1. «Смутний час» у Московській державі
➡️ Чому занепад династії Рюриковичів зумовив «смутний час» у Московській державі?
Занепад династії Рюриковичів спричинив «смутний час», оскільки зі смертю царя Федора у 1598 році обірвалася законна лінія успадкування престолу, що існувала багато століть. Через відсутність прямого спадкоємця розпочалася жорстока боротьба за владу. Новий цар, Борис Годунов, був обраний, а не отримав трон у спадок, тому багато хто вважав його владу нелегітимною. Ця ситуація створила умови для появи самозванців, які претендували на трон, видаючи себе за дивом урятованого царевича Дмитра. Внутрішній розбрат та боротьба за владу призвели до соціальних повстань та дозволили сусіднім державам втрутитися у справи Московського царства.
📄 Працюємо з джерелом
1. Які особливості державного устрою Московії відзначив автор?
Автор, Адам Олеарій, відзначив, що державний устрій Московії — це монархія, заснована на пануванні та свавіллі. Він вказує на те, що государ (цар) одноосібно керує всією країною, а всі його піддані, незалежно від статусу — від князів до селян — вважаються його “холопами та рабами”. Навіть вельможі змушені називати себе рабами і терпіти відповідне ставлення.
2. Чим державний устрій Московії відрізнявся від західноєвропейських держав?
Державний устрій Московії відрізнявся тим, що влада царя була абсолютною і свавільною, а всі піддані, включно з найвищою знаттю, вважалися його рабами. У західноєвропейських державах влада монарха зазвичай обмежувалася законами, становими органами (як-от парламенти) та правами й привілеями дворянства, які не вважалися рабами свого правителя.
2. Початок правління династії Романових у Московській державі. Формування абсолютизму
➡️ Які ознаки абсолютизму проявилися в Московській державі за часів правління перших представників династії Романових?
За часів перших Романових проявилися такі ознаки абсолютизму:
- Зміна титулу царя. Цар Олексій Михайлович став іменуватися «Самодержцем», що підкреслювало необмежений характер його влади, даної Богом.
- Прийняття нового збірника законів — Соборного уложення 1649 року. Цей документ юридично закріпив основи абсолютної монархії.
- Остаточне закріпачення селян. Соборне уложення дозволило безстроково розшукувати селян-утікачів і повертати їх власникам, що посилило контроль держави над населенням.
3. Реформа Патріарха Никона. Церковний розкол
➡️ Як змінилася роль церкви в Московській державі в XVII ст.?
У XVII столітті роль церкви в Московській державі зазнала значних змін. Спочатку її авторитет ослаб після «смутного часу». Патріарх Никон розпочав церковну реформу, щоб узгодити обряди з грецькими, але це призвело до церковного розколу — появи старообрядців на чолі з протопопом Авакумом, які не прийняли змін. Водночас Никон спробував поставити церковну владу вище за царську. Це викликало конфлікт із царем Олексієм Михайловичем, у результаті якого патріарха позбавили сану. Цар був проголошений головним захисником реформи, а церква остаточно втратила свою незалежність і стала підпорядкованою світській владі.
4. Загарбання і колонізація Московською державою Сибіру і Далекого Сходу
➡️ Як відбувалася колонізація Сибіру і Далекого Сходу?
Колонізація Сибіру та Далекого Сходу була тривалим процесом загарбання нових земель, який розпочався у XVI столітті. Головною причиною було багатство краю на цінних хутрових звірів, таких як соболь та горностай, які мали великий попит. Похід очолювали козаки (початок поклав похід Єрмака), купці та промисловці. Вони просувалися вглиб тайги, будували остроги (фортеці) та зимовища, а на місцеве населення накладали данину (податок) хутром. Цей процес супроводжувався насильством, а переселенці часто винищували цілі села.
Московські правителі швидко зрозуміли цінність нових земель. Цар Михайло Романов зробив торгівлю хутром державною монополією, що приносило великі прибутки. У Сибір також відправляли представників церкви, які засновували монастирі для поширення московських порядків. Мореплавці освоїли полярне судноплавство і вийшли до Тихого океану, розширивши колонізацію на Камчатку. На півдні колонізація зіткнулася з опором маньчжурів, і за Нерчинським договором 1689 року Московія була змушена поступитися частиною завойованих земель.
Цей процес мав важкі наслідки: було винищено багато місцевих народів та їхніх мов, а також знищено значну частину хутрових багатств Сибіру.
Сформулюйте судження про:
Загарбницька політика Московської держави в XVII ст.
З самого початку свого існування Московська держава проводила політику захоплення нових земель, що особливо проявилося в XVII столітті під час колонізації Сибіру та Далекого Сходу. Цей процес супроводжувався підкоренням місцевих народів, збройними конфліктами та розширенням кордонів до Тихого океану.
«Смутний час»
«Смутний час» — це період в історії Московського царства з 1598 по 1613 рік, який почався після припинення династії Рюриковичів. Він характеризувався глибокою кризою, боротьбою за владу, появою самозванців, соціальними рухами та вторгненням сусідніх держав, а завершився обранням царем Михайла Романова.
Форма правління в Московському царстві за Олексія Михайловича
За часів правління Олексія Михайловича в Московському царстві остаточно встановилася абсолютна монархія у формі самодержавства. Цар мав необмежену владу, а всі його піддані, незалежно від стану, вважалися його рабами, що було закріплено у збірнику законів — Соборному уложенні 1649 року.
Реформа Патріарха Никона і церковний розкол
Реформа патріарха Никона, розпочата в 1652 році, мала на меті уніфікувати церковні обряди за грецьким зразком, наприклад, хреститися трьома перстами замість двох. Ці зміни спричинили глибокий розкол у церкві: частина вірян та священників на чолі з протопопом Авакумом не прийняли нововведень і стали називатися старообрядцями.
Колонізація Сибіру
Колонізація Сибіру була процесом завоювання та освоєння величезних територій від Уралу до Тихого океану, що тривав з кінця XVI століття. Цей процес, схожий на завоювання Америки, супроводжувався заснуванням острогів, винищенням місцевих народів та полюванням на хутрових звірів, що стало джерелом значних прибутків для царської скарбниці.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Навчальна гра «Три на чотири»
| Дати | Події | Наслідки |
|---|---|---|
| 1549 р. | Скликання першого Земського собору | Започаткування реформ |
| 1582 р. | Приєднання Сибірського ханату | Збільшення території Московської держави до Північного Льодовитого і Тихого океанів |
| 1613 р. | Початок правління династії Романових | Завершення «смутного часу» |
| 1652 р. | Започаткування церковних реформ Патріархом Никоном | Церковний розкол. Поширення старообрядських громад |
2. Чому за «смутного часу» в Московській державі з’явилися самозванці?
Самозванці з’явилися тому, що після смерті царя Федора закінчилася династія Рюриковичів, а останній син Івана IV, царевич Дмитро, загинув за загадкових обставин. У народі ходили чутки, що Дмитра вбили за наказом Бориса Годунова, тому багато хто не вірив у законність нового царя і був готовий підтримати будь-кого, хто назве себе «дивом врятованим» спадкоємцем престолу.
3. У чому полягала сутність церковної реформи Никона та розколу церкви в середині XVII ст.? Хто такі старообрядці?
Сутність реформи Никона полягала у виправленні церковних книг та обрядів за грецьким зразком, наприклад, він наказав хреститися трьома пальцями замість двох. Це викликало розкол у церкві, бо частина вірян не прийняла цих змін.
Старообрядці — це люди, які відмовилися від реформи Никона і продовжували дотримуватися старих церковних обрядів, за що їх жорстоко переслідували. Їхнім лідером був протопіп Авакум.
4. Що спонукало Московську державу до активної колонізації Сибіру?
Московську державу спонукало до колонізації Сибіру величезне багатство цього краю, насамперед цінне хутро (соболі, горностаї), яке дорого коштувало в Європі та Азії. Купці та козаки йшли на схід у пошуках здобичі, а царський уряд швидко зрозумів цінність нових земель і встановив свою монополію на торгівлю хутром, що приносило великі гроші в казну.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
5. Створіть «хмаринки слів» до понять «смутний час», «самодержавство».
«Смутний час»: криза, безвладдя, самозванці, інтервенція, Лжедмитро, Романови, Борис Годунов, бояри, голод, розруха, народні повстання.
«Самодержавство»: абсолютизм, цар, необмежена влада, Олексій Михайлович, Соборне уложенння, кріпацтво, централізація, піддані, держава.
6. За додатковими джерелами складіть хронологію ключових подій колонізації Сибіру. Скільки років, століть тривав цей процес? Чим це можна пояснити?
7. Працюємо разом. Метод «Фішбоун». Установіть причини й наслідки «смутного часу» і зміни династії в Московському царстві.
Голова (проблема): «Смутний час» і зміна правлячої династії в Московському царстві (1598–1613 рр.).
Верхні кістки (причини):
- Припинення династії Рюриковичів після смерті царя Федора.
- Загадкова смерть спадкоємця престолу царевича Дмитра.
- Прихід до влади Бориса Годунова, якого багато хто вважав нелегітимним правителем.
- Сильний голод 1601–1603 років, що підірвав авторитет влади.
- Поява самозванців (Лжедмитрій І, Лжедмитрій ІІ), які видавали себе за врятованого царевича Дмитра.
- Втручання у внутрішні справи Московської держави сусідніх країн — Речі Посполитої та Швеції.
Нижні кістки (наслідки):
- Господарське розорення та значні людські втрати.
- Втрата значних територій на заході та північному заході.
- Глибока соціальна та політична криза, ослаблення центральної влади.
- Обрання на престол Михайла Романова у 1613 році та початок правління нової династії.
- Посилення прагнення до зміцнення самодержавства для подолання наслідків смути.
Висновок (хвіст):
Таким чином, «Смутний час» — це глибока криза, спричинена згасанням правлячої династії, яка ледь не знищила Московську державу через внутрішню боротьбу та іноземні вторгнення. Виходом із цієї кризи стало об’єднання навколо нової династії Романових, а гіркий досвід цього періоду став причиною подальшого зміцнення самодержавства як гарантії стабільності та порядку.
8. Працюємо в парах. Поясніть, чому опір місцевих народів, таких як якути і чукчі, мав різний результат.
Якути – чинили перший серйозний опір, мали укріплені містечка, які московитам доводилося штурмувати. Однак, московити підкупили місцеву знать, втягнувши її в торгівлю хутром, що допомогло приборкати якутів.
Чукчі – чинили найактивніший опір у XVII–XVIII ст., мали лише луки, стріли, списи та ножі проти вогнепальної зброї московитів. Чукчі розгорнули партизанську війну і змусили московських колоністів тимчасово залишити Чукотку та зруйнувати Анадирський острог. Проте згодом чукчі були змушені визнати московську владу.
✍️ Оцінюємо і створюємо
9. Дослідіть життя та політичну діяльність Олексія Михайловича. Завдяки чому йому вдалося станово-представницьку монархію перетворити на абсолютну?
Олексій Михайлович правив протягом 1645–1676 рр.. За його правління відбулося завершення становлення абсолютної монархії у формі самодержавства.
Це сталося завдяки:
- Титулу: Його титул «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь, Усієї Великої і Малої Русі Самодержець» підкреслював необмежений характер його влади та її походження від Бога.
- Соборному уложенню (1649 р.): Цей збірник законів закріпив основи абсолютизму.
- Підпорядкуванню церкви: Церковну владу було поставлено в підпорядкування світській.
- Кріпацтву: У 1649 р. було введено кріпацтво, навічно «прикріпивши» селян до власників земель.
10. Працюємо в малих групах. Порівняйте процес і наслідки колонізації Америки європейськими державами та загарбання Московським царством Сибіру. Що було спільного та відмінного?
| Спільне | Відмінне | |
|---|---|---|
| Мета | Пошук багатств (хутро в Сибіру, золото та срібло в Америці), розширення територій. | Колонізація Америки мала також релігійні (пошук притулку) та аграрні (пошук нових земель для фермерства) мотиви, тоді як у Сибіру головним рушієм був хутровий промисел. |
| Процес | Використання військової переваги, заснування укріплених поселень (остроги, форти), жорстоке придушення опору корінних народів . | Завоювання Сибіру було переважно сухопутним, тоді як колонізація Америки вимагала морських експедицій. Російська колонізація значною мірою контролювалася державою, яка встановила монополію на хутро. В Америці діяло більше приватних компаній та ініціатив. |
| Наслідки | Винищення або асиміляція місцевого населення, поширення нових хвороб, насадження своєї культури та релігії, нещадна експлуатація природних ресурсів . | У Сибіру завойовники зіткнулися з іншою великою державою — Китаєм, що обмежило їхнє просування на південь . В Америці головними суперниками були інші європейські держави. |
11. Чи могла історія Сибіру скластися інакше, якби не було московської колонізації? Поясніть свою думку.
Так, історія Сибіру могла б скластися інакше. Якби не московська колонізація, можливими були б кілька сценаріїв. По-перше, місцеві народи могли б продовжувати свій розвиток, можливо, створюючи власні державні утворення, хоч і повільніше. По-друге, величезні та багаті землі Сибіру могли привабити інших завойовників, наприклад, маньчжурів, які вже активно розширювали свої володіння і воювали з Московією за Приамур’я . В такому разі Сибір міг би увійти до складу Китайської імперії. У будь-якому випадку, без приходу московитів, які мали військову перевагу та державну організацію, історія цього регіону була б зовсім іншою, і корінні народи мали б шанс на збереження своєї самобутності.