Пригадайте з курсу історії середніх віків, яким був характер зовнішньої політики Московського князівства. Чим це загрожувало Українській козацькій державі?
Зовнішня політика Московського князівства мала загарбницький характер. Московські царі прагнули розширити свої володіння, збираючи під своєю владою землі колишньої Київської Русі.
📝 Діємо: практичні завдання
На осінь 1653 р. Б. Хмельницький остаточно дійшов рішення про необхідність укладення угоди саме з Московським царством. Змоделюйте ситуацію козацької ради при гетьманові, на якій розглядалося питання про угоду з Московією. Висловте аргументи Б. Хмельницького «за» угоду та аргументи «проти», що їх могли висунути опоненти угоди з Московським царством.
Уявімо козацьку раду восени 1653 року. Ситуація для Гетьманщини вкрай важка після років виснажливої війни.
Аргументи Богдана Хмельницького та його прихильників («за» угоду):
- Ми ведемо війну вже багато років, наші сили виснажені, а Річ Посполита продовжує наступ. Нам потрібен сильний військовий союзник, щоб вистояти.
- Кримський хан зраджує нас у вирішальні моменти й грабує наші землі. Союз з Османською імперією є ризикованим через релігійні та політичні розбіжності.
- Московський цар — єдиний православний правитель, який може захистити нашу віру від католицького гніту. Це сильний аргумент для всього народу.
- Цар обіцяє прийняти Військо Запорозьке під свою «високу руку», зберігши наші права, вольності та самоуправління. Це буде військовий союз, а не повне підкорення.
Аргументи опозиції («проти» угоди):
- Ми боролися за свободу від польських панів не для того, щоб потрапити під ярмо московського царя. В Московії панує самодержавство, яке несумісне з нашими козацькими традиціями й демократією.
- Москва завжди прагнула «збирати землі» і поглинати сусідів. Сьогодні вони — союзники, а завтра почнуть обмежувати наші права, ставити своїх воєвод і заберуть нашу незалежність.
- Обіцянки царя можуть виявитися порожніми словами. Як тільки ми допоможемо йому досягти його цілей у війні з Польщею, він може забути про наші права.
- Прийнявши протекторат царя, ми втратимо можливість вести самостійну зовнішню політику і станемо інструментом у руках Москви.
📝 Свідчать документи
1. Яку постанові Земського собору пояснюється рішення про «прийняття під царську руку» Війська Запорозького?
У постанові Земського собору це рішення пояснюється необхідністю захистити православну християнську віру та церкви. У документі йдеться про те, що польська влада (пани рада і вся Річ Посполита) повстала проти православної віри й прагне її викорінити, тому цар має змилуватися і взяти Військо Запорозьке під свою опіку.
2. Якими, на вашу думку, були справжні мотиви цього рішення?
Справжні мотиви Московського царства були не лише релігійними, а й політичними та стратегічними. Москва прагнула повернути під свій контроль землі, які вважала своєю спадщиною з часів Київської Русі, і ослабити свого головного конкурента — Річ Посполиту. Гасло захисту православ’я було зручним приводом для втручання у справи Гетьманщини та подальшого її поглинання.
✨ Думки істориків
1. Подумайте, чому для московського царя було важливим отримати односторонню присягу від козаків під час укладення угоди.
Для московського царя одностороння присяга означала, що козаки визнають його абсолютну владу. Він був самодержцем і не присягав своїм підданим. Так він одразу показав, що вважає козаків підлеглими, а не рівноправними союзниками.
2. Чим, на вашу думку, пояснюється таке різне розуміння угоди козаками і Москвою? До яких наслідків це призвело?
Різне розуміння пояснюється різними політичними культурами. Козаки звикли до договірних відносин, як у Речі Посполитій, і вважали угоду двостороннім контрактом. Москва ж знала лише одну форму відносин — повне підданство царю.
Це призвело до того, що Москва почала обмежувати українську автономію, що викликало постійні конфлікти та, врешті-решт, закінчилося повною втратою незалежності Гетьманщини.
✨ Думки істориків
1. Про яке ставлення до угоди з Московією свідчить історик? Чим воно зумовлене?
Історик свідчить, що ставлення до угоди було неоднозначним, і багато хто, навіть серед найближчого оточення Хмельницького, відмовився присягати. Це було зумовлено тим, що козаки боялися втратити самоврядування та незалежність. Для них московські воєводи були такою ж загрозою, як і польські пани.
2. На які особливості козацької держави вказує те, що не всі клялися на вірність цареві?
Це вказує на те, що козацька держава не була абсолютною монархією. У ній цінували особисту свободу, тому присяга була справою індивідуальною, а не колективною. Також це свідчить про наявність демократичних традицій, де навіть рішення гетьмана не було обов’язковим для всіх, а головною цінністю вважалася самостійність.
Розгляньте картину й визначте, які настрої в частини українського суспільства викликала Переяславська угода. Як художник відобразив ці настрої?
Картина свідчить про розкол і незгоду серед козацтва щодо угоди.
Художник показав це через:
- Конфлікт: Полковник Богун рішуче виступає проти гетьмана Хмельницького.
- Напругу: Загальна атмосфера тривожна, обличчя персонажів виражають гнів та занепокоєння, а не радість.
- Символізм: Рука Богуна на шаблі показує готовність до збройного спротиву рішенню гетьмана.
Дайте оцінку змісту Березневих статтей з точки зору інтересів козацтва і Московії.
Для козацтва:
- Вигідно: Отримали військового союзника, зберегли широку автономію (виборність гетьмана, 60-тисячний реєстр, власні суди та адміністрацію), що було життєво необхідно в умовах війни.
- Невигідно: Втратили право на самостійну зовнішню політику і погодились на присутність московських військ у Києві та інших містах, що створювало загрозу для суверенітету.
Для Московії:
- Вигідно: Отримали контроль над стратегічно важливою територією та потужним військом, що значно посилило її позиції у боротьбі з Річчю Посполитою. Це був крок до розширення імперії.
- Невигідно: Були втягнуті у тривалу та виснажливу війну з Польщею.
✨ Поміркуймо!
Уявіть себе в ролі Б. Хмельницького. Дайте оцінку воєнно-політичному становищу Української козацької держави після Віленського перемир’я. Запропонуйте шляхи виходу із кризового становища. До кого ви звернулися б по допомогу?
Я, гетьман Богдан Хмельницький, бачу, що Віленське перемир’я — це пряма зрада з боку московського царя. Він за моєю спиною домовився з нашим ворогом — Річчю Посполитою. Нас навіть не покликали на переговори. Це означає, що Москва більше не є нашим союзником, а Переяславська угода втратила будь-яку силу.
Ми опинилися в міжнародній ізоляції. Москва, на яку ми покладалися, знехтувала нашими інтересами. Річ Посполита, звільнивши руки, знову готова кинути всі сили на наше знищення.
Оскільки московський цар порушив свою клятву, мої руки розв’язані. Нам негайно потрібні нові, більш надійні союзники.
Створення нової коаліції. Ми повинні створити потужний союз держав, які також ворогують із Річчю Посполитою. Я б негайно відправив послів до:
- Шведського короля Карла X Густава. Швеція вже веде війну з Польщею, тому ми маємо спільного ворога.
- Трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці. Він також прагне ослабити Польщу і може стати сильним військовим союзником.
Моє завдання — довести їм, що об’єднавшись, ми зможемо перемогти. Союз із Москвою був помилкою, і тепер ми повинні покладатися на власні сили та нових, більш чесних партнерів.
Дізнайтеся з додаткових джерел, який сюжет намалював Т. Г Шевченко. Проаналізуйте образи персонажів малюнка. Поясніть їхні емоції, чим вони були зумовлені?
На малюнку Тарас Шевченко зобразив історичний сюжет — останні години життя гетьмана Богдана Хмельницького та присягу козацької старшини його малолітньому синові Юрію.
Богдан Хмельницький: Він зображений у центрі, але вже не як грізний воїн, а як знесилена, хвора людина. Гетьман сидить у кріслі, а не лежить, що символізує його намагання до останнього зберегти владу та проконтролювати передачу спадку.
Козацька старшина: Старшини схилилися перед гетьманом. Їхні емоції — це суміш скорботи, поваги до вмираючого лідера та тривоги. Вони розуміють, що смерть Хмельницького означає кінець цілої епохи.
Загальна атмосфера: Уся сцена пронизана відчуттям трагізму та передчуттям майбутньої біди — періоду Руїни. Шевченко показує не просто смерть людини, а кінець епохи та початок занепаду Української козацької держави.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу визначити мотиви сторін в укладенні українсько-московського договору.
Так, я розумію, що козакам був потрібен сильний військовий союзник проти Польщі, і православна Москва здавалася найкращим вибором. А Москва, зі свого боку, хотіла розширити свою територію, ослабити Річ Посполиту та отримати контроль над козацьким військом.
Можу схарактеризувати наслідки Переяславської ради для перебігу Козацької революції.
Переяславська рада змінила хід революції. Війна перетворилася на частину великого протистояння між Московією та Річчю Посполитою. Хоча козаки отримали допомогу, це стало початком поступової втрати незалежності, бо Москва одразу почала втручатися у внутрішні справи Гетьманщини.
Можу пояснити вплив Віленського перемир’я на події 1656-1657 рр.
Москва домовилася з поляками за спиною в українців. Це змусило Богдана Хмельницького зрозуміти ненадійність московського царя і терміново шукати нових союзників, таких як Швеція та Трансільванія, щоб продовжити боротьбу за незалежність.
Можу оцінити надійність сторін в українсько-шведсько-трансильванському союзі.
Цей союз був ситуативним, бо всі сторони мали спільного ворога — Польщу. Швеція була потужною, але переслідувала власні інтереси на Балтиці. Трансільванія була ближче, але слабшою. Надійність кожного партнера залежала від того, наскільки союз відповідав їхнім власним цілям, тому він не був міцним і розпався після смерті Хмельницького.
Обговорюємо в групі
2. Історики по-різному оцінюють наслідки Віленського перемир’я 1656 р. Одні зазначають, що Б. Хмельницький втратив підтримку сильного союзника, інші називають це «вивільненням із пастки московського царя». Якої думки дотримуєтеся ви? Відповідь аргументуйте.
Я дотримуюся думки, що Віленське перемир’я було «вивільненням із пастки московського царя».
Хоча на перший погляд втрата такого сильного союзника, як Москва, виглядала катастрофою, насправді ця подія відкрила очі Богдану Хмельницькому на справжні наміри царя. Московська держава уклала договір з ворогом за спиною у свого союзника, що було прямою зрадою. Це довело, що Москва розглядала Гетьманщину не як рівноправного партнера, а як інструмент у своїй геополітиці та майбутню частину імперії. Таким чином, перемир’я звільнило Хмельницького від будь-яких моральних зобов’язань перед царем і дозволило йому шукати нових, більш надійних союзників для створення антипольської коаліції, що було єдиним шляхом до справжньої незалежності.
3. Прочитайте цитату з поезії Т Шевченка «Розрита могила». Як, на вашу думку, автор ставиться до рішення про Переяславську раду? Чим зумовлена така оцінка дій Б. Хмельницького поетом?
Тарас Шевченко ставиться до рішення про Переяславську раду вкрай негативно, із болем та гнівом. Він прямо називає Богдана Хмельницького «нерозумним сином», який прирік свою «матір-Вкраїну» на нову недолю. Використовуючи страшну метафору про бажання матері «в колисці задушити» сина, поет підкреслює, що наслідки союзу з Москвою були настільки жахливими, що краще б ця угода ніколи не відбулася.
Така оцінка зумовлена тим, що Шевченко жив у XIX столітті і бачив довгострокові наслідки цього рішення. На його очах Російська імперія повністю ліквідувала залишки української автономії, запровадила кріпацтво, придушувала українську мову та культуру. Для поета, який сам був кріпаком і все життя боровся за волю України, Переяславська рада була не вимушеним кроком, а фатальною помилкою, що призвела до століть поневолення. Він оцінював дії Хмельницького не з позиції XVII століття, а з точки зору наслідків, які спіткали Україну.
Мислю творчо
4. На думку українського історика Івана Лисяка-Рудницького, Переяславська рада була «вирішальним кроком» у піднесенні азійської, відрізаної від морів Московії до рівня потужної держави, а «Україна стала для Росії першим вікном в Європу». Поміркуйте над словами історика і висловіть припущення, які саме наслідки Переяславської угоди мав на увазі автор.
На мою думку, історик мав на увазі такі наслідки:
Піднесення Московії:
- Приєднавши Україну, Московія отримала контроль над величезними родючими землями та людськими ресурсами. Це значно ослабило її головного ворога — Річ Посполиту.
- Москва отримала у своє розпорядження сильне козацьке військо, яке допомогло їй у подальших війнах.
- Взявши під контроль Київ — “матір міст руських” — Москва змогла стверджувати, що саме вона є єдиною спадкоємицею Київської Русі.
«Вікно в Європу»:
- Україна на той час була набагато ближчою до Європи, ніж ізольована Московія. Через українських церковних діячів, вчених та митців до Москви почали проникати європейські ідеї, мистецтво (бароко) та освіта.
- Українська освічена еліта (випускники Києво-Могилянської академії) відіграла величезну роль у реформах, які пізніше проводив Петро I, допомагаючи “європеїзувати” Росію.
Отже, автор вважав, що Переяславська угода запустила процес перетворення Московії на потужну Російську імперію. Це сталося завдяки українським ресурсам та інтелекту, але ціною втрати Україною власної незалежності.