Пригадайте, яку роль у військово-політичних подіях 1657-1662 рр. відіграли персонажі історичної хмаринки.
У військово-політичних подіях 1657-1662 рр. персонажі історичної хмаринки відіграли ключові ролі. Іван Виговський очолював лівобережну Україну та уклав Гадяцьку угоду з Польщею. Юрій Хмельницький був обраний гетьманом після Івана Виговського, але не зміг утримати єдність Війська Запорозького. Яким Сомко, Василь Золотаренко та Іван Брюховецький боролися за лівобережний гетьманат. Лукаш Пушкар підняв повстання проти Івана Виговського.
Які події призвели до поділу Війська Запорозького на два гетьманати?
Поділ стався через обрання двох окремих гетьманів у 1663 році: Павла Тетері на Правобережжі та Івана Брюховецького на Лівобережжі після «Чорної ради».
Які загрози для подальшого розвитку подій становив цей поділ?
Цей поділ спричинив громадянську війну (добу Руїни) і дозволив сусіднім державам, Речі Посполитій та Московії, юридично закріпити розкол українських земель по Дніпру за Андрусівським перемир’ям 1667 року.
📝 Діємо: практичні завдання
Започаткуйте укладення схеми/карти пам’яті «Гетьмани доби Руїни». Додавайте в схему коротку характеристику зовнішньополітичної орієнтації гетьманів. Будьте уважними, можливо комусь із діячів вдасться об’єднати під своєю булавою обидва береги Дніпра — Правобережжя і Лівобережжя. Обов’язково позначте це в схемі.
Юрій Хмельницький (1659–1663 рр.)
Після зречення Юрія Хмельницького гетьманська влада розділилася між Правобережжям і Лівобережжям.
Гетьмани Правобережної України:
- Павло Тетеря (1663–1665 рр.) — мав пропольську орієнтацію, намагався об’єднати Україну під владою польського короля.
- Петро Дорошенко (1665–1676 рр.) — прагнув до створення єдиної та незалежної Української держави, тому укладав союзи то з Османською імперією, то з Річчю Посполитою. У 1668 році йому вдалося на короткий час об’єднати під своєю булавою обидва береги Дніпра і стати гетьманом усієї України.
Гетьмани Лівобережної України:
- Іван Брюховецький (1663–1668 рр.) — дотримувався відверто промосковської політики, значно обмеживши автономію Гетьманщини.
- Дем’ян Многогрішний (1669–1672 рр.) — хоч і був залежним від Москви, але намагався відстоювати автономні права Гетьманщини.
- Іван Самойлович (1672–1687 рр.) — проводив політику, орієнтовану на Московське царство.
📝 Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про І. Брюховецького
Які причини успіху І. Брюховецького називає історикиня?
- Він був майстерним демагогом, який умів впливати на натовп і завоював авторитет серед простолюду («голоти»).
- Брюховецький продемонстрував свою відданість московському князю Григорію Ромодановському, завдяки чому той порекомендував його цареві як найкращого претендента на гетьманство.
- Запорозька агітація створила йому образ «людини з Січі» та захисника інтересів «черні», що привернуло на його бік маси рядових козаків.
Поміркуймо!
Які особливості має жанр історичного роману?
Історичний роман — це жанр, який має кілька ключових особливостей:
- Він поєднує реальні історичні події та постаті з вигаданими персонажами й сюжетними лініями.
- Автор намагається відтворити дух епохи, показати зв’язок минулого із сучасністю.
- У таких творах художня вигадка допомагає заповнити прогалини, які існують в історичних документах.
- Через долі героїв автор осмислює важливі історичні процеси та їхній вплив на життя людей.
Поміркуйте, чому письменник звернувся до такої непростої сторінки української історії.
Пантелеймон Куліш звернувся до подій «Чорної ради» 1663 року, тому що ця непроста сторінка історії була для нього повчальною. Письменник хотів показати, до яких трагічних наслідків призводять внутрішні конфлікти, соціальна ворожнеча між різними верствами населення та сліпа довіра до популістських обіцянок. Таким чином, роман «Чорна рада» став своєрідним історичним уроком і попередженням для сучасників Куліша та майбутніх поколінь українців про важливість національної єдності.
📝 Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня, про значення Андрусівського перемир’я
Про які наслідки Андрусівського перемир’я говорить історикиня?
Історикиня Наталя Яковенко говорить про те, що Андрусівське перемир’я мало два головні наслідки:
- По-перше, воно юридично закріпило фактичний поділ України на дві частини — Лівобережну та Правобережну.
- По-друге, цей договір перекреслив усі криваві змагання українців за єдину Козацьку державу, які тривали майже двадцять років.
Поміркуймо! З відозви І. Брюховецького
Яке ставлення до Москви висловлює І. Брюховецький?
У цій відозві Іван Брюховецький висловлює вкрай вороже та звинувачувальне ставлення до Москви. Він зображує її як підступного ворога, який, об’єднавшись із поляками, планує тотальне знищення українського народу — від старшини до немовлят, а також ліквідацію козацтва як такого.
Поміркуйте, до кого міг звертатися гетьман із такою відозвою.
Гетьман, імовірно, звертався до всього українського народу: козацької старшини, рядових козаків та простого люду. Використовуючи такі яскраві та страшні образи, він намагався підняти народ на повстання проти московської влади, показавши, що вона несе смертельну загрозу для всіх.
📝 Діємо: практичні завдання
Упорядкуйте хронологічну послідовність подій після 1657 р.
Ось правильна хронологічна послідовність подій, зображених на малюнку:
- Гадяцька угода (1658 р.)
- Обрання гетьманом Ю. Хмельницького (1659 р.)
- Чорна рада в Ніжині (1663 р.)
- Московські статті (1665 р.)
- Андрусівське перемир’я (1667 р.)
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу схарактеризувати діяльність П. Тетері та І. Брюховецького.
Павло Тетеря, гетьман Правобережної України з 1663 року, був прихильником союзу з Річчю Посполитою. Він походив зі шляхти, був освіченою людиною і добрим промовцем. Тетеря брав участь у поході польського короля Яна Казимира на Лівобережжя, але цей похід був невдалим. Під час його правління на Правобережжі спалахнуло повстання, яке він жорстоко придушив. Зрештою, зрозумівши своє хитке становище, він відмовився від влади.
Іван Брюховецький став гетьманом Лівобережної України після «Чорної ради» у 1663 році. Він здобув владу, заручившись підтримкою Москви та звичайних козаків (черні), яким обіцяв захист від старшини. Спочатку він проводив відверто промосковську політику і в 1665 році підписав Московські статті, які значно обмежували самостійність Гетьманщини. Наприклад, податки мали збирати московські урядовці, а у містах розміщувалися російські війська. Така політика підірвала його авторитет, і після Андрусівського перемир’я він змінив свою позицію на антимосковську.
Можу порівняти політичні орієнтації правобережних та лівобережних гетьманів.
Правобережні гетьмани, як Павло Тетеря, переважно орієнтувалися на Річ Посполиту. Вони намагалися зберегти українські землі під її владою. Натомість лівобережні гетьмани, зокрема Іван Брюховецький на початку свого правління, спиралися на підтримку Московського царства. Цей вибір часто був викликаний боротьбою за владу та необхідністю мати сильного союзника.
Можу показати на карті розподіл українських земель за Андрусівським перемир’ям.
За Андрусівським перемир’ям 1667 року українські землі були поділені по Дніпру:
- Лівобережна Україна відходила до Московського царства.
- Правобережна Україна залишалася за Річчю Посполитою.
- Запорозька Січ мала перебувати під спільним управлінням обох держав.
- Київ тимчасово, на два роки, передавався Московії.
Можу спрогнозувати вплив на розвиток українських земель Андрусівського перемир’я.
Андрусівське перемир’я мало негативні наслідки для України. Воно юридично закріпило поділ козацької держави на дві частини, перекресливши багаторічну боротьбу за її єдність. Цей договір значно послабив Українську козацьку державу та викликав обурення серед українського населення. Крім того, він спровокував втручання в українські справи Османської імперії. Водночас цей поділ спонукав українців до нової боротьби за об’єднання своїх земель, яку очолив гетьман Петро Дорошенко.
Обговорюємо в групі
Розгляньте створену за допомогою ШІ історичну карикатуру. Визначте, яку історичну дію на ній зображено. Розпізнайте образи на карикатурі. Чому саме такими їх зобразила програма? Дайте оцінку достовірності згенерованих ШІ історичних образів.
Яку історичну дію зображено?
Андрусівське перемир’я 1667 року між Московською державою та Річчю Посполитою, що поділило Україну по Дніпру, з тимчасовою передачею Києва Московії та спільним управлінням Запорожжям.
Які образи розпізнаються?
Карикатура алегорично показує певно поляка, що стискає руку правителю Москви, поруч символи Московської держави та мапа України з підписом «1667», що натякає на домовленість двох держав щодо українських земель.
Чому саме такі образи?
Програма підкреслює зміст угоди через гротеск: корони й регалії уособлюють держави-підписанти, агресивні пози та стиск рук — «угода через силу», мапа з розломом, а згадка 1667 — пряма вказівка на Андрусівське перемир’я й його умови про Лівобережжя, Правобережжя, Київ і Запорожжя.
Оцінка достовірності образів Історичний зміст передано коректно: є дата 1667, ідея поділу України між Москвою та Польщею та ключові умови перемир’я відображені візуальними символами. Водночас персональні риси — умовні й карикатурні, не відповідають реальним, як то тризуб у поляка на шапці.
Мислю творчо
3. Уявіть себе гетьманом, який прагне об’єднати Україну. Підготуйте промову, з якою ви виступили б на козацькій раді з обґрунтуванням об’єднання країни.
Панове полковники, славне товариство, браття козаки!
Зібралися ми тут у час, коли чорна хмара нависла над нашою землею. Брат іде на брата, а вороги наші, московити та ляхи, тішаться, дивлячись на нашу незгоду. Вони розірвали нашу Україну по живому, по Дніпру, ніби це не земля наших предків, а їхня власна вотчина. Андрусівський договір — це ніж у спину кожному з нас! Вони поділили нас без нашої згоди, вирішуючи нашу долю за нашими спинами.
Чи довго ще ми будемо слугувати чужим інтересам? Гетьмани на Лівому березі покладаються на царя, на Правому — на короля. А де ж Україна в їхніх думках? Сила наша в єдності, а ми самі її розтратили.
Згадаймо славу гетьмана Богдана! Він боровся за єдину і соборну державу. Хіба ми, його нащадки, маємо право зрадити цю велику справу? Дніпро завжди єднав наші землі, а не ділив їх. На обох берегах живе один народ, у нас одна віра і одна мета — воля!
Тож закликаю вас: годі чвар! Відкиньмо особисті образи й амбіції. Об’єднаймося під однією булавою, під одним прапором! Лише разом ми зможемо дати відсіч усім ворогам і відродити нашу єдину, могутню козацьку державу від Сяну до Дону.
За єдину Україну