Завдання до параграфа 3 «Перші середньовічні держави»

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

1. Позначте на карті варварські королівства, які утворилися в Західній Європі. Поміркуйте, чому представники та представниці германських племен прагнули оселитися на землях Римської імперії?

Причини переселення германських племен

  1. Прагнення до завоювань і військової здобичі для збагачення
  2. Тиск інших племен, зокрема гунів, що спричинив міграцію на захід
  3. Зростання населення германських племен, що потребувало нових земель
  4. Можливі кліматичні зміни, що змушували шукати нові території для проживання
  5. Ослаблення Римської імперії, що робило її землі привабливою ціллю для завоювання

Отже, германські племена прагнули оселитися на землях Римської імперії через комбінацію факторів – від зовнішнього тиску та пошуку нових ресурсів до можливості збагачення та отримання кращих умов життя на більш розвинених римських територіях. Ослаблення самої імперії створювало сприятливі умови для такого переселення та завоювання.

2. Прочитайте уривок з історичного джерела. Які особистісні риси короля франків характеризує автор? Як він ставиться до героя своєї розповіді?

На основі наведеного уривка з “Історії франків” Григорія Турського можна виділити такі особистісні риси короля франків Хлодвіга:

  1. Підступність і хитрість. Хлодвіг таємно відправляє посла до сина Сігіберта, підбурюючи його до вбивства батька.
  2. Амбітність і жага влади. Король прагне розширити свої володіння, використовуючи інтриги та маніпуляції.
  3. Лицемірство. Хлодвіг удає невинність у справі вбивства Сігіберта та його сина, хоча сам спровокував ці події.
  4. Красномовство і харизма. Король вміло переконує народ у своїй невинності та здобуває їхню підтримку.
  5. Політична кмітливість. Хлодвіг вправно використовує ситуацію для зміцнення своєї влади та розширення території.

Щодо ставлення автора до Хлодвіга, Григорій Турський демонструє певну амбівалентність:

  1. З одного боку, він детально описує підступні дії Хлодвіга, не приховуючи його негативних рис.
  2. З іншого боку, автор не дає прямих оцінок діям короля, залишаючись відносно нейтральним оповідачем.
  3. Григорій Турський визнає політичну майстерність Хлодвіга, описуючи, як той зумів переконати народ у своїй невинності.
  4. Автор підкреслює легітимність влади Хлодвіга, згадуючи про його обрання королем

Таким чином, Григорій Турський зображує Хлодвіга як складну історичну постать – жорстокого і підступного, але водночас сильного і харизматичного правителя, не даючи однозначної оцінки його особистості та діям.

3. Заповніть схему. Які пункти ви могли б до неї додати?

Захопив

  • Північну Галлію
  • Значно розширив території Франкської держави
  • Об’єднав усіх франків під своєю владою

Здобув підтримку

  • Церкви (прийняв християнство)
  • Дружини (постійного війська)
  • Народу (через демонстрацію сили та авторитету)

Запровадив

  • Християнство

Наказав створити

  • Збірник законів “Салічна правда”

Додаткові пункти, які можна було б додати до схеми:

Заснував

  • Династію Меровінгів
  • Основи Франкського королівства

4. Прочитайте статтю з документа VI ст. «Салічна правда». Про що в ній мова? Поміркуйте, чому щодо описаного випадку вибрано саме таке покарання? Чи не надто воно суворе? Обґрунтуйте свої міркування.

Ця стаття з “Салічної правди” описує процедуру, яка застосовувалася у випадку, коли вбивця не міг повністю сплатити віру (грошову компенсацію) за вбивство. Основні моменти:

  1. Процедура передбачає залучення родичів вбивці для сплати частини віри.
  2. Вбивця має виконати символічний ритуал з киданням землі на родичів, що означає перекладання на них частини відповідальності.
  3. Якщо родичі не можуть заплатити, відповідальність переходить до заможніших родичів.
  4. У крайньому випадку, якщо ніхто не може заплатити, вбивця платить своїм життям.

Щодо суворості покарання:

  1. За тогочасними мірками, це покарання не було надто суворим. Воно давало шанс уникнути смертної кари через виплату компенсації.
  2. Залучення родичів відображало колективну відповідальність, характерну для ранньосередньовічного суспільства.
  3. Процедура була спрямована на запобігання кровній помсті та врегулювання конфлікту мирним шляхом.
  4. Вона також враховувала економічні реалії того часу, коли не всі могли самостійно сплатити велику суму.
  5. Смертна кара застосовувалася лише як останній засіб, коли всі інші можливості були вичерпані.

Таким чином, це покарання відображало прагнення суспільства до справедливості та збереження соціального миру, враховуючи при цьому реалії того часу. Воно було суворим, але водночас давало можливість уникнути найгіршого покарання через систему компенсацій та колективної відповідальності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *