Пригадайте, якими були уявлення європейців про світ у період Середньовіччя.
У Середньовіччі знання про світ були дуже обмеженими. Вони користувалися картами Птолемея, на яких зображали лише відомі частини Європи, Азії та Північної Африки. Багато регіонів світу залишалися для них невідомими, а на картах існували великі «білі плями». Європейці вірили, що на сході можна знайти багаті країни, зокрема Індію, і прагнули відкрити нові торговельні шляхи, оскільки традиційні шляхи до Сходу були заблоковані Османською імперією. Вони також шукали нові землі для завоювань і джерела золота та срібла. Після перших географічних відкриттів уявлення про світ значно розширилися, з’явилися нові карти, а Америка стала відома як окремий континент.
Пригадайте значення понять «колонія», «метрополія», «імперія».
- Колонія – це територія чи країна, що позбавлена власної незалежності та перебуває під владою іншої держави. Колонії використовувалися для видобутку ресурсів, експлуатації місцевого населення та отримання прибутків для метрополії.
- Метрополія – це держава, якій належить колонія. Метрополія контролювала торгівлю, диктувала ціни на товари та отримувала основні прибутки від експлуатації колоній.
- Імперія – це велика держава, яка складається з багатьох підкорених територій і народів. Колоніальна імперія – це імперія, що заснована на експлуатації колоній, наприклад, іспанська чи португальська імперії після Великих географічних відкриттів.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Прочитайте текст підручника та допоможіть героям коміксу визначитися з цілями організації далеких морських експедицій у пошуку нових земель.
Виходячи з тексту, ось які цілі мали герої коміксу в організації далеких морських експедицій:
- Купець: Його цікавили нові торговельні шляхи до країн Сходу для отримання прянощів та інших товарів, а також пошук нових ринків збуту і джерел золота та срібла.
- Король Фернандо II та Королева Ізабель: Вони прагнули поповнити збіднілу іспанську скарбницю, отримати право на володіння новими землями та посилити свою державу.
- Колумб: Він хотів знайти новий, західний морський шлях до Індії через Атлантичний океан та отримати славу та багатство.
- Єпископ: Представник католицької церкви, він прагнув поширення християнства та впливу церкви на нових землях.
💭 ПОМІРКУЙМО!
Уявіть себе мореплавцем, який збирається в далеку морську подорож. Важливе значення для успішних подорожей мало використання навігаційних приладів. Перегляньте 3D-сцену. Додайте до переліку приладів інше спорядження та запаси, які, на вашу думку, будуть потрібні під час тривалої подорожі.
Готуючись до тривалої морської подорожі, крім навігаційних приладів, таких як астролябія, компас та морські карти, я б обов’язково взяв на борт наступні речі:
- Спорядження для корабля: Запасні вітрила, канати, смола для ремонту протікань, дошки, цвяхи та інструменти (сокири, молотки).
- Запаси їжі та води: Великі бочки з прісною водою. Їжа, що довго не псується: сухарі, в’ялене та солоне м’ясо і риба, крупи, боби. Можливо, взяли б із собою живих курей для свіжих яєць.
- Озброєння: Гармати, порох та ядра для захисту корабля від піратів або на випадок ворожих намірів місцевих племен. Для команди — мушкети та мечі.
- Особисті речі та інше: Змінний теплий одяг, ліки та засоби для перев’язки ран, а також деякі товари, які можна було б обміняти на щось цінне в нових землях.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть хронологічну таблицю «Великі географічні відкриття».
| Дата | Відкриття | Значення відкриття |
|---|---|---|
| 1488 р. | Бартоломеу Діаш відкрив мис Доброї Надії | Відкрито морський шлях навколо Африки, що дозволило шукати шлях до Індії водою. |
| 1492 р. | Христофор Колумб відкрив острів Сан-Сальвадор (Багами), Кубу, Гаїті | Відкриття Америки, початок європейської колонізації Нового світу. |
| 1497–1498 рр. | Васко да Гама здійснив подорож до Індії, дістався порту Калікут | Відкрито морський шлях з Європи до Індії навколо Африки, що дало змогу напряму торгувати зі Сходом. |
| 1499–1502 рр. | Амеріго Веспуччі дослідив узбережжя Південної Америки | Доведено, що відкриті Колумбом землі – це новий материк, а не Індія; материк названо Америкою. |
| 1519–1522 рр. | Фернан Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож | Доведено кулястість Землі, підтверджено, що Америка – окремий континент, відкрито Магелланову протоку і Тихий океан. |
| 1577–1580 рр. | Френсіс Дрейк здійснив другу навколосвітню подорож | Детальніше досліджено західне узбережжя Південної й Північної Америки, підтверджено можливість морських подорожей навколо світу. |
📚 Свідчать документи
Які перешкоди мали подолати мореплавці під час експедиції?
Мореплавці стикалися з такими перешкодами:
- Сильні шторми та несприятливі вітри, через які кораблі тижнями не могли рухатися далі.
- Дуже холодна погода.
- Протікання корабля.
- Гостра нестача їжі й води, доводилося харчуватися лише рисом і водою.
- Висока смертність серед екіпажу через хвороби, голод і складні умови (за короткий період помер 21 член екіпажу).
- Виснаження та моральне виснаження через тривалу подорож і постійні небезпеки.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Ознайомтеся з виданою у 2004 р. ювілейною монетою до 530-річчя Тордесільяського договору. Розтлумачте задум авторів. Поміркуйте, якою інформацією ви доповнили б монету. Розробіть із однокласниками / однокласницями власний дизайн ювілейної монети до річниці однієї з подій доби Великих географічних відкриттів.
Задум авторів монети:
Автори монети хотіли зобразити суть Тордесільяського договору. На монеті показано дві півкулі, що символізують поділ світу між Іспанією (західні землі, Америка) та Португалією (східні землі, Африка). У центрі розташовано каравелу, яка є символом морських подорожей та Великих географічних відкриттів. Дати “1494” та “1994” вказують на рік підписання договору та 500-ту річницю цієї події, на честь якої випустили монету.t
Чим можна доповнити монету:
Я б додав на монету зображення Папи Римського або його герб, оскільки саме він був ініціатором укладення цього договору. Також можна було б додати герби Іспанії та Португалії, країн, які підписали угоду.
Власний дизайн ювілейної монети:
Я пропоную створити монету, присвячену першій навколосвітній подорожі Фернана Магеллана.
- Назва: Монета до 500-річчя завершення першої навколосвітньої подорожі (1522-2022).
- Аверс (лицьова сторона): У центрі — єдиний корабель, що повернувся, “Вікторія”. Над ним напис “Перша навколосвітня подорож”. Під кораблем — дати експедиції “1519–1522”.
- Реверс (зворотна сторона): Зображення земної кулі з нанесеним маршрутом експедиції Магеллана, щоб показати, що вона довела кулястість Землі. По колу монети — напис “Навколо світу на кораблі “Вікторія””.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Порівняйте карти, створені в Європі до і після доби Великих географічних відкриттів. Як змінилися знання людей про світ?
До Великих географічних відкриттів європейські карти ґрунтувалися на уявленнях античних учених (наприклад, Птолемея) і містили лише відомі частини Європи, Азії та Північної Африки. Більшість територій залишалися «білими плямами», а Америка, Австралія, Антарктида й більшість островів Тихого океану були невідомі. Після відкриттів карти стали набагато точнішими: з’явилися нові континенти (Америка), було досліджено узбережжя Африки, Південної Америки, Індії, а згодом і частини Тихого океану. Знання людей про світ значно розширилися, і Земля вперше почала зображатися як глобус із суходолами й океанами.
Чим карта середини XVII ст. відрізняється від сучасної карти світу?
На карті середини XVII ст. ще залишалося багато неточностей і «білих плям». Не були повністю досліджені внутрішні райони Африки, Австралія зображалася лише частково, Антарктида була невідома, а обриси багатьох континентів були спотворені. Деякі острови чи материки могли бути вигаданими або перебільшеними. Сучасна карта світу відрізняється повнотою, точністю й відсутністю великих невідомих територій.
Про які регіони світу тоді в людства не було знань?
У XVII столітті людство майже не знало:
- Внутрішніх районів Африки
- Більшої частини Австралії та Океанії
- Антарктиди
- Центральної частини Північної Америки та Арктики
Коли люди здобудуть знання про «білі плями» на карті світу?
Остаточне дослідження «білих плям» тривало до XIX – початку XX століття. Внутрішня Африка була досліджена у XIX ст. (експедиції Лівінгстона, Стенлі), Австралія – у XVIII-XIX ст., Антарктиду відкрили на початку XIX ст., а її дослідження тривали до XX ст. Арктичні території також досліджувалися аж до XX століття.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу пояснити, які події називають Великими географічними відкриттями.
Великими географічними відкриттями називають далекі морські подорожі європейців, що відбувалися наприкінці XV — у XVI столітті. Головною метою цих експедицій був пошук нових торговельних шляхів та відкриття нових земель.
Передумови, причини, результати Великих географічних відкриттів:
- Передумови: розвиток промисловості, поява каравел, удосконалення навігаційних приладів, завершення війн, перенаселеність, прагнення до збагачення, підтримка монархів, інтерес церкви до поширення християнства, потреба в нових ринках і джерелах золота.
- Причини: пошук нових торговельних шляхів до Індії та Китаю, блокування традиційних шляхів Османською імперією, бажання отримати східні товари (прянощі), прагнення до збагачення та нових земель.
- Результати: відкриття нових континентів (Америки), морського шляху до Індії, створення колоніальних імперій, початок світової колоніальної системи, знищення цивілізацій майя, ацтеків та інків, демографічна катастрофа серед корінного населення Америки, розвиток світової торгівлі та культури.
Можу схарактеризувати мореплавців-першовідкривачів нових земель.
- Христофор Колумб: Досвідчений мореплавець з Генуї, який, отримавши підтримку іспанських монархів, вирушив на пошуки західного шляху до Індії. Він перетнув Атлантичний океан і відкрив Америку, але до кінця життя був упевнений, що дістався Індії.
- Васко да Гама: Португальський мореплавець, який першим знайшов морський шлях до Індії, обігнувши Африку. Його експедиція привезла вантаж прянощів, вартість якого в 60 разів перевищувала витрати на подорож.
- Фернан Магеллан: Організував першу навколосвітню подорож, яка довела кулястість Землі. Він назвав Тихий океан, але загинув у сутичці з місцевими племенами на Філіппінах, не завершивши подорож.
Можу пояснити, як змінилися уявлення про світ внаслідок Великих географічних відкриттів.
Уявлення про світ кардинально змінилися. Було доведено, що Земля є кулею, а не пласкою. Європейці дізналися про існування нового континенту — Америки — та Тихого океану. Карти світу стали значно точнішими, на них з’явилися нові землі та правильніші обриси вже відомих континентів, хоча “білі плями” все ще залишалися.
Наслідки Великих географічних відкриттів для європейців та корінного населення Америки:
- Для європейців: збагачення за рахунок золота, срібла, нових ринків, розвиток торгівлі, піднесення міст і мануфактур, поширення християнства, утвердження європейського панування у світі.
- Для корінного населення Америки: знищення держав майя, ацтеків, інків, масова загибель від хвороб, голоду, важкої праці, перетворення на рабів, руйнування традиційної культури, демографічна катастрофа (залишилось лише 3 % населення).
Обговорюємо в групі
2. Перевірте, як ви засвоїли історію Великих географічних відкриттів – розгадайте ребуси й уявно з’єднайте утворені слова з відповідними текстовими картками.
Колумб – Америка
Діаш – Морський шлях до Індії
Веспуччі – Америка
Магеллан – Тихий океан
Мислю творчо
3. Дізнайтеся, як у світі увічнено пам’ять про Великі географічні відкриття. Створіть онлайнпроект туристичного маршруту «Великі географічні відкриття на карті світу».
Пам’ять про Великі географічні відкриття увічнена в назвах географічних об’єктів (протоки, океани, континенти, острови), а також у численних пам’ятниках, музеях та експозиціях по всьому світу. Наприклад, пам’ятники Христофору Колумбу встановлені в багатьох містах Америки та Європи, зокрема в Севільї, Барселоні, Нью-Йорку, Санто-Домінго. У Лісабоні є Пам’ятник першовідкривачам, присвячений португальським мореплавцям, таким як Васко да Гама.
Можу запропонувати ідею туристичного маршруту «Великі географічні відкриття на карті світу», який включав би такі ключові точки:
- Лісабон, Португалія: Місто, звідки вирушали в подорожі Васко да Гама та інші португальські мореплавці. Тут можна відвідати Башту Белен та Монастир єронімітів, пов’язані з епохою відкриттів.
- Севілья, Іспанія: Місто, звідки розпочалася перша навколосвітня подорож Фернана Магеллана. Варто відвідати Архіви Індій, де зберігаються документи, пов’язані з дослідженням Нового Світу.
- Генуя, Італія: Батьківщина Христофора Колумба. Тут можна побачити його будинок та пам’ятник.
- Сан-Сальвадор, Багамські острови: Перший острів, відкритий Христофором Колумбом в Америці, що символізує початок колонізації Нового Світу.
- Мис Доброї Надії, Південна Африка: Місце, яке обігнув Бартоломеу Діаш, відкривши морський шлях до Індії.
- Калікут, Індія: Торговий порт, куди першим морським шляхом прибув Васко да Гама.
- Філіппіни: Місце загибелі Фернана Магеллана, але й ключова точка його навколосвітньої подорожі.