§26. Поділи речі посполитої. Початок боротьби за спадок османської імперії

Назад до змісту

Пригадайте значення поняття «шляхетська демократія».

Шляхетська демократія — це політична система за якої шляхта мала широкі права в управлінні державою.

У чому полягали її переваги й недоліки?

Переваги: Система обмежувала владу монарха. Річ Посполита була відносною оазою релігійної терпимості.

Недоліки: З часом шляхетська демократія перетворилася на магнатську олігархію.

Запровадження права liberum veto (вільної заборони) (утвердився у сеймовій практиці Республіки Обидвох Націй (Речі Посполитої) наприкінці XVI ст.) дозволяло будь-якому депутату припинити роботу сейму та скасувати рішення. Це блокувало реформи, робило державу вразливою до зовнішнього втручання та призвело до занепаду.

Що було основою господарства Речі Посполитої?

Основою господарства було сільське господарство. Річ Посполита була найбільшим виробником зерна в Європі. Центр господарського життя перемістився з міст до маєтків шляхти. Господарювання базувалося на фільварковій системі, яка виробляла продукцію (зокрема зерно) на продаж, використовуючи працю залежних селян (панщину).

⚙️ Діємо: практичні завдання

1. Працюючи з текстом параграфа, визначте причини й ознаки кризи (послаблення) Речі Посполитої в другій половині XVII-XVIII ст.

Соціально-економічна криза

• Причини:
  • Падіння попиту на зерно в Західній Європі, тому звична зернова торгівля вже не давала колишніх прибутків.
  • Однобоке господарство, орієнтоване на продаж зерна, не стимулювало розвиток техніки, промисловості й міст.
  • Тривалі війни 1648–1676 рр. (Козацька революція, «шведський потоп»), які зруйнували господарство, скоротили населення й ослабили торговельні зв’язки.
• Ознаки:
  • Занепад міст, торгівлі та ремесел.
  • Збагачення магнатів, які без конкурентів нагромаджували величезні земельні володіння. Центр господарського життя переміщувався до їх маєтків.
  • Зубожіння селян і дрібної шляхти.
  • Значне зменшення населення

Політична криза

• Причини:
  • Зростання впливу магнатів, які для реалізації своїх інтересів зривали роботу сейму, використовуючи право “liberum veto”.
  • Втручання іноземних держав (Пруссії, Австрії, Росії) у внутрішні справи Речі Посполитої.
• Ознаки:
  • Нездатність сейму ухвалювати важливі для держави рішення
  • Політична анархія та постійна боротьба за владу між магнатами.

2. З’ясуйте за матеріалом параграфа, що або хто завадив Речі Посполитій подолати кризові явища.

Подолати кризові явища Речі Посполитій завадили частина магнатів і шляхти, які опиралися будь-яким спробам реформ, що могли б обмежити їхні права та вольності. Вони були готові звертатися за допомогою до іноземних держав, щоб зберегти свій вплив. Також, сусідні держави, зокрема Росія та Пруссія, активно втручалися у внутрішні справи, підтримуючи шляхетську опозицію та зриваючи спроби модернізації країни, оскільки сильна Річ Посполита їм була не вигідна.

💭 Думки істориків

Сергій Громенко, український історик

1. Чи згодні ви з думкою історика?

Так, я згоден з думкою історика Сергія Громенка, оскільки війна, що тривала майже 30 років, не могла не позначитися на економіці. Втрата 40% населення та 50% економічного потенціалу є прямою причиною економічних проблем Речі Посполитої.

2. Які події вчений називає «шведським потопом»?

«Шведським потопом» вчений називає вторгнення шведських військ на територію Польщі під час війни 1648–1676 років, що призвело до окупації близько 90% території держави.

Норман Дейвіс, англійський історик

1. У чому історик вбачає причину майбутньої ліквідації Речі Посполитої?

Норман Дейвіс вбачає причину майбутньої ліквідації Речі Посполитої в її економічній слабкості. Через занепад торгівлі та загальне ослаблення економіки країна стала занадто слабкою, щоб боротися з ворогами.

2. Наведіть приклади, що свідчать про економічний занепад країни.

Прикладами економічного занепаду країни є ослаблення фільваркового господарства, яке було основою економіки, та занепад торгівлі на річці Вісла.

💭 Думки істориків

Норман Дейвіс, англійський історик

1. У чому вбачає історик вади «шляхетської демократії»?

Історик Норман Дейвіс вбачає вади «шляхетської демократії» у її вразливості до зовнішнього впливу та корупції. Сусідні держави, зокрема Росія, могли легко підкупити магнатів, які за гроші зривали сесії сейму, використовуючи право «ліберум вето». Це паралізувало роботу державного апарату та робило Річ Посполиту нездатною до опору.

2. Чому деспотична російська держава вдавала із себе «охоронця» цієї демократії?

Російська імперія вдавала із себе «охоронця» «золотої свободи», оскільки це дозволяло їй зберігати слабкість Речі Посполитої. Підтримуючи анархію та право «ліберум вето», Росія була впевнена, що країна не зможе організуватися та протистояти російській політиці, фактично перетворившись на її протекторат з 1717 року.

💭 Поміркуймо!

Як ви розумієте вислів «гібридні методи впливу» Росії? Чи використовувалися вони в подальшій історії?

Вислів «гібридні методи впливу» Росії я розумію як поєднання невійськових та військових засобів для досягнення своїх цілей. Це, наприклад, підкуп посадовців, розпалювання внутрішніх конфліктів, інформаційна війна та, як наслідок, введення військ для «захисту» чи «стабілізації», що фактично є прихованою агресією. Такі методи, на жаль, використовувалися і в подальшій історії.

💭 Думки істориків

Петро Кралюк, український історик

1. Як ставиться історик до Коліївщини? В який спосіб він аргументує свою позицію?

Історик Петро Кралюк ставиться до Коліївщини як до події, що мала трагічні наслідки для Речі Посполитої. Він аргументує свою позицію тим, що повстання спричинило дезорганізацію в країні, що дало Російській імперії привід ввести свої війська. Кінцевим результатом цього втручання став перший поділ Речі Посполитої у 1772 році.

2. Чи можна погодитися з російською історикинею Тетяною Таїровою-Яковлевою, яка назвала Коліївщину «великою ілюзією«?

Так, можна погодитися з такою думкою. Назва «велика ілюзія» влучна, оскільки повстанці, борючись за свої права та віру, ймовірно, сподівалися на краще майбутнє, можливо, навіть на підтримку одновірної Росії. Однак насправді їхнє повстання було використане як інструмент в геополітичній грі, що призвело не до звільнення, а до посилення російського впливу.

📚 Свідчать документи

З Конституції 3 травня 1791 р.

Які нові ідеї проголошені Конституцією?

Конституція 3 травня 1791 року проголосила кілька нових ідей, що були дуже прогресивними для свого часу. По-перше, вона встановила принцип верховенства права, заявивши, що добробут народу залежить від справедливих законів та їх виконання. По-друге, вона проголосила рівність усієї шляхти між собою та гарантувала їй права на особисту безпеку, свободу та власність. По-третє, і це було дуже важливо, вона офіційно визнала селянство «джерелом найбільших багатств країни» та найчисленнішою і найдієвішою частиною народу.

Чи сприяла вона поліпшенню становища селян?

Ні, попри визнання їхньої ролі, Конституція не сприяла реальному поліпшенню становища селян. Вона лише декларувала їхню важливість для країни, але не надавала їм особистої свободи чи права власності на землю, які отримала шляхта. Таким чином, для селян ці положення були скоріше декларацією, ніж реальною зміною їхнього безправного становища.

⚙️ Діємо: практичні завдання

Опрацюйте текст пункту «Поділи Речі Посполитої», історичну карту (с. 170) й заповніть у зошиті таблицю за зразком.

Опишіть за портретом характерні риси Тадеуша Костюшко. Доповніть історичний портрет діяча інформацією з додаткових джерел.

На портреті Тадеуш Костюшко зображений як рішуча та вольова людина. Він одягнений у військовий мундир, що вказує на його статус полководця. Його зосереджений погляд і впевнена постава свідчать про цілеспрямованість і лідерські якості. У руках він тримає сувій, що може символізувати його роль як стратега і автора важливих державних документів.

Тадеуш Костюшко — видатний політичний та військовий діяч, національний герой Польщі, Білорусі, Литви та США. Він походив зі спольщеної руської шляхти. За свідченнями сучасників, Костюшко відзначався аскетизмом, цілеспрямованістю та сильною волею. Разом з тим, йому були притаманні скромність та відданість ідеям свободи й соціальної справедливості. Своїм життєвим кредо він вважав боротьбу за свободу для всієї нації, а не лише для шляхти.

Свою військову кар’єру Костюшко розпочав як талановитий інженер. Він брав участь у Війні за незалежність США, де за свої заслуги отримав звання бригадного генерала американської армії.

Повернувшись на батьківщину, він очолив національно-визвольне повстання 1794 року, виступивши проти розподілу Речі Посполитої Росією та Пруссією. 24 березня 1794 року на ринковій площі у Кракові Костюшко проголосив «Акт про повстання» і взяв на себе командування збройними силами. Одним із найважливіших його кроків стало видання Поланецького універсалу 7 травня 1794 року, який надавав кріпакам особисту свободу. Попри початкові успіхи, зокрема перемогу під Рацлавицями, повстання зазнало поразки, а сам Костюшко був поранений і потрапив у полон.

💭 Думки істориків

Норман Дейвіс, англійський історик

У чому історик вбачає унікальність поділів Речі Посполитої?

Історик Норман Дейвіс вбачає унікальність поділів Речі Посполитої в тому, що це був перший випадок в європейській історії Нового часу, коли сусідні держави навмисно і холоднокровно знищили одну з історичних держав Європи. Хоча війни за території були звичним явищем, повна ліквідація цілої країни за згодою її сусідів була безпрецедентною подією.

Поміркуйте, чи можна було запобігти поділам Речі Посполитої.

Так, теоретично поділам Речі Посполитої можна було запобігти, якби були вчасно проведені глибокі внутрішні реформи. Для цього необхідно було зміцнити центральну владу, скасувати право “ліберум вето”, обмежити вплив магнатів і, що дуже важливо, знайти порозуміння з українським населенням. Примирення з українцями, визнання їхніх прав та інтеграція козацтва могли б значно посилити державу зсередини і дати їй шанс протистояти агресії сусідів.

Покажіть на карті території, що відійшли до Росії, Австрії та Пруссії за поділами Речі Посполитої, боротьба за спадщину

На карті кольорами позначено території, які були розділені між трьома імперіями.

• Російська імперія (відтінки зеленого) отримала найбільші території, що включали Правобережну Україну (Київ, Житомир), Білорусь та Литву.
• Австрійська монархія Габсбургів (відтінки помаранчевого) приєднала Галичину зі Львовом та частину польських земель з Краковом.
• Королівство Пруссія (відтінки синього) захопила переважно польські етнічні території, включно з Варшавою та Гданськом.

2. Назвіть, до складу яких держав увійшли українські землі під час поділів Речі Посполитої. Спрогнозуйте, як це вплине на їхній розвиток.

Під час поділів Речі Посполитої українські землі увійшли до складу двох імперій: Російської та Австрійської.

• До Російської імперії відійшли землі Правобережної України (Київщина, Волинь, Поділля).
• До Австрійської імперії увійшла Галичина.

Можна спрогнозувати, що розвиток цих земель піде різними шляхами. Землі у складі Австрійської імперії, ймовірно, матимуть більше можливостей для культурного розвитку та збереження національної ідентичності, оскільки політика Відня була дещо ліберальнішою. Натомість українські землі у складі Російської імперії, скоріш за все, зазнають сильного тиску та русифікації, що ускладнить розвиток української мови та культури. Економічно обидві території залишаться аграрними, але будуть інтегровані у господарські системи відповідних імперій.

⚙️ Діємо: практичні завдання

Уважно розгляньте схему й за допомогою тексту параграфа запропонуйте доповнення її змісту.

До схеми можна додати такі причини: відставання Османської імперії від європейських країн у розвитку техніки й промисловості, посилення самостійності провінцій через передачу влади місцевим елітам, зростання військових видатків і фінансові труднощі.

Також варто зазначити поразки Османської імперії у війнах зі «Священною лігою» та Російською імперією, що призвели до втрати значних територій у Європі й Причорномор’ї.

💭 Поміркуймо!

Поміркуйте, як боротьба за османську спадщину вплине на міжнародні відносини в наступні історичні періоди.

Боротьба за османську спадщину, відома як «Східне питання», кардинально вплине на міжнародні відносини, призведе до загострення суперечностей між провідними європейськими державами і стане однією з головних причин майбутніх великих конфліктів.

Зокрема:

• Російська імперія прагнула отримати контроль над чорноморськими протоками та поширити свій вплив на Балкани, виступаючи захисницею православних народів.
• Велика Британія та Франція протидіяли Росії, намагаючись зберегти Османську імперію як противагу та захистити свої торговельні шляхи й колоніальні інтереси на Близькому Сході.
• Австрійська (пізніше Австро-Угорська) імперія також мала свої інтереси на Балканах, що робило її прямим конкурентом Росії.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати держави, які впливали на розвиток регіону Південної й Східної Європи.

На розвиток Південної та Східної Європи у XVIII столітті найбільше впливали Російська, Австрійська та Османська імперії. Також значну роль відігравали Річ Посполита (до її поділів).

Можу розповісти про кризу в Речі Посполитій та її поділи.

Криза в Речі Посполитій загострилася на початку XVIII ст..

Ключові моменти кризи та її наслідки:

• Політична система: Шляхетська демократія, за якої політичні права мала лише шляхта, перетворилася на олігархію.
• Блокування реформ: Депутати сейму, підкуплені іноземними державами, використовували право ліберум вето (одноголосне ухвалення рішень), щоб блокувати спроби проведення важливих реформ. Це призвело до того, що жодні реформи не втілювали, і в державі запанував безлад.
• Зовнішнє втручання: Політична система стала вразливою до втручання ззовні. Королі (наприклад, Август II) втягували Річ Посполиту у війни сусідніх держав, і країна фактично потрапила під протекторат Російської імперії.
• Поділи Речі Посполитої: Кризою скористалися сусіди: Пруссія, Австрія та Росія.
  • Перший поділ (1772 р.): Відбувся між Австрією, Пруссією та Росією. Австрія отримала Галичину, Пруссія — частину польського Помор’я, Росія — частину сучасної Білорусі.
  • Другий поділ (1793 р.): Відбувся між Росією та Пруссією.
  • Третій поділ (1795 р.): Відбувся між Росією, Австрією та Пруссією, внаслідок чого Річ Посполита припинила своє існування.

Можу визначити наслідки поділів Речі Посполитої на розстановку сил держав у регіоні.

Поділи Речі Посполитої значно посилили Росію, Пруссію та Австрію, перетворивши їх на головні сили в Центральній та Східній Європі. Росія отримала значні території України та Білорусі, що зміцнило її позиції як провідної держави регіону. Зникнення Речі Посполитої як буферної держави змінило баланс сил і відкрило шлях до подальшого суперництва між цими трьома імперіями за вплив у Європі.

Можу пояснити, чому почалась боротьба за спадщину Османської імперії.

Військова поразка османів біля Відня в 1683 р. зупинила їхній наступ на Європу. За умовами Карловицького миру 1699 р. Османська імперія визнала перші територіальні втрати: повернула Угорщину й Трансільванію Австрії, Поділля — Речі Посполитій.

Криза Османської імперії набула всебічного характеру. Слабкість правителів, розбрат у правлячій верхівці та негаразди в економіці зумовили ослаблення.

Європейські правителі почали розглядати Османську імперію як об’єкт своїх колоніальних прагнень.

Росія наступала на Північне Причорномор’я, а Австрія просувалася вздовж річки Дунай. Наприклад, у другій половині XVIII ст. Османська імперія почала зазнавати поразок від Російської імперії та Габсбургів.

Можу визначити причини, результати й наслідки поділів Речі Посполитої.

• Причини: Головними причинами були внутрішня слабкість Речі Посполитої, що виражалася у відсутності сильної централізованої влади та “шляхетській анархії” (зокрема, через зловживання правом liberum veto), а також агресивна політика сусідніх держав — Росії, Пруссії та Австрії, які прагнули розширити свої території за рахунок ослабленого сусіда.
• Результати: Відбулося три поділи (1772, 1793, 1795 рр.), внаслідок яких Річ Посполита як незалежна держава припинила своє існування. Її землі були повністю розділені між трьома імперіями.
• Наслідки: Поділи Речі Посполитої кардинально змінили політичну карту Східної Європи, значно посиливши Росію, Пруссію та Австрію. Для польського та литовського народів це означало втрату державності на понад 120 років.

Можу розповісти про вплив поділів Речі Посполитої на українські землі.

Внаслідок поділів Речі Посполитої більшість українських земель опинилися у складі Російської імперії (Правобережна Україна), а Галичина, Буковина та Закарпаття — у складі Австрійської імперії. Це означало, що український народ був розділений між двома великими імперіями, що надовго визначило різні шляхи їхнього політичного, соціального та культурного розвитку.

Можу визначити причини кризи Османської імперії.

Причини кризи Османської імперії були комплексними:

• Військове відставання: Поразки у війнах з європейськими державами, особливо з Російською імперією (наприклад, у війнах 1768-1774 та 1787-1791 рр.), показали її військову та технологічну відсталість.
• Економічний занепад: Традиційна економічна система не могла конкурувати з європейською, що призводило до фінансових проблем.
• Внутрішні проблеми: Посилення відцентрових тенденцій, повстання поневолених народів (особливо на Балканах) та слабкість центральної влади султана.

Можу пояснити, у чому полягала суть «східного питання» наприкінці XVIII ст.

Наприкінці XVIII століття суть «східного питання» полягала у суперництві провідних європейських держав за розподіл володінь слабнучої Османської імперії. Це було геополітичне змагання за контроль над стратегічно важливими територіями: Балканами, чорноморськими протоками (Босфор і Дарданелли) та землями на Близькому Сході. Росія прагнула виходу до Середземного моря та посилення впливу на Балканах, тоді як Австрія, Велика Британія та Франція намагалися цьому протидіяти, щоб зберегти баланс сил у регіоні.

Обговорюємо в групі

2. Подискутуйте в класі на тему «Зміна держав-лідерів у європейському регіоні протягом XVIII ст.» Готуючись до дискусії, пригадайте, які держави втратили свій вплив і постали перед загрозою зникнення, а які навпаки посилилися і стали активними суб’єктами міжнародних відносин. Поміркуйте, чи закономірні такі зміни.

Ось мої тези для дискусії на тему «Зміна держав-лідерів у європейському регіоні протягом XVIII ст.»:

• Держави, що втратили вплив: Протягом XVIII століття значно ослабли і навіть зникли з політичної карти Європи такі держави, як Річ Посполита та Османська імперія. Річ Посполита через внутрішню анархію, слабку королівську владу та втручання сусідів була розділена між Росією, Австрією та Пруссією. Османська імперія, зазнавши низки військових поразок від Росії та Австрії, втратила значні території та вплив, за спадщину якої почалася боротьба. Також у цей період остаточно втратила статус великої держави Швеція після поразки у Північній війні на початку століття.
• Держави, що посилилися: Натомість значно посилилися і стали новими лідерами регіону Російська імперія, Пруссія та Австрія. Вони активно брали участь у поділах Речі Посполитої, розширивши свої території та вплив. Особливо зросла могутність Росії, яка завдяки реформам Петра І та успішним війнам з Османською імперією здобула вихід до Чорного моря і стала вагомим гравцем у європейській політиці. Пруссія також перетворилася на потужну військову державу.
• Закономірність змін: Такі зміни були значною мірою закономірними. Держави, що мали слабку центральну владу, застарілу армію та економіку, як Річ Посполита та Османська імперія, не могли конкурувати з централізованими монархіями (Росією, Пруссією, Австрією), які активно модернізували свої армії та державне управління. Сильніші держави скористалися слабкістю своїх сусідів для досягнення власних геополітичних цілей, що й призвело до зміни балансу сил у Європі.

Мислю творчо

Про які події розповідає карикатура? Хто на ній зображений?

Ця карикатура розповідає про Перший поділ Речі Посполитої, що відбувся у 1772 році.

На ній зображені монархи трьох держав, які брали участь у поділі:

• Зліва сидить російська імператриця Катерина II.
• Справа стоять австрійський імператор Йосиф II та прусський король Фрідріх II.
• У центрі (над картою) зображений польський король Станіслав Август Понятовський, який марно намагається втримати карту.

Карикатура сатирично показує, як ці могутні правителі буквально розривають на шматки карту Речі Посполитої, ніби ділять пиріг, ігноруючи при цьому польського короля.