Як відбувалося управління козацькою державою?
Козацька держава, яка офіційно називалася Військо Запорозьке (Гетьманщина), управлялася на основі системи органів влади Війська Запорозького та традицій козацького самоврядування Запорозької Січі. Це державне утворення мало напіввійськовий характер.
- Найвищий орган влади — Генеральна військова рада, у якій брали участь усі козаки. Рада вирішувала найважливіші справи, як-от обрання гетьмана, питання війни та миру.
- Очільник держави — Гетьман, якого обирала Генеральна військова рада безстроково. Гетьману належала вища військова, адміністративна і судова влада. Він очолював уряд (Генеральний уряд).
- Виконавча влада — Генеральна старшина, яка разом із гетьманом входила до Генерального уряду. Вона займалася військовими, адміністративними, господарськими, правовими та зовнішньополітичними питаннями.
- Місцеве управління — здійснювалося на трьох рівнях: генеральному, полковому і сотенному. У містах із магдебурзьким правом управляли магістрати, а в селах — старости.
- Окрема одиниця — Запорозька Січ мала статус окремої військово-адміністративної одиниці з правом автономії.
У чому полягала ефективність поділу її території на полки та сотні?
Територія держави поділялася на 16 полків (9 на Правобережжі, 7 на Лівобережжі), кожний — на 10–20 і більше сотень. Такий поділ дозволяв ефективно контролювати територію. Полковник, призначений гетьманом, зосереджував військову, судову та адміністративну владу в межах полку. Сотник при городовому отаманові управляв сотнею. Ця система забезпечувала чіткий контроль з центру і водночас врахування місцевих особливостей: містами з магдебурзьким правом керували традиційні органи самоврядування, а селами — обрані селянською громадою старости.
Укладіть блок-схему (ментальну карту) адміністративного устрою Української козацької держави.
| Рівень | Орган влади / Посада | Функції / Склад |
|---|---|---|
| Вищий (Генеральний) | Генеральна військова рада | Найвищий орган влади; обирала (усувала) гетьмана; вирішувала найважливіші питання (війни, миру). |
| Гетьман | Голова держави; вища військова, адміністративна і судова влада. | |
| Генеральний уряд | Вища виконавча влада; опікувалася військовими, адміністративними, господарськими, правовими та зовнішньополітичними питаннями. | |
| Місцевий (Полковий) | Полковник / Полкова старшина | Керівництво полком (територіально-адміністративна і військова одиниця). |
| Місцевий (Сотенний) | Сотник / Сотенна старшина | Керівництво сотнею (територіальна і військова одиниця у складі полку). |
| Спеціальний | Запорозька Січ | Окрема військово-адміністративна одиниця з автономією («Вольності Війська Запорозького низового»). |
| Міський/Сільський | Магістрати (міста) / Старости (села) | Управління на місцях. |
На підставі джерела узагальніть зміни, що сталися в управлінні на українських землях.
Змінилася вся система адміністративного управління. Замість польських воєвод, старост та писарів на місцях запровадили козацький поділ на полки та сотні. Гетьман та генеральна старшина замінили царську адміністрацію. Полковники управляли полками, сотники – сотнями, городові отамани вели судочинство. Як писав сотник Пилип Уманець: «тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає», замість них прийшли «пан полковник… за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю».
Назвіть історичні підстави для вживання щодо подій поняття «козацька революція середини XVII ст.».
Події 1648–1657 рр. називають Козацькою революцією, оскільки це була збройна боротьба козаків та іншого населення за захист своїх прав, свобод та православ’я. Це був масовий соціальний протест, що спричинився до значних змін, а саме: утворення козацької держави – Війська Запорозького та зміни в соціально-економічному устрої суспільства.
1. Витлумачте поняття: Генеральна рада, гетьман, генеральна старшина, універсал, полк, сотня, Військо Запорозьке / Гетьманщина, Військо Запорозьке Низове.
Універсал – це розпорядчий документ, який гетьман видавав до населення Гетьманщини.
Полк – це військова й адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького.
Сотня – це територіально-адміністративна одиниця в межах полку.
Військо Запорозьке / Гетьманщина. Військо Запорозьке – це офіційна назва Української козацької держави. Гетьманщина – це її неофіційна назва, що використовувалася до 1764 року.
Військо Запорозьке Низове / Запорозька Січ Запорозька Січ – це окрема військово-адміністративна одиниця з правом автономії. Військом Запорозьким Низовим офіційно називали Запорожжя.
2. Які історико-географічні регіони обіймала Українська козацька держава – Військо Запорозьке на початку 50-х років XVII ст.?
Територія Української козацької держави охоплювала землі колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Столицею було місто Чигирин.
3. Що собою являв полково-сотенний устрій Війська Запорозького?
Полково-сотенний устрій був особливим адміністративно-територіальним устроєм Війська Запорозького, де територіальні одиниці відповідали бойовим підрозділам. Держава поділялася на полки, яких було 16 (9 на Правобережжі, 7 на Лівобережжі). Полки включали 10–20 і більше сотень. Найнижчою одиницею був курінь, який складався з 10 до 40 вояків села, хутора або частини міста. Сотня зазвичай налічувала 200–300 вояків. Окремою військово-адміністративною одиницею з правом автономії була Запорозька Січ. Управління здійснювалося на трьох рівнях: генеральному, полковому і сотенному.