2. Навчальна гра «Чотири зупинки»
1) Утворення реєстрового козацтва
Ми опинилися у 1572 році. Польський король Сигізмунд II Август видав універсал, за яким 300 козаків були прийняті на державну військову службу. Їх записали у спеціальний список — реєстр, тому їх і назвали “реєстровими”. Реєстровці мали охороняти південний кордон. Це було офіційне визнання козацтва з боку влади. Пізніше, у 1576 році, король Стефан Баторій вручив їм клейноди: корогву, бунчук, булаву та печатку, що підтвердило їхній статус.
2) Львівське церковне братство
А ось ми у Львові, у 1586 році. Тут активно діє Львівське Успенське братство — організація православних міщан, купців та ремісників. Вони об’єдналися для захисту своєї віри та культури. Братство отримало від антіохійського патріарха право ставропігії, тобто незалежності від місцевих єпископів. Завдяки братству у Львові відкрили школу і друкарню, що стало важливим центром освіти та книгодрукування.
3) Боротьба за відновлення православної ієрархії у 20-х рр. XVII ст.
Переносимось у Київ 1620 року. Православна церква на той час не мала своїх вищих ієрархів, визнаних владою. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, щоб підтримати православ’я. Коли до Києва прибув єрусалимський патріарх Феофан, козаки забезпечили йому охорону. На прохання козаків та міщан, патріарх таємно висвятив Йова Борецького на київського митрополита та ще кількох єпископів. Так, без дозволу короля, було відновлено православну ієрархію.
4) Архітектурні пам’ятки Львова в XVI — першій половині XVII ст.
Ми знову у Львові, але тепер розглядаємо його архітектуру. У цей період місто активно забудовується в стилі ренесансу. Ми бачимо величну Успенську церкву з вежею Корнякта. Поруч знаходиться унікальна каплиця Боїмів (1609–1616), вся вкрита різьбленням. Також вражають своєю могутністю оборонні споруди — Порохова вежа (1554–1556) та міський і королівський арсенали, де зберігали зброю.
3. Уявні діалоги
1) Діалог між представником влади Речі Посполитої та повсталим козаком:
Представник влади: Чого ви, козаки, знову бунтуєте? Король дав вам привілеї, а ви невдячні!
Козак: Ваша милість, які привілеї? Панство наші землі відбирає, у вірі православній нас утискають, а плату за службу ми роками не бачимо. Ми шаблею здобуваємо славу для Речі Посполитої, а натомість отримуємо лише зневагу. Ми вимагаємо поваги та дотримання наших прав!
2) Діалог між прихильником і противником реформ Петра Могили:
Прихильник: Митрополит Петро Могила — справжній рятівник нашої церкви! Він заснував колегію, де наші діти здобувають європейську освіту, вивчають мови та науки. Тепер ми можемо на рівних сперечатися з католиками та захищати православ’я їхньою ж зброєю — знаннями.
Противник: Знаннями? Він змушує наших дітей вчити латину та польську, а про нашу руську мову та звичаї забувати. Це не реформи, а “контрреформи”. Під виглядом оновлення він віддаляє нас від батьківської віри, насаджуючи чужі нам порядки.
3) Діалог між учнем Київської (Києво-Могилянської) колегії та хлопцем, що збирається там навчатися:
Хлопець: Брате, розкажи, як воно — вчитися в колегії? Кажуть, тут дуже суворо.
Учень: Суворо, але цікаво! Ми вивчаємо латину та грецьку, філософію, риторику. Це нелегко, але відкриває великі можливості. Наші професори навчалися в закордонних університетах. А головне — ми виховуємось у православному дусі та вчимося захищати нашу віру та народ. Вступай, не пошкодуєш!
4) Діалог між Б. Хмельницьким і кримським ханом Іслям-Ґіреєм III (зима 1648 р.):
Богдан Хмельницький: Славний хане! Я піднімаю повстання, але без твоєї кінноти мені не впоратись. У нас спільний ворог — Річ Посполита. Допоможи мені, і ми разом покараємо гордовитих панів.
Іслям-Ґірей III: Гетьмане, я чув про твої наміри. Але козаки не раз завдавали клопоту моєму ханству. Чому я маю тобі вірити? Мої воїни живуть з шаблі. Що вони отримають, крім слави у степу? І що мені з того, якщо замість слабкого короля я отримаю під боком сильну козацьку державу?
Богдан Хмельницький: Твої воїни отримають усю здобич і ясир, захоплений на польських землях. Я гарантую це. Але є умова: вони не чіпатимуть наших людей і наші села. Ясир — лише з ляхів. Послаблена Річ Посполита вигідна нам обом.
Іслям-Ґірей III: Добре, гетьмане. Твої слова звучать переконливо. Моя орда піде з тобою. Здобич і полонені — моїм воїнам, а слава перемог — тобі.
6. Висловіть обґрунтовані судження про роль у подіях на українських землях першої половини XVII ст. таких історичних діячів: П. Сагайдачний, Петро Могила, Б. Хмельницький.
П. Конашевич-Сагайдачний: Був видатним гетьманом, який перетворив козацьке військо на потужну силу. Він прославився успішними походами проти турків і татар. Очолював похід козаків на Москву в 1618 р.. Але його головна заслуга — це захист православ’я. Він разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства і допоміг відновити православну ієрархію у 1620 році. Сагайдачний був і талановитим полководцем, і дипломатом, і захисником української культури.
Петро Могила: митрополит, який провів реформу православної церкви. Він заснував Києво-Могилянську колегію. Могила зміцнив православну віру, підвищив рівень освіти серед священників і зміг на рівних протистояти католицькому впливу. Його діяльність підняла авторитет Української православної церкви.
Б. Хмельницький: лідер Національно-визвольної війни, який заснував козацьку державу, Гетьманщину. Він був талановитим полководцем і дипломатом, який зміг об’єднати народ для боротьби проти Речі Посполитої. Завдяки йому український народ отримав власну державу, військо та уряд. Його дії докорінно змінили історію України, хоча його союз із Москвою мав дуже неоднозначні наслідки.
8. Проведіть круглий стіл за темою «Договір між Гетьманщиною та Московською державою: союз чи поглинення».
Союз:
У 1654 році Гетьманщина перебувала у важкому становищі, ведучи війну проти сильної Речі Посполитої. Хмельницькому був потрібен сильний військовий союзник. Московський цар був єдиним православним правителем, який міг надати таку допомогу. Договір передбачав збереження за Гетьманщиною широкої автономії: свого війська, фінансів, суду та адміністрації. Це був тимчасовий військовий союз, вимушений крок для виживання держави.
Поглинення:
Москва розглядала цей договір не як союз рівних, а як повернення «відірваних» руських земель під свою владу. Присяга царю поставила Гетьманщину в підлегле становище. Одразу після підписання договору Москва почала обмежувати права та вольності Гетьманщини, розміщувати свої війська в українських містах і втручатися у внутрішні справи. З часом це призвело до повної ліквідації козацької держави та її поглинення Російською імперією.
9. Обговоріть у групі зміни в політичному та соціально-економічному становищі українців, спричинені Хмельниччиною.
Політичне становище:
Найголовніша зміна — це створення власної держави, Гетьманщини. Вона мала свою територію, військо, фінанси та уряд на чолі з гетьманом.
Сформувалася нова українська еліта — козацька старшина, яка взяла на себе управління державою.
Україна розірвала зв’язки з Річчю Посполитою і стала самостійним гравцем на міжнародній арені, хоч і змушена була шукати союзників.
Соціально-економічне становище:
На визволених землях було ліквідовано кріпацтво та владу польських магнатів. Селяни стали особисто вільними.
Змінилася структура суспільства. Головним станом стали козаки, які мали права та привілеї. Решта населення (селяни, міщани) вважалося «посполитими», було вільним і платило податки.
Землі польських панів та католицької церкви перейшли у власність Війська Запорозького.
Водночас тривала війна, яка увійшла в історію як «Руїна», призвела до величезних людських втрат, занепаду господарства та спустошення значних територій.