Пригадайте, коли і за яких обставин Річ Посполита відновила свою владу на Правобережній Україні.
Річ Посполита відновила свою владу на Правобережній Україні після укладення Карловицького мирного договору 1699 року, за яким Османська імперія відмовилася від претензій на ці землі на користь Речі Посполитої. Головною передумовою стала поразка Османської імперії у битві під Віднем у 1683 році, що значно ослабило її позиції. Після цього, за Карловицьким договором 1699 року, Річ Посполита повернула собі Поділля, і польська шляхта почала повертатися на землі Брацлавщини та південної Київщини.
✨ Поміркуймо!
Дайте оцінку ролі Запорозької Січі в політичних подіях доби Руїни.
Запорозька Січ у період Руїни діяла як окрема політична сила, що часто втручалася у справи Гетьманщини. Після смерті Богдана Хмельницького гетьманський контроль над Січчю було втрачено. Січовики не завжди підтримували гетьманів і фактично самі розпочали збройну боротьбу в державі, виступивши проти Івана Виговського через його зближення з Річчю Посполитою. Запорожці часто діяли на власний розсуд, що посилювало внутрішні конфлікти. Водночас видатні кошові отамани, як Іван Сірко, вели активну боротьбу проти зовнішніх ворогів, зокрема здійснюючи походи на Кримське ханство, та іноді підтримували гетьманів, як-от Івана Брюховецького в його антимосковському повстанні. Отже, роль Січі була суперечливою: з одного боку, вона була оборонцем українських земель, а з іншого — її дії іноді поглиблювали політичний розбрат.
📝 Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа та додатковими джерелами інформації, складіть карту пам’яті «Діяльність отамана Івана Сірка». За підсумками роботи дайте оцінку його діяльності з точки зору сучасної людини. Чи відрізнятимуться, на вашу думку, оцінки очевидців подій і погляди на постать І. Сірка сучасних істориків?
Карта пам’яті «Діяльність отамана Івана Сірка»
Військова діяльність:
- Був видатним полководцем, здобув перемогу у понад 60 битвах.
- У 1667 році здійснив похід на Крим, дійшов до Кафи та звільнив тисячі невільників.
- Протягом наступних років очолив чотири великі походи на Кримське ханство, досягаючи його столиці Бахчисарая.
Політична діяльність:
- Неодноразово (з 1662 року) обирався кошовим отаманом Запорозької Січі й обіймав цю посаду майже до самої смерті.
- У 1657–1659 роках виступив проти політики гетьмана Івана Виговського, спрямованої на зближення з Річчю Посполитою. Його напад на Крим змусив гетьмана Виговського зупинити похід на Москву після перемоги під Конотопом.
- У 1668 році підтримав антимосковське повстання гетьмана Івана Брюховецького.
- Постійно відстоював автономію та інтереси Запорозької Січі, часто всупереч політиці гетьманів Лівобережної та Правобережної України.
Спадщина:
- Став легендарною постаттю українського фольклору та мистецтва.
- Йому приписують участь у написанні знаменитого (хоч і вигаданого) листа запорожців турецькому султану.
Оцінка діяльності Івана Сірка
З точки зору сучасної людини, Іван Сірко — це, безперечно, талановитий полководець і патріот, який присвятив життя захисту українських земель від загарбників. Його походи проти татар та османів врятували тисячі людей від рабства. Проте його політична діяльність була неоднозначною. Ставлячи інтереси Запорозької Січі вище за інтереси всієї Гетьманщини, він часто діяв усупереч гетьманам, що посилювало розбрат доби Руїни. Як зазначав історик Іван Крип’якевич, «поза боротьбою з бусурменами… він не бачив інших проблем і мимоволі шкодив ширшим планам українських державників».
Порівняння оцінок
Оцінки очевидців та сучасних істориків, на мою думку, відрізнятимуться.
- Оцінки очевидців були б дуже різними і залежали б від їхнього становища. Для звільнених із полону він був рятівником і героєм. Для гетьманів, чию владу він підривав, — бунтівником. Для татар і турків — жорстоким ворогом. Тобто їхні погляди були б емоційними та базувалися на особистому досвіді.
- Погляди сучасних істориків є більш зваженими та комплексними. Вони аналізують його діяльність у широкому історичному контексті. Історики визнають його неймовірний військовий талант і роль захисника українських земель, але водночас вказують, що його незалежна політика ускладнювала процес створення єдиної козацької держави в умовах зовнішньої агресії з боку сусідніх імперій.
📝 Історичні подробиці
1. Цінність картини як джерела.
Картина Іллі Рєпіна цінна не як зображення реальної події, а як джерело для вивчення уявлень про козаків у ХІХ столітті. Вона показує ідеалізований, героїчний образ запорожців, що існував у суспільній пам’яті, а також демонструє реконструйовані одяг та зброю тієї епохи.
2. Риси характеру запорожців.
Художник зобразив козаків як волелюбних, згуртованих і сповнених гумору людей. Їхній спільний сміх під час написання зухвалого листа демонструє зневагу до ворога, сміливість та почуття власної гідності.
3. Чому лист вважають вигадкою.
Історики вважають лист вигадкою, оскільки:
- Оригінал документа ніколи не був знайдений.
- Існує безліч різних версій тексту, що характерно для фольклору, а не для офіційного листування.
- Зухвалий і лайливий стиль листа не відповідає дипломатичному етикету XVII століття.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу визначити чинники, що впливали на становище правобережного козацтва наприкінці XVII — початку XVIII ст.
На становище правобережного козацтва впливало декілька чинників. Після Руїни ці землі були спустошені, і уряд Речі Посполитої вирішив відновити козацькі полки для охорони кордонів У 1684 році король Ян III Собеський навіть дозволив козакам вільно селитися на півдні Київщини та Східному Поділлі, що було позитивним моментом Козаки активно брали участь в антиосманських походах, тому їхня присутність була потрібною. Однак усе змінилося після підписання Карловицького миру в 1699 році. Річ Посполита повернула собі українські землі, захоплені османами, і козаки стали непотрібними. Тоді уряд почав обмежувати їхні права
Можу розповісти про формування та особливості устрою історичного регіону Слобожанщини та показати його на карті.
Слобідська Україна, або Слобожанщина — це історичний регіон на північному сході України, в басейнах річок Сейм і Сіверський Донець Назва походить від слова “свобода” або “слобода”. Заселення цих земель українцями почалося ще за князівських часів, а значна хвиля переселенців прибула у 1652 році на чолі з полковником Іваном Дзиковським. Пізніше були засновані такі міста, як Харків (1654), Суми (1655), Ізюм (1681)
Особливості устрою Слобожанщини були такими:
- Тут існував полковий устрій, було сформовано п’ять полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Ізюмський
- Слобідські полки не обирали гетьмана, а підпорядковувалися бєлгородському воєводі, а через нього — московському царю
- Головною спільнотою було козацтво, яке отримувало землю шляхом займанщини, тобто освоєння вільних земель
- На цих територіях майже не було шляхти, а селяни були особисто вільними
На карті цей регіон розташований на північному сході сучасної України
Можу схарактеризувати діяльність С. Палія.
Семен Палій (справжнє прізвище — Гурко) був видатним військовим діячем і захисником прав правобережного козацтва. Він мав великий військовий досвід: служив у війську гетьмана Петра Дорошенка, брав участь у війнах Речі Посполитої з Османською імперією. У 1680–1690-х роках він активно боровся проти кримських татар, захищаючи міста Правобережної України, та очолював походи на землі Османської імперії і Кримського ханства. Коли Річ Посполита почала наступ на права козаків, Семен Палій очолив антипольське повстання 1702–1704 років, яке охопило Київщину, Поділля та Волинь і увійшло в історію як “друга Хмельниччина”
Можу пояснити, чому роль Запорозької Січі та І. Сірка в подіях часів Руїни є суперечливою.
Роль Запорозької Січі та Івана Сірка в подіях Руїни є суперечливою, тому що їхні дії не завжди збігалися з політикою гетьманів і часто призводили до внутрішніх конфліктів. Після смерті Богдана Хмельницького Січ перестала бути під жорстким контролем гетьмана. Саме січовики першими виступили проти гетьмана Івана Виговського, фактично розпочавши збройні усобиці в країні. Це показує, що запорожці діяли самостійно і часто йшли всупереч державній політиці, що поглиблювало Руїну.
Діяльність Івана Сірка також була неоднозначною. З одного боку, він був легендарним полководцем, який здійснив багато успішних походів проти Кримського ханства, звільняючи тисячі бранців. З іншого боку, його політична позиція постійно змінювалася: у 1657–1659 роках він виступав проти зближення з Річчю Посполитою, а в 1668 році підтримав антимосковське повстання. Така непослідовність і пріоритет інтересів Січі над загальнодержавними робили його роль у подіях Руїни складною і суперечливою.
Обговорюємо в групі
Обговоріть у групі питання ролі Запорозької Січі в подіях останньої третини XVII ст.
Роль Запорозької Січі в подіях останньої третини XVII століття була досить суперечливою.
З одного боку, Січ відігравала важливу роль у захисті українських земель. Козаки на чолі з легендарним кошовим отаманом Іваном Сірком здійснювали успішні походи проти Кримського ханства та Османської імперії. Наприклад, у 1667 році Сірко здійснив похід на Кафу і звільнив тисячі бранців. Такі дії допомагали стримувати агресію з півдня.
З іншого боку, Запорозька Січ часто діяла як самостійна політична сила, не підкоряючись гетьманам. Після смерті Богдана Хмельницького Січ втратила жорсткий контроль з боку гетьманської влади. Саме січовики першими виступили проти гетьмана Івана Виговського, що фактично поклало початок збройним усобицям в країні, відомим як Руїна. Політична позиція Січі була непостійною: вона могла виступати то проти Речі Посполитої, то проти Москви, керуючись власними інтересами, що ще більше поглиблювало розкол у Гетьманщині.
Мислю творчо
3. За допомогою хмаринки слів і зображень колажу напишіть сюжет для сучасного фільму про козацьких ватажків. Дайте фільму назву і створіть його рекламний постер.
Назва фільму: “Тінь Сірка”
Сюжет:
Фільм починається в останні роки існування Чортомлицької Січі. Головний герой — молодий козак на ім’я Остап, який захоплюється легендами про великого отамана Івана Сірка, його неймовірні походи та здібності характерника. Остап мріє стати таким же відважним і мудрим, як Сірко, та захищати свою землю.
Спокійне життя на Січі порушує звістка про повстання Семена Палія на Правобережжі (1702-1704 рр.). Козаки розділилися: одні хочуть підтримати Палія, інші бояться гніву царя. Остап, натхненний розповідями про сміливість Сірка та його перемогу в битві за Кафу, вирішує діяти. Разом із кількома друзями він таємно вирушає на допомогу повстанцям.
Під час небезпечної подорожі Остап використовує військові хитрощі та намагається розвинути в собі інтуїцію, як у справжнього характерника. Він приєднується до війська Палія і стає свідком жорстоких боїв. Герой розуміє, що війна — це не лише слава і перемоги, а й великі втрати. Хоч повстання зазнає поразки, Остап дорослішає і усвідомлює, що спадок Сірка — це не тільки військова сила, а й незламний дух і любов до волі, які потрібно берегти.
