➡️ Метод «Оберіть позицію». Як ви вважаєте, у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. набули поширення нові явища чи розвивалися явища, започатковані в XVI ст.?
У сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. переважно розвивалися явища, започатковані ще в XVI ст. Зокрема, продовжувалося і посилювалося зростання магнатського землеволодіння та поширення фільваркового господарства, що виникли ще у попередньому столітті. Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Західній Європі стимулювало перетворення маєтків на фільварки, розвиток товарного виробництва й освоєння нових земель. Водночас ці процеси супроводжувалися подальшим закріпаченням селян і погіршенням їхнього становища, що також було продовженням тенденцій XVI ст. Нові явища (наприклад, розширення територій землеробства, збільшення ролі товарного виробництва) були лише розвитком уже існуючих процесів, а не їхньою повною заміною чи появою принципово нових форм господарювання.
➡️ Робота в парах. Метод «Удвох». Придумайте і представте у формі інсценівки невелику історію за одним із шляхів зростання володінь магната.
Обираємо шлях: укладання шлюбу.
Інсценівка:
Магнат Олександр звертається до свого друга:
— Чув, сусідня родина Острозьких має доньку Катерину. Її посаг — шість замків, тринадцять міст і триста селищ!
— Якщо ти одружишся з нею, твої володіння зростуть удвічі, — радить друг.
Олександр вирішує посвататися до Катерини. Після весілля він отримує у власність її маєтки, а разом із ними — нові землі, селян і прибутки.
— Тепер наш рід стане найвпливовішим у воєводстві! — радіє Олександр.
➡️ Наведіть факти, які свідчать про залучення господарств шляхти до товарного виробництва. Як це вплинуло на розвиток соціально-економічного життя на українських землях у першій половині XVII ст.?
- Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію на західноєвропейських ринках спонукало шляхту перетворювати свої маєтки на фільварки, орієнтовані на виробництво продукції для продажу.
- У багатьох маєтках щорічно для продажу на ринку відгодовували 100–300 волів, у фільварках створювали кінні заводи, вирощували породистих коней для війська й знаті.
- Шляхта активно торгувала зерном, худобою, вином, медом, рибою, іншими продуктами, відправляючи великі валки з товарами на ринки.
- Зростала кількість млинів, крупорушок, гуралень, броварень, чинбарень у шляхетських господарствах — це свідчить про розвиток переробної промисловості та орієнтацію на ринок.
- Зі слів сучасників, шляхтичі вже не займалися лише військовою справою, а ставали корчмарями, гендлярами, посередниками, активно брали участь у торгівлі.
Вплив на соціально-економічне життя:
- Поширення фільварків і товарного виробництва призвело до скорочення селянських наділів, зростання кількості малоземельних і безземельних селян.
- Збільшувалися повинності селян, панщина сягала трьох-шести днів на тиждень, селяни втрачали особисту свободу та ставали залежними від панів.
- Формувалася соціальна нерівність: більшість селян опинилися в безправному становищі, а шляхта й магнати збагачувалися.
- Залучення господарств до ринку стимулювало розвиток міст, ремесел, торгівлі, але водночас поглиблювало соціальне розшарування серед міщан і селян.
➡️ Чи можна вважати руїни польських магнатських маєтків історичною спадщиною українського народу? Чи потрібно докладати зусилля для їх збереження?
Руїни польських магнатських маєтків, зокрема в Золотому Потоці, є частиною історичної спадщини українських земель. Вони відображають важливий період соціально-економічного розвитку, коли на території України формувалися великі магнатські володіння, змінювалася структура землеволодіння, а також відбувалися важливі соціальні процеси. Ці пам’ятки — свідки історії, культури, архітектури та життя різних народів, які жили на українських землях.
Збереження таких об’єктів важливе для розуміння минулого, розвитку туризму, формування національної пам’яті та ідентичності. Вони допомагають вивчати історію не лише українського народу, а й усіх етнічних та соціальних груп, що впливали на розвиток регіону. Тому варто докладати зусиль для їх збереження та реставрації.
📄 Працюємо з джерелом
Обговоріть зміст джерела та визначте, які зміни відбулися в середовищі польської шляхти в цей період.
У першій половині XVII ст. польська шляхта перестала бути лише військовим станом. Замість рицарської справи шляхтичі почали займатися господарською та торговельною діяльністю. Вони перетворилися на власників маєтків, які активно торгували худобою, зерном, вином, медом, рибою та іншими продуктами. Шляхта скуповувала у селян продукти за низькими цінами й відправляла їх на продаж у міста та за кордон. Таким чином, шляхтичі стали посередниками, гендлярами, корчмарями, а не воїнами, як раніше. Це свідчить про перехід шляхти до товарного виробництва та зміщення цінностей із військової служби на економічну вигоду.
➡️ Визначте особливості розвитку українських міст після 1569 р.
- Зростання кількості міст і містечок, поява нових (Конотоп, Яготин, Умань).
- Більшість міст (близько 80%) — у приватній власності магнатів або церкви, меншість — королівські.
- Частина міст отримувала магдебурзьке право, але права міщан часто обмежувалися.
- Розвиток ремесел, поява позацехових майстрів і перехід до мануфактур.
- Зростання соціального й етнічного розмаїття, посилення розшарування серед міщан
➡️ Чи відбулися в цей період зміни в становищі селянства і міщанства? Поясніть свою думку.
Так, у цей період становище селянства і міщанства значно погіршилося. У селян скорочувалися наділи, зростала кількість безземельних і малоземельних, посилювався визиск, збільшувалася панщина, селяни втрачали особисту свободу й ставали залежними від панів.
У містах поглиблювалося соціальне розшарування: патриціат багатів, більшість міщан залишалася бідною, а права православних часто обмежувалися.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Зміни в сільському господарстві українських земель, що мали найбільше значення для його розвитку:
Найбільше значення мало поширення фільваркового господарства й розвиток товарного виробництва. Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі стимулювало перетворення маєтків на фільварки, розширення оброблюваних земель і орієнтацію господарств на ринок.
Становище різних верств населення українських земель цього періоду:
Становище селян суттєво погіршилося: скорочувалися наділи, зростала панщина, більшість селян втрачала особисту свободу й ставала залежною від панів. У містах поглиблювалося соціальне розшарування: патриціат багатів, а більшість міщан залишалася бідною й обмеженою в правах, особливо православні.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Що таке товарне виробництво?
Товарне виробництво — це виготовлення продукції не для власного споживання, а для продажу на ринку. Його головна ознака: вироблені товари призначені для обміну, а не для особистих потреб виробника.
2. Які факти свідчать про зростання магнатського землеволодіння на тогочасних українських землях?
- У першій половині XVII ст. магнатське землеволодіння швидко зростало: у 1629 р. в Брацлавському воєводстві 80% селянських і міщанських дворів належало лише 18 магнатам, а у Волинському воєводстві — 75% селянських господарств були у власності магнатів.
- Володіння князів Острозьких нараховували 620 населених пунктів, з них 38 міст, а володіння Вишневецьких наприкінці 1630-х років включали майже 40 тисяч селянських дворів і 56 міст та містечок.
- Земельні володіння магнатів зростали шляхом успадкування, купівлі, захоплення маєтків, вигідних шлюбів, заселення нових територій і подарунків від королів.
- У цей період відбувалося утворення великих латифундій — величезних земельних маєтків.
3. Наведіть приклади прояву погіршення економічного, соціального і правового становища селянства українських земель у другій половині XVI — середині XVII ст.
- Селянські наділи зменшувалися, зростала кількість малоземельних і безземельних селян (загородників і комірників).
- Зростав визиск селян: вони втрачали особисту свободу, ставали залежними від панів, які самі визначали розмір панщини, повинностей і податків, розпоряджалися майном селян.
- Селяни могли бути подаровані, продані чи куплені разом із селом і землею, тобто втрачали особисті права.
- У багатьох регіонах панщина сягала трьох-шести днів на тиждень, а кількість вільних селян значно скоротилася — майже не залишилося вільних селян.
- В містах поглиблювалося соціальне розшарування, зростала кількість збіднілих майстрів і підмайстрів, міщани часто страждали від свавілля власників міст, повинні були виконувати додаткові повинності.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Покажіть на карті атласу території найбільших магнатських володінь на українських землях.
Найбільші магнатські володіння у першій половині XVII ст. розташовувалися:
- На Волині — «Острожчина», володіння князів Острозьких (620 населених пунктів, з них 38 міст).
- На Лівобережжі — «Вишневеччина», володіння Вишневецьких із центром у Лубнах (майже 40 тисяч селянських дворів, 56 міст і містечок).
- У Галичині — володіння Потоцьких, Собеських, Даниловичів (у формі «ключів» — кількох сіл і містечок).
- Значні маєтки також мали родини Збаразьких, Хоткевичів, Корецьких, Ружинських, Замойських.
5. За картою та додатковими джерелами складіть перелік міст на українських землях, які отримали магдебурзьке право в другій половині XVI — середині XVII ст.
- Львів — мав магдебурзьке право ще з XIV ст., але у цей період продовжував його використовувати.
- Київ — отримав магдебурзьке право у 1494–1499 роках, але його статус і права залишалися важливими у цей період.
- Житомир — магдебурзьке право з 1444 р., але особливо активно розвивався як адміністративний центр у наступні століття.
- Луцьк — магдебурзьке право з XV ст., але також важливий у цей період.
- Кам’янець-Подільський — магдебурзьке право з 1374 р., проте залишався важливим центром у XVI–XVII ст..
- Острог — отримав магдебурзьке право у 1528 році.
- Вінниця — магдебурзьке право з 1640 року
- Біла Церква — магдебурзьке право з 1589 року (або раніше, за іншими джерелами, але у цей період статус міста підтверджено).
- Корсунь — магдебурзьке право з 1585 року
- Чигирин — магдебурзьке право з 1592 року
6. Запропонуйте питання для порівняння соціально-економічного розвитку українських земель до і після укладення Люблінської унії. Заповніть порівняльну таблицю та зробіть висновок щодо змін, які відбулися.
Питання для порівняння:
- Хто був основним землевласником?
- Яке становище селянства?
- Які основні види господарства переважали?
- Який статус міст і міщан?
- Які основні зміни в соціальній структурі?
| Питання для порівняння | До Люблінської унії | Після Люблінської унії |
|---|---|---|
| Основний землевласник | Князі, шляхта, церква | Магнати, шляхта |
| Становище селянства | Більшість селян — особисто вільні | Зростання кріпацтва, селянство стає залежним |
| Види господарства | Натуральне, дрібне селянське | Поширення фільварків, товарне виробництво |
| Статус міст і міщан | Міста з обмеженим самоврядуванням | Поширення магдебурзького права, більша автономія міст, але більшість міст — приватновласницькі |
| Соціальна структура | Стабільна, збереження традиційних станів | Посилення соціального розшарування, зростання ролі магнатів, зменшення числа вільних селян |
Висновок: Після Люблінської унії (1569) на українських землях відбулося посилення магнатського землеволодіння, поширення фільваркового господарства і товарного виробництва. Селянство втрачало особисту свободу, зростала їхня залежність від панів. Міста отримували магдебурзьке право, але більшість залишалася у власності магнатів і церкви. Соціальна структура ускладнювалася, збільшувалося розшарування населення.
✍️ Оцінюємо і створюємо
7. Працюємо в малих групах. Підготуйте невеликі інсценівки уявних розмов подорожніх (купців, мандрівників та інших), які обговорюють свої враження від побаченого в різних містах і регіонах українських земель у другій половині XVI — середині XVII ст.
Інсценівка 1. Купці на ринку у Львові
Купець Іван:
— Дивно, скільки тут народу! Львів, мабуть, найбагатше місто на наших землях.
Купець Петро:
— Так, і цехи тут дуже сильні, але багато майстрів, що працюють поза цехами.
Іван:
— Я чув, що тут кожен третій міщанин — не українець.
Петро:
— Так, багато євреїв, вірмен, поляків. Вони й торгують, і орендують маєтки, і шинку тримають.
Інсценівка 2. Мандрівники у Києві
Мандрівник Олексій:
— Київ втратив свою давню славу, але все ще живе.
Мандрівник Степан:
— Так, тут понад 15 тисяч людей, багато церков, але й багато руїн.
Олексій:
— Чув, що козаки тут мають велику владу, але міщани часто потерпають від магнатських військ.
Степан:
— Із міста багато хто тікає на Вкраїну, де землі нові і вільні.
Інсценівка 3. У маєтку магната на Волині
Купчиха Ганна:
— На Волині землі — як золото! Пани тут мають сотні сіл і міст.
Купчиха Марія:
— Але селяни майже всі вже залежні. Панщина — до шести днів на тиждень!
Ганна:
— І ще євреї-орендарі, що збирають податки.
Марія:
— Так, життя важке, зерно звідси йде аж до Гданська!
8. Напишіть запит (промпт) та згенеруйте меми, які розкривають становище різних верств українського населення зазначеного періоду. Результати роботи обговоріть у класі.
9. Працюємо в парах. Метод «Удвох». За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про технічні винаходи і технології, які почали запроваджувати у міських ремеслах цієї доби на українських землях.
У другій половині XVI — середині XVII ст. у міських ремеслах українських земель почали впроваджувати такі технічні новинки та технології:
- Верстати й технічні вдосконалення: у багатьох цехах з’явилися нові верстати, що дозволяли пришвидшити виробництво тканин, одягу, взуття та інших виробів.
- Поділ праці: у міських майстернях почався поділ праці — різні майстри виконували окремі операції, що підвищувало продуктивність.
- Мануфактурне виробництво: на окремих виробництвах використовували найману працю, що стало перехідним етапом до мануфактури.
- Розвиток млинів, крупорушок, гуралень, броварень, чинбарень: ці підприємства використовували водяні колеса, вдосконалені механізми для обробки зерна, виробництва спирту, пива, шкіри.
- Поява партачів: позацехові майстри, які часто працювали за спрощеними технологіями, але швидко й дешево виготовляли продукцію, що сприяло поширенню таких методів праці.