§26. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як розвивалась освіта в ранньому середньовіччі? Кого і як навчали в школах Русі-України в Х–ХІІІ ст.?

Освіта в ранньому середньовіччі була тісно пов’язана з церквою. Школи діяли при монастирях і церквах, де навчали духовенство. З XI–XII ст. в Європі почали з’являтися школи для всіх охочих, де викладали «сім вільних мистецтв»: тривіум (граматика, риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Навчання було доступним переважно для хлопців із заможних родин. Дівчата могли отримати лише домашню освіту, зосереджену на музиці та етикеті.

На Русі-Україні школи також створювалися при церквах і монастирях. Навчання здебільшого отримували діти знаті та духовенства. Учні вивчали грамоту, церковні книги та основи християнського вчення. Матеріалом для письма слугував берест. Навчання було спрямоване на підготовку освічених людей для потреб церкви та держави.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте схему й поясніть, як пов’язані зміни в суспільстві та виникнення потреби в освічених людях.

  1. Розвиток ремесел і торгівлі вимагав знань для ведення обліку, розрахунків, укладання договорів і листування. Освічені люди стали необхідними для організації економічної діяльності.
  2. Розширення відносин між державами створило потребу в дипломатах, перекладачах і юристах, які могли вести переговори, складати угоди та підтримувати зв’язки.
  3. Розвиток апарату управління державами потребував грамотних чиновників для ведення документації, адміністрування та збору податків.
  4. Необхідність здійснювати розрахунки та укладати документи сприяла поширенню арифметики, письма й риторики серед освічених верств населення.
  5. Потреба в юридичних, банківських і медичних послугах стимулювала розвиток спеціалізованої освіти в університетах, де готували юристів, фінансистів і лікарів.

Отже, соціальні й економічні зміни спричинили зростання попиту на освічених людей для забезпечення ефективного функціонування суспільства та держави.

1. Якими були європейські школи в Х–ХІV ст.

Кого і чого навчали в європейській середньовічній школі?

У середньовічних школах Європи навчали переважно хлопців із заможних родин. Основними предметами були «сім вільних мистецтв», які поділялися на дві частини:

  • Тривіум: граматика (вивчення латини), риторика (красномовство), діалектика (мистецтво міркування).
  • Квадривіум: арифметика, геометрія, астрономія, музика.

Навчання було спрямоване на розвиток логічного мислення, красномовства та математичних знань. Учні зазвичай запам’ятовували великий обсяг інформації, а іспити складали усно.

Селяни віддавали дітей до школи в тих випадках, коли їхні сини хотіли стати священниками чи мали шанс працювати в маєтку землевласника.

Дівчатам освіта була доступна лише у вигляді домашнього навчання, зосередженого на музиці, танцях та етикеті готуючись до шлюбу та світського життя.

ДОСЛІДІТЬ

На основі ілюстрації опишіть клас середньовічної школи. Хто навчає школярів? Скільки дітей у класі? Які методи навчання використовують?

На середньовічній мініатюрі зображено типовий клас, де вчитель (ймовірно, священник) сидить на кафедрі та читає з великої книги. Він одягнений у світлий одяг та головний убір. Перед ним на підлозі сидять 5 учнів, які уважно слухають. На стінах видно полиці з книгами, що вказує на те, що це церковна чи монастирська школа.

Методи навчання:

  • Учитель використовує метод читання та пояснення тексту
  • Учні слухають та запам’ятовують матеріал
  • На зображенні видно, що навчання відбувається усно, через пряму передачу знань від учителя до учнів

Така форма навчання була типовою для середньовічних шкіл, де основним методом було заучування та запам’ятовування інформації.

2. Як були облаштовані середньовічні університети

Складіть словничок «Середньовічні університети». Поділіться з класом, які із цих слів ви вже знали, а які виявилися новими

  • Університет – вищий навчальний заклад, де готують спеціалістів із різних галузей знань (від латинського “сукупність”, “спільнота”)
  • Ректор – очільник університету, якого обирали викладачі та студенти
  • Студент – від латинського “старанно вчитися”, той хто навчається в університеті
  • Диспут – словесний двобій між студентами, де перемагав той, хто краще доводив свою позицію
  • Факультет – відділення університету (богословський, юридичний, медичний)
  • Магістр – викладач, який читав лекції
  • Мантія – спеціальний чорний одяг викладача
  • Земляцтво – об’єднання студентів з однієї країни для взаємної підтримки
  • Гаудеамус – середньовічна студентська пісня, студентський гімн

ДОСЛІДІТЬ

На основі тексту та ілюстрацій (с. 176–177) визначте, які традиції навчання існували в університетах Лекція в Болонському університеті.

Форми навчання:

  • Лекції, де магістр у мантії читав книгу студентам
  • Диспути (словесні двобої) між студентами
  • Усні іспити для перевірки риторичних навичок

Організація навчального процесу:

  • Викладання велося латинською мовою
  • Спочатку вивчали “сім вільних мистецтв”
  • Після 5-7 років навчання можна було вступити на вищі факультети (богословський, юридичний, медичний)

Особливості викладання:

  • Викладачі носили спеціальні чорні мантії
  • Студенти сиділи перед викладачем і слухали лекції
  • Під час диспутів студенти мали право ставити запитання та пропонувати теми для обговорення

На середньовічній мініатюрі видно, як професор сидить на кафедрі перед студентами, що було типовим для того часу способом проведення занять.

3. Що відомо про життя середньовічних студентів і викладачів

Як студенти ставилися до навчання?

За свідченнями з Парижу XIII століття, студенти мали різну мотивацію до навчання: одні вчилися через цікавість, інші прагнули слави, а дехто – заради майбутньої вигоди. Лише невелика частина навчалася заради самої науки та можливості навчати інших.

Яке було майнове становище студентів?

Більшість студентів походили з небагатих родин містян, селян і небагатих рицарів. Щоб оплатити навчання і житло, вони часто давали приватні уроки або навіть просили милостиню. Для взаємної підтримки студенти створювали земляцтва – об’єднання за країною походження.

Чому ми пам’ятаємо Юрія Дрогобича?

Юрій Дрогобич (Котермак) відзначився кількома важливими досягненнями:

  • Став першим українським автором друкованої книги
  • У 31 рік обійняв посаду ректора престижного Болонського університету
  • Був учителем Миколая Коперника
  • Написав важливі трактати з астрономії
  • Працював деканом медичного факультету Ягеллонського університету
  • Служив особистим лікарем польських королів

ДОСЛІДІТЬ

Яку нову інформацію про студентів містять джерела?

З твору невідомого автора дізнаємося про різні мотиви навчання паризьких студентів XIII століття:

  • Більшість навчалася через простий інтерес до знань
  • Деякі прагнули слави
  • Частина студентів шукала майбутньої вигоди
  • Лише невелика кількість вчилася заради самої науки та викладання

З тексту студентського гімну “Гаудеамус” дізнаємося про:

  • Повагу до академічної спільноти (професорів, доцентів, студентів)
  • Існування студентського самоврядування (“республіка”)
  • Важливість меценатів (“благодійників щедрота”)
  • Оптимістичний настрій студентства (“смуток геть від нас”)
  • Єдність студентської спільноти (“наша спільнота”)

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що вивчали в середньовічних школах?

У школах вивчали “сім вільних мистецтв”, які поділялися на:

  • Тривіум: граматика (латина), риторика (красномовство), діалектика (мистецтво міркування)
  • Квадривіум: арифметика, геометрія, астрономія, музика.

2. Якою мовою велося навчання? Чому?

Навчання велося латиною, оскільки це була міжнародна мова науки, церкви та освіти. Латина дозволяла студентам і викладачам спілкуватися незалежно від їхньої національності.

3. Особливості розвитку шкільної освіти:

  • Більшість шкіл діяли при церквах і монастирях
  • Освіту отримували переважно хлопці із заможних родин
  • Дівчата могли вивчати лише музику, танці та етикет
  • Використовували воскові таблички для письма через високу вартість пергаменту.

4. Де і чому виникли середньовічні університети?

Перші університети виникли в Болоньї (Італія), Парижі (Франція), Оксфорді (Англія) у XII–XIII ст. Вони з’явилися через потребу в освічених людях для церкви, державного управління та науки.

5. Як навчалися і жили тодішні учні та студенти?

  • Студенти жили скромно, часто заробляли уроками або просили милостиню для оплати навчання й житла.
  • Навчання включало лекції, диспути та усні іспити.
  • Студенти об’єднувалися в земляцтва для взаємодопомоги й підтримки.
  • Навчання проходило у формі лекцій та диспутів.
  • Студенти могли переходити між університетами різних країн (навчання було латиною в усіх університетах).

6. Чому навчалися переважно діти із знатних родин?

Діти зі знатних родин мали можливість навчатися, оскільки їхні сім’ї могли оплатити дороге навчання, книги та проживання. Грамотність була потрібна для державної служби, управління маєтками чи церковної кар’єри, що було недоступним для селянських дітей.

7. Чому церква мала значний вплив на середньовічну систему освіти?

Церква контролювала більшість шкіл, які діяли при монастирях і соборах. Вона розглядала освіту як засіб поширення та підтримання свого авторитету й учення. Крім того, духовенство було викладачами в школах.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Знайди інформацію про життя і навчання студентів у середньовічних університетах. Уяви себе таким студентом чи студенткою. Підготуй листа до свого уявного друга чи подруги, опиши переваги і труднощі навчання в університеті, можливості заробити додаткові кошти на життя. Добери кілька ілюстрацій до своєї розповіді.

Лист до друга про навчання в середньовічному університеті

Дорогий друже,

Пишу тобі з Парижа, де я вже другий рік навчаюся в університеті. Це неймовірний досвід, але водночас і дуже складний.

Навчання тут організоване у формі лекцій: магістр читає текст латиною, а ми записуємо його слово в слово. Іноді проводяться диспути, де ми можемо обговорювати різні теми та навіть сперечатися з викладачем. Це дуже цікаво, але вимагає багато підготовки.

Життя студента нелегке. Я живу в маленькій кімнатці разом із кількома товаришами. Їжа дорога, тому часто доводиться економити. Щоб заробити на життя, я даю уроки молодшим учням. Інколи студенти навіть просять милостиню, бо навчання та книги коштують дуже дорого.

Однак є й переваги: я зустрічаю людей із різних країн, удосконалюю свої знання та маю можливість стати освіченою людиною. Сподіваюся, що після закінчення університету зможу знайти хорошу роботу або навіть викладати сам.

Напиши, як у тебе справи!

Твій друг, студент університету

Ілюстрації до розповіді:

Лекція в середньовічному університеті (зображення магістра та студентів).

Лекція в середньовічному університеті (зображення магістра та студентів).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *