❓ Чому спосіб господарювання за доби Середньовіччя визначають як натуральне господарство?
Натуральне господарство Середньовіччя характеризувалося тим, що продукти виробляли для власного споживання, а не для продажу. Люди забезпечували себе всім необхідним самостійно, без активного товарообміну.
Яке господарство називають товарним?
Товарним називають господарство, в якому товари виготовляють спеціально для продажу з метою отримання прибутку, а не для власного споживання.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Опрацюйте навчальний текст про початки становлення індустріального суспільства. Визначте і запишіть до схеми ознаки цих змін у розвитку суспільства.
Ознаки переходу до індустріального суспільства:
- Зародження ринкових відносин
- Формування буржуазії та появa найманих робітників
- Виникнення мануфактурного виробництва
- Зростання міст і розвитку торгівлі
- Науково-технічні відкриття та модернізація виробництва
1. Чим, на вашу думку, організація праці на мануфактурі відрізнялася від організації праці середньовічного ремісника?
На мануфактурі праця була поділена між багатьма робітниками, кожен виконував лише одну операцію, що підвищувало продуктивність і дозволяло виготовляти більше товарів. У середньовічного ремісника весь процес виготовлення виробу виконувався однією людиною від початку до кінця, без поділу праці.
2. Уважно розгляньте гравюру та складіть розповідь про роботу порцелянової мануфактури.
На гравюрі зображено порцелянову мануфактуру XVIII століття. Усередині великої майстерні працює багато людей: одні формують вироби з глини, інші займаються сушінням, ще хтось упаковує готову продукцію. Ліворуч видно піч, де вироби обпалюють — звідти йде дим. Усі робітники виконують різні операції, працюючи разом, що дозволяє виготовляти багато порцелянових виробів за короткий час. Це і є приклад централізованої мануфактури, де завдяки розподілу праці та співпраці створюють якісний і масовий продукт.
⚙️ Діємо: практичні завдання
1. Як відбувалися торги на біржах і хто брав у них участь? Чим біржі відрізнялися від ярмарків?
Торги на біржах у Ранньомодерну добу проходили у спеціальних будівлях, де купці, торговці, фінансисти й представники великих компаній укладали угоди щодо купівлі-продажу великих партій товарів або цінних паперів. Біржа була місцем постійної оптової торгівлі, де ціни формувалися в результаті попиту і пропозиції. На відміну від ярмарків, які проводилися періодично (раз чи кілька разів на рік) і були місцем роздрібної та оптової торгівлі для широкого кола людей, біржі працювали постійно і були орієнтовані на професійних торговців та фінансистів. Біржі стали важливими центрами економічного життя, де здійснювалися великі фінансові операції.
2. Зіставте зображення біржі Ранньомодерної доби та сучасності. Що спільного й відмінного в їхній діяльності?
Спільне:
- І в минулому, і зараз біржі є центрами торгівлі великими партіями товарів або цінних паперів.
- На біржах завжди формуються ціни на основі попиту і пропозиції.
- Біржі об’єднують професійних учасників ринку: купців, фінансистів, брокерів.
Відмінне:
- Біржі Ранньомодерної доби були переважно місцем фізичної зустрічі торговців, де угоди укладалися особисто.
- Сучасні біржі часто працюють в електронному форматі, торги відбуваються онлайн.
- Сьогодні біржі мають складнішу структуру, широкий спектр фінансових інструментів (акції, облігації, деривативи), а учасники — це не тільки фізичні особи, а й великі компанії, банки, інвестиційні фонди.
- Сучасні біржі суворо регулюються державою та міжнародними стандартами, а в минулому правила були простішими й часто встановлювалися самими учасниками.
💭 Думки істориків
Як ви розумієте слова «Один дає гроші, інший роботу!»?
Ці слова означають, що у нових економічних відносинах один має капітал (гроші) і стає роботодавцем, а інший — свою працю й уміння, тобто стає найманим робітником. Роботодавець платить гроші за виконану роботу, а робітник продає свою робочу силу, щоб заробити на життя. Це і є суть ринкових, капіталістичних відносин, коли праця стає товаром, а людина працює не на себе, а на власника підприємства.
❓ Пригадайте, якими були умови життя населення Західної Європи в період Середньовіччя. Які чинники відігравали найбільшу роль у житті середньовічної людини?
Умови життя населення Західної Європи в Середньовіччі були складними: більшість людей жила в селах, займалася сільським господарством, харчувалася простою їжею, мала скромний одяг і житло. Середня тривалість життя була низькою (40–45 років) через високу смертність, епідемії, хвороби та погану медицину. В містах часто панували антисанітарія й епідемії, вузькі вулиці, скупченість населення.
Найбільшу роль у житті середньовічної людини відігравали такі чинники:
- Станова ієрархія (поділ на стани: шляхта, духовенство, селяни)
- Релігія (церква мала великий вплив на світогляд і повсякденне життя)
- Традиції та звичаї
- Землеволодіння (володіння землею визначало статус і добробут)
- Родина (сімейні традиції, суворе виховання дітей, влада чоловіка в родині).
Історичні подробиці
1. Перегляньте відеореконструкцію Лондона XVII ст. та озвучте її від імені екскурсовода.
Вітаю вас у Лондоні XVII століття! Перед вами місто з вузькими, брукованими вулицями, де будинки щільно прилягають один до одного. На вулицях гамірно: купці продають товари, ремісники працюють у майстернях, а діти граються біля будинків. У центрі міста височіє собор Святого Павла, навколо якого кипить життя. Міські ринки повні людей, тут можна купити свіжі продукти, тканини, посуд. На Темзі плавають човни, що доставляють товари з різних куточків світу. Лондон — багатонаціональне місто, де поряд живуть англійці, голландці, французи та інші народи. Тут відчувається подих нового часу: розвиваються торгівля, ремесла, з’являються перші мануфактури, а місто швидко зростає.
2. Опишіть місто Ранньомодерної доби за допомогою ілюстрацій на с. 29, 80.
Місто Ранньомодерної доби — це переважно невеликі квартали з вузькими вулицями, центральною площею, ринком і ратушею. На ілюстраціях видно щільну забудову, багатоповерхові будинки з гострими дахами, кам’яні мури, міські ворота. Міста оточені стінами для захисту від ворогів. У центрі живуть заможні городяни, їхні будинки мають скляні вікна та прикрашені фасади. На ринку торгують купці, поруч працюють ремісники. Видно церкви, які домінують у міському пейзажі. Міста стають центрами торгівлі, ремесел і культури, сюди приїжджають люди у пошуках роботи та кращого життя. Міське життя відрізняється багатолюдністю, різноманітністю занять і швидким темпом змін.
На основі тексту інтернет-додатка й картини «Гданськ у XVII ст.» (с. 33) накресліть схему «Ознаки Європейського міста Ранньомодерної доби».
Ознаки Європейського міста Ранньомодерної доби:
- Центральна частина з громадськими спорудами, соборами, міським управлінням та будинками заможних людей.
- Передмістя для бідних, безхатченків та шкідливих виробництв.
- Багатоповерхові будинки через брак землі.
- Поділ на квартали з плановою забудовою.
- Поява міських водогонів та каналізації.
- Широкі вулиці, майданчики та фонтани в Італії.
- Кам’яні будівлі з кольоровим склом у вікнах, кахлями або паркетом на підлозі, черепицею на дахах.
- Паперові шпалери на стінах.
- Окремі кімнати для відпочинку, гостей, їжі, сну.
- Крамниці або майстерні на першому поверсі.
- Меблі як шафи, крісла, ванни, бюро, комоди, бібліотеки.
- Зміни в харчуванні: зернові, нові культури з Америки (кукурудза, помідори, кабачки), солонина, дичина, сири, яйця, риба, вино, пиво, кава, чай, шоколад.
- Мода з Іспанії (XVI ст.): закритий одяг з ватою, валиками, комірами, фіжмами; тканини з орнаментом, оздоблені золотом, перлами.
- Перехід центру моди до Франції (XVII ст.).
УКРАЇНСЬКИЙ ВСЕСВІТ
1. Які особливості географічного розташування міст вони «повідомляють»?
Міста розташовані біля річок і на рівнинних або пагористих місцевостях, що забезпечувало доступ до води та зручність для торгівлі й захисту.
2. Які спільні риси в характері міської забудови можна відзначити? Про що вони свідчать?
В обох містах видно укріплені стіни, центральну частину з соборами та громадськими спорудами, компактну забудову кварталів, вузькі вулиці, різке розмежування між центром і околицями. Це свідчить про важливість захисту, економічного й політичного життя міста, та те що міста будувалися за планом.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Меню людини Ранньомодерної доби
На картинах Флоріса ван Шутена видно, що меню заможних європейців XVII століття було різноманітним і поживним. На кухонному столі — м’ясо, риба, овочі, фрукти, хліб, сир, яйця, випічка, горіхи, різні страви й напої. Це свідчить про достаток продуктів, зокрема завдяки розвитку торгівлі та мануфактур. Для сніданку готували хліб, сир, фрукти, яйця, пироги, що відображає зміну харчових звичок порівняно із Середньовіччям — їжа стала поживнішою та різноманітнішою.
Одяг європейців
Портрет Луїзи Лотаринзької ілюструє розкішний одяг аристократії XVI століття: сукня з дорогих тканин, складний крій, багаті прикраси, мереживо, вишивка, коштовності. Такий одяг підкреслював високий соціальний статус. У містах прості городяни й робітники носили скромніший, але вже якісніший і більш різноманітний одяг, ніж у Середньовіччі, завдяки розвитку ткацтва й мануфактур.
Чому запропоновані картини можуть слугувати історичним джерелом для вивчення життя і побуту європейців?
Картини передають деталі побуту, їжі, одягу, архітектури й міського життя тієї епохи. Вони відображають реальні предмети, страви, інтер’єри, вигляд міст, соціальні відмінності, що допомагає історикам краще зрозуміти повсякденне життя, традиції, рівень добробуту та зміни в суспільстві Ранньомодерної доби.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу пояснити поняття «революція цін», «аграрна революція», «модернізація», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».
- Революція цін — різке зростання цін у Європі XVI–XVII ст. через здешевлення золота і срібла, яке масово надходило з колоній.
- Аграрна революція — зміни в сільському господарстві: поява нових сільськогосподарських культур, знарядь праці, нових методів обробки землі, що підвищило врожаї та продуктивність.
- Модернізація — перехід від традиційного аграрного суспільства до індустріального, заснованого на машинному виробництві, наукових і технічних відкриттях, а також демократизація суспільних відносин.
- Мануфактура — велике підприємство, де використовували ручну працю й розподіл праці між робітниками, що дозволяло виготовляти більше товарів.
- Капіталізм — система, заснована на приватній власності, ринкових відносинах і виробництві товарів для продажу з метою отримання прибутку.
- Буржуазія — соціальна група, яка володіла основними засобами виробництва (мануфактури, земля, капітал) і ставала панівною у новій економіці.
- Найманий працівник — вільна людина, яка продає свою робочу силу роботодавцю за заробітну плату.
Прояви модернізації у виробничій сфері та суспільних відносинах Раннього Нового часу:
У виробничій сфері модернізація проявилася в переході до машинного промислового виробництва, заснованого на наукових і технічних відкриттях, появі мануфактур з використанням найманої праці, розподілі праці, зростанні продуктивності та обсягів виробництва, занепаді цехового ремесла.
У суспільних відносинах модернізація проявилася в демократизації та розширенні впливу широких верств у політичному і громадському житті, формуванні найманої праці, появі маси вільних робітників, секуляризації світогляду, зростанні ролі науки й техніки.
Визначте, які чинники сприяли становленню капіталізму в Європі.
Становленню капіталізму в Європі сприяли Великі географічні відкриття, прибутки від пограбування та експлуатації колоній як джерело нагромадження капіталу, революція цін, розвиток торгівлі й бірж, формування світового ринку, поширення мануфактур, зростання міст і урбанізація.
Поясніть, як модернізація впливала на світогляд людини Ранньомодерної доби.
Модернізація впливала на світогляд людини через втрату церквою впливу та перехід до світського, раціонального мислення, посилення ролі науки й техніки, демократизацію суспільного життя, опанування нових способів лікування, зміни в родинних традиціях і побуті.
Обговорюємо в групі
2. Визначте за статистичним графіком, як змінилася чисельність населення Європи за Ранньомодерної доби.
Чисельність населення Європи зросла з 85 млн у 1500 р. до 185 млн у 1790 р., тобто більш ніж удвічі.
Доберіть із тексту параграфа приклади чинників, що могли посприяти цій динаміці.
- Здобутки у науці, техніці й медицині.
- Розвиток сільського господарства.
- Більш поживна й різноманітна їжа, підвищення народжуваності та тривалості життя.
- Зростання міст, міграція колишніх селян, зростання урбанізації.
Мислю творчо
3. Виконайте творчий проєкт (на вибір)
Репортаж «Один день із життя представника буржуазії»
Ранок у будинку пана Жака, французького купця XVII століття, починається з розкішного сніданку: на столі хліб, сир, фрукти, кава — все це завдяки активній торгівлі з далекими країнами. Після сніданку Жак вирушає до своєї мануфактури, де працюють десятки найманих робітників. Він перевіряє якість тканин, обговорює з майстрами нові замовлення, дає вказівки керуючому щодо закупівлі сировини.
Опівдні Жак відвідує біржу, де зустрічається з іншими купцями, домовляється про продаж товарів і вкладає гроші у морську експедицію. Після обіду він відвідує міську раду — буржуазія дедалі активніше впливає на міське управління. Ввечері Жак повертається додому, де разом із родиною обговорює новини та плани на майбутнє.
Життя буржуа динамічне: він постійно шукає нові можливості для збагачення, слідкує за цінами, розширює зв’язки, інвестує в нові підприємства. Саме такі люди стають рушіями економічних і суспільних змін у Європі Ранньомодерної доби.