§8. Середньовічне європейське суспільство

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ

Що таке суспільство? З яких груп складалося суспільство різних країн у Стародавньому світі? Чи були рівними люди за стародавніх часів? Чому ви так думаєте?

Суспільство – це сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ.У Стародавньому світі суспільство різних країн зазвичай складалося з таких основних груп:

1. Правителі та знать – фараони, царі, аристократія.
2. Жерці – служителі культів, які часто мали значний вплив.
3. Воїни – професійні військові, які захищали державу.
4. Вільні громадяни – ремісники, торговці, селяни.
5. Раби – безправна верства населення.

Люди за стародавніх часів не були рівними. Існувала чітка соціальна ієрархія, де вищі верстви мали значно більше прав і привілеїв, ніж нижчі. Про це свідчать такі факти:

1. Наявність рабства – частина населення була повністю безправною.
2. Спадковий характер соціального статусу – діти зазвичай успадковували становище батьків.
3. Різний доступ до ресурсів і благ – вищі верстви мали кращі умови життя.
4. Законодавче закріплення нерівності – закони часто захищали інтереси знаті.

Така нерівність була зумовлена економічними факторами (нерівномірний розподіл ресурсів), політичними (концентрація влади в руках еліти) та релігійними уявленнями (віра в божественне походження влади правителів). Соціальна нерівність вважалася природним станом суспільства в стародавні часи.

ДОСЛІДІТЬ

Які групи населення називає автор? Які були їхні обов’язки? Чи були ці групи рівними в правах? Чому ви так думаєте?

Згідно з наведеним уривком, автор називає три основні групи (стани) середньовічного суспільства:

1. Священники (духовенство) – їхнім обов’язком було молитися за всіх.
2. Рицарі (воїни) – їхнім обов’язком було битися на полі бою та здобувати славу в боях.
3. Селяни – їхнім обов’язком було працювати (обробляти землю).

Ці групи не були рівними в правах. З додаткової інформації в тексті “2.txt” можна зробити висновок, що духовенство і рицарі (феодали) були панівними станами, які володіли землею. Вони складали лише 2-5% населення.

Селяни ж були найнижчим, залежним станом. Вони жили і працювали на землях, що належали феодалам. Селяни не мали прав власності на землю і були зобов’язані працювати на феодалів.

Така сувора станова нерівність у середньовічному суспільстві обґрунтовувалася релігійно. Вважалося, що сам Бог встановив поділ на три стани і визначив місце кожної людини в одному з них. Тому середньовічний суспільний устрій сприймався як даний згори і незмінний.

1. Чому середньовічне суспільство називають феодальним

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте й запишіть у зошиті причини утворення станів середньовічного суспільства.

Основні причини утворення станів у середньовічному суспільстві:

1. Потреба у професійних воїнах і постійному війську. Королі надавали землю людям в обмін на військову або іншу службу, створюючи клас феодалів.
2. Церква і монастирі також стали феодальними землевласниками, формуючи стан духовенства. Духовенство було звільнене від військової служби та податків.
3. В умовах постійних воєн дрібні землевласники шукали захисту у могутніх сеньйорів, стаючи їхніми васалами в обмін на службу. Це створило систему васальних відносин серед воїнів-феодалів.
4. Селяни, найчисленніший стан, втрачали власність на землю та особисту свободу, шукаючи захисту у сеньйорів чи монастирів серед небезпек середньовічного життя. Вони ставали залежними від своїх покровителів і мали перед ними феодальні повинності у вигляді праці та натуральних виплат.
5. Середньовічні богослови виправдовували цей поділ суспільства на три стани – духовенство, воїнів-феодалів і селян – як встановлений Богом.

Отже, військові потреби, земельна економіка, необхідність захисту в умовах небезпеки та релігійна ідеологія сприяли формуванню ієрархічної станової структури середньовічного феодального суспільства.

ДОСЛІДІТЬ

На які стани поділялося середньовічне суспільство? Як автор документа пояснює необхідність трьох станів? Що передбачала належність до певного стану?

Згідно з текстом, середньовічне суспільство поділялося на три основні стани:

1. Духовенство – його головним завданням було піклування про спасіння християнських душ. Духовенство ділилося на біле (священники) і чорне (ченці). Вони не служили у війську, не платили податків, підпорядковувались лише церковному суду.
2. Воїни-феодали – в умовах постійних війн вони були зобов’язані захищати землі від ворогів. Між ними склалися васальні відносини – васали присягали на вірність сеньйору в обмін на його захист і підтримку.
3. Селянство – найчисленніший стан. Шукаючи захисту у сеньйорів чи монастирів, селяни втрачали власність на землю та особисту свободу. Вони відбували феодальні повинності – примусові роботи і сплачували оброк за користування землею.

Єпископ Адальберон Ланський пояснює необхідність трьох станів тим, що вони взаємозалежні і забезпечують існування одне одного: духовенство молиться, воїни захищають, а селяни працюють і годують усіх. Кожен стан піклується про ціле суспільство.

Належність до певного стану передбачала відповідне майнове становище, права й обов’язки. Духовенство було звільнене від військової служби та податків, феодали мали право на землю і працю селян в обмін на захист, а селяни були залежними й мусили відбувати повинності на користь феодалів.

2. Чим відрізнялися стани феодального суспільства

ДОСЛІДІТЬ

Об’єднайтесь у групи «по три». Кожен/кожна в групі має прочитати фрагмент тексту, розглянути ілюстрації з характеристикою одного зі станів середньовічного суспільства і відповісти на запитання: якою була роль цього стану в суспільстві? Хто належав до нього? Якими були особливості становища цієї суспільної групи?

Розгляньмо кожен із трьох станів середньовічного суспільства, описаних у тексті:

Духовенство

Роль: піклування про спасіння християнських душ, що вважалося найважливішою справою.

Хто належав: біле духовенство (священники) і чорне духовенство (ченці в монастирях).

Особливості становища:

• Звільнені від військової служби і податків, підпорядковувались лише церковному суду.
• Миряни сплачували їм церковну десятину.
• Монастирі були центрами господарських інновацій (нові типи упряжі, млини, плуги).

Воїни-феодали

Роль: захист земель від зовнішніх ворогів, забезпечення постійного професійного війська.

Хто належав: великі землевласники (сеньйори), їхні васали, лицарі.

Особливості становища:

• Складали 2-5% населення, але були панівним станом.
• Між ними склалися відносини васалітету – васали присягали на вірність сеньйору в обмін на його захист і підтримку.
• Сеньйори надавали васалам землі за службу, ті своєю чергою могли передавати їх своїм васалам, утворюючи феодальну ієрархію.

Селянство

Роль: обробіток землі, забезпечення феодалів продуктами й виробами.

Хто належав: залежні селяни, які втратили власність на землю і особисту свободу.

Особливості становища:

• Найчисленніший стан, але позбавлений власності й свободи.
• Шукаючи захисту у сеньйорів чи монастирів, ставали залежними й мусили відбувати феодальні повинності.
• Обробляли панське поле, віддавали оброк, виконували примусові роботи за користування землею феодала.

Отже, кожен стан мав свою чітко визначену роль і місце в середньовічному суспільстві. Духовенство забезпечувало духовні потреби, феодали – військовий захист, а селяни – матеріальне забезпечення перших двох станів. Такий поділ вважався встановленим Богом і незмінним.

Складіть «кластер» із термінів. Поясніть кожен із них.

Духовенство. Суспільний стан, що складається з професійних служителів культу в релігіях, зазвичай монотеїстичних. У християнстві духовенство поділяється на біле (священники, які можуть вступати в шлюб) і чорне (монахи, які дають обіт безшлюбності) духовенство[3][4].

Абатство. Великий монастир на заході Європи, де проживають ченці (чорне духовенство). Абатства відігравали важливу роль у господарському житті середньовіччя, впроваджуючи нові технології та методи господарювання.

Біле духовенство. Біле духовенство складається зі священників, які не дають обіт безшлюбності і можуть жити серед мирян. Вони виконують релігійні обряди та служби в церквах і парафіях.

Чорне духовенство. Складається з монахів, які дають обіт безшлюбності і живуть у монастирях. Вони присвячують своє життя молитві, праці в монастирському господарстві та навчанні людей.

Ієрархія духовенства. Включає різні ступені священства, такі як діакон, священник (ієрей), єпископ (архиєрей). У православній церкві існує чітка ієрархія, де кожен рівень має свої обов’язки та повноваження.

Пояснення

• Духовенство: Центральний термін, що об’єднує всі інші.
• Абатство: Один із типів монастирів, де проживають ченці.
• Біле духовенство: Священники, які можуть вступати в шлюб і служити серед мирян.
• Чорне духовенство: Монахи, які дають обіт безшлюбності і живуть у монастирях.
• Ієрархія духовенства: Система рангів і посад у духовенстві, що визначає обов’язки та повноваження кожного рівня.

Цей кластер допомагає зрозуміти структуру та функції духовенства в християнській релігії.

Яку інформацію в тексті ілюструють зображення?

Зображення ілюструють інформацію про духовенство, зокрема про чорне духовенство (ченців), які жили в монастирях.

На першому зображенні показано монастир Монтекасіно в Італії, заснований ще в VI столітті. Це приклад великого середньовічного монастиря, в якому жили й працювали ченці. Як зазначено в тексті, такі великі монастирі на заході Європи називалися абатствами.

Друге зображення – це фреска з капели Караччоло-дель-Соле в Італії, на якій зображені діяння монахів. Вона ілюструє інформацію з тексту про те, що ченці працювали в монастирському господарстві, забезпечуючи себе всім необхідним, молилися, навчали людей і переписували книги.

Монастирі відігравали важливу роль у господарському житті середньовіччя, там вперше з’являлися нові типи упряжі, досконаліші млини та плуги. Отже, ці зображення візуально доповнюють текстову інформацію про роль і діяльність чорного духовенства (ченців) у середньовічному суспільстві.

Користуючись схемою «Феодальна драбина», назвіть пари: сеньйор — васал. Як середньовічна мініатюра доповнює текст і схему?

Згідно зі схемою “Феодальна драбина”, можна виділити такі пари сеньйор-васал:

1. Король – герцоги і графи
2. Герцоги і графи – барони
3. Барони – лицарі

Середньовічна мініатюра доповнює текст і схему, показуючи церемонію складання васальної присяги. На ній зображено, як васал, стоячи на колінах, складає руки і присягає на вірність своєму сеньйору. Це ілюструє інформацію з тексту про те, що сеньйор і васал укладали при свідках усну угоду, за якою васал зобов’язувався віддано служити господарю, а той обіцяв васалові підтримку і захист.

Мініатюра візуально передає ієрархічність феодальних відносин, де нижчий за статусом васал присягає на вірність вищому за статусом сеньйору. Вона також показує ритуальний, публічний характер складання васальної присяги, яка відбувалася у присутності свідків.

Отже, мініатюра наочно демонструє, як на практиці реалізовувалися васальні відносини, описані в тексті, і як вибудовувалася феодальна ієрархія, зображена на схемі “Феодальна драбина”.

Навіщо відбувалася така церемонія? Що вона означала? Церемонія васальної клятви.

Церемонія складання васальної присяги, зображена на середньовічній мініатюрі, була важливим ритуалом, який символізував встановлення васальних відносин між сеньйором і васалом.

Ця церемонія означала укладання усної угоди, за якою васал зобов’язувався віддано служити сеньйору, а той, у свою чергу, обіцяв васалові підтримку і захист. Васал присягав на вірність сеньйору, зобов’язуючись приєднуватись до нього зі своїм загоном під час війни, захищати його землі.

Церемонія васальної присяги відбувалася публічно, у присутності свідків. Це надавало їй юридичної сили і робило зобов’язання васала і сеньйора одне перед одним офіційними і обов’язковими до виконання.

Складання васальної присяги було необхідним для функціонування феодальної системи. Воно закріплювало ієрархічні відносини між сеньйорами і васалами, забезпечувало сеньйорів військовою силою, а васалам давало земельні володіння і захист.

1. Роздивіться мініатюру і поясніть, чому, на вашу думку, вона ілюструє статтю про феодалізм в англомовній версії Вікіпедії.

Мініатюра з Псалтиря Цариці Марії (бл. 1310 р.) ілюструє феодальні повинності на королівській землі. Вона показує селян, які виконують примусові роботи під наглядом феодала. Це зображення ілюструє статтю про феодалізм, оскільки демонструє основні елементи феодальної системи:

1. Феодальні повинності: Селяни виконують роботи на землі, що належить феодалу, що є характерною рисою феодалізму.
2. Суспільна ієрархія: На мініатюрі видно чіткий поділ між селянами та феодалом, що відображає соціальну структуру середньовічного суспільства.
3. Залежність селян: Селяни зобов’язані працювати на землі феодала в обмін на захист і користування землею, що є основою феодальних відносин.

Таким чином, мініатюра наочно демонструє ключові аспекти феодальної системи, що робить її відповідною ілюстрацією для статті про феодалізм.

2. Опишіть становище (що робили, від кого залежали, які права мали) кожного зі станів і відносини між ними, спираючись на інфографіку.

На основі інфографіки можна описати становище кожного зі станів і їхні відносини між собою:

Монарх

• Становище: Найвищий правитель, володар усієї землі.
• Права: Володіє всією землею, має право на військову службу від феодалів.
• Відносини: Надає землю феодалам в обмін на військову або іншу службу.

Феодали

• Становище: Власники великих земельних володінь, підлеглі монарху.
• Права: Володіють землею, мають право на службу від рицарів-васалів.
• Відносини: Отримують землю від монарха, надають землю рицарям-васалам в обмін на захист і військову службу.

Рицарі-васали

• Становище: Військові служителі, підлеглі феодалам.
• Права: Володіють землею, мають право на повинності від селян.
• Відносини: Отримують землю від феодалів, надають захист і військову службу феодалам, отримують повинності від селян.

Селяни

• Становище: Найнижчий стан, працюють на землі.
• Права: Мають право на користування землею та захист.
• Відносини: Виконують повинності на землі рицарів-васалів в обмін на землю та захист.

Ця інфографіка наочно демонструє феодальну ієрархію та взаємозалежність між різними станами в середньовічному суспільстві.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що таке феод і хто такі феодали?

Феод – це спадкове земельне володіння, яке надавалося людині за несення військової або придворної служби. Феодали (або сеньйори) – власники таких володінь, які складали панівну частину середньовічного суспільства (2-5% населення).

2. Що таке суспільні стани у середньовіччі?

Суспільні стани у середньовіччі – це великі групи людей, об’єднані майновим становищем, правами й обов’язками. Середньовічне суспільство поділялося на три основні стани: духовенство, воїни-феодали і селянство. Вважалося, що такий поділ встановлений Богом.

3. Яким було становище різних станів у середньовічній Європі?

Духовенство було звільнене від військової служби і податків, підпорядковувалось лише церковному суду. Феодали мали право на землю і працю селян в обмін на захист. Селяни ж були залежними, мусили відбувати феодальні повинності і сплачувати оброк феодалам за користування землею.

4. Як і чому вільні селяни поступово перетворювалися на залежних?

Шукаючи захисту від небезпек у сеньйорів чи монастирів, вільні селяни поступово втрачали власність на землю та особисту свободу. Вони ставали залежними від своїх покровителів і мусили відбувати феодальні повинності у вигляді примусових робіт та оброку.

5. Чому, на твою думку, ідея співіснування трьох станів залишалася поширеною і після доби середньовіччя?

Ідея співіснування трьох станів залишалася поширеною і після середньовіччя, бо вона виправдовувала і закріплювала ієрархічну структуру суспільства, де кожен стан мав своє місце і роль. Ця ідея давала ідеологічне обґрунтування привілеям духовенства і феодалів та залежному становищу селян.

6. Прокоментуй вислови середньовіччя. Припусти, яким верствам населення вони належали:

«Мій сеньйор Рауль — людина більш зрадлива, ніж сам Юда, але він мій сеньйор»: Цей вислів, ймовірно, належить васалу або підлеглому сеньйора. У середньовічному суспільстві васали були зобов’язані служити своїм сеньйорам, навіть якщо ті були несправедливими або зрадливими, через феодальні зобов’язання і клятви вірності.

«Сільське життя є вчителем ощадливості, старанності, справедливості»: Такий вислів, ймовірно, належить селянину або людині, пов’язаній із сільським господарством. Селяни були основною виробничою силою в середньовіччі, і їхнє життя вимагало ощадливості та старанності для виживання.

«Не одяг прикрашає рицаря, а рицар одяг»: Цей вислів, ймовірно, належить до рицарів або воїнів. У середньовіччі рицарська честь і доблесть цінувалися більше, ніж зовнішній вигляд, і рицарі пишалися своїми заслугами та доблестю.

«Сонце світить усім»: Такий вислів може належати будь-якій верстві населення, оскільки він відображає загальнолюдське сприйняття рівності перед природними явищами. Це може бути висловом філософа або мислителя, який наголошує на рівності всіх людей перед силами природи.

7. Чому стосунки між сеньйорами і васалами були важливою ознакою періо- ду середньовіччя?

Стосунки між сеньйорами і васалами були важливою ознакою середньовіччя через їхній центральний вплив на феодальну структуру суспільства. Феодалізм, який панував у середньовічній Європі, базувався на системі земельних наділів (феодів), які передавалися за службу або вірність. Сеньйори, як великі землевласники, надавали частину своєї землі васалам в обмін на військову або іншу службу. Це створювало мережу взаємозалежностей, де васали зобов’язувалися служити своїм сеньйорам, а ті, в свою чергу, забезпечували їх захистом і підтримкою.

Ця система була важливою, оскільки забезпечувала соціальну стабільність і військову силу в умовах постійних воєн і зовнішніх загроз. Крім того, вона визначала соціальну ієрархію і структуру влади, де кожен мав своє місце і обов’язки в суспільстві, від королів до селян.

Історики стверджують, що в епоху середньовіччя всі члени суспільства, від короля до селянина, були пов’язані між собою відносинами залежності. Однак міра та способи залежності селян і феодалів були абсолютно різними. Чи погоджуєшся ти із цим твердженням? Чому? Поясни свою думку.

Я погоджуюся з твердженням істориків. Хоча всі члени середньовічного суспільства були пов’язані відносинами залежності, ця залежність була різною. Феодали залежали від короля і вищих сеньйорів, але мали владу над селянами. Селяни ж були позбавлені власності на землю і особистої свободи, мусили відбувати повинності на користь феодалів. Тобто залежність селян була набагато тяжчою і безправнішою, ніж залежність феодалів від сеньйорів.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади власну схему «Три стани середньовічного суспільства». Добери з відкритих джерел достовірні ілюстрації, які демонструють життя представників та представниць цих трьох станів. Поясни свій вибір.

Дякую за завдання. Ось моя схема “Три стани середньовічного суспільства” з поясненнями вибору ілюстрацій:

Схема “Три стани середньовічного суспільства”:

Духовенство

• Біле духовенство (священники)
• Чорне духовенство (ченці в монастирях)

Ілюстрація: Зображення ченців за переписуванням книг у скрипторії монастиря. Це демонструє важливу роль монастирів як центрів освіти і книжності в середньовіччі.

Воїни-феодали

• Король
• Герцоги і графи
• Барони
• Лицарі

Ілюстрація: Середньовічна мініатюра із зображенням лицаря на коні в повному обладунку. Це показує роль лицарів як основної військової сили феодалів, їхнє особливе становище в суспільстві.

Селянство

• Вільні селяни (на початку середньовіччя)
• Залежні селяни

Ілюстрація: Середньовічний сільськогосподарський календар із зображенням селян за різними видами робіт протягом року. Це відображає важку працю селян, їхню роль у забезпеченні феодалів продуктами і виробами.

Вибір ілюстрацій зумовлений тим, що вони наочно демонструють характерні риси життя і діяльності представників кожного стану, описані в тексті. Зображення ченців-переписувачів показує освітню роль духовенства, мініатюра з лицарем – військову функцію феодалів, а сільськогосподарський календар – працю селян. Разом ці ілюстрації дають візуальне уявлення про три стани середньовічного суспільства та їхнє місце в ньому.