§24. «Доба Мейдзі» в Японії. Початок японської територіальної експансії

Головна сторінка ГДЗ (зміст)

Чому політика самоізоляції держави справляє негативний вплив на розвиток держави?

Політика самоізоляції держави може мати серйозний негативний вплив на розвиток країни. Коли держава обмежує зовнішній культурний та економічний обмін з іншими країнами, це може призвести до зменшення рівня розвитку. Наприклад, якщо країна не має можливості імпортувати сировину, технології та товари з інших країн, це може призвести до зниження рівня життя населення та економічного стану країни у цілому.

Крім того, політика самоізоляції може створювати сприятливе середовище для корупції та авторитаризму в державі. Якщо країна не має зовнішнього контакту та взаємодії з іншими країнами, це може призвести до того, що влада буде мати більший контроль над населенням і буде менше піддається зовнішньому впливу та контролю.

У сучасному світі, де глобалізація стає все більш важливим фактором, політика самоізоляції може призвести до відставання від інших країн і обмеження можливостей для розвитку. З іншого боку, відкритість та зовнішня інтеграція можуть забезпечити країні доступ до нових технологій, ідей та можливостей для розвитку.

Зокрема, поширення культурних та економічних ідей може сприяти розвитку науки, культури та економіки. Країни можуть взяти на озброєння нові рішення та підходи до вирішення проблем, що може допомогти підвищити рівень життя населення. Крім того, зовнішній контакт може допомогти зменшити національні та етнічні конфлікти в державі.

Отже, політика самоізоляції може мати серйозний негативний вплив на розвиток країни. Інтеграція та взаємодія з іншими країнами можуть забезпечити доступ до нових ідей та можливостей для розвитку. Крім того, відкритість може сприяти зменшенню конфліктів та підвищенню рівня життя населення.

Запитання та завдання

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Запропонуйте варіанти заповнення схеми, які відображатимуть логіку історичного розвитку Японії в ХІХ – на початку ХХ ст.

Історичний розвиток Японії в ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Що зумовило занепад режиму сьогунату?

Занепад режиму сьогунату спричинила криза феодального господарювання (збіднення самураїв, обезземелення залежного від них селянства) та розвиток товарно-грошових відносин. Середній клас і самураї були незадоволені політикою режиму сьогунату, який давав перевагу феодальній аристократії.

3. Як сталося «відкриття Японії»? Які воно мало наслідки?

“Відкриття Японії” – це процес відкриття країни для зовнішнього світу у другій половині 19 століття, коли Японію контролював режим сьогунату. Цей процес став можливим завдяки зовнішньому тиску з боку США, Росії та західних держав, які бажали розширити свою торгівлю з Японією.

У 1853 році США відправили військову ескадру з чотирьох кораблів в Японію з метою відкриття портів для американських суден. Японський уряд підписав угоду з США про відкриття портів для американських суден в 1854 році. Пізніше Японія уклала подібні угоди з іншими країнами, що забезпечило її зовнішньоекономічний розвиток.

“Відкриття Японії” мало значний вплив на Японію того часу. Внаслідок відкриття було дозволено здійснювати зовнішню торгівлю, що сприяло розвитку економіки Японії, адже вона стала частиною світового ринку. Після надання дозволу на вільну торгівлю з Японії почалося масове вивезення міді, чаю, бавовни, рису, фарфору, шовку-сирцю й виробів з нього, що стимулювало розвиток ряду галузей господарства. Натомість до Японії хлинув потік дешевих товарів із США і країн Європи, що призвело до подальшого розорення японських купців і ремісників.

“Відкриття Японії” призвело до втрати контролю над зовнішньою політикою та збільшенню зовнішнього впливу на країну, що стало одним із факторів занепаду режиму Сьогунату.

4. Назвіть основні події революції Мейдзі та громадянської війни в Японії.

1. У 1866 році князі південно-західних князівств, невдоволені розоренням країни, уклали між собою військовий союз проти сьогуна, що призвело до початку громадянської війни. У 1867 році вони домоглися передачі верховної влади імператорові від Йосінобу Токугава, 15-го сьогуна з роду Токугава, і оголосили збір війська, що підтримувало імператора.
2. На початку 1868 року 15-річний імператор Муцухіто, який при владі використовує девіз “Мейдзі” (що означає освічене правління), видав маніфест про відновлення власної влади та оголосив місто Едо столицею і перейменував його на Токіо.
3. Імператор прийняв послів іноземних країн, що остаточно зробило країну відкритою для світу.
4. Громадянська війна тривала у 1869 році, але сьогунат було повністю ліквідовано.

5. Схарактеризуйте реформи, які були проведені в Японії в 70–80-і роки XIX ст.

• Адміністративна. У 1871 році було створено новий адміністративний поділ країни на 72 кен (префектур) і три фу (столичних округів). Префектів (керівників префектур) призначали імператор й уряд.
• Станова. Скасування станів часів сьогунату із запровадженням нового поділу на три стани: вища знать (аристократія), рядове дворянство (середні й нижчі самураї) і простий народ (решта населення). Також було прийнято закони про громадянську рівність, запровадження прізвищ, та скасування обмежень для шлюбів.
• Військова. У 1872 році було запроваджено закон про загальну військову повинність, перебудовано армію за передовим європейським зразком, і залучено офіцерів європейських армій до викладання у військових академіях.
• Аграрна. Скасовувалася феодальна власність князів на землю, земля стала товаром, і селяни отримали у володіння землю, яку обробляли, сплачуючи земельний податок – 3 % її вартості.
• Фінансова. Запроваджено нову грошову одиницю – ієну, створено Державний банк, та ліквідовувалися будь-які обмеження для вільного підприємництва.
• Податкова. Скасовано стару систему оподаткування, і податки стягувалися лише у грошовій формі.
• Релігійна. Оголошено синтоїзм державною релігією замість буддизму.
• Судова. Судові засідання проводилися за європейським зразком, і запроваджено заборону застосування тортур під час слідства.
• Конституційна. Прийнято конституцію в 1889 році.
• Освітня. Запроваджено загальну початкову освіту за європейським стандартом, утворено середні школи та університети, а також створено можливість для молодих японців здобувати вищу освіту за кордоном.

6. Дайте загальну характеристику епосі Мейдзі.

Епоха Мейдзі (1868-1912 роки) в Японії була часом швидких змін в політиці, культурі та суспільстві. Уряд Мейдзі докладав багато зусиль, щоб зробити Японію більш сучасною та конкурентоспроможною, шляхом впровадження західних зразків у державні та промислові сектори.

Це період позначився переходом від традиційної до сучасної японської культури. Уряд проводив соціальні реформи, такі як скасування феодальної системи та встановлення загальної освіти. Крім того, епоха Мейдзі стала часом розквіту мистецтва, з’явилися нові художні напрями, такі як Японський імпресіонізм та Модерн.

На міжнародній арені Японія стала більш активним гравцем і здійснювала колоніальну експансію в Азії.

7. Які головні проблеми повстали перед Японією на початку ХХ ст.?

• У кінці XIX – на початку XX ст. Японія стала однією з найсильніших країн світу. У ХХ столітті Японія розпочала активну політику розширення своїх територій, захоплюючи інші країни, що призвело до напруження в міжнародних відносинах. Сусідні держави, з багатими природними та людськими ресурсами, Японія розглядала як бажану здобич. Російська імперія стала одним із головних противників Японії на міжнародній арені.
• Влада в Японії була у руках імператора та його радників, що негативно впливало на становище народу, який не брав участі в прийнятті політичних рішень.

8. Чим можна пояснити зростання агресивності зовнішньої політики Японії в останній третині XIX ст.?

В останній третині XIX ст. Японія почала активно займатися зовнішньополітичною діяльністю, що супроводжувалося зростанням її агресивності. Це було пов’язано з декількома факторами:

1. Економічний розвиток: Японія активно розвивалася в економічному плані та шукала нові ринки збуту для своїх товарів. Це стимулювало її до розширення впливу в регіоні.
2. Модернізація армії та флоту: Японія розпочала процес модернізації своєї армії та флоту, що дозволило їй стати потужнішою військовою державою. Це відкрило для неї можливість розширення своїх територій та збільшення впливу в регіоні.
3. Наслідки імперської політики Європи та США: Японія спостерігала, як європейські держави та США активно втручалися у справи регіону та підкорювали нові території. Це стимулювало її до активного розширення своїх кордонів та збільшення впливу в Азії.

9. Які були наслідки японо-китайської війни?

Поразка Китаю. 17 квітня 1895 р. відбулося підписання Сімоносекського мирного договору між Японією

і Китаєм. Згідно ним Японія отримала свої перші колонії — Тайвань і острови Пенхуледао, а також велику контрибуцію (примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, що зазнала поразки у війні, державам-переможницям). Корея, яку контролював Китай, за результатами війни стала незалежною державою, хоча відчувалося посилення японського економічного і політичного впливу.

10. Покажіть на карті країни, щодо яких відбувалася зовнішня експансія Японії.

Китай, Корея, Тайвань.

11. Поясніть значення термінів і понять:

Сьогунат – це форма управління в Японії від XII до XIX століття. Великі феодали мали владу над країною, а імператор позбавлений реальної влади в державі.

Самурай – це воїн (лицар) у Японії. Він був частиною військово-феодальної верстви дрібних японських дворян, та, ймовірно, з’явився у IX столітті.

Епоха Мейдзі – це період правління імператора Муцухіто (1868-1912 рр.) в Японії. Цей період офіційно називається “освічене правління”. Імператор прийшов до влади після революції 1867-1868 рр., яка ліквідувала владу сьогунів з роду Токугава.

ІІ. Обговоріть у групі

1. Яка з країн Європи (Франція, Велика Британія чи Німеччина) була найближчою до Японії за формою державного правління, політичною системою в цілому?

Німеччина. Там були могутні князі – курфюрсти при слабкому імператорі, якого вони обирали.

2. Як ви думаєте, чому самураї протидіяли здійсненню реформ 1870–1880-х років?

Реформи, що проводилися в Японії наприкінці 19 століття, прагнули позбавити самураїв їх феодально-привілейованого становища та звичок. Нові закони ставили перед ними нові вимоги, спрямовані на створення єдиної нації та військової дисципліни. Було запроваджено деякі нові професії, які надавали змогу заробляти гроші за допомогою роботи, а не через привілеї статусу. Однак, не всі самураї були готові до цих змін, і багато з них продовжили жити за старими правилами.

3. Сьогодні Японія — одна з високорозвинених країн світу. Як ви вважаєте, яку роль зіграли в цьому події останньої третини ХIX ст.?

Події останньої третини XIX ст. відіграли ключову роль у формуванні Японії як країни, що успішно конкурує на світовому ринку. Безумовно, велику роль у цьому відіграли реформи епохи Мейдзі, які забезпечили припинення режиму самоізоляції та відкрили країну для зовнішньої торгівлі та інвестицій. Така політика дозволила Японії вийти на світову арену як нового та амбітного учасника міжнародних відносин, що заявив про себе зі значним економічним та політичним потенціалом.

4. Попрацюйте в дискусійних групах: визначте позитивні наслідки і ризики «відкриття Японії» провідними державами.

“Відкриття Японії” – це процес, що відбувся в 1853-1854 роках і був ініційований провідними державами за підтримки США, які вимагали відкриття Японії для торгівлі з ними. Процес “відкриття Японії” мав значний вплив на Японію та провідні держави.

Позитивні наслідки для провідних держав:

• Доступ до нових ринків: “Відкриття Японії” дало провідним державам доступ до одного з найбільших ринків у світі, що забезпечило нові можливості для торгівлі та збільшення прибутків.
• Розвиток торгівлі: Відкриття Японії призвело до розвитку торгівлі між Японією та провідними державами, зокрема з США, Великобританією, Францією та Росією. Це сприяло збільшенню обсягів торгівлі та збільшенню доходів від неї.
• Розширення впливу: Провідні держави змогли розширити свій вплив на Японію, зміцнити свої політичні та економічні позиції у регіоні та забезпечити військову присутність в цій частині світу.

Позитивні наслідки для Японії:

• Розвиток торгівлі: Японія отримала можливість розвивати зовнішню торгівлю та забезпечити доступ до нових товарів та технологій.
• Модернізація економіки: Відкриття Японії призвело до зміни економічного устрою країни, забезпечивши розиток машинобудування, транспорту, електротехніки та інших промислових секторів, що стало основою подальшого економічного розвитку Японії.
• Культурний обмін: Відкриття Японії дало змогу японській культурі бути відомою за межами Японії та забезпечило можливість культурного обміну між Японією та іншими країнами.

Ризики для провідних держав:

• Збільшення конкуренції: Відкриття Японії призвело до збільшення конкуренції на ринку та зменшення прибутків провідних держав.
• Втрата контролю: Провідні держави ризикували втратити контроль над Японією, особливо з урахуванням швидкого розвитку Японії, що забезпечило їй незалежність та сильну позицію на ринку.
• Політичні ризики: Відкриття Японії стало причиною нестабільності в політичному житті Японії, що могло вплинути на провідні держави та їх інтереси в регіоні.

Ризики для Японії:

• Економічна залежність: Відкриття Японії стало причиною залежності від іноземного капіталу та технологій, що зробило Японію вразливою до світових економічних криз та коливань.
• Втрата національної ідентичності: Відкриття Японії принесло багато нових технологій та культурних впливів, що може бути причиною втрати національної ідентичності та культурної спадщини.
• Політична нестабільність: Відкриття Японії стали причиною політичної нестабільності в країні, що може вплинути на економічний та соціальний розвиток країни.

Загалом, «відкриття Японії» мало як позитивні, так і негативні наслідки для провідних держав та Японії. Проте, відкриття Японії стало ключовим етапом в історії країни та принесло багато нових можливостей для її економічного та культурного розвитку.

ІІІ. Мислю творчо

Підготуйте короткі історичні есе:

а) «Модернізація Японії в останній третині ХIX ст.: досягнення і проблеми».

В кінці 19 століття Японія стала сучасною промисловою державою з феодальної. Це стало можливим завдяки Реставрації Мейдзі, яка скасувала феодальну систему та створила нову, централізовану державу. Це дало змогу Японії створити модерну систему законів, освіти, та судової реформи. Це дозволило країні розвиватися у науці, культурі та економіці, а також відкритися для світу та прийняти нові технології та ідеї. Японія успішно прийняла західну технологію, що дало змогу країні розвиватися та створювати нові робочі місця. Однак, проблеми також виникали, у тому числі залежність від іноземного капіталу та націоналізм і мілітаризм, що призвело до війни з Китаєм та Росією.

б) «Роль самураїв у житті японського суспільства до революції Мейдзі та після неї».

Самураї були важливим елементом японського суспільства до революції Мейдзі та після неї. До цього часу самураї служили своїм господарям – даймьо, що були феодальними володарями. Вони були найвпливовішим класом і мали значний політичний вплив на провінційному рівні. Після революції Мейдзі, яка призвела до кінця феодальну систему, самураї втратили свої політичні та соціальні привілеї, але їх військові навички все ще були потрібні в новій державній машині. Багато з них стали працювати в поліції, армії та уряді, а інші зберегли свої традиції та займаються мистецтвами та ремеслами. Самураї продовжують бути важливим символом японської культури й сьогодні. Їх військові навички та моральні цінності, такі як відданість, честь та дисципліна, продовжують впливати на японське суспільство. Багато людей зацікавлені у вивченні самурайської культури та їх традицій, що додає до популярності цього класу в сучасній Японії та за її межами.