1. Гетьман П. Дорошенко. Антимосковське повстання на Лівобережжі. Возз’єднання Гетьманщини
➡️ Які дії вчинив П. Дорошенко у спробах об’єднати Гетьманщину?
П. Дорошенко підпорядкував усе Правобережжя та за допомогою жорстких заходів відновив міста, господарство й органи влади. Він створив 20-тисячне військо сердюків для зміцнення своєї влади. Гетьман заручився підтримкою Кримського ханату, як колись Б. Хмельницький. Він намагався поширити владу на Волинь, Західне Поділля та Східну Галичину, організувавши восени 1667 р. Західний похід разом із кримськими татарами. Після невдачі цього походу П. Дорошенко підписав Підгаєцький договір з Річчю Посполитою. Скориставшись повстанням на Лівобережжі проти московської влади, він у червні 1668 р. вступив на Лівобережжя, заручившись підтримкою лівобережної старшини та кримського хана. На загальній козацькій раді його обрали гетьманом усієї козацької України, що стало вершиною його об’єднавчих зусиль.
🧑🎤 Постать в історії:
Чому П. Дорошенка називали «Сонцем Руїни»?
П. Дорошенка називали «Сонцем Руїни», оскільки він був найяскравішою та найвидатнішою постаттю періоду Руїни — часу міжусобиць, занепаду та розколу Козацької держави після смерті Б. Хмельницького. Як сонце світить у темряві, так і Дорошенко намагався об’єднати розділену Гетьманщину та відновити єдину Україну серед хаосу воєн між різними гетьманами та втручання сусідніх держав. Він мав шляхетне козацьке походження, добру освіту, великий досвід та реальні досягнення у відновленні Правобережжя. Його спроби об’єднання всіх українських земель під однією владою та наведення ладу робили його провідником надії в той темний період історії, хоча й не всі його плани вдалося здійснити.
Чи можна вважати ці монети історичною спадщиною не лише сучасної Польщі, а й України? Чому?
Так, монети монетного двору гетьмана П. Дорошенка є історичною спадщиною саме України, а не Польщі. Ці монети карбувались на території Козацької держави за часів правління українського гетьмана, який намагався відновити незалежність та єдність українських земель. Монетний двір працював у Чигирині або інших містах Правобережної Гетьманщини під владою української козацької адміністрації. Хоча за Підгаєцьким договором 1667 р. П. Дорошенко формально визнав підданство польського короля, він зберігав реальну владу і провадив власну економічну політику, включаючи карбування монет. Ці монети свідчать про державність Козацької України, її економічну самостійність та прагнення до незалежності в період Руїни.
2. Прийняття Гетьманщиною протекторату Османської імперії
➡️ Що спонукало П. Дорошенка прийняти протекторат Османської імперії?
П. Дорошенка спонукало кілька причин прийняти протекторат Османської імперії. По-перше, він намагався уникнути міжусобиці та війни з Кримським ханатом, які послаблювали Гетьманщину. По-друге, на Лівобережжя рушило московське військо, яке влаштувало показову розправу над Ніжином, що демонструвало агресивні наміри Московії. По-третє, ситуація ускладнилася появою трьох гетьманів одночасно: Д. Ігнатович орієнтувався на Москву, П. Суховій (а потім М. Ханенко) контролював південь Лівобережжя та орієнтувався спочатку на Крим, а потім на Польщу. П. Дорошенко потребував потужного союзника для реалізації своїх планів об’єднання всіх українських земель під своєю владою. Османська імперія була єдиною силою, здатною протистояти одночасно Московії, Польщі та Кримському ханату. Умови протекторату, запропоновані гетьманом, передбачали збереження широкої автономії України, що робило цей союз привабливим для збереження державності.
Яку роль для розвитку історичної пам’яті про події минулого відіграють реконструкції? Дайте відповідь на прикладі зображеної реконструкції.
Реконструкції відіграють роль візуального відтворення минулого, дозволяючи людям побачити, як виглядали історичні об’єкти в часи своєї слави. Ця реконструкція показує масштаби та архітектуру політичного центру Лівобережної Гетьманщини XVII століття, допомагаючи зрозуміти значення Батурина як гетьманської столиці. Завдяки такій реконструкції відвідувачі можуть уявити життя козацької старшини, оборонну систему міста та побут тієї епохи.
Висловіть думку, чому важливо зберігати історичну спадщину.
Зберігати історичну спадщину важливо, оскільки вона є матеріальним свідченням існування нашого народу та його державності. Історичні пам’ятки доводять, що Україна мала власні політичні центри, систему влади та розвинену культуру. Без збереження історичної спадщини майбутні покоління не зможуть відчути зв’язок із предками та зрозуміти шлях розвитку своєї країни.
📄 Працюємо з джерелом:
1. Що, на думку історика, робило союз із Османською імперією для П. Дорошенка неминучим?
На думку історика В. Брехуненка, союз робило неминучим Андрусівське перемир’я 1667 року, яке поділило українські землі між Московією та Річчю Посполитою. П. Дорошенко не мав іншого вибору, оскільки Стамбул був єдиною великою державою, яка не була зацікавлена в поділі України між сусідами. Османська імперія могла приструнити Кримський ханат і протистояти апетитам Московії та Польщі. Існував позитивний приклад Молдови, яка зберігала свою державність під протекцією султана, а також спроби Б. Хмельницького використати турецький протекторат для захисту українських інтересів.
2. Чи був союз із Османською імперією природним для Української козацької держави? Чому?
Союз не був природним через релігійні та культурні відмінності між православною Україною та мусульманською Османською імперією. Козаки традиційно воювали проти турків і татар, які брали український народ у ясир. Проте з політичної точки зору цей союз був вимушеним і прагматичним кроком, оскільки Україна опинилася в оточенні ворожих держав. П. Дорошенко шукав будь-якого союзника, який міг би зберегти державність України та запобігти її остаточному поділу між Московією та Польщею.
3. Війни за Правобережжя
➡️ Чому Правобережжя стало центром боротьби Османської імперії, Речі Посполитої і Московії?
Правобережжя стало центром боротьби через його стратегічне географічне розташування між трьома великими державами. Після Андрусівського перемир’я 1667 року, яке поділило українські землі між Московією та Річчю Посполитою, Правобережжя залишилося спірною територією. Річ Посполита намагалася відновити свою владу над цими землями та повернути польську шляхту до маєтків. Московія прагнула розширити свій вплив на всю Україну після закріплення контролю над Лівобережжям. Османська імперія бачила можливість просування на північ і послаблення своїх суперників. Правобережжя мало родючі землі, розвинені міста та контролювало важливі торговельні шляхи, тому кожна держава намагалася заволодіти цією територією для зміцнення своїх позицій у регіоні.
➡️ За додатковими джерелами з’ясуйте, чому унікальне розташування фортеці не врятувало її від захоплення Османською імперією.
Унікальне розташування Кам’янця-Подільського на скелястому півострові, оточеному з трьох боків глибоким каньйоном річки Смотрич, справді робило фортецю майже неприступною. Однак у 1672 році кілька факторів призвели до її падіння. Османська армія мала величезну чисельну перевагу проти невеликого польського гарнізону. Турки застосували потужну облогову артилерію, яка могла руйнувати фортечні укріплення. Польський гарнізон не отримав достатньої допомоги від Речі Посполитої.
Сторінка Бучацького договору 1672 р., де вперше вжито назву «Українська держава». Фотокопія
Про що свідчить наведений документ?
Документ свідчить про міжнародне визнання української державності у XVII столітті.
4. Московсько-українська війна 1674—1676 рр. Чигиринські походи
📄 Працюємо з джерелом:
Опис Чигирина мандрівниками-іноземцями
Яким мандрівники побачили Чигирин?
Мандрівники-іноземці побачили Чигирин як дуже сильну та міцну фортецю. Павло Алеппський у 1654 році відзначив, що фортеця не має рівних у всій козацькій країні завдяки висоті, величині підвищення, на якому вона збудована, обширності й багатству вод та боліт навколо. Евлія Челебі у 1657 році описав Чигирин як міцну фортецю з трьома рядами стін і непрохідних ровів, цитаделлю на крутій скелі, арсеналом, чудовими гарматами та монастирем із дзвіницею. У нижньому місті налічувалося 10 тисяч будинків, критих драницями, та 27 дзвіниць.
5. «Великий згін»
➡️ Чим було зумовлене спустошення Правобережжя?
Спустошення Правобережжя було зумовлене постійними війнами між Річчю Посполитою, Османською імперією та козацькими силами за контроль над цими територіями, що тривали протягом 1668-1679 років. Населення потерпало від безперервних військових дій, грабунків та знищення господарств.
Висловіть думку, чому перша в українській історії депортація населення дістала назву «Великий згін».
Перша в українській історії депортація населення дістала назву «Великий згін», оскільки людей насильно переселяли (“зігнали”) з Правобережжя на Лівобережжя та Слобожанщину. Акція, проведена гетьманом І. Самойловичем у 1678—1679 рр. за наказом із Москви, мала на меті залишити на Правобережжі, що переходило під контроль нових володарів, якнайменше ресурсів. Це робилося, щоб ускладнити султану забезпечення військ матеріальними та людськими ресурсами. Було переселено майже 20 тис. сімей козаків і посполитих усіх 11 правобережних полків.
6. Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московською державою та Османською імперією
➡️ Коли і на яких умовах було припинено боротьбу за Правобережну Гетьманщину між Османською імперією та Московською державою?
Боротьбу було припинено у 1681 році за Бахчисарайським мирним договором. За умовами договору Правобережжя на 20 років ставало нейтральною “пустинною” територією без населення, фортець та міст. Ця територія мала залишатися незаселеною й незабудованою протягом двох десятиліть. Татарські орди могли вільно кочувати в південноукраїнських степах. Запорозькі козаки та все населення отримували право ловити рибу в Дніпрі, добувати сіль, полювати й пересуватися річками до Чорного моря
7. Відновлення козацтва на Правобережжі
➡️ Що зумовило відродження козацтва на Правобережжі?
Відродження козацтва було зумовлене потребою Речі Посполитої організувати захист своїх південних кордонів від нападів кримських татар. Польська влада прагнула взяти під контроль процес заселення спустілого краю, оскільки тривала боротьба з Османською імперією за ці землі. Тому Річ Посполита заохочувала колонізацію і, як наслідок, у 1685 році сейм ухвалив рішення про відновлення козацьких полків на Правобережжі. Переселенцям надавали пільги та дозволяли влаштовувати життя за козацькими звичаями.
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Заходи П. Дорошенка в боротьбі за об’єднання Української козацької держави:
П. Дорошенко прагнув об’єднати українські землі під своєю владою, спираючись на підтримку Османської імперії та Кримського ханства. У 1668 році він домігся визнання своєї влади на Правобережжі та частково на Лівобережжі. Дорошенко вів активну дипломатичну діяльність, намагаючись залучити турецьку військову допомогу для боротьби проти Речі Посполитої та Московської держави. Він організовував військові походи проти конкурентів та намагався підкорити інших гетьманів.
Політика сусідніх держав щодо Української козацької держави:
Сусідні держави активно втручалися у внутрішні справи України, підтримуючи різних гетьманів для контролю над українськими землями. Річ Посполита прагнула повернути втрачені після 1654 року території і підтримувала своїх кандидатів на гетьманство. Московська держава намагалася зміцнити свій вплив на Лівобережжі та не допустити об’єднання України під владою пропольських чи протурецьких гетьманів. Османська імперія та Кримське ханство підтримували Дорошенка, прагнучи розширити свій вплив на українські землі.
Одночасне панування декількох гетьманів, які спиралися на різні зовнішні сили:
У 1668-1687 роках в Україні одночасно правили кілька гетьманів на різних територіях. На Правобережжі спочатку панував П. Дорошенко за підтримки Туреччини, на Лівобережжі – І. Брюховецький та пізніше І. Самойлович за підтримки Москви. Ця ситуація призвела до постійних міжусобних воєн та послаблення українських земель. Кожен гетьман залежав від підтримки своїх іноземних покровителів, що робило неможливим об’єднання країни.
Причини поразок боротьби за відновлення єдності Української козацької держави:
Основною причиною була активна протидія сусідніх держав, які не були зацікавлені в існуванні сильної незалежної України. Відсутність єдності серед козацької старшини та постійні міжусобиці ослаблювали Україну зсередини. Залежність гетьманів від зовнішніх сил унеможливлювала проведення самостійної політики. Виснаження населення від постійних воєн та руйнувань призводило до втрати людських і матеріальних ресурсів, необхідних для боротьби.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Чому гетьман Д. Ігнатович втратив владу? Як склалася його подальша доля?
Гетьман Дем’ян Многогрішний (Д. Ігнатович) втратив владу у 1672 році. Його звинуватили у державній зраді на підставі доносів козацької старшини. Після допитів його засудили до страти, але вирок замінили засланням до Сибіру разом із родиною. У Сибіру він проживав у містах Тобольськ та Іркутськ. Колишній гетьман там обіймав урядові посади. Разом із сином і онуками він ніс прикордонну службу, протидіючи нападам кочовиків. У 1696 році він прийняв чернечий постриг. Помер у 1701 році.
2. На якій території в 1678—1679 рр. здійснювали «Великий згін»?
«Великий згін» здійснювали на території Правобережжя. Це було масове насильне переселення населення (козаків і посполитих усіх 11 правобережних полків) на Лівобережжя та Слобожанщину. Мета була — залишити на Правобережжі якомога менше ресурсів, щоб ускладнити османському султану забезпечення військ.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
3. Простежте за картою атласу, якими були основні напрямки воєнних походів та де відбувалися битви в 1667—1681 рр.
Можна назвати основні воєнні події цього періоду:
- Восени 1667 р. відбувся Західний похід П. Дорошенка разом із кримськими татарами.
- У травні-червні 1668 р. був похід П. Дорошенка на Лівобережжя.
- 8 липня 1672 р. військо П. Дорошенка перемогло польське військо.
- 18 серпня 1672 р. відбулася облога й падіння Кам’янця.
- Протягом 1672—1675 рр. були походи османських військ проти Речі Посполитої.
- У 1677 та 1678 рр. відбулися Чигиринські походи османської армії.
4. Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років гетьман П. Дорошенко вів боротьбу за єдність Козацької держави?
Петро Дорошенко став гетьманом Правобережної України у 1665 році. Він зрікся булави у 1676 році. Отже, він вів боротьбу за єдність Козацької держави 11 років (1676 – 1665).
5. Поміркуйте, чому військово-політичний союз гетьмана П. Дорошенка з Османською імперією призвів до нового спалаху громадянської війни в Українській козацькій державі.
Союз з Османською імперією викликав протести серед козацтва та населення, які побоювалися турецької експансії та ісламізації. Частина старшини не підтримала протурецьку орієнтацію Дорошенка і перейшла на бік Москви або Польщі. Турецькі та татарські війська грабували українські землі, що викликало обурення населення. Це призвело до розколу серед козацтва та міжусобних воєн.
6. Проведіть мінідослідження та складіть історичний портрет одного з діячів (на вибір): Юрій Хмельницький, Петро Дорошенко, Дем’ян Ігнатович, Іван Самойлович.
Я вибираю Петро Дорошенко.
Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України у 1665–1676 роках. Його називали «Сонцем Руїни».
Народився у 1627 році в Чигирині. Він походив з козацької родини, його дід був гетьманом. Навчався у Києво-Могилянській академії.
Головною метою Дорошенка було об’єднання Лівобережної та Правобережної України та здобуття незалежності.
Він створив постійне наймане піхотне військо, яке називалося сердюками. Він реформував Військо Запорозьке, запровадивши навчання та сувору дисципліну.
У червні 1668 року він вступив на Лівобережжя. На загальній козацькій раді Дорошенка обрали гетьманом усієї козацької України.
Він почав шукати підтримки в Османській імперії. У березні 1669 року він підписав Корсунську угоду і прийняв протекторат Османської імперії. Улітку 1672 року він разом з османами брав участь у поході проти Речі Посполитої, під час якого Кам’янець був захоплений.
Він втратив підтримку народу. Склав повноваження у 1676 році, оскільки був обурений спустошенням України турецько-татарським військом. Після зречення він перебував на царській службі. Його гетьманство стало останньою спробою відновити єдність Гетьманщини в період Руїни.
✍️ Оцінюємо і створюємо
7. За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до експозиції віртуального музею «Чигиринські походи».
Добірка експонатів для віртуального музею «Чигиринські походи»:
- Гравюра «Облога Чигирина в 1672 р.» (на міді) – зображення османської облоги міста
- Гравюра з Літопису Самійла Величка «Облога Чигирина» (XVIII ст.) – картина штурму козацької столиці
- Монети монетного двору гетьмана П. Дорошенка – свідчення економічної незалежності Гетьманщини
- Картина Ю. Брандта «Бій за османський прапор» – драматичний епізод Чигиринських походів
- Реконструкція Чигирина – перша столиця Гетьманщини та її герб
- Портрет гетьмана І. Самойловича (XIX ст., колекція К. Скаржинської) – лівобережний гетьман часів походів
- Реконструкція Батуринської фортеці XVII ст. – політичний центр Лівобережжя
- Описи Чигирина від мандрівників Павла Алеппського (1654 р.) та Евлії Челебі (1657 р.)
8. Напишіть листа від особи представника правителя однієї з європейських держав про події на українських землях у 1667-1681 рр. Перелічіть наслідки, які могли настати для країни, яку він представляє.
Лист представника (наприклад, австрійського двору) про події в Україні (1667—1681 рр.)
Найсвітліший Правителю!
Події на українських землях у період 1667—1681 рр., відомі як Руїна, засвідчують поглиблення внутрішнього розколу козацької держави. У січні 1667 р. Московське царство і Річ Посполита уклали Андрусівське перемир’я, поділивши українські землі по Дніпру.
Правобережна Гетьманщина, яку очолював гетьман Петро Дорошенко (1665—1676 рр.), намагалася відновити єдність, але змушена була прийняти протекторат Османської імперії у 1669 р.. У 1672 р. Бучацький договір закріпив перехід Західного Поділля під владу Османської імперії, а Дорошенко контролював Південну Київщину і Брацлавщину.
Московська держава, скориставшись ситуацією, прагнула прибрати до рук Правобережжя, що спричинило Московсько-українську війну 1674—1676 рр.. Після зречення Дорошенка османська армія здійснила Чигиринські походи у 1677 та 1678 рр.. У 1678—1679 рр. відбувся «Великий згін» — насильне переселення населення Правобережжя на Лівобережжя за наказом Москви. У 1681 р. Бахчисарайський мирний договір між Московією і Османською імперією підтвердив ці територіальні зміни.
Ці події призвели до значного ослаблення Речі Посполитої і зростання могутності Московського царства та Османської імперії.
Наслідки для нашої країни (Європейської держави):
- Посилення Османської загрози: Утвердження Османської імперії на Поділлі та Правобережжі створює пряму загрозу для європейських кордонів.
- Ослаблення Східного бар’єру: Річ Посполита, як союзник і бар’єр, ослаблена поділами (Андрусівське перемир’я) і військовими втратами, що створює сприятливі умови для подальшої турецької експансії на Захід.
- Нестабільність у регіоні: Тривала Руїна та громадянська війна в Україні ускладнюють політичну ситуацію в Східній Європі.
9. Працюємо разом. Метод «Два — чотири — усі разом». Обговоріть і сформулюйте оцінне судження, які здобутки боротьби за створення Української козацької держави вдалося зберегти після 1676 р.
Здобутки Української козацької держави, збережені після 1676 р.:
Зберігся полково-сотенний устрій Лівобережної Гетьманщини з виборним гетьманом на чолі. Козацька старшина зберегла право збирати податки з місцевого населення за Глухівськими (1669 р.) та Конотопськими (1672 р.) статтями. Православна церква залишилася головною релігійною інституцією на підконтрольних територіях. Козацтво зберегло військову організацію, хоч і під обмеженням московської влади. На Запоріжжі козаки отримали право вільно пересуватися річками, ловити рибу, добувати сіль за Бахчисарайським договором 1681 р.. Збереглася козацька ідентичність та пам’ять про боротьбу за незалежність, що живила майбутні визвольні рухи.
10. Працюємо в парах. Чи згодні ви з твердженням військового діяча І. Мазепи, який, оцінюючи події Руїни, зазначав: «Самі себе звоювали»? Поясніть свою відповідь.
Твердження І. Мазепи «Самі себе звоювали» точно відображає трагедію Руїни. Українські гетьмани постійно воювали один проти одного: П. Дорошенко проти Д. Многогрішного, П. Суховій проти Дорошенка, М. Ханенко проти всіх. Замість об’єднання козацька старшина шукала підтримки у ворожих держав – Московії, Польщі, Османської імперії, Кримського ханату. Кожен гетьман орієнтувався на різних протекторів, що призвело до поділу України.
Міжусобні війни виснажили український народ більше, ніж зовнішні вороги. Внутрішні чвари дозволили сусіднім державам поділити українські землі за Андрусівським перемир’ям 1667 р. та Бахчисарайським договором 1681 р..
Згоден з Мазепою – українці самі знищили шанс на незалежну державу через внутрішні розбрати.
11. Складіть допис до соціальної мережі про події на Правобережжі в 60-70-ті рр. XVII ст.
💔 Трагедія Правобережжя 1660-1670-х 💔
Уявіть: ваш дім стає полем битви між ЧОТИРМА арміями! Саме це сталося з Правобережною Україною. Гетьман Петро Дорошенко намагався об’єднати Гетьманщину, але довелося шукати допомоги у турецького султана (1669 р.) 🇹🇷. Поляки, московити, турки й татари одночасно воювали за наші землі.
1672 р. – пала фортеця Кам’янець. 1677-1678 рр. – два Чигиринські походи знищили козацьку столицю 💥. Найстрашніше – «Великий згін» 1678-1679 рр.: 20 тис. сімей насильно переселили на Лівобережжя, усі міста та села спалили дотла 🔥.
Правобережжя перетворилося на пустелю. Ніколи більше Чигирин не відновив своєї величі. Це наслідки не лише зовнішньої агресії, а й внутрішніх чвар між гетьманами. Болюча сторінка історії, яку не можна забувати 🕯️
#ІсторіяУкраїни #Руїна #Правобережжя #а #Правобережжя #ПамʼятаємоМинуле