❓ Визначте, про які сторінки історії доби Середньовіччя розповідає хмаринка. На вашу думку, як згадані в ній народи будуть пов’язані з історією Великих географічних відкриттів.
Хмаринка слів розповідає про доколумбові цивілізації Америки: майя, ацтеків, інків, а також про такі поняття, як Мезоамерика, Кіпу. Це сторінки історії, що стосуються розквіту і занепаду великих держав і культур Центральної та Південної Америки у Середньовіччі.
Згадані народи (майя, ацтеки, інки) будуть безпосередньо пов’язані з історією Великих географічних відкриттів, тому що саме їхні землі стали об’єктом завоювання європейців після відкриття Америки Христофором Колумбом. Іспанські конкістадори знищили імперії ацтеків та інків, а цивілізація майя також зазнала занепаду внаслідок колонізації. Завоювання цих народів стало початком епохи Конкісти – масового підкорення і колонізації територій Центральної та Південної Америки європейцями, що призвело до знищення унікальних культур, демографічної катастрофи серед корінного населення та створення колоніальних імперій.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Уважно розгляньте малюнок-схему. На основі матеріалів параграфів запропонуйте перелік доповнень до малюнка.
До малюнка можна додати наступні продукти та тварин:
- Із Старого світу: пшениця, рис, свійський кіт, курка.
- Із Нового світу: перець, какао, авокадо, арахіс, соняшник.
Також можна позначити хвороби, які передавалися у обидва напрямки.
Дізнайтеся, якими хворобами «обмінялися» між собою Старий і Новий світ. Як вони вплинули на людство?
Старий світ приніс до Америки віспу, корову, тиф, грип і кір. Новий світ майже не мав таких епідемій, проте саме звідти походить сифіліс. Віспа та інші хвороби знищили мільйони індіанців, викликавши жахливу демографічну катастрофу. Сифіліс швидко розповсюдився по Європі і теж спричинив втрати.
Працюючи з матеріалами параграфів 2 і 3, складіть перелік позитивних і негативних / суперечливих наслідків Великих географічних відкриттів.
Позитивні наслідки:
- Відкриття нових територій для європейців, нові торговельні шляхи.
- Обмін рослинами та тваринами, розвиток сільського господарства.
- Поява нових культур (картопля, кукурудза, томат) змінює харчування народів світу.
Негативні та суперечливі наслідки:
- Знищення корінного населення через хвороби та рабство.
- Жорстока колонізація, експлуатація, грабіж ресурсів.
- Рабство: привезення африканців, численні смерті під час перевезень.
- Знищення цілих цивілізацій (інки, мая, ацтеки).
- Соціальна і економічна нерівність між метрополією і колоніями.
Це виглядає дуже жорстоко: жага до золота і влади принесла стільки страждань мільйонам людей. Новий світ наче подарував багато всьому людству, але ці перемоги коштували страшну ціну для цілого континенту.
📚 Свідчать документи. Зі спогадів очевидця подій Берналя Діас дель Кастільйо
1. Як автор ставиться до постаті Ернана Кортеса? Чи поділяєте ви його оцінку?
Автор (Берналь Діас дель Кастільйо) ставиться до Кортеса з великою повагою, називає його «доблесним і хоробрим», «обранцем для звеличування святої віри» та служіння іспанському королю. Він підкреслює шляхетне походження Кортеса і його авторитет в Іспанії та Америці.
Я не поділяю такої однозначно позитивної оцінки, оскільки Кортес був жорстоким завойовником, який зруйнував цивілізацію ацтеків і спричинив загибель багатьох людей.
2. Для кого конкістадори були героями, а для кого – ні? Наведіть за змістом параграфа історичні факти на підтвердження своїх висновків.
- Для іспанців, особливо для дворян-ідальго, конкістадори були героями, бо завоювали нові землі, здобули багато золота, прославили свою країну й поширювали християнство. Їхні імена шанували в Іспанії та колоніях.
- Для корінного населення Америки (майя, ацтеки, інки) конкістадори були загарбниками й ворогами. Вони знищили цивілізації, пограбували міста, перетворили індіанців на рабів, а більшість населення загинула від війни, голоду та хвороб.
- За змістом параграфа: «Столиця ацтеків Теночтітлан була пограбована та зруйнована», «індіанці гинули від важкої праці й хвороб», «у результаті Конкісти унікальні доколумбові цивілізації майя, ацтеків та інків були знищені», «корінного населення Америки залишилося лише 3 %».
Отже, конкістадори були героями для іспанців, але для народів Америки – завойовниками й руйнівниками.
1. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, яку подію Конкісти зобразив художник.
На ілюстрації зображено події “Ночі скорботи” (ісп. La Noche Triste) – це ніч із 30 червня на 1 липня 1520 року, коли іспанські конкістадори під проводом Ернана Кортеса намагалися втекти з Теночтітлана, столиці ацтеків. Під час відступу іспанці зазнали великих втрат від атак ацтеків.
2. Знайдіть на картині елементи, які дозволяють вирізнити на ілюстрації європейців й ацтеків.
Європейці зображені в металевих обладунках, шоломах, з мечами та щитами, деякі мають бороди. Ацтеки мають пір’яні головні убори, яскравий одяг, озброєні списами, луками, дерев’яними щитами з орнаментами, їхній зовнішній вигляд відрізняється темнішою шкірою та відсутністю металевого захисту.
3. Європейці чи ацтеки дали таку назву подіям? Яким був результат «ночі скорботи»? Яких помилок припустилися ацтеки в цих подіях?
Назву “Ніч скорботи” дали іспанці, оскільки ця подія стала для них великою трагедією через значні втрати. Унаслідок “ночі скорботи” більшість іспанських солдатів і їхніх союзників-індіанців загинули або потонули під час втечі, а частина змогла прорватися з оточення. Однак ця поразка не зупинила Кортеса, і вже наступного року він захопив Теночтітлан.
Ацтеки не мали вогнепальної зброї, коней, металевих обладунків і не могли протистояти європейській тактиці ведення бою. У них фактично не було шансів перемогти іспанців, бо технологічна, військова й організаційна перевага була повністю на боці конкістадорів.
📚 Свідчать документи
1. Які висновки можна зробити щодо становища індіанців після Конкісти, спираючись на уривок документа? Які причини знищення індіанців наводить автор?
Після Конкісти становище індіанців було катастрофічним: вони масово гинули від голоду, непосильної праці та жорстокого ставлення з боку іспанців. Автор підкреслює, що навіть найсуворіші покарання не могли зупинити знущання, бо іспанців керувало невгамовне прагнення до збагачення й золота. Причиною знищення індіанців Бартоломе де Лас Касас називає жадібність іспанців, яка була сильнішою за будь-які моральні чи правові обмеження.
2. Зіставте зміст цього документа з документом, поданим на с. 22. Чи відрізняються оцінки конкістадорів у кожному з них? Чому?
Оцінки конкістадорів у цих документах кардинально різняться. Лас Касас засуджує дії іспанців, називає їх жорстокими вбивцями, які знищили індіанців заради золота. Натомість у спогадах Берналя Діаса дель Кастільйо (с. 22) Кортес і конкістадори постають героями, обранцями для «звеличування святої віри» та служіння королю, їхні дії виправдовуються релігійними й державними інтересами.
Різниця пояснюється тим, що Лас Касас бачив трагедію місцевого населення, тоді як Діас дель Кастільйо був учасником завоювань і сприймав їх як подвиг і службу Іспанії.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте дані про динаміку постачання рабів Іспанією і Португалією в першій половині XVI ст. Поясніть, чим зумовлена відмінність між чисельністю тих, хто зайшов на борт, і тих, хто висадився. Про які особливості работоргівлі свідчать ці цифри?
Іспанія та Португалія привозили десятки тисяч рабів з Африки до Америки. Але якщо подивитись на таблицю, стає моторошно — на кожному етапі багато людей не доїжджали до місця призначення. Наприклад, у період 1501–1525 років на борт піднялися 6,363 (Іспанія/Уругвай) і 7,000 (Португалія/Бразилія) осіб, а висадились лише 4,462 і 4,914 відповідно. Така різниця зумовлена страшними умовами транспортування: люди гинули від голоду, хвороб, жорстокого поводження і навіть через самогубства.
Ці цифри кричать про нелюдські умови работоргівлі. Коли ти дивишся на статистику втрат — розумієш, що кожна ця одиниця це чиєсь життя, розбите, закінчене у трюмах кораблів. Работоргівля була справжнім жахом для десятків тисяч людей, і ціни на золото і прибутки для метрополій не виправдовують ці страждання.
Опрацюйте статистичні дані про динаміку работоргівлі на сайті https://www.slavevoyages.org/assessment/estimates. Скористайтеся навігацією сайту та проведіть мінідослідження: регіони-джерела поповнення рабів, обсяги работоргівлі в розрізі представлених держав, кількість загиблих під час перевезень між континентами. Дайте оцінку работоргівлі як явищу.
Основні регіони-джерела рабів: Західна і Центральна Африка (найбільше — регіон West Central Africa and St. Helena, Bight of Benin, Bight of Biafra, Gold Coast), також Сенегамбія, Сьєрра-Леоне і Windward Coast. Саме ці терени використовувалися для масового постачання людей в рабство, сотні тисяч та навіть мільйони були примусово вивезені звідти.
Держави-основні перевізники: Головні учасники — Португалія/Бразилія (5,848,266 осіб), Велика Британія (3,259,441), Франція (1,381,404), Іспанія/Уругвай (1,061,524), Нідерланди, США, Данія/Балтика. Португалія була абсолютним «лідером» — саме в її колонії потрапляло найбільше викрадених африканців.
Загальна динаміка: за період із 1501 по 1866 рік через океан переправили понад 12,5 млн рабів. Особливо жорстко масштаби работоргівлі зросли у 18 сторіччі — це був період найбільшого перевезення, тоді щороку тисячі людей загинули дорогою, так і не дісталися Америки.
Втрати під час перевезення: Статистика жахлива — дуже багато рабів загинуло в морі через голод, хвороби, жорстокі умови й тортури. Зображена в таблиці різниця між кількістю тих, хто «зайшов на борт» і «висадився» — це мертві. В одній лише першій половині XVI сторіччя не вижило кілька тисяч.
Оцінка работоргівлі як явища — це відчуття тотальної жорстокості і несправедливості. Работоргівля стала трагедією для поколінь: понівечені долі, знищені родини, мільйони смертей на шляху і в колоніях. Для європейських колонізаторів це було «прибутково», для жертв — нескінчене пекло. Чесно — такі цифри змушують відчувати гнів і біль, їх неможливо виправдати жодними вигодами. Рабство принесло світу страхітливу спадщину, яка досі впливає на життя людей.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу пояснити поняття «Конкіста», «колоніальна імперія», «метрополії», «колонії», «зустріч цивілізацій».
Конкіста — це період завоювань іспанцями та португальцями земель у Центральній і Південній Америці наприкінці XV–XVI століть. Колоніальна імперія — держава, яка будується на exploitation колоній для збагачення. Метрополії — це материнські країни, як Іспанія чи Португалія, що контролюють колонії. Колонії — території, позбавлені незалежності, під владою іншої держави. Зустріч цивілізацій — це взаємодія Європи, Азії та Америки після відкриттів, коли обмінювалися ідеями, людьми й речами. На мою думку, це сумна “зустріч”, бо принесла більше болю, ніж добра.
Можу назвати наслідки «зустрічі цивілізацій» для світу.
Наслідки: обмін рослинами, тваринами й хворобами; завоювання й колонізація Америки; демографічна катастрофа для індіанців через хвороби та рабство; торгівля рабами з Африки; економічний ріст Європи за рахунок пограбування. Це жахливо — мільйони життів зруйновано заради золота, і світ досі відчуває ці шрами.
Можу схарактеризувати Конкісту як завойовницький похід.
Конкіста — жорстокий похід конкістадорів, як Кортес чи Пісарро, за золотом і владою. Вони руйнували цивілізації ацтеків, мая, інків, перетворюючи людей на рабів. Це не героїзм, а чиста жадоба, яка коштувала океанів крові — серце стискається від такої несправедливості.
Можу пояснити, як Великі географічні відкриття вплинули на міграційні процеси у світі.
Відкриття запустили масові міграції: європейці їхали до Америки за землями, африканців силоміць везли як рабів, індіанці гинули чи тікали. Це призвело до змішування народів, але через біль і насилля. Сумно, як жага пригод обернулася трагедією для цілих континентів.
Обговорюємо в групі
2. Зіставте малюнки, що ілюструють історію Великих географічних відкриттів. Який із них є історичним джерелом? Обговоріть їхній зміст і визначте, який із них більш правдиво ілюструє історію освоєння Нового світу європейцями.
Перший малюнок (ліворуч) — це схематична ілюстрація, яка показує сцену зіткнення європейців та місцевого населення, можливо, реальні події Конкісти (згідно з ілюстраціями цього періоду). Такий малюнок може бути створений очевидцем чи сучасником подій, тому його можна вважати історичним джерелом.
Другий малюнок (праворуч) — художня реконструкція, яка зображає урочисту висадку європейців на березі Америки. Тут підкреслюється пафос, велич моменту, прапори, статичні позування. Це – вже пізніша інтерпретація, яка відтворює сюжет швидше як у кіно.
Зміст лівого малюнка жорсткіший: транспортування, насильство, зброя — все те, що справді було під час завоювань. Це гірка правда: європейці прийшли не святкувати, а підкорювати і грабувати, часто знищували місцеве населення. Другий малюнок створює красивий, майже “героїчний” образ відкриття, але приховує трагедію і страждання.
Правдивіше відображає реальність саме перший малюнок. Він не прикрашає події – показує справжню жорстокість і насилля. Картина справа – художня вигадка, що більше романтизує історію, ніж розкриває її суть.
Мислю творчо
Схарактеризуйте освоєння Нового світу з точки зору: а) ідальго; б) католицької церкви; в) королівської влади; г) корінного жителя Америки.
а) Ідальго
Для ідальго (збіднілого іспанського дворянства) освоєння Нового світу було шансом розбагатіти, здобути славу, нові землі та золото. Вони бачили в цьому можливість отримати нові маєтки й повернути собі соціальний статус, втрачений після завершення Реконкісти. Багато ідальго вирушали в Америку як конкістадори, шукаючи пригод і воєнної здобичі.
б) Католицька церква
Католицька церква розглядала освоєння Нового світу як можливість поширити християнство серед «невірних», навернути місцеве населення до католицизму й посилити свій вплив у світі. Церква підтримувала експедиції, благословляла завойовників і бачила в колонізації виконання «священної місії».
в) Королівська влада
Для королівської влади Іспанії та Португалії освоєння Нового світу означало зміцнення держави, поповнення скарбниці золотом і сріблом, розширення територій і підвищення міжнародного престижу. Монархи отримували нові джерела доходів, можливість контролювати світову торгівлю й посилювати свою владу.
г) Корінний житель Америки
Для корінного населення Америки освоєння Нового світу стало трагедією: знищення держав майя, ацтеків, інків, масова загибель від воєн, хвороб, голоду, перетворення на рабів, руйнування традиційної культури та демографічна катастрофа. Від їхніх цивілізацій залишилося лише 3 % населення, а більшість культур була знищена.