У давнину під назвою “Індія” розуміли землі на схід від річки Інд, тобто території сучасних держав Індії, Пакистану, Непалу та Бангладеш.
Основні річки Індії – Інд та Ганг. Вони зволожують землю та приносять родючий мул, як і річки у давніх цивілізаціях Єгипту та Месопотамії.
Природні умови в долинах Інду та Гангу дуже відрізняються – від посушливих до вологих тропічних джунглів.
Археологічні знахідки свідчать, що в III тисячолітті до н.е. в Індії існувала розвинута цивілізація За назвою знайденого поселення вона отримала назву – хараппська. Також називається Індською.
На сьогодні вчені відкрили понад 500 поселень, з яких найбільш досліджені Мохенджо-Даро та Хараппа.
Хронологія
- Цивілізація виникла близько 3000 року до н.е. у долині річки Інд на території сучасного Пакистану. Перші поселення належали землеробам.
- Найвищий розквіт цієї цивілізації припав на 2500 рік до н.е. Головними містами були Мохенджо-Даро та Хараппа, населення кожного з яких становило близько 40 тисяч осіб
- З 2000 року до н.е. почався поступовий занепад цієї цивілізації. Причини занепаду досі залишаються нез’ясованими.
Характерні риси
- Головними заняттями були землеробство та скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, горох, просо, рис, бавовник. Збирали два врожаї на рік. Розводили овець, кіз, буйволів, слонів.
- Ремісники вміли виплавляти бронзу, робити скло, гончарний посуд (у тому числі на гончарному колі), фаянс, ювелірні прикраси, тканини з бавовни. У будівництві використовували випалену цеглу. Будівельна справа була розвинена.
- У центрі міста Мохенджо-Даро розташовувалася фортеця (цитадель). Там були будинки знаті, адміністративні споруди та величезне зерносховище. Вулиці були прямими та широкими. Уздовж них стояли 2-3 поверхові цегляні будинки. На перехрестях вулиць кути будинків були заокруглені, щоб не заважати руху. Існував великий плавальний басейн з численними приміщеннями для відпочинку.
- Понад 500 поселень було відкрито археологами. Основний будівельний матеріал – цегла з обпаленої глини. У будинках були ванні кімнати, туалети та каналізація. Дахи будинків робили пласкими, щоб у спекотні ночі на них можна було спати. Майже в кожному дворі копали криницю.
- Процвітала торгівля. Знайдено речі з написами шумерською мовою, а в Стародавньому Шумері – речі з берегів Інду
- Існувала писемність. У письмі було близько 400 знаків для позначення слів і складів. Знайдено тисячі написів, значення яких досі повністю не розшифровано.
Ось що ми знаємо про давньоіндійську цивілізацію
- Вони будували великі міста з населенням в десятки тисяч людей, з чітким плануванням вулиць.
- У них була найдавніша у світі система каналізації та складна система водопостачання.
- Вони вирощували пшеницю, ячмінь та були першими, хто почав вирощувати бавовну. Індія експортувала бавовняні тканини.
А ось що залишається загадкою:
- Невідомо, якою мовою вони розмовляли та яким богам поклонялися. Не розшифрована писемність
- Не зрозуміло, чи була одна велика держава в долині Інду, чи декілька незалежних міст-держав.
- Головна загадка – причини зникнення цілої цивілізації. Є припущення про епідемії, завоювання аріями, зміну клімату та русла річки Інд, але остаточної відповіді немає.
Зникнення Хараппської цивілізації
У II тис. до н. е. всі поселення долини Інду з невідомих причин були залишені їхніми жителями.
Швидкий розквіт однієї з найдавніших цивілізацій світу в долині річки Інд раптово обірвався з невідомої причини. Люди стали полишати міста й поселення. Міста зникли, а на їхньому місці виросли густі тропічні ліси. І досі в джунглях Індії знаходять рештки цих покинутих поселень.
Більшість вчених довгий час вважали, що давньоіндійські міста зруйнували завойовники. Приблизно 3500 років тому в Індію вторглися племена кочовиків-аріїв (індоєвропейці). Проте археологи з’ясували, що занепад цивілізації почався за сотні років до їхньої появи.
Зокрема, задовго до приходу аріїв у містах почали засмічуватися системи водопостачання й каналізації. Красивий гончарний посуд замінили на грубі глиняні горщики.
Можливі причини раптової загибелі мешканців долини річки Інд:
- Поступові зміни довкілля, такі як зміни кліматичних умов, що призвели до сільськогосподарських катастроф. Жахлива повінь при розливі Інду, унаслідок якої річка змінила своє русло і родючі оброблені ґрунти висохли
- Через надмірне використання людьми ресурсів земля стала сухою та непридатною для землеробства
- Можливо, причиною раптової загибелі стала епідемія хвороби (ймовірно малярії).
Отже, сьогодні вчені частіше пояснюють загибель давніх індійських міст змінами клімату та русла річки Інд., епідеміями хвороби.
Є важливе свідчення учасника походу Олександра Македонського, який побував тут 2400 років тому. Він бачив понад тисячу покинутих міст і селищ, “бо Інд, залишивши старе русло і повернувши в інше, набагато глибше, стрімко тече, ніби водоспад”.
Отже, Інд дав життя цивілізації давніх індійців, але ймовірно, зміна русла річки й призвела до її загибелі. Річка створила сприятливі умови для розквіту міст, а потім знищила їх.
