Думаємо і діємо! Об’єднайтеся в групи. Прочитайте речення в рубриці «Чи знаєте ви, що…». Розгляньте ілюстрації та мапу, що в параграфі 14. Виконайте завдання та обміркуйте відповіді на запитання.
1. У зошиті намалюйте синхронізовану лінію / стрічку / шкалу часу. Позначте на ній факти, що зафіксовані в реченнях та відображені на ілюстраціях. Увідповідніть ці факти з періодами Тридцятилітньої війни.
1618–1624 — Чеський період:
- 1618 р. — початок Тридцятилітньої війни, Празька дефенестрація
- 1620 р. — битва на Білій Горі (участь козаків на боці Священної Римської імперії в Сілезії, Моравії, Угорщині)
1625–1629 — Данський період:
- Бойові дії на півночі Німеччини, битви біля Гамбурга, Бремена (козаки не брали активної участі)
1630–1635 — Шведський період:
- 1631 р. — близько 2000 українських козаків воювали на боці австрійсько-німецьких сил у Сілезії
1635–1648 — Французько-шведський період:
- 1635–1636 рр. — участь козаків у боях у Люксембурзі, Фландрії, Пікардії
- 1646 р. — легенда про звільнення козаками фортеці Дюнкерк (за записом П’єра Шевальє)
2. Покажіть на мапі місця подій, які описані в реченнях та відображені на ілюстраціях.
- Відень (1619) — допомога у відбитті атаки угорців і трансільванців
- Біла Гора біля Праги (1620) — участь 3000 козаків у вирішальній битві
- Сілезія (1618-1624, 1631) — бойові дії проти чехів, трансільванців і шведів
- Моравія та Угорщина (1618-1624) — воєнні дії проти повстанців
- Люксембург, Фландрія, Пікардія (1635-1636) — допомога у захопленні французьких територій
- Дюнкерк (1646) — легендарне звільнення фортеці від іспанців (легенда)
3. Як ви вважаєте, хто із козацтва: реєстровці чи «низовики» передусім узяли участь у боях? Чому? На чиєму боці воювало козацтво? Поясніть свої міркування.
У боях передусім брали участь реєстрові козаки. Логіка цього така:
- Реєстрові козаки були офіційно визнаними Річчю Посполитою і мали статус найманців, тому їх легше було залучити до європейських конфліктів як союзників.
- Вони мали кращу організацію та дисципліну, необхідну для участі у великих європейських битвах.
- “Низовики” були менш контрольованими й частіше займалися власними справами на Запоріжжі.
Козацтво воювало на боці католицького союзу — Священної Римської імперії та Габсбургів. Це пояснюється тим, що:
- Річ Посполита входила до католицького табору і надавала військову допомогу Габсбургам.
- Козаки діяли як частина польської збройної допомоги — “лісовчиків”.
- Участь у європейських війнах давала козакам можливість здобути військовий досвід, здобич та винагороду.
- На той час козаки ще не були у відкритому конфлікті з Річчю Посполитою (Козацька революція почалася лише 1648 року).
Думаємо і діємо!
Об’єднайтеся в пари. Прочитайте уривок зі статті науковця. Виконайте завдання та обміркуйте відповіді на запитання.
1. Які слова з цього уривка є незнаними для вас? Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте їхні значення.
- Папський нунцій — це дипломатичний представник Папи Римського, посол Ватикану в іншій державі.
- Реляція — офіційне повідомлення, донесення, звіт.
- Цісарський — імператорський, той, що стосується імператора (у цьому випадку — Габсбургів).
- Капітан Хасан Тарас — один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні.
2. Покажіть на мапі місця подій, які описані в уривку.
- Прага, Біла Гора (Чехія) — місце битви 8 листопада 1620 р., де могли бути козаки.
- Територія “з-над Чорного моря” — це українські землі, звідки походили козаки, ймовірно, Запоріжжя.
3. Зіставте цей уривок із фрагментом плану, що на с. 99. Знайдіть відмінності. Поміркуйте над розв’язанням проблеми: текст та ілюстрації заперечують, доводять чи пропонують версію про участь українського козацтва у битві на Білій Горі.
- Уривок повідомляє, що папський нунцій згадував про 5 тис. козаків у цісарському війську, що дає підстави вважати їхню участь у битві можливою.
- План битви (гравюра Маттеуса Меріана) прямо позначає “3000 козаків” у лівому нижньому кутку католицької армії.
- Відмінність: у тексті йдеться про 5 тисяч, на плані — 3 тисячі.
- Висновок: і текст, і ілюстрація не дають 100% доказу, але обидва джерела підтверджують версію про участь українських козаків у битві на Білій Горі, хоча кількість і командир можуть бути неточними.
4. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про «капітана Хасана Тараса» і про його участь у Тридцятилітній війні. Інформацію повідомте в класі.
Капітан Хасан Тарас (Тарас Федорович Трясило) був козацьким отаманом, який за походженням міг бути кримським татарином на ім’я Хасан, що прийняв хрещення у 1618 році. Під час Тридцятилітньої війни він командував 5000 козаків-найманців на австрійській службі, про що повідомляв Папський нунцій у 1620 році. Його головною заслугою стала реформа козацького війська – він ввів козацьку кавалерію, що значно підвищило ефективність козацьких загонів у європейських битвах.
Думаємо і діємо!
Об’єднайтеся в пари. Прочитайте уривок зі статті науковця. Виконайте завдання та обміркуйте відповіді на запитання.
1. У зошиті продовжте роботу із синхронізованою лінією / стрічкою / шкалою часу.
- 1635 р. — Шведсько-польська війна, яку вважають частиною Тридцятилітньої війни.
- Липень 1635 р. — Козацька флотилія під командуванням Костянтина Вовка вирушає з гирла Німану до Кенігсберга.
- Вересень 1635 р. — Козаки атакують шведську ескадру в Піллау, отримують винагороду в Торуні.
- Вересень 1635 р. — Полковник Павло Носковський приводить козацький загін до імперської армії, козаки воюють у Пікардії та Ельзасі.
- Осінь 1636 р. — Козаки залишають службу через проблеми з оплатою.
2. Покажіть на мапі місця подій, що описані в уривку.
- Каунас (Ковно, Литва) — збір козацької флотилії.
- Юрбург (Литва) — будівництво чайок.
- Гирло Німану — початок морського походу.
- Кенігсберг (сучасний Калінінград, Росія) — пункт призначення флотилії.
- Піллау (сучасний Балтійськ, Росія) — місце атаки на шведську ескадру.
- Торунь (Польща) — місце виплати нагороди козакам.
- Пікардія, Ельзас (Франція) — місця участі козаків у боях на боці імперської армії.
3. Якими здобутками козацтва у військовій справі скористалася Річ Посполита, воюючи зі шведами? Чому, зазвичай, козацтво припиняло участь у Тридцятилітній війні?
Здобутки козацтва, які використала Річ Посполита:
- Досвід козацьких морських походів і вміння будувати та використовувати чайки для раптових атак на флот противника.
- Висока бойова майстерність в абордажних боях і несподіваних рейдах.
- Здатність швидко мобілізуватися й діяти у складних умовах Балтійського узбережжя.
Чому козацтво припиняло участь у війні:
- Головна причина — проблеми з оплатою: козаки були найманцями, і якщо їм не платили, вони залишали службу.
- Часто козаки не мали політичного інтересу у тривалому перебуванні в європейських арміях, їх цікавила здобич і короткострокові вигоди.
Думаємо і діємо!
Об’єднайтеся в групи. Прочитайте уривки зі статей науковців. Виконайте завдання та обміркуйте відповіді на запитання.
1. У зошиті продовжте роботу із синхронізованою лінією / стрічкою / шкалою часу.
- 3 березня 1637 р. — Франція звертається до Речі Посполитої з проханням про козацькі контингенти.
- 1646 р. — облога Дюнкерка: за легендою, українські козаки брали участь у штурмі фортеці (версія П’єра Шевальє).
- 1646 р. — переговори Франції з Річчю Посполитою, перевезення козаків морем до Копенгагена, далі до Кале, під командуванням барона де Сіро.
2. Покажіть на мапі місця подій, що описані в уривках.
- Дюнкерк (Франція) — облога фортеці.
- Копенгаген (Данія) — місце висадки козаків.
- Кале (Франція) — пункт збору козацьких підрозділів.
- Париж, Венсен — місця зберігання архівних документів, що стосуються цієї кампанії.
3. На чиєму боці воювало козацтво під час облоги Дюнкерка? Чому змінилися зовнішньополітичні інтереси Речі Посполитої?
Козацтво, якщо брало участь, воювало на боці Франції проти Іспанії. Зовнішньополітичні інтереси Речі Посполитої змінилися через послаблення позицій у Європі, прагнення зберегти вплив і отримати фінансову вигоду за рахунок найманих військ. Також Річ Посполита прагнула підтримувати добрі відносини з Францією.
4. Звідки виникла гіпотеза про участь українського козацтва в облозі Дюнкерка?
Гіпотеза виникла з книжки П’єра Шевальє «Історія війни козаків проти Польщі», де згадується участь козаків у штурмі Дюнкерка. Проте польський історик Збігнєв Вуйцик, вивчивши архіви у Венсені та Парижі, не знайшов підтверджень цій версії, натомість знайшов документи про вербування поляків і німців.
5. Чи можна на підставі уривків зробити остаточний висновок про участь українського козацтва в облозі Дюнкерка? Поясніть свої міркування.
Остаточний висновок зробити не можна.
- З одного боку, є письмові свідчення про переговори Франції з Річчю Посполитою щодо козацьких контингентів і легенда, описана П’єром Шевальє.
- З іншого боку, архівні документи не підтверджують участі саме українських козаків, а вказують на поляків і німців як основну силу, що брала участь у штурмі Дюнкерка.
Таким чином, версія про участь українських козаків залишається дискусійною і не має достатньої доказової бази.