Соціальні, політичні та релігійні структури царського періоду в історії Стародавнього Риму характеризувалися наступним:
Соціальна структура
- Суспільство було поділене на патриціїв (знать) та плебеїв (простолюдинів).
- Зберігалися родоплемінні зв’язки, влада була зосереджена в руках родової знаті.
- Поступово з’являється рабство.
Політична структура
- Існувала царська влада, царі обиралися з-поміж патриціїв.
- Цар очолював армію, здійснював судочинство, був верховним жерцем.
- При царі діяла рада старійшин (сенат).
- Територія ділилася на 30 курій.
Релігійна структура
- Пантеон богів був спільним з іншими італійськими племенами.
- Головними богами були Юпітер, Марс, Квірін.
- Існувала віра в надприродне.
- Жерці (фламіни, весталки) відігравали важливу роль у суспільстві.
Соціальна структура
Соціальна структура Стародавнього Риму за часів царського правління характеризувалася поділом суспільства на дві основні верстви – патриціїв та плебеїв.
Патриції являли собою знать, нащадків перших сенаторів та вищих посадових осіб. Вони володіли земельними наділами, мали політичні права і займали керівні посади в державі.
Плебеї були вільними громадянами-землеробами, ремісниками та торговцями, які спочатку не мали політичних прав.
У соціальній організації римського суспільства того часу зберігалися залишки родоплемінного ладу у вигляді родових об’єднань патриціїв за ознакою спільного походження. Також поступово з’являється рабство, хоча воно ще не набуло масового характеру. Рабами зазвичай ставали військовополонені або боржники, які не могли сплатити свої борги. Крім того, існувала майнова та правова нерівність між патриціями й плебеями.
Політична структура
Політичний устрій Стародавнього Риму за часів царювання характеризувався існуванням царської влади. Царі походили з роду патриціїв та обиралися радою старійшин – сенатом. Цар концентрував у своїх руках військову, адміністративну, судову та жрецьку владу. Він очолював військо, здійснював вищий суд та був верховним жерцем.
При царі діяла дорадча рада знаті – сенат. Також існувало народне зібрання за куріями, на якому ухвалювалися деякі рішення. Територія Риму поділялася на 30 курій.
Отже, влада царя спиралася на підтримку сенату та знатних родів, але певне значення мало й народне зібрання.
Релігійна структура
Релігійна структура та вірування Стародавнього Риму за часів царювання мали такі особливості. Пантеон богів був спільним з іншими італійськими племенами та включав Юпітера, Марса, Квіріна. Існувала віра в надприродне та участь богів в житті людей.
Велику роль у суспільстві відігравали жерці, зокрема фламіни, весталки, понтифіки. Вони складали окремий прошарок, відали культами богів, збереженням священного вогню, веденням літочислення. Жерці мали вплив на царя та сенат. Отже, релігія тісно перепліталася з усіма сферами життя тогочасного Риму і надавала легітимності царській владі.