§23. Річ Посполита

Назад до змісту

1. Зміна династії на королівському троні в Речі Посполитій. Шляхетська демократія

➡️ Чому в Речі Посполитій склалася шляхетська демократія?

У Речі Посполитій склалася шляхетська демократія, тому що влада належала шляхті, яка обирала короля. Після того як у 1572 році припинилася династія Ягеллонів, вибори короля стали справжнім голосуванням. Виборний король не міг ухвалювати важливі рішення без згоди сейму. Крім того, згідно з «Генріковими артикулами», король не мав права призначати наступника, оголошувати війну чи укладати мир без згоди шляхти. Якщо король порушував ці умови, шляхта могла позбавити його влади.

2. Зовнішня політика Речі Посполитої

➡️ Чому в другій половині XVI ст. відбувалося протистояння Речі Посполитої зі Швецією, Московською державою та Османською імперією?

Протистояння з Османською імперією виникло через її агресивну політику в Європі та постійні морські походи козаків, що призвело до Хотинської війни 1621 року. Конфлікт із Московською державою спалахнув через втручання Речі Посполитої у боротьбу за московський престол, що переросло у війну 1609–1618 років. Швеція, зі свого боку, прагнула перетворити Балтійське море на «Шведське озеро», що створювало напруженість у боротьбі за вплив і території, зокрема за Лівонію.

3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Війна Речі Посполитої з Московією

➡️ Які наслідки для Речі Посполитої мала Національно-визвольна війна українського народу?

Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького стала для Речі Посполитої дуже складним періодом. Затяжна війна виснажувала обидві сторони, а підписані мирні договори, як-от Зборівський та Білоцерківський, не вирішували головного питання — визнання Української козацької держави. Це призвело до того, що в 1654 році у конфлікт втрутилася Московська держава. У результаті, за «Вічним миром» 1686 року, Річ Посполита остаточно втратила Смоленщину, Лівобережну Україну та Запорожжя.

4. «Шведський потоп»

➡️ Що дало змогу Речі Посполитій вистояти у війні зі Швецією?

• Король Ян II Казимир, щоб надихнути населення на боротьбу, пообіцяв покращити їхнє становище
• Було укладено Віленське перемир’я з Московією, яка зобов’язалася розпочати війну проти Швеції
• Річ Посполита визнала незалежність Пруссії та переконала Данію вступити у війну проти Швеції
• Військо шведського союзника, трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці, було оточене кримськими татарами і капітулювало
• Оборона монастиря на Ясній Горі стала символом опору та додала боротьбі релігійного забарвлення
• Війна завершилася Олівським миром у 1660 році

5. Наслідки війн. Liberum veto

➡️ Чому право liberum veto виявилося руйнівним для Речі Посполитої?

Право liberum veto («вільного вета») виявилося руйнівним, бо дозволяло будь-якому депутату сейму зупинити його роботу та скасувати всі ухвалені рішення. Це право, що з’явилося у 1652 році, фактично паралізувало роботу сейму і зірвало важливі реформи, які мали на меті відродити країну після війн. Через це шляхетська демократія перетворилася на магнатську олігархію, а король Ян ІІ Казимир навіть зрікся влади. До кінця XVII століття робота загальнодержавного сейму майже припинилася.

6. Боротьба Речі Посполитої з Османською імперією

➡️ Чим було зумовлене піднесення Речі Посполитої за Яна III Собеського?

Піднесення Речі Посполитої за правління Яна III Собеського було зумовлене його військовими успіхами в боротьбі з Османською імперією. Його обрали королем після перемоги над османами під Хотином. Найбільшим досягненням короля стала вирішальна перемога в 1683 році під Віднем, де він очолив об’єднане військо і зупинив наступ османів у Європу. Ці перемоги дозволили Речі Посполитій за Карловицьким миром 1699 року повернути втрачені землі, зокрема Західне Поділля, що стало останнім значним успіхом держави.

Сформулюйте судження про:

Криза шляхетської демократії та становлення магнатської олігархії

Криза шляхетської демократії в Речі Посполитій була неминучим наслідком посилення магнатів, яке особливо прискорилося після руйнівних війн XVII століття. Хоча спочатку шляхта мала широкі права, включно з вибором короля, реальна влада все більше концентрувалася в руках найбагатших родів. Війни призвели до збідніння середньої шляхти, яка була основою демократії, і змусили її шукати захисту у магнатів, потрапляючи в особисту залежність. Поява права liberum veto у 1652 році стала інструментом, що дозволив магнатам зривати будь-які реформи та паралізувати роботу сейму, остаточно перетворивши шляхетську демократію на магнатську олігархію, що вело державу до занепаду.

Участь Речі Посполитої у війнах кінця XVI — XVII ст. та їхні наслідки

Участь Речі Посполитої у численних війнах кінця XVI — XVII століття, хоч і приносила тимчасові успіхи, як-от перемога над османами під Віднем, мала для держави катастрофічні наслідки. Постійні конфлікти з Московською державою, Швецією, Османською імперією, а також Національно-визвольна війна українського народу, призвели до величезних втрат: держава втратила значні території, зокрема Лівобережну Україну, і понад 40% населення. Економіка була зруйнована, торгівля занепала, а господарство було розорене. Ці війни не лише виснажили країну, але й поглибили внутрішню політичну кризу, прискоривши занепад шляхетської демократії та посилення руйнівного впливу магнатської олігархії.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

2. Які наслідки для Речі Посполитої мало підписання «Генрікових артикулів»?

Підписання «Генрікових артикулів» суттєво обмежило владу короля на користь шляхти. Король не мав права самостійно призначати наступника, оголошувати війну чи укладати мир, а також ухвалювати важливі рішення без згоди сейму. У разі порушення цих правил шляхта могла позбавити короля влади. Це призвело до того, що королі, маючи обмежений вплив на внутрішні справи, зосереджувались на активній зовнішній політиці.

3. Із якими країнами протягом кінця XVI — XVII ст. вела війни Річ Посполита? Як зовнішня політика Речі Посполитої вплинула на її внутрішній розвиток?

У кінці XVI — XVII століть Річ Посполита вела війни з Московським царством, Швецією та Османською імперією. Також у цей час відбулася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Постійні війни мали руйнівний вплив на внутрішній розвиток держави. Річ Посполита втратила близько десятої частини території та понад 40% населення. Було зруйновано господарство, занепала торгівля, а врожайність земель значно знизилася. Унаслідок цього зникла середня шляхта, що була основою шляхетської демократії, і посилилася влада магнатів, що призвело до формування магнатської олігархії.

4. Що зумовило появу liberum veto?

Появу liberum veto (права «вільного вета») зумовило перетворення шляхетської демократії на магнатську олігархію у другій половині XVII століття. Через війни та економічний занепад середня і дрібна шляхта збідніла й стала залежною від магнатів. Це дозволило магнатам використовувати своїх представників у сеймі, щоб зірвати будь-яке засідання або скасувати прийняті рішення голосом лише одного депутата.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

5. Працюємо в парах. Метод «Сенкан». Складіть вірші, що розкривають зміст понять «шляхетська демократія», «Шведський потоп», «liberum veto».

Шляхетська демократія

Демократія

Шляхетська, аристократична.

Обирає, обмежує, керує.

Влада в руках магнатів.

Республіка.

«Шведський потоп»

Війна

Виснажлива, руйнівна.

Захоплює, руйнує, спустошує.

Балтійське море — «шведське озеро».

Окупація.

Liberum veto

Право

Вільне, руйнівне.

Блокує, скасовує, зупиняє.

Один голос проти всіх.

Анархія.

6. Покажіть на карті атласу, яких територіальних змін зазнала Річ Посполита протягом кінця XVI — XVII ст. Із якими подіями це було пов’язане?

Протягом кінця XVI — XVII століть територія Речі Посполитої значно змінилася внаслідок численних війн.

• Розширення на сході: За Деулінським перемир’ям 1618 року з Московським царством, Річ Посполита отримала Смоленщину, Чернігівщину та Новгород-Сіверщину.
• Втрати на користь Московської держави: Після тривалих воєн, що почалися з Національно-визвольної війни українського народу, за «Вічним миром» 1686 року Річ Посполита остаточно втратила Смоленщину, Лівобережну Україну, Запорожжя та Київ.
• Зміни на півночі: Унаслідок війни зі Швецією («Шведський потоп») за Олівським миром 1660 року Річ Посполита втратила більшу частину Лівонії, а її король відмовився від претензій на шведський престол. Також у 1657 році була визнана незалежність Пруссії, яка раніше була васалом.
• Зміни на півдні: У 1672 році після війни з Османською імперією було втрачено Західне Поділля, яке, однак, вдалося повернути за Карловицьким миром у 1699 році.

7. Складіть хронологічну таблицю основних подій зовнішньої політики Речі Посполитої в XVI—XVII ст. Висловіть думку, які з них були доленосними для країни. Чому?

Доленосними для країни були Національно-визвольна війна українського народу та «Шведський потоп». Ці події, що відбувалися майже одночасно, призвели до величезних людських та територіальних втрат, економічного занепаду та руйнації. Вони поглибили внутрішню політичну кризу, послабили центральну владу і прискорили перетворення шляхетської демократії на магнатську олігархію, що зрештою призвело до занепаду Речі Посполитої.

8. Працюємо разом. Метод «Кола Венна». Порівняйте причини та наслідки «Шведського потопу» і Національно-визвольної війни українського народу. Що було спільного та відмінного в цих подіях?

Національно-визвольна війна:

Причина: Внутрішній конфлікт, спричинений соціальним, національним та релігійним гнобленням українського народу.

Характер: Починалася як внутрішнє повстання, яке згодом переросло у війну за створення незалежної Української козацької держави.

Результат для України: Призвела до появи Гетьманщини та поділу українських земель між Річчю Посполитою та Московською державою.

Спільне:

Наслідки: Обидві події були вкрай руйнівними для Речі Посполитої. Вони призвели до значних територіальних втрат, загибелі понад 40% населення, економічного занепаду та руйнування господарства.

Втручання третіх сторін: В обох конфліктах активну участь брали інші держави, зокрема Московське царство, що використовувало ослаблення Речі Посполитої у власних інтересах.

Послаблення держави: Обидві війни виснажили країну, що призвело до поглиблення політичної кризи та посилення впливу магнатів.

«Шведський потоп»:

Причина: Зовнішня агресія Швеції, яка прагнула перетворити Балтійське море на «шведське озеро» та скористалася слабкістю Речі Посполитої.

Характер: Повномасштабне вторгнення, яке викликало загальнонаціональний опір поляків проти окупантів.

Результат для зовнішньої політики: Річ Посполита втратила володіння в Лівонії та визнала незалежність Пруссії.

9. Чому шляхетська демократія в Речі Посполитій із часом зазнала кризи?

Шляхетська демократія зазнала кризи через перетворення на магнатську олігархію у другій половині XVII століття. Постійні війни, особливо «Шведський потоп» та Національно-визвольна війна українського народу, призвели до розорення середньої та дрібної шляхти, яка була основою демократичного устрою. Збіднілі шляхтичі стали економічно залежними від магнатів і діяли в їхніх інтересах. Це дозволило магнатам використовувати право liberum veto, щоб зривати роботу сейму та блокувати будь-які реформи, що послаблювали їхню владу. У результаті державне управління було фактично паралізоване, що призвело до глибокої кризи та ослаблення Речі Посполитої.

✍️ Оцінюємо і створюємо

10. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Чи можна вважати шляхетську демократію в Речі Посполитій справжньою демократією?

Я вважаю, що шляхетську демократію в Речі Посполитій не можна вважати справжньою демократією.

…тому, що політичні права були доступні лише для привілейованих станів – шляхти та вищого духовенства.

…наприклад, “нацією” (людьми, наділеними політичними правами) у Речі Посполитій вважали лише шляхту. Шляхта становила приблизно 10% суспільства. Крім того, пізніше магнати використовували право liberum veto, що давало одному депутату можливість скасувати всі рішення сейму.

Отже, це була аристократична республіка, де влада належала привілейованій меншості, а не більшості населення.

11. Працюємо в парах. За додатковими джерелами підготуйте допис до соціальних мереж про польського короля Яна II Казимира, у якому надайте десять цікавих фактів про його життя та діяльність.

👑 Король трагічної доби: 10 фактів про Яна ІІ Казимира Вазу! 👑

Сьогодні згадаємо одного з найсуперечливіших монархів Речі Посполитої, чиє правління (1648–1668) припало на добу руйнівних війн.

Ось 10 фактів про короля Яна ІІ Казимира:

1. До сходження на престол був єзуїтом і навіть отримав від Папи Римського сан кардинала, від якого згодом відмовився.
2. Воював за іспанців.
3. В’язень Рішельє. Провів два роки у французькій в’язниці за наказом знаменитого кардинала Рішельє.
4. Король у час повстання. Став королем у 1648 році, коли країна вже палала у вогні Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
5. Монарх-вигнанець. Під час «Шведського потопу» мусив тікати з окупованої країни до володінь Габсбургів, але згодом повернувся, щоб очолити опір.
6. Автор Львівської обітниці. У 1656 році у Львівському соборі дав обітницю Богородиці, обіцяючи покращити долю селян та міщан після перемоги у війні.
7. Останній Ваза на троні. Був останнім королем Речі Посполитої зі шведської династії Ваза.
8. Добровільно зрікся влади. Розчарований постійними війнами, внутрішніми чварами та безсиллям щось змінити через liberum veto, у 1668 році він добровільно зрікся престолу.
9. Закінчив життя абатом. Після зречення виїхав до Франції, де став абатом монастиря Сен-Жермен-де-Пре в Парижі.

#ІсторіяПольщі #РічПосполита #ЯнКазимир #ШведськийПотоп #ІсторіяУкраїни

12. Працюємо в малих групах. Складіть Т-таблицю (впишіть аргументи «за» та «проти»): 1) Чи можна вважати зовнішню політику Речі Посполитої в XVI—XVII ст. успішною? 2) Чи був «Шведський потоп» поворотним моментом в історії Речі Посполитої?

1) Зовнішня політика Речі Посполитої в XVI—XVII ст.

2) «Шведський потоп» як поворотний момент в історії Речі Посполитої