§23. Землі Північно-Східної Русі в XI–XV ст.

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Назвіть державні утворення Північно-Східної Русі в ХІІ — на початку ХІІІ ст.

У цей період на землях Північно-Східної Русі існували такі державні утворення: Володимиро-Суздальське князівство, Новгородська боярська республіка.

ДОСЛІДІТЬ

Що відбулося на землях Північно-Східної Русі у ХІІІ ст.?

У XIII ст. на ці землі здійснили напад монголи під проводом хана Батия. Вони зруйнували багато міст, і Північно-Східна Русь потрапила під владу Золотої Орди, сплачуючи данину та отримуючи ярлики на князювання.

1. Як розвивалася Новгородська боярська республіка

ПОМІРКУЙТЕ

Яким було географічне положення та економічне становище Новгорода? Чому Новгород перетворився на боярську республіку? Кому належала і як здійснювалася влада в республіці?

Новгород розташовувався на землях ільменських словен та угро-фінських племен, простягався до Північного Льодовитого океану та Уралу. Він був важливим торговим центром, через який проходив торговельний шлях «із варягів у греки». Новгород мав активну торгівлю з Європою, постачаючи мед, віск, хутро та інші товари, а отримуючи срібло, золото та зброю.

Новгород перетворився на боярську республіку через домінування бояр. Вони мали значний вплив на політичне життя міста і контролювали віче — головний орган влади.

Влада в Новгородській республіці належала вічу — загальноміським зборам. Віче вирішувало питання війни й миру, обирало посадовців та князя. Князь виконував функції захисника міста, але його могли вигнати за порушення умов договору.

ДОСЛІДІТЬ

Знайдіть на карті Новгород (c. 149). На основі карти та ілюстрації визначте, якими були особливості місцерозташування Новгорода. Як це вплинуло на його господарське життя? Середньовічний Новгород. Сучасна історична реконструкція

Новгород мав вигідне географічне положення на перехресті важливих торговельних шляхів. Через місто пролягали шляхи до Балтійського моря, що дозволяло торгувати з Європою..

Завдяки вигідному географічному положенню, Новгород став важливим торговим вузлом між Європою та Руссю. Місто активно торгувало хутром, медом, воском і льоном, а імпортувало срібло, золото та зброю. Це сприяло економічному процвітанню і перетворенню Новгорода на значний центр міжнародної торгівлі.

ДОСЛІДІТЬ

Чому і як Новгород і Ганза стали партнерами? Як сьогодні в Європі зберігається пам’ять про це партнерство?

Новгород і Ганза стали партнерами через вигідне географічне положення Новгорода, який був важливим торговим центром на шляху між Європою та Руссю. Новгород постачав європейським країнам такі товари, як хутро, мед, віск та льон, а отримував від Ганзи срібло, золото, мідь та зброю. Ганза мала в Новгороді свою контору — Німецьке подвір’я, яка займалася захистом торгових інтересів та контролем за торговими шляхами. Таке партнерство було вигідним обом сторонам і сприяло розвитку торгівлі на руських землях.

Пам’ять про партнерство Новгорода і Ганзи зберігається в Європі через історичні пам’ятки та культурні об’єкти. Наприклад, у Соборі Святого Миколая в місті Штральзунд (Німеччина) зберігаються дерев’яні панелі із зображеннями сцен новгородської торгівлі та полювання на хутрових звірів. Це свідчить про важливість торговельних зв’язків між Новгородом і Ганзою в середньовічний період.

ДОСЛІДІТЬ

Як зміст ілюстрацій пов’язаний з особливостями розвитку Новгорода?

Скликання віче в Новгороді. Лицевий літописний звід

Ця ілюстрація відображає важливу особливість політичного устрою Новгорода — віче. Віче було головним органом влади у Новгородській боярській республіці, де всі дорослі чоловіки могли брати участь у вирішенні важливих питань, таких як обрання посадовців або вирішення питань війни та миру. Це підкреслює демократичний характер управління в Новгороді, де влада належала не князю, а громаді.

Вічовий дзвін вивозять із Новгорода. Лицевий літописний звід

Ця ілюстрація показує момент, коли вічовий дзвін, символ незалежності та свободи Новгорода, був вивезений до Москви після захоплення міста Московським князівством у XV ст. Це символізувало кінець Новгородської республіки та її незалежного політичного життя, а також перехід влади до Московії.

2. Коли і як відбулася монгольська навала на Русь

Доберіть 3–4 ключові слова для тлумачення понять «монголи», «монгольська навала»:

1. Чингісхан — засновник і правитель Монгольської імперії, який об’єднав монгольські племена.
2. Батий — онук Чингісхана, який очолив похід на Русь у 1237–1241 рр.
3. Золота Орда — держава, створена монголами після завоювань на Русі, зі столицею в місті Сарай.
4. Данина — податок, який руські князівства сплачували монголам після навали.

3. Устрій і територіальні загарбання Великого князівства Московського в ХІV — на початку ХVІ ст.

Визначте основні напрями діяльності Івана III. Обговоріть свої висновки з однокласником / однокласницею.

1. Зміцнення та розширення територій Московської держави: Іван III завоював Новгородську республіку, приєднав землі Новгород-Сіверського та Чернігівського князівств, значно розширивши територію Московії.
2. Звільнення від золотоординської залежності: У 1480 році Іван III звільнив Московське князівство від залежності Золотої Орди, що стало важливим кроком до повної незалежності.
3. Централізація влади: Іван III прийняв титул «Великого князя всієї Руси», що підкреслювало його претензії на об’єднання всіх руських земель під єдиною владою. Він також зміцнив свою владу через створення Боярської думи як дорадчого органу.
4. Запровадження законодавчих реформ: За правління Івана III був створений перший загальнодержавний збірник законів — «Судебник», який започаткував процес закріпачення селян і сприяв централізації управління.
5. Зміцнення міжнародного авторитету: Іван III одружився з Софією Палеолог, племінницею останнього візантійського імператора, для зміцнення авторитету Московії на міжнародній арені.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що таке віче?

Віче — це загальноміські збори всіх дорослих чоловіків у Новгородській боярській республіці, які вирішували важливі питання, такі як війна і мир, обрання посадовців та князя.

2. Хто такий баскак і що таке ярлик?

Баскак — це ханський намісник, який наглядав за збором данини та порядком на підвладних монголам землях. Ярлик — це грамота від хана Золотої Орди, яка підтверджувала право руських князів на управління своїми землями.

3. Про що свідчить поширення берестяних грамот?

Поширення берестяних грамот свідчить про високий рівень грамотності серед населення Новгорода, оскільки читати й писати вміли не тільки містяни, а й селяни, чоловіки та жінки.

4. Що таке «Судебник»?

«Судебник» — це збірник законів, створений за правління Івана III, який започаткував процес закріпачення селян і сприяв централізації влади в Московській державі.

5. Чому Новгород був республікою?

Новгород був республікою через домінування бояр, які володіли великими маєтками та мали значний вплив на політичне життя міста. Вони утворили панівну верству населення, відому як “золоті пояси” Новгорода, і ця верства не поповнювалася за рахунок інших верств населення — боярином потрібно було народитися.

Влада у Новгороді належала віче — загальноміським зборам всіх дорослих чоловіків, де приймалися важливі рішення, такі як війна і мир, обрання посадовців та князя. Це забезпечувало певну форму демократичного управління, де рішення приймалися шляхом голосування вічовими криками. Якщо князь порушував умови договору, його могли вигнати з міста.

Таким чином, Новгородська боярська республіка виникла завдяки домінуванню боярської аристократії та активній участі громадян у політичному житті через віче.

6. Як монгольські завойовники управляли руськими землями?

Монголи дозволяли місцевим князям правити на своїх землях, але ті мали отримувати від хана ярлик на управління і сплачувати данину. За збором данини та порядком стежили ханські намісники — баскаки.

7. Яку політику проводили московські князі щодо інших руських князівств?

Московські князі проводили політику централізації та розширення своїх земель. Вони активно втручалися у міжусобиці, допомагали монголам придушувати повстання і поступово приєднували інші князівства до Московії.

8. Які візуальні джерела ти дослідив / дослідила на уроці? Які з них і чому зацікавили тебе найбільше?

На уроці я дослідив ілюстрації про скликання віче в Новгороді та вивезення вічового дзвона з Новгорода. Найбільше мене зацікавила ілюстрація про віче, оскільки вона показує демократичний характер управління в Новгороді, де рішення приймалися всією громадою, а не однією особою.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Знайди у відкритих джерелах інформацію про Софійський собор у Новгороді. Порівняй особливості храму з будовою та оздобленням Софії Київської.

Софійський собор у Новгороді був закладений у 1045 році за наказом князя Володимира Ярославича, сина Ярослава Мудрого. Храм має п’ять куполів і виконаний у візантійському стилі, що характерно для руської архітектури XI століття. Він слугував духовним центром Новгородської республіки і був місцем зберігання міської скарбниці та важливих документів.

Порівняння з Софією Київською:

• Архітектура: Обидва собори мають п’ять нефів і хрестово-купольну структуру, але Софія Київська має 13 куполів, тоді як новгородська — 5 (шостий купол вінчає сходову вежу). Софія Київська більш монументальна та прикрашена мозаїками і фресками, тоді як у Новгороді інтер’єр менш насичений декоративними елементами.
• Функції: Обидва храми були духовними центрами своїх міст, але Софія Київська також виконувала роль політичного центру Київської Русі, де відбувалися важливі державні події.
• Оздоблення: Київська Софія відома своїми мозаїками та фресками візантійського стилю, тоді як новгородська Софія має простіші інтер’єри.

2. Порівняй Московське князівство з Новгородською республікою або іншою державою середньовіччя.

Таким чином, Московське князівство було більш централізованим і агресивно розширювало свої території, тоді як Новгородська республіка мала демократичніший устрій і орієнтувалася на торгівлю.