ПРИГАДАЙТЕ
Що таке Реформація? Як вона розпочалася в Європі?
Реформація – це церковно-релігійний та суспільно-політичний рух у XVI столітті, який був спрямований на докорінні зміни в католицькій церкві та повернення до біблійних витоків християнства.
Що таке «кальвінізм»?
Кальвінізм є одним із напрямів протестантизму. У 30–40-х роках XVI століття він почав поширюватися на українських землях через Польщу.
Чим протестантська церква відрізнялася від католицької?
Головними ідеями протестантів було звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу та переклад Біблії народною мовою.
Коли Київська митрополія розділилася на Московську і Київську?
У 1458 р. (
Укажіть відмінності між католицькою і православною церквами.
У XVI столітті на українських землях католицизм називали «латинською вірою», а православ’я – «руською вірою». Православна церква мала менше прав, ніж католицька: її єпископів не допускали до роботи в сенаті, а духовенство, на відміну від католицького, повинно було сплачувати податки.
Яким було становище православної церкви на українських землях у другій половині XIV-XV ст.?
Православна церква мала відносно стабільне становище під владою Великого князівства Литовського, де панувала релігійна толерантність. Церква зберігала свої традиції та впливи, хоча поступово зростав тиск з боку католицизму.
1. Міжконфесійні відносини на українських землях у XVI ст. Становище православної церкви
➡️ Перелічіть основні релігійні вчення, що були поширені в українському суспільстві в ХVІ ст. Поясніть, чому цей час називають «темною добою» в історії української православної церкви.
У XVI столітті на українських землях існувало декілька релігій: християнство (православ’я та католицизм), юдаїзм та іслам. Більшість українців були православними, яких називали «руською вірою». Також поширювався католицизм, його прихильників називали «латинянами», та різні течії протестантизму. Існували численні юдейські та вірменські громади. На півдні та в Криму панівною релігією був іслам.
Цей період називають «темною добою» для православної церкви через низку причин.
Польські королі та великі князі литовські, а не церковні собори, призначали на посади митрополитів та єпископів. Часто ці посади просто продавали або віддавали світським людям, далеким від церковних справ.
Православна церква мала набагато менше прав порівняно з католицькою. Православні єпископи не могли брати участь у роботі сенату, а духовенство, на відміну від католицького, змушене було сплачувати податки.
Через такий стан справ церковні школи занепадали, а освіта обмежувалася лише основами читання та письма.
Константинопольський патріархат не міг надати значної підтримки, оскільки сам перебував у скрутному становищі після завоювання Константинополя турками.
➡️ Працюємо з джерелом
Український історик Дмитро Дорошенко про кризові явища в розвитку православної церкви на українських землях XVI ст.
1. Яку інформацію можна отримати про стан православної церкви?
З цього уривка видно, що православна церква була у глибокій кризі. Єпископи, як Іона Борзобагатий, вели справжні війни за посади, використовуючи зброю та армію. Вони силою захоплювали монастирі та їхнє майно, а церковні скарби роздавали своїм дітям і родичам. Також вони вимагали гроші від парафій, закриваючи церкви, доки їм не заплатять. Наступник Іони, Кирило Терлецький, теж був не кращим — його звинувачували у вбивстві та розбої, але все це залишалося для нього безкарним. Отже, керівництво церкви було корумпованим, дбало про власну вигоду, а не про духовні справи.
2. Чому, на вашу думку, стали можливими описані дії православних ієрархів?
Такі дії стали можливими, тому що в той час існувало «право патронату», за яким єпископів призначав польський король або великий князь литовський, а не обирала церква. Це означало, що посади часто отримували не за духовні якості, а за гроші або вплив. Церква була ослаблена і не мала влади, щоб контролювати своїх власних керівників. Влада Речі Посполитої не втручалася в ці справи, тому такі люди, як Іона Борзобагатий та Кирило Терлецький, відчували повну безкарність за свої вчинки.
➡️ Працюємо з джерелом
Український і американський історик С. Плохій про стан православної церкви
1. Як історик оцінює стан православної церкви наприкінці XVI ст.?
Історик Сергій Плохій оцінює стан православної церкви наприкінці XVI століття як такий, що перебував у глибокій загальній кризі .
2. У чому він убачає причини її кризи?
Причинами кризи він вважає низький рівень освіти священників, порушення ними моралі та церковних правил, поширену практику купівлі та продажу церковних посад (симонію), а також повний контроль над церквою з боку світських осіб .
2. Вплив Реформації та Контрреформації на релігійне життя
➡️ У чому полягав вплив Реформації і Контрреформації на релігійну ситуацію на українських землях?
Реформація вплинула на поширення протестантських вчень, зокрема кальвінізму та соцініанства, серед української шляхти та магнатів (Потоцьких, Радзивіллів, Вишневецьких). Однак протестантизм не став масовим серед селян та міщан, які вважали його «панською вірою» і залишалися вірними православ’ю.
Поява протестантизму на деякий час загальмувала наступ католицької церкви. Важливим наслідком Реформації стала поява перекладів Святого Письма на тогочасну українську мову, найвідомішим з яких є Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.).
Контрреформація, як відповідь католицької церкви, проявилася в діяльності ордену єзуїтів з 1569 року. Єзуїти відкривали школи з високим рівнем навчання, що сприяло поширенню католицизму. Під їхнім впливом багато знатних родів повернулися в католицтво, а в державі посилилася релігійна нетерпимість до православних та протестантів.
3. Братський рух
➡️ Поясніть причини поширення братського руху
Поширення братського руху стало можливим через глибоку кризу в православній церкві та утиски з боку польської влади. Православні міщани були незадоволені станом церкви, де панувала корупція, а вищі посади роздавалися королем. Крім того, після Люблінської унії посилився тиск на українську мову та культуру, особливо в містах. У відповідь на це небайдужі світські люди, переважно міщани, почали об’єднуватися в братства. Спочатку вони мали на меті лише благодійність, як-от допомога церкві та бідним, але згодом їхня діяльність переросла в захист прав православного населення, заснування шкіл та друкарень для поширення освіти й збереження своєї віри та самобутності.
➡️ Чи була важливою для тогочасної русинської (української) спільноти діяльність братств? Поясніть свою думку.
Так, діяльність братств була дуже важливою. Вони захищали права православного населення, звертаючись до судів і навіть до короля. Братства засновували друкарні та школи, де діти могли навчатися, і видавали доступні книги. Також вони допомагали збіднілим членам громади та влаштовували притулки. По суті, братства стали центрами національно-культурного життя, які змогли об’єднати людей для захисту своєї віри та самобутності.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
становище православної церкви на українських землях у XVI ст.
У XVI столітті православна церква перебувала у стані глибокої кризи. Її становище було значно гіршим порівняно з католицькою церквою. Вона втратила незалежність, оскільки вищих церковних ієрархів призначала світська влада (король), часто за гроші. Церква зазнавала утисків, а її духовенство не мало таких привілеїв, як католицьке. Це призвело до занепаду освіти та культури при церквах.
вплив Реформації і Контрреформації на церковно-релігійну ситуацію на теренах України
Реформація призвела до поширення протестантизму серед шляхти, що тимчасово ослабило позиції католицизму та стимулювало перекладацьку діяльність, зокрема створення Пересопницького Євангелія. Контрреформація, своєю чергою посилила католицький вплив через діяльність єзуїтів та їхніх шкіл, що призвело до повернення багатьох шляхетських родів до католицизму та посилення релігійної нетерпимості в суспільстві.
причини появи, особливості та історичне значення братського руху
Братський рух виник через кризу православної церкви та утиски з боку влади й католицької церкви. Його особливістю було те, що це були світські об’єднання міщан, які брали на себе відповідальність за церковні та громадські справи. Історичне значення братств величезне: вони стали осередками захисту православної віри, сприяли розвитку освіти та книгодрукування, засновуючи школи й друкарні. Цим вони активізували національно-культурне пробудження українців та змогли зменшити поширення католицизму на українських землях.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
Де виникли перші братства?
Перші церковні братства, Благовіщенське та Миколаївське, виникли у Львові.
1. Як «право патронату» впливало на розвиток православної церкви?
«Право патронату» негативно впливало на розвиток православної церкви. Це призводило до того, що церковні посади часто отримували за гроші або їх обіймали світські особи. Шляхта розпоряджалася церквами як власністю — могла їх продавати, закладати, здавати в оренду. Як наслідок церква опинилася в глибокій кризі.
2. Назвіть основні види діяльності церковних братств. Як вони вплинули на життя православного населення українських земель?
Основні види діяльності: спочатку братства займалися благодійністю, доглядом за церквами, допомогою хворим і бідним. Вони позичали гроші братчикам і влаштовували притулки. Згодом братства виступили захисниками прав православних і національно-релігійної самобутності. Вони відкривали школи, друкарні та бібліотеки. Братства контролювали діяльність священників і єпископів. Львівське братство намагалося створити окреме самоврядування для українців міста. Вплив на православне населення: братства зменшили поширення католицизму. Вони сприяли піднесенню освітнього рівня та розвитку релігійної й політичної думки. Вони стали опорою православної церкви. Проте братства не змогли вивести православну церкву з кризи.
3. Опишіть діяльність єзуїтських колегіумів на теренах України.
У 70-80-х роках XVI століття єзуїти відкривали на українських землях свої школи (колегіуми), які мали високий рівень навчання. Це приваблювало до них дітей шляхти. Водночас головною метою цих закладів було поширення католицизму, і вони успішно з цим справлялися, навертаючи до католицької віри чимало представників знатних родів.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Покажіть на карті атласу українські міста, у яких діяли церковні братства.
Наприкінці XVI – на початку XVII ст. православні братства діяли у Львові, Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні та Києві.
5. Визначте ключові слова та створіть «хмаринку слів», яка пояснює поняття «Пересопницьке Євангеліє», «церковні братства», «ставропігія», «Реформація», «Контрреформація».
- Пересопницьке Євангеліє: переклад, Святе Письмо, староукраїнська мова, Волинь, 1556-1561, рукопис, Реформація.
- Церковні братства: міщани, Львів, школа, друкарня, захист православ’я, світські особи, благодійність, шпиталь, самоврядування.
- Ставропігія: патріарх, незалежність, Львівське братство, підпорядкування, церковна одиниця.
- Реформація: протестантизм, кальвінізм, Європа, XVI століття, шляхта, переклад Біблії, зміни в церкві.
- Контрреформація: єзуїти, католицизм, оновлення церкви, школи, колегіуми, польська влада, «Товариство Ісуса».
6. Наведіть приклади, які пояснюють відмінності між католицькою, православною і протестантськими церквами, міжконфесійні відносини.
- Православна церква: Називалася «руською вірою». Перебувала в кризі через «право патронату», не мала рівних прав з католицькою. Її захистом займалися церковні братства.
- Католицька церква: Її прихильників називали «латинянами». Мала підтримку польської влади, поширювала свій вплив через діяльність ордену єзуїтів та їхні школи-колегіуми.
- Протестантські церкви (кальвінізм, социніанство): Поширилися внаслідок Реформації, були популярними переважно серед шляхти, яка прагнула обмежити владу церкви. Прості люди вважали їх «панською церквою». Сприяли появі перекладів Біблії народною мовою.
- Спільне для всіх (Християнство): Віра в Бога, основа віровчення — Святе Письмо (Біблія).
- Міжконфесійні відносини: Католицька церква через Контрреформацію намагалася побороти вплив як протестантів, так і православних. Православні частково використовували ідеї Реформації (наприклад, переклад Біблії, залучення світських осіб до церковного життя) для протидії наступу католицизму.
7. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту (структурно-логічну схему, постер), яка розкриває цілі, напрями, значення діяльності православних братств.
Ментальна карта «Діяльність православних братств»
Причини виникнення:
- Криза православної церкви («право патронату», корупція).
- Утиски православних з боку польської влади.
- Наступ католицизму та Контрреформація.
- Потреба в освіті та поширенні друкованого слова.
Цілі братств:
- Захист православної віри та прав
- Розвиток освіти та культури
- Благодійницть та допомога нужденним
Напрями діяльності:
- Заснування шкіл і друкарень
- Організація притулків і лікарень
- Подання скарг до влади
- Побудова та утримання церков
Значення:
- Зменшення поширення католицизму
- Національно-культурне пробудження українства
- Збереження православної традиції
- Розвиток української освіти та книгодрукування
8. Розв’яжіть хронологічні задачі.
1) Коли відзначатимуть 500-річчя від початку створення Пересопницького Євангелія?
Пересопницьке Євангеліє почали створювати у 1556 році. Отже, 500-річчя відзначатимуть у 2056 році (1556 + 500 = 2056).
2) Скільки років розділяє завершення створення Пересопницького Євангелія та укладення Люблінської унії?
Створення Пересопницького Євангелія завершилося у 1561 році. Люблінську унію було укладено у 1569 році. Таким чином, ці події розділяє 8 років (1569 – 1561 = 8).
9. Працюємо разом. Брацлавський каштелян православний шляхтич Василь Загоровський склав заповіт, у якому писав, що його дітей для здобуття освіти необхідно віддати в руську школу, «бо там хвалять дітям добру науку». Поміркуйте, у який період XVI ст. було складено заповіт. Яку інформацію можна дістати з нього?
Цей заповіт, найімовірніше, було складено в другій половині XVI століття, а точніше — у 70–80-х роках, коли почали активно діяти братські школи, як-от Львівська.
З цього заповіту можна отримати таку інформацію:
- Він свідчить про те, що не вся православна шляхта переходила в католицизм, а деякі її представники свідомо прагнули зберегти свою віру та культуру.
- “Руські школи” (братські школи) вже встигли завоювати добру репутацію і вважалися якісними освітніми закладами, здатними конкурувати з єзуїтськими колегіумами.
Працюємо разом. Метод «Кола Венна». Обговоріть, у чому полягали відмінності впливів Реформації і Контрреформації на церковне життя в тогочасній Україні.
Вплив Реформації:
- Поширювала протестантські течії (кальвінізм, социніанство), які приймала переважно шляхта.
- Сприяла перекладу Святого Письма народною мовою, прикладом чого є Пересопницьке Євангеліє.
- Ідеї Реформації про залучення світських людей до церковного життя вплинули на розвиток братського руху.
Спільне: загострення міжконфесійних відносин, зростання ролі освіти і друку в релігійному житті.
Вплив Контрреформації:
- Була рухом за оновлення католицької церкви та реакцією на Реформацію.
- Поширювала католицизм через мережу єзуїтських шкіл (колегіумів) з високим рівнем освіти.
- Сприяла поверненню багатьох шляхетських родів до католицизму та посиленню релігійної нетерпимості до православних.
Чи погоджуєтеся ви з думкою українського історика Дмитра Дорошенка, що значення православної церкви на українських землях у XVI ст. «падало в міру того, як князі та пани все більше наверталися до католицтва, і православ’я лишалося переважно вірою нижчих верств населення». Наведіть аргументи на користь вашої позиції.
Так, погоджуюся: масове навернення частини шляхти до католицизму та привілеї католицької ієрархії знижували політичну вагу православ’я, що дедалі більше залишалося вірою нижчих верств.
Аргументи: право патронату і продаж церковних посад, недопуск православних єпископів до сенату, податки для православного духовенства, занепад шкіл — ознаки кризи інституції. Водночас поява братств і перекладів Письма свідчить про спротив і культурне піднесення на «низовому» рівні, але це не компенсувало втрат на рівні еліт.
✍️ Оцінюємо і створюємо
10. Чи згодні ви з тим, що діяльність церковних братств допомагала збереженню ідентичності русинського (українського) міщанства та сприяла формуванню ранньомодерної української нації? Поясніть свою думку.
Так, я повністю згоден із цим твердженням. Діяльність церковних братств відіграла ключову роль у збереженні ідентичності українців та заклала основи для формування нації. По-перше, в умовах релігійних утисків та поширення католицизму, братства стали на захист православної віри, яка була основою тогочасної української самосвідомості. Вони об’єднували людей для захисту своєї «руської віри». По-друге, братства активно займалися просвітництвом: засновували школи та друкарні, видавали книги староукраїнською мовою. Це допомагало протистояти полонізації та підносило рівень освіти й культури. По-третє, братства боролися за громадянські права українського населення, наприклад, намагалися створити у Львові окреме самоврядування для українців. Ця спільна боротьба за віру, мову та права об’єднувала людей і сприяла їхньому національно-культурному пробудженню, що є важливим кроком у формуванні нації.
11. Працюємо в парах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог, який міг відбутися між польським(-ою) католиком (католичкою) та українським(-ою) православним(-ою) щодо шляхів досягнення міжконфесійного порозуміння.
Діалог між польським шляхтичем-католиком Яном та українським міщанином-братчиком Михайлом.
Ян: Доброго дня, пане Михайле. Знову бачу, як ви клопочетесь справами вашого братства. Чи не краще було б усім нам, мешканцям Речі Посполитої, об’єднатися під єдиною істинною католицькою вірою? Це б зміцнило нашу державу і принесло б порядок у церковні справи.
Михайло: І я вас вітаю, пане Яне. Наша православна віра — це віра наших предків, і ми не бачимо причин її зрікатися. А щодо порядку, то його бракує через те, що наші права постійно порушують. Наших єпископів не допускають до сенату, наше духовенство платить податки, на відміну від вашого, а шляхта торгує церковними посадами, наче крамом на ринку, через «право патронату».
Ян: Але ж король гарантував віротерпимість. А єзуїтські школи, які ми відкриваємо, дають чудову освіту, доступну для всіх. Це шлях до європейської культури.
Михайло: На словах гарантував, а на ділі католицьке духовенство бачить у нас перешкоду. І ваші школи — це шлях до окатоличення. Ми теж не проти освіти! Наші братства відкривають власні школи і друкарні, щоб навчати дітей рідною мовою і зберігати нашу самобутність. Порозуміння можливе не через силу, а через повагу. Визнайте наші права, дайте нашій Церкві спокійно розвиватися, і тоді ми разом будемо працювати на благо Речі Посполитої.
Ян: Гм, можливо, у ваших словах є сенс. Справді, постійні чвари ослаблюють державу. Якщо ви будете вірно служити королю і Речі Посполитій, то, мабуть, ваші права мають бути захищені. Повага в обмін на лояльність — це справедлива умова.
Михайло: Саме так. Ми прагнемо жити в мирі та злагоді, але для цього нам потрібна рівність у правах і можливість вільно сповідувати свою віру та розвивати власну культуру. Тільки так ми досягнемо справжнього порозуміння.