До яких наслідків для українських земель призвела доба Руїни?
Доба Руїни мала для українських земель руйнівні наслідки. Найголовнішим було те, що Гетьманщину розділили по Дніпру між Річчю Посполитою та Московським царством. Через постійні війни, боротьбу за владу між гетьманами та іноземні вторгнення Правобережна Україна була страшенно спустошена, багато людей загинуло або втекло. Це призвело до занепаду господарства і втрати української державності на довгий час.
Пригадайте, яку роль відіграв І. Мазепа в подіях на Правобережжі на початку XVIII ст.
На початку XVIII століття, під час повстання Семена Палія на Правобережжі, Іван Мазепа отримав дозвіл від царя Петра I ввести туди свої війська. Офіційно він мав допомогти полякам придушити повстання. Але замість цього, у 1704 році Мазепа взяв під свій контроль Правобережжя. Завдяки цьому йому вдалося на кілька років, до 1709 року, об’єднати Лівобережну та Правобережну Україну під своєю владою.
📝 Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом підручника, складіть тези до статті «Іван Мазепа — державник і меценат». У тезах відобразіть головні етапи політичної діяльності гетьмана, політичну мету гетьмана, чинники, що впливали на його рішення та внесок І. Мазепи у розвиток української культури.
Головні етапи політичної діяльності гетьмана:
- Прийшов до влади у 1687 році після усунення Івана Самойловича, підписавши Коломацькі статті, що обмежували права Гетьманщини.
- Здобув авторитет у царя Петра І, що дозволило йому зміцнити гетьманську владу.
- У 1702–1704 роках об’єднав під своєю владою Лівобережну та Правобережну Гетьманщину.
- Під час Північної війни (1700-1721) через утиски з боку Москви у 1708 році уклав таємний договір зі шведським королем Карлом XII.
- Після поразки у Полтавській битві 1709 року був змушений відступити й невдовзі помер.
Політична мета гетьмана:
- Головною метою Івана Мазепи було об’єднання українських земель (Лівобережної та Правобережної Гетьманщини) в єдину державу.
- Він прагнув створити незалежну Українську державу, вільну від влади Москви, зі шведським королем як гарантом її державності.
Чинники, що впливали на його рішення:
- Постійне обмеження прав козацької держави з боку Москви, зокрема через Коломацькі статті, та політика асиміляції українців.
- Вимоги царя Петра І під час Північної війни, які виснажували Гетьманщину людськими та матеріальними ресурсами.
- Грубе порушення та ігнорування прав козаків московською владою, попри їхню допомогу у війні.
Внесок І. Мазепи у розвиток української культури:
- Часи його гетьманування стали періодом економічного та культурного піднесення Української козацької держави.
- Іван Мазепа уславився як щедрий меценат, який підтримував розвиток культури та церкви, про що свідчить навіть гравюра «Гетьман Іван Мазепа серед своїх добрих справ».
📝 Діємо: практичні завдання
Гетьман Іван Мазепа уславися як щедрий меценат. За допомогою відкритих джерел інформації розгляньте гравюру детальніше, прочитайте текстові написи. Дізнайтеся, хто міг вплинути на розвиток у гетьмана потреби до меценатської діяльності. На основі здобутої інформації складіть повідомлення про меценатську діяльність І. Мазепи
Меценатська діяльність Івана Мазепи була настільки значною, що період його гетьманування називають добою «мазепинського бароко». Це був час культурного та економічного піднесення Гетьманщини.
На розвиток у гетьмана потреби до меценатства могли вплинути два важливі чинники з його життя. По-перше, його мати, Марія Магдалина, була непересічною жінкою, яка після смерті чоловіка присвятила себе громадським та церковним справам і навіть стала ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря. Її приклад міг надихнути сина на підтримку церкви та культури. По-друге, Іван Мазепа здобув блискучу освіту: він навчався у Києво-Могилянській колегії та єзуїтській школі у Варшаві, а також служив при дворі польського короля. Це дало йому глибоке розуміння мистецтва та культури, а також знання кількох мов.
Яскравим свідченням його меценатства є гравюра Івана Мигури-Плаксича «Гетьман Іван Мазепа серед своїх добрих справ» (1706 р.). На ній гетьман зображений в оточенні результатів своєї діяльності. Перший ряд: збудованих церков або реконструйованих на кошти Мазепи. На наступному рівні ми бачимо ряд святих. Третій нижній ряд представляє самого Мазепу в оточенні алегорій своїх чеснот: розсудливости, мудрости, істини, красномовства, справедливости, науки.
Завдяки Мазепі було збудовано, відновлено та оздоблено багато храмів і монастирів. Він також опікувався Києво-Могилянською колегією, яка за його підтримки отримала статус академії. Таким чином, Іван Мазепа зробив величезний внесок у розвиток української культури, освіти та духовності.
1. Розгляньте картину, визначте дійових осіб трагедії в Батурині.
На картині художника Андрія Івахненка «Різня в Батурині» зображено трагічні події листопада 1708 року. Головними дійовими особами є:
- Московські війська на чолі з Олександром Меншиковим. На полотні вони зображені як безжальні загарбники на конях, що вриваються до міста і вбивають людей.
- Мешканці Батурина та оборонці фортеці. Це мирні жителі — жінки, діти, старі, а також козаки, які стали жертвами цієї жорстокої розправи.
2. Висловіть припущення, як вплинула каральна акція на настрої в українському суспільстві до постаті І. Мазепи. За допомогою інформації з додаткових джерел підтвердіть або спростуйте свої припущення.
Каральна акція в Батурині мала подвійний вплив на українське суспільство. З одного боку, вона посіяла величезний страх. Багато хто, побачивши таку жорстокість, злякався підтримувати Мазепу, щоб не накликати таку ж біду на свої міста.
Ця думка підтверджується тим, що знищення Батурина було цілеспрямованим актом залякування з боку Петра І у відповідь на союз гетьмана зі шведами. Жахлива розправа над столицею змусила багатьох козацьких полковників, які вагалися, залишитися на боці царя, боячись за свої життя та землі.
Факт чи фейк?
1. Визначте на основі уривку із довідникової статті, що ускладнює дослідження умов українсько-шведської угоди між І. Мазепою та Карлом XII?
Дослідження умов українсько-шведської угоди ускладнює відсутність оригіналів та копій самого договору.
2. Який державний статус для України передбачав договір?
Договір передбачав для України статус незалежної держави, звільненої від московської влади, зі збереженням її давніх вольностей і привілеїв.
3. Чи рівноправним, на вашу думку, був договір?
На мою думку, договір не був повністю рівноправним. Хоча він містив взаємні зобов’язання, Україна виступала у ролі молодшого партнера. На неї покладався обов’язок забезпечувати шведську армію, а статті угоди передавалися на затвердження шведському королю, що вказує на залежне становище.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати важливі події гетьманування І. Мазепи.
За часів гетьманування Івана Мазепи відбулися такі важливі події: підписання Коломацьких статей у 1687 році, об’єднання Правобережної та Лівобережної Гетьманщини у 1704 році, укладення таємного договору зі шведським королем Карлом XII у 1708 році, руйнування Батурина і Чортомлицької Січі, а також Полтавська битва у 1709 році.
Можу визначити етапи політичної діяльності І. Мазепи.
Політичну діяльність Івана Мазепи можна поділити на кілька етапів:
- Початок гетьманування (1687 р. – поч. XVIII ст.): прихід до влади, підписання невигідних Коломацьких статей, поступове зміцнення авторитету та влади.
- Зміцнення Гетьманщини (поч. XVIII ст. – 1708 р.): об’єднання українських земель, економічне та культурне піднесення держави, створення професійного війська.
- Виступ проти Московії (1708-1709 рр.): перехід на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни, боротьба за незалежність України, що завершилася поразкою під Полтавою.
Можу пояснити, які чинники впливали на зовнішню політику гетьмана.
На зовнішню політику гетьмана впливали такі чинники:
- Залежність від Московської держави: на початку правління Мазепа був змушений діяти в її інтересах.
- Північна війна: стала поворотним моментом, оскільки Московія вимагала від Гетьманщини надто багато ресурсів і порушувала козацькі права, що змусило гетьмана шукати нового союзника.
- Прагнення до незалежності: головною метою Мазепи було створення єдиної та незалежної Української держави, що і стало причиною союзу зі Швецією.
Можу схарактеризувати меценатську діяльність гетьмана І. Мазепи.
Іван Мазепа був відомим і щедрим меценатом. За його правління відбулося значне культурне піднесення в Гетьманщині. Він опікувався церквами, монастирями та освітніми закладами. Про його добрі справи навіть створювали гравюри, як-от робота Івана Мигури-Плаксича “Гетьман Іван Мазепа серед своїх добрих справ”
Обговорюємо в групі
2. Ознайомтеся з думкою науковця щодо рішення І. Мазепи про повстання проти Московії.
У чому, на думку дослідника, полягала мудрість рішення гетьмана?
На думку історика Віктора Горобця, мудрість рішення Івана Мазепи полягала в тому, що він думав не про власну долю, а шукав найкраще рішення для своєї держави, як справжній володар.
Чому він характеризує події як трагедію?
Дослідник називає ці події трагедією, оскільки вибір гетьмана був дуже важким і “вистражданим”.
Як визначає історичне значення повстання І. Мазепи?
Віктор Горобець визначає історичне значення повстання в тому, що саме ця трагічна подія дозволила зберегти українську ідентичність.
Мислю творчо
3. За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проект (лепбук, колаж, презентація) на тему «Храми Івана Мазепи».