6.1. Як розгорталася Контрреформація в Європі? Які рішення ухвалили на Тридентському соборі?
1. Чому католицька церква розпочала Контрреформацію?
Католицька церква розпочала Контрреформацію, щоб оновити та вдосконалити себе у відповідь на поширення ідей Реформації, які загрожували її авторитету та єдності. Рим був змушений діяти, оскільки ідеї Мартіна Лютера швидко ширилися, підриваючи традиційні церковні порядки та віровчення.
2. Як інквізиція боролася з протестантами? Доведіть цитатами з джерела. Виокреміть у ньому факти й судження. Якого змісту могли бути знайдені «десяток книжок різного змісту»? Чому джерело поміщено після розповіді про «Індекс заборонених книг».
Факти:
Інквізиція застосовувала допити, ув’язнення, тортури та страти.
Наприклад, мірошника Доменіко Сканделлу спалили живцем за єресь:
«…Простого мірошника з Монтереале Доменіко Сканделлу спалили живцем за єресь… Після двох процесів, тривалого допиту, ув’язнення і тортур … інквізиція стверджувала, що Доменіко заперечував “незайманість Святої Діви, божественність Христа і Боже Провидіння”».
Під час арешту в його будинку знайшли «десяток книжок різного змісту».
Судження:
- Інквізиція боролася не лише з інтелектуалами, а й зі звичайними людьми, які цікавилися іншими поглядами, наприклад, лютеранством.
- Влада церкви суворо контролювала думки та літературу.
Зміст знайдених книжок:
Серед них могли бути переклади Біблії народними мовами, історичні та художні твори, наприклад, «Декамерон» Джованні Боккаччо, хроніки, а також видання, які міг назвати Кораном один зі свідків.
Чому джерело поміщено після розповіді про «Індекс заборонених книг»:
Це ілюструє, як на практиці застосовували «Індекс заборонених книг»: за зберігання і читання забороненої літератури людину могли переслідувати, катувати і навіть стратити.
3. Які рішення Тридентського собору сприяли оновленню католицької церкви, а які перешкоджали зближенню з вірянами?
Сприяли оновленню:
- Скасували торгівлю індульгенціями.
- Посилили нагляд за поведінкою духівників.
- У кожній єпархії засновували семінарії для навчання майбутніх священників.
Перешкоджали зближенню з вірянами:
- Залишили єдиним і правильним лише латинський переклад Біблії («Вульгата»), інші переклади заборонили.
- Священнослужителям не дозволили одружуватися.
- Підкреслили безумовний авторитет папи римського у справах віри, що віддаляло церкву від простих людей.
6.2. Як Ігнатій Лойола вдосконалював католицьку церкву?
1. Із якою метою Папа Римський дозволив діяльність «Товариства Ісуса»?
Папа Римський дозволив діяльність «Товариства Ісуса» (ордену єзуїтів), щоб обороняти католицьку віру, протистояти поширенню протестантизму та оновити католицьку церкву під час Контрреформації. Єзуїти стали «армією Христовою», яка активно боронила церкву, займалася освітою та навертала людей у католицизм.
2. Чим відрізнялись інквізитори від єзуїтів у служінні Богові та католицькій церкві?
- Інквізитори діяли як слідчі: вони шукали, допитували, катували й карали тих, кого підозрювали в єресі чи відхиленні від католицької віри. Вони застосовували жорсткі методи, зокрема допити, тортури й страти.
- Єзуїти служили церкві через освіту, проповіді, місіонерську діяльність і переконання. Вони впливали на людей знаннями, навчали безкоштовно народною мовою, часто ненав’язливо навертали протестантів у католицизм. Єзуїти уникали відкритого насильства, покладалися на переконання й просвітництво.
3. Розгляньте картину «Святий Ігнатій Лойола». Чому Ігнатія Лойолу оточують ангели? Що символізують книжки, які він тримає?
- Ігнатія Лойолу оточують ангели, бо його вважають святим, а ангели символізують божественну підтримку, чистоту та святість його місії.
- Книжки, які він тримає, символізують знання, освіту, духовні настанови та правила ордену єзуїтів. Вони підкреслюють роль Лойоли як реформатора та засновника ордену, який зробив освіту головною зброєю у боротьбі за католицьку віру.
6.3. Чому відбувалися релігійні війни у Священній Римській імперії та у Франції? Із якими наслідками вони закінчилися?
1. Обчисліть тривалість релігійних війн у Німеччині та Франції. У зошиті складіть відповідні хронологічні задачі.
Релігійні війни у Німеччині: 1524–1525 рр. (селянська війна, яка мала релігійний характер) — тривалість 1 рік.
Релігійні війни у Франції: 1562–1598 рр. — тривалість 36 років.
Хронологічна задача для зошита:
На скільки років довше тривали релігійні війни у Франції порівняно з Німеччиною? (Відповідь: на 35 років)
2. Зіставте і порівняйте умови Аугсбурзького миру і Нантського едикту. Які права отримали католики, а які — протестанти?
Аугсбурзький договір (1555 р.):
- Визнав лютеранство офіційною вірою поряд із католицькою
- Втілив принцип «Чия влада, того й віра!»
- Деякі німецькі землі (Пруссія, Саксонія) стали протестантськими
Нантський едикт (1598 р.):
- Католики зберегли свої привілеї
- Кальвіністам (гугенотам) відкрили доступ до державних посад
- Дозволили гугенотам проводити богослужіння по всій державі (крім столиці й кількох великих міст)
3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся цікаві факти з біографій Томаса Мюнцера та Генріха Наваррського. Розкажіть про них у класі
Томас Мюнцер
- Лідер селянської війни в Німеччині (1524–1525 рр.).
- Проповідував радикальні ідеї рівності та справедливості, виступав за ліквідацію феодальних порядків.
- Був страчений після поразки селян у битві біля Франкенгаузена у 1525 році.
Генріх Наваррський (Генріх IV Бурбон)
- Лідер французьких гугенотів, згодом король Франції.
- Відомий фразою: «Париж вартий меси!» — він перейшов у католицизм, щоб стати королем.
- У 1598 році видав Нантський едикт, який гарантував релігійні права гугенотам і завершив релігійні війни у Франції.
Перевірте себе!
1. У зошиті розташуйте в хронологічній послідовності та запишіть дати релігійних воєн у Німеччині та Франції, укладення Аугсбурзького миру, ухвалення Нантського едикту.
- 1524–1525 рр. — релігійна (селянська) війна у Німеччині
- 1555 р. — укладення Аугсбурзького миру
- 1562–1598 рр. — релігійні війни у Франції
- 1598 р. — ухвалення Нантського едикту
2. Послуговуючись мапою, що на с. 49, розкажіть про Контрреформацію в Європі.
Контрреформація охопила більшість країн Західної та Південної Європи. Католицька церква активно діяла в Італії, Іспанії, Франції, Польщі, Австрії, частково в Німеччині. Тут створювалися єзуїтські колегіуми, посилювалася інквізиція, впроваджувалися реформи, спрямовані на оновлення церкви, боротьбу з протестантизмом, контроль за друком і поширенням книг, а також створювався «Індекс заборонених книг».
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
- Коли розпочалася Контрреформація?
- Що таке “Індекс заборонених книг”?
- Хто очолив орден єзуїтів?
- Де відбувався Тридентський собор?
- Звідки ми можемо дізнатися про страту мірошника Доменіко Сканделли?
- Чому Генріх Наваррський перейшов у католицизм?
- Як єзуїти навертали протестантів у католицизм?
- Який результат мали релігійні війни у Франції?
4. А. У зошиті випишіть парами і позначте стрілками «взаємини» «→» (підпорядкування) чи «→←» (протистояння) між поняттями:
- католицизм →← лютеранство
- католицизм →← кальвінізм
- католицизм → Контрреформація
- Контрреформація → орден єзуїтів
- Реформація → протестантизм
- протестантизм →← католицизм
- релігійні війни →← Реформація
- орден єзуїтів → католицизм
Б. Поясніть походження і значення усталених висловів:
- “Мета виправдовує засоби” — вислів Ігнатія Лойоли, засновника ордену єзуїтів. Означає, що для досягнення благородної мети можна використовувати будь-які методи, навіть сумнівні з моральної точки зору.
- “Чия влада, того й віра” — принцип Аугсбурзького договору 1555 р.. Означав, що підданці мають сповідувати ту релігію, яку обрав їхній правитель.
- “Париж вартий меси!” — вислів Генріха Наваррського, коли він перейшов у католицизм, щоб стати королем Франції. Означає готовність поступитися принципами заради досягнення важливої мети.
5. А. Назвіть причини Контрреформації. Згрупуйте їх у розрізі політики, господарства (економіки), релігії, культури.
Політичні причини:
- Поширення протестантизму підривало владу папи римського та єдність католицьких держав.
- Світські правителі прагнули контролювати церкву у своїх володіннях, що загрожувало впливу Риму.
Господарські (економічні) причини:
- Втрата церковних земель і доходів через перехід частини населення до протестантизму.
- Зменшення фінансової підтримки католицької церкви.
Релігійні причини:
Поширення ідей Реформації, сумніви у віровченні та авторитеті католицької церкви.
Зловживання в церкві (торгівля індульгенціями, низький рівень освіти духовенства).
Культурні причини:
Переклад Біблії та інших священних текстів рідними мовами, поширення освіти.
Зростання ролі друкарства та появи нових ідей, які підривали традиційні церковні порядки.
Б. Оцініть наслідки Контрреформації для Церкви і суспільства.
Для церкви:
- Відбулося оновлення католицької церкви: скасували торгівлю індульгенціями, посилили контроль за поведінкою священиків, створили семінарії для навчання духовенства.
- Зміцнився авторитет папи римського, але церква залишилася менш відкритою до змін (залишили латинську мову богослужінь, заборонили інші переклади Біблії).
Для суспільства:
- Посилилася боротьба з протестантами, інквізиція переслідувала інакодумців.
- Зросла роль освіти, зокрема завдяки діяльності єзуїтів.
- Відбувся поділ суспільства за релігійною ознакою, що призвело до релігійних воєн і напруження між католиками й протестантами.
6. Послуговуючись підручником з історії України та / або інтернетом, дізнайтеся про створення православних братств на українських теренах. Що спільного в діяльності українських братств і «Товариства Ісуса»?
Православні братства виникли на українських землях у XVI–XVII ст. як відповідь на утиски православ’я та наступ католицизму. Вони займалися захистом православної віри, підтримкою шкіл, друкарень, сиріт, бідних та організацією культурного життя.
Спільне в діяльності українських братств і «Товариства Ісуса»:
Обидві організації активно займалися освітою: створювали школи, колегіуми, друкарні, поширювали книжки рідною мовою. Мали чітку структуру, статути, сувору дисципліну та корпоративний дух. Захищали свою віру, протидіяли впливу іншої конфесі. Займалися благодійністю, опікувалися бідними, вдовами, сиротами.
Таким чином, і православні братства, і єзуїти були рушіями освіти, культури та релігійного самозахисту у своїх суспільствах.