та перетворення українських земель на продовольчий придаток Німеччини та плацдарм для просування на Схід.
- Плани Австро-Угорської імперії: приєднання українських Волині та Поділля та сприяння поширенню Німеччини на Україну, що послаблювало Росію.
8. Поясніть значення термінів і понять
Гонка озброєнь – це протистояння двох або кількох держав, військових блоків держав, що борються за перевагу у збройних силах.
Шовінізм – це ідеологія, яка полягає у пропаганді переваг одного народу над іншими народами з метою обґрунтування свого “права” на їхню дискримінацію або пригнічення.
II. Обговоріть у групі
1. Виступаючи в Рейхстазі 11 грудня 1899 р., канцлер Німеччини Б. Бюлов сказав: «Ми не потерпимо, щоб будь-яка іноземна держава, або будь-який чужоземний Юпітер сказав нам: «Що робити? Світ вже поділений!». Ми не хочемо нікому заважати, але ми і не дозволимо нікому стати на нашому шляху. Ми пасивно не стоятимемо осторонь, тоді як інші ділять світ». Які тенденції в зовнішній політиці його країни відобразила промова канцлера Німеччини?
У своїй промові Б. Бюлов відобразив тенденції до імперської експансії та амбіцій на роль світового лідера. Він наголосив на тому, що Німеччина не буде стояти осторонь під час поділу світу і не дозволить стати на своєму шляху іншим державам. Таким чином, Бюлов підтримував політику активної зовнішньої експансії та конкуренції з іншими державами за вплив та ресурси.
2. Відомий німецький військовий історик Карл фон Клаузевіц вважав, що війна є продовженням внутрішньої політики держави. Чи згодні ви з такою точкою зору? Які факти з історії провідних європейських держав в останній третині XIX ст. підтверджують (або спростовують) цю думку?
Війна може бути результатом внутрішніх проблем держави, які не можуть бути вирішені мирним шляхом. Часто такі проблеми обумовлені слабкою економікою, бідністю та безробіттям. В таких ситуаціях необхідні радикальні заходи, що включають у себе воєнні дії. Проблеми, які потребували внутрішньополітичних рішень, можуть стати відображенням зовнішньополітичної діяльності держави. Наприклад:
- російсько-японська війна 1904-1905 рр. Російська імперія переживала політичну та соціальну кризу, яка виникла внаслідок недостатньої реформаторської діяльності царського уряду, порівняно невисокого розвитку економіки, а також політичного протистояння між соціальними верствами;
- війна між Іспанією та США у 1898 р. В Іспанії не реформувалася політична система, спостерігався процес занепаду економіки;
- війна між Китаєм та Японією у 1894-1895 р. Китай не зміг вирішити проблеми мирним дипломатичним шляхом, тому вів війну проти Японії через внутрішні політичні конфлікти та значну корупцію у державі.
3. Як ви думаєте, які події та процеси, що відбувалися на міжнародній арені в останній третині XIX ст., вказували на наближення Першої світової війни?
На міжнародній арені в останній третині XIX ст. відбувалися такі події та процеси, як:
- Розколи між державами через змагання за колонії та ресурси.
- Гонка озброєнь між державами, що призвела до збільшення армій та флотів.
- Наростання шовіністичних настроїв, особливо в Німеччині та Австро-Угорщині.
- Розвиток імперської політики держав, що призвів до збільшення їх територій.
- Поява військово-політичних блоків: Троїстий союз та Антанта.
- Міжнародні кризи та збройні конфлікти, такі як англо-бурська війна, російсько-японська війна, Перша та Друга Балканські війни.
Всі ці події та процеси свідчили про наростання напруження між державами та можливість виникнення конфлікту, що в кінцевому підсумку призвело до Першої світової війни.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Уявіть, що вам як депутатам парламентів Німеччини й Великої Британії, що повністю підтримують зовнішньополітичний курс своїх держав, у 1900 р. довелося б виступити в парламентах цих країн з питань зовнішньої політики.Складіть тексти таких промов.
Промова депутата в Німеччині.
Звертаюся до вас зі стурбованістю щодо нашої країни та місця Німеччини в світі. Наша країна має брати активну участь у світовій політиці та зайняти гідне місце на міжнародній арені. Ми повинні проголосити німецьку присутність у світових справах.
Погляньмо на світову карту та звернімо увагу на колоніальний перерозподіл світу, який давно відбувається без нас. Я вважаю, що Німеччина має право на вагому частку в колоніальній експансії, щоб мати достатньо ресурсів та впливу на світовій арені та примножувати наш економічний потенціал.
Звісно, колоніальний перерозподіл світу може викликати конфлікти з іншими країнами. Тому ми повинні розглянути можливість гідного військового протистояння.
Не забуваймо про наш народ. Ми повинні забезпечити його добробут та розвиток нашої країни. Успіх цієї політики лежить у нашому впливі на міжнародній арені. Наші дії в зовнішній політиці мають відповідати нашим цілям та інтересам.
Закликаю парламент та нашу державу до активної участі в світовій політиці та до взяття участі у колоніальному перерозподілі світу.
Промова депутата Великої Британії
Шановні колеги,
Я звертаюся до вас з проханням зберегти політичний вплив Великої Британії в світовій політиці. За словами експертів, світ політично перебудовується і формуються військово-політичні блоки, тому вплив Великої Британії може зазнати нових викликів.
Ми маємо посилити наші зовнішньо-політичні зв’язки, щоб знайти майбутніх партнерів для формування військово-політичних блоків з метою спільного захисту. Нам потрібно зосередитися на наших колоніях та зберігати наш вплив у регіонах, які мають для нас важливе геополітичне значення.
Ми маємо бути уважними до змін у світі та вчасно адаптуватися до нових реалій. Ми повинні зосередитися на нових сферах впливу.
Отже, я закликаю наш парламент та нашу країну до збереження нашого впливу у світовій політиці, використовуючи наш досвід, і бути уважними до змін у світі.