§24. Османська імперія. Правління Мехмеда II

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що таке іслам? Де він виник? Під час вивчення яких тем ви вже згадували Османську імперію? У зв’язку з якими подіями?

Іслам — це одна з трьох світових релігій, заснована пророком Мухаммедом у VII столітті. Вона передбачає віру в єдиного Бога (Аллаха) і слідування його настановам, записаним у священній книзі — Корані.

Іслам виник в Західній Аравії, в регіоні Хіджаз (сучасна Саудівська Аравія), а саме в містах Мекка і Медина.

Османську імперію згадували під час вивчення тем про середньовічну Європу та Азію, зокрема під час теми про хрестові походи та завоювання Візантії.

ДОСЛІДІТЬ

1299 р. один із тюркських вождів — Осман — проголосив себе султаном нової держави. Так розпочалася історія Османської імперії, яка проіснувала до початку XX ст. Яку інформацію щодо розвитку цієї держави протягом ХІV–ХV ст. містить карта?

Карта показує, що протягом XIV–XV ст. Османська імперія значно розширила свої території. Вона захопила частини Візантійської імперії, Балкани (включаючи Сербію та Болгарію), а також землі Малої Азії.

1. Утворення Османської держави

Працюючи в парах, складіть 2–3 запитання до тексту. Обговоріть запитання та відповіді на них у класі.

1. Яким чином Осман скористався ослабленням Візантії для утворення своєї держави?

Осман захопив частину території Візантії, яка була ослаблена внутрішніми проблемами, і на цих землях почав формувати нову державу.

2. Як виховували яничарів і чому вони були надійною охороною султана?

Яничарів виховували з полонених християнських хлопчиків, яких навертали в іслам і навчали військової справи. Вони були віддані султану, оскільки не мали інших зв’язків, окрім служби в імперії.

3. Чому османам вдалося завоювати великі території в Європі та Азії?

Османи мали добре організоване військо, зокрема яничарів, і використовували політичну слабкість своїх сусідів, таких як Візантія та Балканські держави.

ДОСЛІДІТЬ

За допомогою документа дайте відповіді на запитання. Як виховували яничарів? Чому вони ставали надійною охороною султана?

Яничарів набирали з дітей християнських народів, які жили під турецькою владою. Найкращих відбирали на службу султану. Коли їм виповнювалося 20 років, їх відправляли до Стамбула, де вони проходили військову підготовку: навчалися стріляти, володіти шаблею, кидати списи та виконувати різні завдання під наглядом старших.

Яничари ставали надійною охороною султана, оскільки вони виростали без зв’язків з рідною землею та родиною, що робило їх абсолютно відданими Османській імперії й особисто султану. До того ж їхня жорстока підготовка та відсутність іншого шляху до соціального підйому, окрім служби в армії, робила їх безжалісними бійцями.

2. Як османські султани завоювали величезні території в Європі та Азії

Чому османам вдалося завоювати таку величезну територію? Назвіть країни, чиї юнаки-невільники могли служити у війську яничарів.

Османам вдалося завоювати великі території завдяки добре організованій армії, до якої входили яничари, та використанню політичної слабкості сусідніх держав, таких як Візантійська імперія, Болгарія та Сербія. Османські султани також застосовували сучасні на той час військові технології, зокрема артилерію, що допомагало їм у захопленні фортець і міст.

Юнаки-невільники з християнських народів, які жили під турецькою владою, могли служити у війську яничарів. Це включало юнаків із Візантії, Болгарії, Сербії та інші (з території України).

ДОСЛІДІТЬ

Які вимоги висунув султан Мурад І до сербського правителя Лазаря?

Султан Мурад І висунув до сербського правителя Лазаря кілька вимог. Він вимагав, щоб Лазар надіслав йому золоті ключі від великих міст та данину з народу за сім років. Якщо Лазар відмовиться, Мурад запропонував зустрітися на Косовому полі з військом для вирішення питання шляхом бою.

3. Османська імперія за Мехмеда ІІ

ПОМІРКУЙТЕ

Як Мехмед ІІ перетворив Османську імперію на впливову державу тогочасного світу?Використовуючи карту (с. 156), назвіть території, завойовані ним у XV ст

Мехмед ІІ зробив Османську імперію впливовою завдяки своїм військовим і політичним досягненням. Найважливішим його здобутком стало захоплення Константинополя в 1453 році, яке завершило існування Візантійської імперії. Мехмед зробив місто столицею Османської імперії, перейменувавши його на Стамбул, і активно розвивав його як центр торгівлі та культури. Він також модернізував армію, побудував нові фортеці, акведуки та інші інфраструктурні об’єкти. Завдяки цьому Османська імперія стала важливою силою як у Європі, так і в Азії.

Назвіть території, завойовані ним у XV ст.

У XV столітті Мехмед ІІ завоював такі території:

• Константинополь (1453 рік)
• Сербію та Боснію
• Болгарію
• Землі колишньої Візантійської імперії (мала Азія)
• Князівство Волощина, Князівство Молдавія, Кримське ханство визнали васальну залежність від Османської імперії в 1478 році.

ДОСЛІДІТЬ

Використовуючи різні джерела: ілюстрацію, документ, картосхему (с. 156), опишіть штурм Константинополя та його наслідки.

Штурм Константинополя в 1453 році був ключовою подією, яка завершила існування Візантійської імперії. Мехмед ІІ зібрав понад 100-тисячне військо та великий флот для облоги міста. Турки використовували важку артилерію, яка руйнувала міські стіни. Візантійський історик Михайло Дука описує останній день штурму: турецькі війська, мов орли, піднімалися на стіни за допомогою драбин, а жителі міста в паніці тікали до церков, залишаючи свої домівки.

Наслідки штурму були значними:

• Захоплення Константинополя: місто стало столицею Османської імперії й було перейменоване на Стамбул.
• Кінець Візантійської імперії: падіння Константинополя ознаменувало остаточний кінець тисячолітньої Візантійської держави.
• Розвиток Стамбула: Мехмед ІІ відновив місто, заохочуючи переселення до нього представників різних народів і релігій. Він також сприяв розвитку торгівлі та промисловості, модернізував інфраструктуру міста.
• Символічне значення: захоплення Константинополя стало важливою подією для мусульманського світу і зміцнило позиції Османської імперії як великої держави того часу.

4. Якою була культура Османської імперії епохи середньовіччя

ПОМІРКУЙТЕ

Оцініть внесок Османської імперії у світову духовну спадщину

Османська імперія зробила значний внесок у світову духовну спадщину завдяки своїм досягненням у культурі, архітектурі, освіті та релігії:

1. Архітектура: Османська архітектура поєднала в собі елементи візантійської, перської та арабської традицій. Мечеті, палаци й мавзолеї, такі як мечеть Сулейманіє та палац Топкапи, стали шедеврами світової архітектури. Вони відображають гармонійне поєднання різних культур і мистецьких стилів.
2. Освіта та наука: Османські султани, зокрема Мехмед ІІ, активно розвивали освіту. У Стамбулі відкривалися медресе (школи), де навчали не лише релігійним дисциплінам, але й астрономії, математиці та праву. Це сприяло розвитку науки й культури в імперії.
3. Релігійна толерантність: Османська імперія була багатонаціональною державою, де співіснували різні релігії — іслам, християнство та юдаїзм. Мехмед ІІ затвердив православного патріарха, вірменського патріарха та головного рабина в Константинополі, що забезпечило певну релігійну автономію для цих громад.
4. Мистецтво та ремесла: Османи розвинули прикладне мистецтво — різьблення по дереву та каменю, виготовлення кераміки й текстилю. Ці вироби стали важливою частиною культурної спадщини регіону і вплинули на розвиток мистецтва в інших частинах світу.

Таким чином, Османська імперія залишила глибокий слід у світовій культурній та духовній спадщині через свою багатогранну культуру і досягнення в різних сферах життя.

ДОСЛІДІТЬ

1. Опишіть середньовічні пам’ятки Османської імперії. Назвіть ту з них, яка об’єднує стародавній світ і середньовіччя. Порівняйте архітектуру Європи та Османської імперії.

Османська імперія залишила після себе багато видатних пам’яток архітектури, які поєднують у собі елементи різних культур та епох. Деякі з них:

1. Ворота Адріана (Анталія) — це антична споруда, побудована ще за часів Римської імперії, яка збереглася до османського періоду. Вона символізує перехід між стародавнім світом і середньовіччям.
2. Мавзолей Шарафеддина (Конья) — типовий зразок османської архітектури, що відображає поєднання ісламських та місцевих традицій.
3. Мечеть Аладдина (Конья) — одна з найстаріших мечетей Османської імперії, яка демонструє ранню ісламську архітектуру з мінімалістичним дизайном.
4. Зелена мечеть (Бурса) — відома своїм розкішним інтер’єром, прикрашеним керамікою та мармуром, вона є прикладом витонченого мистецтва османських майстрів.

Пам’ятка, що об’єднує стародавній світ і середньовіччя

Ворота Адріана в Анталії є тією пам’яткою, яка об’єднує стародавній світ і середньовіччя. Побудовані в римську епоху, вони збереглися до османських часів і стали частиною культурної спадщини Османської імперії.

Порівняння архітектури Європи та Османської імперії

• Європейська архітектура середньовіччя характеризується готичним стилем із високими шпилями, вітражами та складними скульптурними елементами. Основний акцент робився на вертикальність будівель і створення простору для світла.
• Османська архітектура, навпаки, більше орієнтувалася на гармонійне поєднання простору та декору. Мечеті та палаци Османської імперії відзначалися куполами, мінаретами й багатими орнаментами. Важливу роль відігравала кераміка, різьблення по каменю та металу.

2. Побудований ще у 1478 році палац Топкапи — один із найбільших і найстаріших палаців у світі, що зберігся до наших днів. Яку інформацію про політичний та економічний розвиток імперії можна здобути з аналізу зображень цієї пам’ятки? Які досягнення мистецтва відображають деталі інтер’єрів палацу?

Палац Топкапи, побудований у 1478 році, відображає велич і могутність Османської імперії. Його розміри та розкіш свідчать про централізовану владу султана, який контролював величезні території. Палац був не лише резиденцією султана, але й адміністративним центром імперії, де приймалися важливі політичні рішення. Багатство інтер’єрів і використання дорогих матеріалів, таких як мармур і золото, свідчить про економічну міць імперії, яка отримувала прибутки від торгівлі та податків із завойованих земель.

Інтер’єри палацу Топкапи демонструють високий рівень розвитку османського мистецтва. Стіни прикрашені складними орнаментами з кераміки та мозаїки, що відображає досягнення в декоративному мистецтві. У покоях султанської родини можна побачити багаті текстильні вироби, такі як килими та штори, які є прикладами майстерності османських ткачів. Архітектурні елементи палацу поєднують візантійські та ісламські традиції, що підкреслює культурне різноманіття імперії.

3. З тих давніх часів і до сьогодні доволі популярними є байки й анекдотичні оповідання про Ходжу Насреддіна. Прочитайте одну з них: які риси характеру висміює Ходжа Насреддін?

У цій байці Ходжа Насреддін висміює зовнішню поверховість і лицемірство людей, які оцінюють інших за їхнім зовнішнім виглядом, а не за внутрішніми якостями. Коли він прийшов на обід у старому одязі, його проігнорували, але після того, як він одягнув пишний одяг і шубу, його почали шанувати. Ходжа показав абсурдність такої поведінки, коли почав “годувати” свою шубу, натякаючи на те, що повага була надана не йому, а його одягу.

4. Використовуючи схему, поясніть, чому кожна із зазначених культур вплинула на духовний розвиток Османської імперії.

Арабська культура мала значний вплив на Османську імперію, особливо через іслам, який став основою релігійного та суспільного життя. Арабська мова використовувалася для релігійних текстів, зокрема Корану, і була мовою науки та філософії. Османи перейняли від арабів досягнення в астрономії, математиці та медицині, що сприяло розвитку освіти та науки в імперії.

Антична (грецька і римська) культура вплинула на Османську імперію через спадщину Візантії. Візантійські архітектурні традиції, зокрема купольні споруди, були адаптовані в османській архітектурі, наприклад у будівництві мечетей. Крім того, османи вивчали праці античних філософів і науковців, що сприяло розвитку філософії та права в імперії.

Перська культура вплинула на мистецтво й літературу Османської імперії. Перси були відомі своєю поезією, каліграфією та декоративним мистецтвом. Османи перейняли перські художні традиції, зокрема в оформленні палаців і мечетей. Перська література також мала великий вплив на розвиток османської поезії та літератури.

Візантійська культура мала безпосередній вплив на Османську імперію через її територіальну спадщину. Після завоювання Константинополя османи перейняли багато елементів візантійської архітектури та адміністративної системи.

Таким чином, взаємодія цих культур створила багатогранну духовну спадщину Османської імперії, яка поєднувала елементи ісламу, античної науки і філософії, перського мистецтва та візантійської архітектури.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви найважливіші події з розвитку Османської імперії.

• 1299 рік: Осман І проголосив себе султаном і заснував Османську державу.
• 1389 рік: Битва на Косовому полі, яка закріпила османське панування на Балканах.
• Анго́рська би́тва 1402 — Тимур оточив і розгромив турецьке військо, після чого захопив і пограбував Малу Азію. Через поразку в Ангорській битві над державою Османів нависла загроза розпаду. Почалася громадянська війна, що тривала 11 років. Переможцем виявився Мехмед Челебі — він знову об’єднав Османську імперію, і в 1413 період міжцарства завершився.
• 1453 рік: Захоплення Константинополя Мехмедом ІІ, що стало кінцем Візантійської імперії і початком нового етапу розвитку Османської імперії.
• Унаслідок завоювань наприкінці XV ст. Османська імперія володіла землями колишньої Візантії, Малої Азії, Сербії та Болгарії.

2. У якому році Кримське ханство визнало васальну залежність від Туреччини?

У 1478 році Кримське ханство визнало васальну залежність від Османської імперії.

3. Як називалося військо султанської гвардії?

Військо султанської гвардії називалося яничари.

4. Хто стояв на чолі Османської імперії?

На чолі Османської імперії стояв султан, який мав необмежену владу.

5. Порівняй суспільний устрій Османської імперії та західноєвропейських країн.

• Османська імперія: Суспільство було ієрархічним, на чолі стояв султан з необмеженою владою. Важливу роль відігравали військові (яничари) та мусульманське духівництво. Всі немусульмани сплачували податки та мали обмежені права. Важливим елементом управління була система васальної залежності, зокрема у випадку Кримського ханства.
• Західноєвропейські країни: У Європі панувала феодальна система, де королі мали владу, але залежали від феодалів, які керували своїми землями. Суспільство поділялося на стани: лицарство (дворяни), духовенство та селяни. Церква мала значний вплив на політику.

6. Поміркуй, які наслідки для різних країн Європи мали завоювання турків-османів.

• Балканські країни (Сербія, Болгарія): Втратили незалежність і стали частиною Османської імперії. Місцеве населення зазнавало гноблення, сплачувало податки та часто було змушене навертатися в іслам.
• Візантійська імперія: Падіння Константинополя в 1453 році стало кінцем Візантійської імперії та початком османського панування в регіоні.
• Західна Європа: Завоювання османів викликали занепокоєння серед європейських держав і призвели до хрестових походів проти турків. Однак ці походи не мали успіху, і Османська імперія продовжувала розширюватися.

7. За можливості дізнайся більше про Ходжу Насреддіна, порівняй його з героями українського фольклору. Що об’єднує цих персонажів, а що відрізняє?

Ходжа Насреддін: Це мудрий і дотепний герой східного фольклору, який висміює людські недоліки — лицемірство, жадібність і дурість. Його історії часто мають моральний урок і показують хитрість як спосіб вирішення проблем.

Що об’єднує? Ходжа Насреддін і українські фольклорні герої, такі як Котигорошко чи Іван-дурень, мають спільну рису — вони використовують хитрість і дотепність для вирішення проблем або перемоги над сильнішими ворогами. Обидва типи героїв висміюють людські недоліки та несправедливість, часто через гумор або парадоксальні ситуації.

Що відрізняє? Ходжа Насреддін більше зосереджений на соціальній сатирі та філософських питаннях. Його анекдоти часто мають моральний урок і висміюють суспільні норми та поведінку людей, незалежно від їхнього соціального статусу. Українські герої, такі як Котигорошко, більше зосереджені на пригодах і фізичній боротьбі зі злом (наприклад, зі змієм). Крім того, українські казкові персонажі часто мають магічних помічників або чарівні предмети, чого не зустрічається в історіях про Ходжу Насреддіна35.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Уяви себе османським хроністом / хроністкою і напиши розповідь про завоювання турками-османами Балкан. Поміркуй, що змінилося б, якби ти фіксував хід подій як представник / представниця завойованих народів?

Розповідь османського хроніста про завоювання Балкан

У 14 столітті наші доблесні війська під проводом султана Мурада І почали священний джихад на Балканах. Ми, турки-османи, скористалися слабкістю Візантії та міжусобицями серед сербських князів, щоб поширити владу ісламу на нові землі. У 1389 році на Косовому полі відбулася вирішальна битва, де наші воїни здобули перемогу над союзними силами сербів і боснійців. Султан Мурад І загинув у бою, але його син Баязид продовжив славну справу завоювань. Сербія визнала нашу владу, а Болгарія незабаром повністю втратила незалежність.

Наше військо, зокрема яничари — віддані воїни, виховані з полонених християнських хлопчиків, — стало основою нашої могутності. Завдяки їхній хоробрості та дисципліні ми змогли підкорити величезні території. Ми не лише завойовували землі, але й приносили туди порядок і справедливість ісламського закону.

Розповідь представника завойованих народів

Завоювання турків-османів принесли нашому народу страждання та гноблення. Після поразки на Косовому полі у 1389 році наша країна втратила свободу. Турки обклали нас важкими податками, а наших дітей забирали до війська яничарів, змушуючи їх зрікатися своєї віри та служити завойовникам. Наші міста ставали частиною Османської імперії, а ми — підданими султана. Нам забороняли носити зброю, їздити верхи та займати високі посади.

Попри це, наш народ не втрачав надії на звільнення. Ми зберігали свою віру і традиції навіть під османським гнітом, мріючи про день, коли знову станемо вільними.

Порівняння двох точок зору

Як османський хроніст, я б описував завоювання як переможну кампанію на славу ісламу та султана. Я б акцентував увагу на військових здобутках і поширенні справедливого османського правління. Натомість як представник завойованих народів я б зосередився на стражданнях людей, які втратили незалежність і зазнали гноблення з боку завойовників.