Що нового довідалися про Б. Хмельницького як політика та полководця?
Б. Хмельницький був досвідченим полководцем, талановитим дипломатом і мудрим державним діячем. Він очолив Козацьку революцію 1648–1657 рр.. Як політик, він сформулював ідею створення окремої Козацької держави й домігся її міжнародного визнання. Він проголошував себе «єдино владцем і самодержцем руським». Гетьман використовував територіальну полково-сотенну систему для організації збройних сил. Він налагоджував дипломатичні контакти з Османською імперією, Московським царством, Швецією та Кримським ханатом, провадячи політику полівасалітету.
Що змусило майбутнього гетьмана вирушити на Запорожжя та підняти козацьке повстання?
Приводом став конфлікт із чигиринським підстаростою Данилом Чаплинським, який напав на хутір Суботів і побив малолітнього сина Хмельницького. Б. Хмельницький не отримав захисту своїх прав у суді. Після арешту Б. Хмельницький утік і наприкінці грудня 1647 р. вирушив на Запорожжя.
Які риси характеру допомогли Б. Хмельницькому очолити Українську козацьку державу?
Б. Хмельницький мав тверезе судження й проникливий розум. Він був досвідченим полководцем, талановитим дипломатом і мудрим державним діячем. Гетьман був лагідний і простий у поводженні, що притягувало до нього любов воїнів. Водночас він тримав військо у дисципліні суворими карами. Б. Хмельницький мав добру освіту і володів кількома мовами, включаючи латинську, польську, турецьку, татарську. Він знався на юриспруденції, історії та військовій справі.
Спираючись на факти, про які довідалися на уроці, аргументуйте або спростуйте міркування, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси».
Стверджую, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини визначалися інтересами.
- Кримський ханат: Був союзником Гетьманщини (наприклад, у 1648 р.) для забезпечення військової підтримки. Проте хан Іслям III Ґерай неодноразово порушував домовленості (під Зборовом 1649 р., Берестечком 1651 р., Жванцем 1653 р.), оскільки Кримський ханат був зацікавлений у послабленні й Речі Посполитої, і Війська Запорозького.
- Московське царство: У 1654 р. Гетьманщина уклала угоду з Москвою для отримання допомоги проти Речі Посполитої. Однак Москва уклала Віленське перемир’я з Річчю Посполитою у 1656 р., проігнорувавши інтереси Гетьманщини. Це спонукало Б. Хмельницького до пошуку нових союзників.
- Швеція і Трансільванія: Б. Хмельницький приєднався до їхнього союзу (кінець 1656 р.) для боротьби проти Речі Посполитої, щоб отримати визнання незалежності та звільнити західноукраїнські землі.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) підписання Віленського перемир’я; б) воєнні дії вiйська Дьордя II Ракоцi та козацьких полків на чолi з А. Ждановичем проти Речі Посполитої; в) укладення козацьким посольством Березневих статей з московським урядом.
Послідовність подій:
в) укладення Березневих статей (1654 р.);
а) підписання Віленського перемир’я (1656 р.);
б) воєнні дії Дьордя II Ракоці та А. Ждановича (Кінець 1656 — 1657 р.).
2. Про які події 1657 р. йдеться: «Сьогодні після обіду гетьман… сказав мені, що сьогодні прибув до нього московський посол, завдання якого – відволікти його, гетьмана Хмельницького, від усякої дружби з Вашою королівською милістю»?
Йдеться про події 1657 р., пов’язані зі спільним походом козацького війська на чолі з А. Ждановичем і трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці проти Речі Посполитої, який відбувся за союзом Гетьманщини зі Швецією та Трансільванією (Раднотський договір). Московський посланець прибув попередити козаків, що вони воюють без згоди царя. Під “Вашою королівською милістю”, ймовірно, мається на увазі шведський король Карл Х Густав.
3. Якими були мета та наслідки основних воєнно-політичних подій 1655–1657 рр.?
| Подія (1655–1657 рр.) | Мета | Наслідки |
|---|---|---|
| Похід козацько-московської армії на західноукраїнські землі (вересень 1655 р.) | Звільнити західноукраїнські землі з-під коронної влади. | Облога Львова; Б. Хмельницький наказав своєму війську відступати через вимоги шведського короля та наступ кримського хана. Мехмед IV Герай уклав угоду з Б. Хмельницьким під Озерною про невтручання у війну та відновлення дружби; Московія почала переговори про мир з Річчю Посполитою. |
| Віленське перемир’я (1656 р.) | Московська держава припиняла війну з Річчю Посполитою через війну зі Швецією; Держави домовилися вести спільні дії проти Швеції. | Воно порушувало умови «Березневих статей»; Викликало невдоволення гетьмана і старшини; Призвело до зміни зовнішньополітичного курсу Б. Хмельницького. |
| Спільний похід із Трансільванією та Швецією (кінець 1656 — 1657 р.) | Похід козацьких військ на чолі з Антоном Ждановичем разом з арміями Трансильванії та Швеції на Польщу. | Об’єднане військо взяло Краків, Люблін, Варшаву; Швеція вийшла з війни; Дьєрдь II Ракоці здався; похід провалився й козаки повернулися. |