§4. Люблінська унія та її наслідки

Назад до змісту ГДЗ

➡️ Якими були передумови об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського

Дивіться нижче

➡️ Обговоріть зміст джерела та визначте, яку інформацію про організацію влади в Речі Посполитій воно надає.

Джерело свідчить, що Річ Посполита була федерацією, але з єдиною центральною владою: спільним королем, одним сеймом і одним сенатом для обох народів. Це означало політичне об’єднання при збереженні певної автономії, але головні органи влади стали спільними для всієї держави.

➡️ Які зміни відбулися на українських землях після Люблінської унії?

• Більшість українських земель увійшли до складу Корони Польської, тобто стали частиною Польщі в межах Речі Посполитої.
• На українських землях створили нові воєводства з адміністрацією, яку призначав король, і шляхетськими сеймиками, де місцева шляхта могла брати участь в управлінні.
• Українська шляхта отримала більше політичних прав, могла брати участь у сеймах, обіймати державні посади, мала доступ до сенату, але поступово почала полонізуватися — переймала польську мову, звичаї, релігію.
• Зберігалося судочинство за Литовськими статутами і використання руської (української) мови в діловодстві, але з часом ці права звужувалися.
• Поширювалося магдебурзьке право в містах, що сприяло розвитку міського самоврядування й торгівлі.
• Зросли культурні й освітні зв’язки із Західною Європою, українці отримали доступ до європейської освіти, нових ідей, мистецтва та науки.
• Посилився вплив католицької церкви, почалася активна діяльність єзуїтів, зростали релігійні утиски православних, поступово поширювалася полонізація та покатоличення еліти.
• Селяни поступово втрачали особисту свободу: поширювалася фільваркова система, збільшувалася панщина, а Третій Литовський статут 1588 р. остаточно закріпачив селян.
• З’явилися великі магнатські маєтки, посилився визиск селян, а польські магнати отримали можливість володіти землями на українських територіях.
• Українські землі втратили політичну окремішність, а польська влада не враховувала інтересів місцевого населення, що згодом стало причиною соціальних і національних конфліктів.

Коротко:

Після Люблінської унії українські землі стали частиною Польщі, шляхта отримала нові права, але поступово полонізувалася, посилився вплив католицизму, селянство було закріпачене, а національні й релігійні утиски зросли.

📄 Працюємо з джерелом

Із Третього Литовського статуту (1588 р.).

Обґрунтоване судження: як наведені норми мали вплинути на становище селянства

Норми статуту поступово обмежували особисту свободу селян, закріплювали їхню залежність від панів, позбавляли права самостійно розпоряджатися майном і укладати угоди. Це сприяло закріпаченню селянства, посиленню влади землевласників і погіршенню становища простого люду на українських землях після Люблінської унії.

➡️ Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та висловіть обґрунтоване судження, як наведені норми мали вплинути на становище селянства.

1) Передумови укладання Люблінської унії:

• Ослаблення Великого князівства Литовського через поразки у війнах із Московською державою
• Втрата литовських територій і потреба у військовій допомозі від Польщі
• Прагнення польської влади розширити свої володіння та вплив
• Зацікавленість литовсько-руської шляхти в отриманні польських привілеїв
• Необхідність спільної протидії московській експансії
• Економічні інтереси обох держав у тіснішій співпраці

2) Зміст унії:

• У 1569 р. у Любліні було підписано договір про об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського у федеративну державу — Річ Посполиту.
• Короля обирали спільно польська й литовська шляхта.
• Зберігалися окремі закони, суди, адміністрації, армії та фінанси, але сейм і сенат ставали спільними.
• Литовський сейм ліквідували, самостійна зовнішня політика Литви припинилася.
• Передача українських земель (Волині, Київщини, Брацлавщини, Поділля) до складу Корони Польської

3) Наслідки унії для українських земель:

• Більшість українських земель увійшла до складу Польщі, де запроваджували польське право, адміністрацію.
• Українська шляхта отримала нові права, але швидко почала полонізуватись.
• Посилився вплив католицизму, православ’я поступово утискали.
• Зросла кількість магнатських маєтків, посилився соціальний гніт. Селянство втратило залишки особистої свободи: поширювалось кріпацтво, зросла панщина.

➡️ Визначте особливості політичної культури Речі Посполитої. Як вона впливала на можливості української шляхти відстояти свою окремішність і права?

Особливості політичної культури Речі Посполитої:

• Шляхетська демократія: участь шляхти у виборах короля, діяльності сейму, захисті своїх прав через протести й сеймову боротьбу.
• Принцип liberum veto — кожен шляхтич міг заблокувати рішення сейму, що ускладнювало проведення реформ.
• Пріоритет станових прав і вольностей шляхти, рівність у правах для шляхти різного походження (спочатку і для української).

Вплив на українську шляхту:

• Українська шляхта отримала політичні права, але для збереження впливу часто змушена була полонізуватися й переходити в католицизм.
• З часом права православних обмежувалися, а доступ до високих посад мали переважно католики.
• Можливості відстояти окремішність і права поступово звужувалися через домінування польської еліти та політику полонізації.

💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Вплив утворення Речі Посполитої на загальну ситуацію та становище українських земель

Утворення Речі Посполитої об’єднало більшість українських земель у складі однієї держави, що сприяло поширенню європейських культурних, освітніх і правових традицій. Водночас посилилася влада польської шляхти, почалася активна полонізація та покатоличення еліти. Права і свободи української шляхти поступово обмежувалися, а селянство остаточно закріпачили. Зросли соціальні, національні та релігійні утиски, що згодом призвело до посилення протестних настроїв.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. У якому місті в 1569 р. відбувся спільний сейм для розгляду питання про об’єднання Корони Польської і Великого князівства Литовського?

У 1569 році спільний сейм для розгляду питання про об’єднання Корони Польської і Великого князівства Литовського відбувся в місті Люблін.

2. Чи можна вважати укладення Люблінської унії важливою подією для українських земель? Чому

Укладення Люблінської унії є важливою подією для українських земель, оскільки більшість українських територій увійшла до складу нової держави — Речі Посполитої. Це призвело до значних змін у політичному, соціальному, економічному та культурному житті: українська шляхта отримала нові права, розширилося самоврядування міст, з’явилися можливості для освіти та культурних контактів із Європою. Водночас посилилися процеси полонізації, утиски православних, погіршилося становище селян, а українська еліта поступово втрачала свою окремішність. Тому Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки для українських земель.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу території, які за умовами Люблінської унії увійшли до складу Корони Польської.

До складу Корони Польської за Люблінською унією 1569 року увійшли такі українські землі: Волинь, Київщина, Брацлавщина та Поділля. На карті атласу ці території позначені як новостворені воєводства у складі Речі Посполитої.

4. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1. Скільки років минуло від прийняття Першого Литовського статуту до прийняття Третього Литовського статуту?

59 років (1529–1588).

2. Коли відзначатимуть 500-річчя утворення Речі Посполитої?

У 2069 році.

3. Скільки років тому було укладено Люблінську унію?

456 років тому (2025–1569).

5. Проаналізуйте зміст Люблінської унії. Чи можна стверджувати, що одній зі сторін, які її уклали, вона надала більше переваг? Чому?

Люблінська унія надала більше переваг польській стороні. Польща добилася інкорпорації (включення) частини литовських земель, зокрема українських, до складу Корони Польської, розширила свої території та вплив. Литовська шляхта втратила частину самостійності, а українські землі поступово зазнали полонізації, обмеження прав православних, закріпачення селян. Польська еліта отримала нові маєтки й можливості, а литовська та українська шляхта — лише часткові політичні права.

✍️ Оцінюємо і створюємо

6. Поясніть, у чому полягав вплив політичної культури Речі Посполитої на українську шляхту.

Політична культура Речі Посполитої базувалася на ідеях «шляхетської демократії»: шляхта мала право обирати короля, брати участь у сеймах, відстоювати свої права через протести та рокоші. Українська шляхта, увійшовши до «політичного народу» Речі Посполитої, отримала більше політичних прав, доступ до державних посад, змогла впливати на управління державою. Водночас це сприяло формуванню в неї почуття станової винятковості, згуртованості, але й пришвидшило процеси полонізації, оскільки для збереження чи розширення своїх прав багато хто з української шляхти переймав польські звичаї, мову і навіть католицьку віру.

7. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проект». Обговоріть та підготуйте невеликі сценки уявних розмов груп польської, литовської та української шляхти про утворення Речі Посполитої.

Приклад коротких реплік для сценки:

• Польська шляхта: «Об’єднання дає нам нові землі та зміцнює державу. Разом ми зможемо краще захистити наші кордони і розвивати торгівлю».
• Литовська шляхта: «Ми погоджуємося на союз, але прагнемо зберегти свої права й окремий сейм. Не хочемо втратити вплив і самостійність».
• Українська шляхта: «Ми сподіваємося, що нова держава захистить наші землі від татар і дасть нам більше можливостей, але не хочемо втратити наші традиції та віру».

8. Польський король Жигмунт (Сигізмунд) II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення Київщини до складу Корони Польської наголошував: «Київ був і залишається головою та головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — Авт.) до Корони Польської». Висловіть свою думку щодо того, чому Києву відводили роль головного міста українських земель.

Київ вважався головним містом українських земель через його історичне, політичне та релігійне значення. Саме з Києва починалася історія Русі, місто було центром православ’я, культури, освіти та адміністрації. Визнання Києва «головою Руської землі» підкреслювало його особливий статус серед інших міст і мало символічне значення для легітимізації влади над усіма українськими територіями.

9. Як ви вважаєте, чи визначило укладення Люблінської унії майбутній розвиток українських земель? Поясніть свою думку.

Люблінська унія суттєво визначила подальший розвиток українських земель. Вона призвела до включення більшості українських територій до складу Речі Посполитої, що спричинило глибокі зміни в політичному, соціальному та релігійному житті. З одного боку, це дало можливість українській шляхті брати участь у політичному житті нової держави, сприяло розвитку міст, освіти, культури та контактів із Європою. З іншого боку, посилилася полонізація, утиски православної віри, зростання соціальної напруги, що врешті призвело до козацьких повстань і боротьби за автономію українських земель.

10. Заповніть таблицю та визначте позитивні та негативні наслідки підписання Люблінської унії для українських земель. Які з них переважали? Доведіть власну думку.

На мою думку, негативні наслідки переважали. Більшість населення (особливо селяни) відчули на собі посилення гноблення, втрату прав, що з часом призвело до масових протестів і збройної боротьби.