§7. Культура бароко. Народження нових європейських наук

Назад до змісту

7.1. Які митці уславили живопис бароко?

1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, підготуйте нетривалі (до 1 хв) усні повідомлення про художників періоду Бароко в Європі.

• Мікеланджело да Караваджо (1571–1610) – італійський художник, відомий майстер гри світла й тіні. Його картини, наприклад «Смерть Марії», «Ворожка», «Поцілунок Юди», вражають реалістичністю й емоційністю. Караваджо часто залучав до роботи звичайних людей як моделей.
• Рембрандт ван Рейн (1606–1669) – нідерландський художник, автор понад 60 автопортретів та 600 картин. Відомий майстер передачі людських почуттів і світлотіні. Його роботи часто відображають глибокі емоції та драматизм.
• Дієго Веласкес (1599–1660) – іспанський художник, придворний живописець короля. Його портрети, наприклад «Інфанта Маргарита», дуже реалістичні та природні, схожі на фотографії.
• Пітер Пауль Рубенс (1577–1640) – фламандський художник, відомий пишними композиціями, яскравими кольорами й сміливими сюжетами. Його картини часто зображають міфологічні та релігійні сцени, а також портрети сучасників.

2. Чи можна, розглянувши картини бароко, дізнатися про повсякдення тодішніх європейців?

Так, у картинах бароко часто зображені сцени з повсякденного життя, одяг, зачіски, предмети побуту, що дозволяє дізнатися про моду, звичаї, соціальний статус людей того часу. Наприклад, портрети передають деталі костюмів, прикрас, навіть косметики, а жанрові сцени – побутові моменти, розваги, традиції.

3. За якими рисами ви розрізнятимете живописні пам’ятки Високого Відродження і Бароко?

Показавши одне одному такі картини, як «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі (1495–1498), «Створення Адама» Мікеланджело (1511–1512) (Відродження), «Смерть Марії» Караваджо (1606), «Портрет Клари Серени Рубенс» (1616), «Інфанта Маргарита» Веласкеса (1656) (Бароко), можна визначити їхніх авторів і приблизні дати за стилістичними ознаками.

7.2. Як розвивались архітектура, музика, філософія в період піднесення бароко?

1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, підготуйте нетривалі (до 1 хв) усні повідомлення про архітекторів і композиторів європейського бароко. Озвучте їх у класі.

• Архітектор Лоренцо Берніні (1598–1680) – італієць, який створив ансамбль площі перед собором Святого Петра в Римі. Його споруди відзначаються величчю, багатством оздоблення, використанням колон, обелісків, фонтанів. Ще один відомий архітектор – Йоганн фон Ерлах (1656–1723), автор імператорського палацу Шенбрунн у Відні. Він гармонійно поєднав архітектуру з природним ландшафтом, створивши вражаючий простір для імператорського двору.
• Композитор Антоніо Вівальді (1678–1741) – італієць, автор понад 40 опер, відомий у світі завдяки циклу скрипкових концертів «Чотири пори року». Йоганн Себастьян Бах (1685–1750) – німецький композитор, органіст, творець численних кантат, вважається вершиною органної музики епохи бароко.

2. Зіставте і порівняйте споруди європейського та українського бароко. Назвіть спільні й відмінні риси.

Спільні риси:

• Величність, пишність, декоративність оздоблення, вигадливі форми, багатство деталей.
• Використання складних композицій, куполів, колон, багатоярусних фасадів.

Відмінні риси:

• Європейське бароко (наприклад, собор Святого Петра, палац Шенбрунн) – монументальність, симетрія, розкіш, орієнтація на імперський масштаб.
• Українське бароко («козацьке бароко») – поєднання європейських форм із місцевими традиціями, більш легкі, мальовничі силуети, багатокупольність, яскрава декоративність, вплив народного мистецтва, дерев’яна архітектура.

3. Знайдіть в інтернеті і послухайте один із творів Антоніо Вівальді або Йоганна Себастьяна Баха. Висловте свої враження.

Я слухав «Весну» з циклу «Чотири пори року» Вівальді. Музика дуже енергійна, яскрава, викликає відчуття радості й пробудження природи. Легко уявити, як розквітають квіти, співають птахи. Цей твір піднімає настрій і надихає, показує, наскільки бароко може бути емоційним і живим.

7.3. Як народжувалися нові європейські науки?

1. Як змінювалися зацікавлення науковців упродовж Середньовіччя і Раннього Нового часу?

У Середньовіччі науковці здебільшого займалися тлумаченням релігійних текстів, філософією, логікою, астрологією, медициною, опираючись на авторитет античних мислителів і Біблії. У Ранньому Новому часі (XVI–XVIII ст.) відбувся прорив: учені почали досліджувати природу експериментально, ставити досліди, розвивати астрономію, фізику, хімію, математику, географію. З’явилися нові підходи: спостереження, експеримент, пошук закономірностей у світі.

2. Доберіть по кілька слів та словосполучень для розповідей про Миколая Коперника, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Френсіса Бекона, Рене Декарта. Дізнайтеся, сучасниками яких відомих правителів вони були. У зошиті укладіть відповідні асоціативні грона.

• Миколай Коперник (1473–1543): геліоцентризм, астроном, трактат «Про обертання небесних сфер», революція в науці, сучасник короля Сигізмунда I Старого (Польща).
• Галілео Галілей (1564–1642): телескоп, експеримент, відкриття супутників Юпітера, конфлікт з інквізицією, сучасник папи Урбана VIII, короля Людовіка XIII (Франція).
• Джордано Бруно (1548–1600): безмежність Всесвіту, філософ, мученик за ідеї, спалений інквізицією, сучасник Єлизавети I (Англія), Генріха IV (Франція).
• Френсіс Бекон (1561–1626): емпіризм, «Знання – це сила», експеримент, філософ, сучасник Якова I (Англія).
• Рене Декарт (1596–1650): раціоналізм, «Мислю, отже, існую», математика, метод сумніву, сучасник Людовіка XIII і Людовіка XIV (Франція), королеви Христини (Швеція).

3. Як співіснували науки і Церква, науки і підприємництво у Ранньому Новому часі? Як розвиток наук впливав на взаємодію людини з довкіллям?

Наука і Церква часто перебували у конфлікті: Церква захищала традиційні уявлення про світ, а нові відкриття (наприклад, Коперника, Галілея, Бруно) суперечили біблійним догмам, через що вчених переслідували. Водночас деякі церковники підтримували науку.

Наука і підприємництво співпрацювали: підприємці потребували нових знань для розвитку виробництва, навігації, техніки.

Завдяки розвитку наук людина почала активніше й ефективніше використовувати природу, змінювати довкілля, будувати нові механізми, розширювати межі знань про світ.

Перевірте себе!

1. Обчисліть і запишіть у зошиті, скільки століть тривало європейське Бароко.

Європейське Бароко тривало з XVI до XVIII століття, тобто приблизно 3 століття.

2. Покажіть на мапі (с. 49) центри культури періоду Бароко в Європі.

Головні центри культури Бароко в Європі: Рим, Мілан (Італія), Венеція (Італія), Париж (Франція), Відень (Австрія), Роттердам, Антверпен (Нідерланди), Нюрнберг (Німеччина).

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли виник стиль бароко в Європі?
• Що означає слово «бароко»?
• Хто був відомим архітектором епохи бароко?
• Де знаходиться імператорський палац Шенбрунн?
• Звідки ми можемо дізнатися про особливості барокової архітектури?
• Чому бароко стало популярним у Європі?
• Як впливали ідеї бароко на мистецтво України?
• Який результат мали наукові відкриття цього періоду?

4. А. Чи впливали на розвиток мистецтв і наук ідеї Реформації та Контрреформації? Як саме? Доведіть фактами.

Так, ідеї Реформації та Контрреформації суттєво впливали на розвиток мистецтв і наук. Реформація сприяла появі нових жанрів у мистецтві, наприклад, протестантські країни більше зображали повсякденне життя, а не релігійні сюжети. Контрреформація, навпаки, підтримувала розкіш і пишність у мистецтві, щоб посилити вплив Католицької церкви (наприклад, будівництво собору Святого Петра в Римі). У науці ці ідеї стимулювали пошук нових знань, а також сприяли розвитку освіти.

4. Б. Поясніть значення усталених висловів: «Знання — це сила», «Мислю, отже, існую».

• «Знання — це сила» (Френсіс Бекон) означає, що людина, яка володіє знаннями, може впливати на світ і змінювати його.
• «Мислю, отже, існую» (Рене Декарт) — якщо я здатен мислити, значить, я існую, тобто мислення є доказом існування людини.

5. Об’єднайтеся в пари або групи. Обговоріть твердження: «Бароко — це період усвідомлення людиною складності, багатоманітності та мінливості світу».

Бароко дійсно можна назвати періодом усвідомлення складності й мінливості світу. Мистецтво і архітектура цього часу відзначаються вигадливими формами, несиметричністю, пишністю оздоблень, що відображає багатогранність і непередбачуваність життя. У живописі, музиці, літературі бароко часто показують сильні емоції, драматичні події, контрасти між світлом і тінню, багатство деталей. Це свідчить про нове ставлення до світу — як до складного, мінливого, повного протиріч і несподіванок простору, який людина прагне пізнати й осмислити.

6. Об’єднайтеся в три групи. Виберіть для кожної зображення історично-культурної пам’ятки, описаної в параграфі. Скопіюйте його в двох примірниках. Перший розріжте на частини (домовтеся між собою, щоб їх кількість була однаковою). Другий не змінюйте: він слугуватиме основою. Після сигналу вчительки / вчителя «відновіть» цілісність пам’ятки, наклеюючи розрізані частини на основу. Переможе група, яка впорається швидше і докладніше розповість про «своє» зображення.

Для роботи можна обрати такі пам’ятки:

• Площа перед собором Святого Петра в Римі (архітектор Лоренцо Берніні)
• Імператорський палац Шенбрунн у Відні (архітектор Йоганн фон Ерлах)
• Один із шедеврів українського бароко, наприклад, собор у Києві або Львові

Під час відновлення зображення розкажіть:

• Де розташована пам’ятка
• Хто її створив
• Які риси бароко проявляються в архітектурі чи оздобленні
• Чому ця пам’ятка є важливою для культури Європи чи України