§22-23. Гетьманство І. Виговського. Розкол Гетьманщини. Андрусівське перемир’я

Назад до змісту

1. Внутрішня та зовнішня політика гетьмана І. Виговського. Гадяцька угода

➡️ Чому значна частина населення негативно сприймала політику І. Виговського? Які це мало наслідки?

Значна частина населення негативно сприймала політику Івана Виговського, оскільки він дбав про інтереси козацької старшини та шляхти, ігноруючи потреби звичайних козаків, селян і міщан. Також його авторитет підірвало бажання повернути українські землі до складу Речі Посполитої через Гадяцьку угоду, що було неприйнятним для суспільства після тривалої війни за незалежність.

Наслідками такої політики стали козацькі заворушення під проводом Якова Барабаша та Мартина Пушкаря. Щоб придушити повстання, гетьман використав кримських татар, яким дозволив брати ясир з Полтавщини. Ці події спричинили початок громадянської війни, що увійшла в історію під назвою Руїна, і призвели до загибелі та взяття в полон близько 50 тисяч людей.

➡️ За додатковими джерелами з’ясуйте, якими були здобутки й помилки І. Виговського на посаді гетьмана. Сформулюйте їх у вигляді тез.

Здобутки:

• Прагнув вивести Козацьку державу з-під впливу Москви та продовжив зовнішньополітичний курс Богдана Хмельницького
• Уклав Гадяцьку угоду 1658 року, яка передбачала створення Великого князівства Руського як третього рівноправного члена Речі Посполитої.
• Здобув блискучу перемогу над московським військом у битві під Конотопом у 1659 році.
• Створив та очолив Генеральну канцелярію, що стало важливим кроком у розбудові апарату управління Козацької держави.
• Дбав про розвиток культури та освіти, зокрема, опікувався Києво-Могилянським колегіумом.

Помилки:

• Орієнтувався на інтереси козацької старшини й шляхти, ігноруючи потреби простого козацтва, селян та міщан.
• Для придушення внутрішніх повстань залучив кримських татар, дозволивши їм брати ясир, що призвело до загибелі та поневолення десятків тисяч українців.
• Своїми діями спровокував початок громадянської війни в Україні, що увійшла в історію як Руїна.
• Недооцінив опір суспільства ідеї повернення під владу Речі Посполитої, через що Гадяцька угода так і не була втілена в життя.

➡️ Висловіть припущення, який епізод битви відобразив художник.

На картині, ймовірно, зображено кульмінаційний момент Конотопської битви — розгром елітної московської кінноти, заведеної у пастку.

Можна припустити, що художник зобразив саме той епізод, коли після вдаваного відступу козацьких військ, московська кавалерія потрапила в засідку на березі річки Соснівки. У цей момент з флангів по них вдарили основні сили козацько-татарського війська. Картина передає хаос та запеклість бою, де козацька та татарська кіннота атакує оточеного ворога, що й призвело до вирішальної перемоги.

2. Московсько-українська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва

➡️ Що спричинило війну Московії проти Козацької держави?

Головним приводом до відкритої агресії Московської держави проти Гетьманщини стала Гадяцька угода, укладена гетьманом Іваном Виговським з Річчю Посполитою у 1658 році. Московська влада розцінила цей союз як зраду, тому закликала український народ не підкорятися гетьману, а армія силою схиляла населення до підданства царю. Ці події стали початком московсько-української війни 1658—1659 років.

➡️ Що сприяло перемозі козацько-татарського війська?

Перемозі козацько-татарського війська в Конотопській битві сприяла вдала тактика та героїзм оборонців фортеці. Тривала й мужня оборона Конотопа загоном із 4,5 тисяч козаків дала змогу гетьману Івану Виговському зібрати достатньо сил для вирішального удару. Ключову роль відіграв військовий маневр: козаки заманили московську армію у пастку біля річки, де її зненацька атакували з засідки основні сили козаків та їхні союзники — кримські татари. Це призвело до розгрому значної частини московської армії.

3. Гетьманство Ю. Хмельницького. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину

➡️ Що спричинило поділ Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну?

Головною причиною поділу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну стала внутрішня боротьба та криза (Руїна) після смерті Б. Хмельницького.

Ключові фактори поділу:

• Прорахунки у внутрішній політиці гетьмана І. Виговського спричинили невдоволення і заворушення.
• Невдачі Ю. Хмельницького в спробах об’єднати землі та його змушене прийняття Переяславських статей 1659 р., які перетворили Гетьманщину на автономну частину Московської держави.
• Після Чуднівської кампанії 1660 р. Ю. Хмельницький підписав Слободищенський трактат (який скасував Переяславську угоду 1659 р.), але частина козаків і Яким Сомко присягнули цареві, що призвело до розділу Війська Запорозького на право- та лівобережний гетьманати.
• Слабкість влади Ю. Хмельницького та суперечності серед старшини, які орієнтувалися на Москву або Варшаву, призвели до глибокої кризи і залежності від Речі Посполитої та Московії.
• Розкол стався у 1663 році, коли на Правобережжі обрали П. Тетерю, а на Лівобережжі – І. Брюховецького, кожен з яких спирався на різних зовнішніх покровителів.

Яким є ваше ставлення до правління гетьманів Ю. Хмельницького, П. Тетері, І. Брюховецького?

Правління цих гетьманів припало на складний період Руїни, і їхні дії часто призводили до поглиблення кризи, а не до об’єднання держави.

• Юрій Хмельницький був нерішучим і не зміг продовжити справу свого батька. Його спроби маневрувати між Московським царством та Річчю Посполитою призвели лише до підписання невигідних угод та розколу Гетьманщини, а зрештою він взагалі зрікся влади.
• Павло Тетеря, гетьман Правобережжя, орієнтувався на Польщу, але її жорстокі дії налаштували народ проти нього, і він був змушений тікати. Його правління не принесло стабільності та показало, що спиратися лише на іноземну силу було помилкою.
• Іван Брюховецький, гетьман Лівобережжя, заради особистої влади та багатства пішов на значні поступки Москві, підписавши Батуринські та Московські статті. Цими угодами він суттєво обмежив самостійність Гетьманщини та посилив її залежність від царя, що було зрадою інтересів України.

4. Спроби об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Андрусівське перемир’я 1667 р.

➡️ Чому спроба об’єднати Гетьманщину в 1663—1664 рр. виявилася невдалою?

Спроба об’єднати Гетьманщину в 1663–1664 роках провалилася через глибокий внутрішній розкол та втручання іноземних держав. Кожен із гетьманів — Павло Тетеря на Правобережжі та Іван Брюховецький на Лівобережжі — покладався на зовнішню силу (Річ Посполиту та Московію відповідно), щоб об’єднати українські землі під своєю владою.

Тетеря вторгся на Лівобережну Україну в жовтні 1663 року з польським військом та татарами, щоб відновити цілісність Гетьманщини. Похід був невдалий, бо королівські та ханські загони руйнували й грабували українські міста та села. Похід тривав до березня 1664 року й закінчився поразкою Тетері та його союзників.

Дайте оцінку початку правління гетьмана П. Дорошенка.

Початок правління Петра Дорошенка, обраного гетьманом Правобережжя у 1665 році, був спрямований на відновлення єдності та незалежності України. Його першочерговим завданням стало об’єднання Правобережної та Лівобережної Гетьманщини. Для цього він зміцнив свою владу, відновив роботу державних органів та, діючи на випередження, за допомогою татар розгромив польське військо, яке хотіло закріпитися на Правобережжі. Ці кроки показують його як рішучого лідера, що прагнув позбутися іноземного впливу.

➡️ Покажіть на карті території, які за умовами Андрусівського перемир’я увійшли до складу Московської держави, а які залишилися у складі Корони Польської.

Андрусівське перемир’я було укладено в 1667 році.

Території, що увійшли до складу Московського царства:

1. Лівобережна Україна.
2. Сіверська земля, включно з Черніговом і Стародубом.
3. Смоленськ.
4. Київ з околицями. Київ передавався Московському царству на два роки.

Території, що залишилися у складі Речі Посполитої:

1. Правобережна Україна (окрім Києва).
2. Білорусь, включаючи Вітебськ, Полоцьк та Двінськ.

Спільна територія:

1. Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Внутрішня і зовнішня політика гетьмана І. Виговського

У внутрішній політиці Іван Виговський дбав про інтереси козацької старшини та шляхти, що викликало невдоволення серед простих козаків, селян і міщан. Це призвело до повстання, для придушення якого гетьман використав кримських татар, що стало початком громадянської війни. У зовнішній політиці він спочатку продовжував курс Богдана Хмельницького, підтримуючи союзи зі Швецією та Кримським ханатом, але через агресію Москви пішов на зближення з Річчю Посполитою.

Чинники, що зумовили вибух громадянської війни в Гетьманщині

• Відсутність загальнонаціонального лідера, боротьба за гетьманську владу, слабкі державницькі традиції та втручання сусідніх держав.
• Тривала війна різко погіршила добробут селян, міщан і козаків.
• Прорахунки І. Виговського у внутрішній політиці спричинили козацькі заворушення, які очолили Яків Барабаш і Мартин Пушкар. Ці виступи таємно підтримувала Московська держава.
• Запорізька Січ виступила проти І. Виговського, бо для неї була неприйнятною держава з владною ієрархією та примусом.
• Невдоволення населення також викликав страх відновлення влади шляхти та «старих порядків» після укладення Гадяцької угоди.

Гадяцька угода та реакція на неї українського суспільства й сусідніх держав

Гадяцька угода 1658 року передбачала входження українських земель під назвою Велике князівство Руське до складу Речі Посполитої як третьої рівноправної частини. В українському суспільстві угоду не сприйняли, бо після років війни з Польщею повернення під її владу було неприйнятним. Для Московської держави ця угода стала приводом до відкритої війни проти Гетьманщини.

Спроби Ю. Хмельницького врятувати Гетьманщину від Руїни

Юрій Хмельницький намагався об’єднати Україну, але його дії були непослідовними. Спочатку він уклав невигідні Переяславські статті 1659 року з Москвою, що сильно обмежували самостійність Гетьманщини. Потім, після поразки московських військ, він перейшов на бік Польщі й підписав Слободищенський трактат, що призвело до розколу держави. Зневірившись у своїх спробах, він зрікся булави й постригся в ченці.

Розкол Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну

Розкол стався через те, що козаки Лівобережжя не визнали Слободищенський трактат 1660 року, укладений Юрієм Хмельницьким із Польщею, і обрали своїм наказним гетьманом Якима Сомка. Згодом на Правобережжі гетьманом став Павло Тетеря, який орієнтувався на Польщу, а на Лівобережжі — Іван Брюховецький, що підтримував Москву. Так Гетьманщина остаточно розділилася на дві частини з різними гетьманами та зовнішньополітичними орієнтаціями.

Початок правління гетьмана П. Дорошенка

Петра Дорошенка обрали гетьманом Правобережної України в 1665 році, і він одразу почав зміцнювати свою владу та відновлювати державні органи. Своїм головним завданням він вважав об’єднання Правобережної та Лівобережної Гетьманщини в єдину державу.

Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою і Московією

Андрусівське перемир’я було укладене в 1667 році між Річчю Посполитою та Московською державою без участі українських представників. Ця угода юридично закріпила поділ українських земель: Правобережжя відходило до Польщі, а Лівобережжя та Київ — до Москви. Запорозька Січ опинилася під спільним управлінням обох держав.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. У якому місті в 1663 р. відбулася Чорна рада, яка призвела до розколу Гетьманщини?

Чорна рада відбулася в червні 1663 року на околиці міста Ніжин. На ній гетьманом Лівобережної Гетьманщини обрали Івана Брюховецького.

2. Поясніть, чому на підписання Андрусівського перемир’я між Московським царством і Річчю Посполитою не були запрошені ні лівобережний гетьман І. Брюховецький, ні правобережний гетьман П. Дорошенко.

Московське царство та Річ Посполита, виснажені тривалою війною, уклали Андрусівське перемир’я без участі українських представників, оскільки не вважали Гетьманщину повноцінною самостійною державою. Вони розглядали українські землі лише як територію, яку можна поділити між собою для припинення конфлікту, тому проігнорували інтереси обох гетьманів та всього українського народу.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

3. Простежте за картою атласу перебіг подій українсько-московської війни 1658—1659 рр.

Війна розпочалася через укладення Гадяцької угоди, що стало приводом для відкритої агресії Московської держави. Навесні 1659 року московська армія взяла в облогу місто Конотоп, яке обороняли 4,5 тисячі козаків. Героїчна оборона міста дозволила гетьману Івану Виговському зібрати військо та разом із союзниками — кримськими татарами — рушити на допомогу. Вирішальна битва відбулася 8–9 липня 1659 року під Конотопом, де козацько-татарське військо завдало нищівної поразки 50-тисячній московській армії. Проте, через внутрішні конфлікти та зростання опозиції проти гетьмана, він не зміг скористатися цією перемогою для зміцнення держави.

4. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років протримався при владі гетьман І. Виговський?

Гетьман І. Виговський протримався при владі приблизно два роки. Він був обраний гетьманом у 1657 році, після смерті Б. Хмельницького, і зрікся булави у серпні 1659 року.

2) Коли відзначатимуть 500-річчя Гадяцької угоди?

Гадяцька угода була укладена у вересні 1658 року. 500-річчя відзначатимуть у 2158 році.

3) Скільки років тому стався розподіл Гетьманщини між Річчю Посполитою і Московською державою?

Розподіл Гетьманщини між Річчю Посполитою і Московською державою був закріплений Андрусівським перемир’ям 1667 року. (359 років тому, якщо рахувати від 2026 року).

5. Проаналізуйте зміст угод, які були укладені гетьманами в 1658—1665 рр. Чи можна вважати ці угоди нерівноправними?

Ці угоди можна вважати нерівноправними, оскільки вони постійно обмежували суверенітет і права Гетьманщини на користь сусідніх держав.

• Гадяцька угода (1658): Теоретично була рівноправною, оскільки передбачала входження Великого князівства Руського до складу Речі Посполитої як третьої рівної частини федерації. Однак польський сейм затвердив її зі змінами, що послабили українську сторону, а в життя вона так і не була втілена.
• Переяславські статті (1659, Ю. Хмельницький): Перетворили Гетьманщину на автономну частину Московської держави, обмежили право гетьмана на зовнішні зносини, заборонили самостійно обирати гетьмана і старшину без згоди царя та дозволили розміщення московських воєвод у великих містах (Київ, Переяслав, Ніжин, Чернігів, Брацлав, Умань), які утримувалися місцевим коштом. Ці статті суттєво обмежили автономію.
• Був спробою повернутися до ідей Гадяцької угоди, але в менш вигідній для України редакції та призвів до розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну.
• Московські статті (1665, І. Брюховецький): Були вкрай принизливими. Дозволяли московським воєводам збирати податки з Гетьманщини на користь царя та вводили воєвод зі збройними залогами у всі більші міста. Ця угода зводила нанівець автономію Лівобережної Гетьманщини.

✍️ Оцінюємо і створюємо

6. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Доберіть експонати для віртуального музею «Конотопська битва». Складіть розповідь для аудіогіда про цю подію.

Експонати для віртуального музею «Конотопська битва»:

• Карта «Українсько-московська війна 1658—1659 рр.»: для візуалізації перебігу воєнних дій, облоги Конотопа та маршрутів військ.
• Портрет гетьмана Івана Виговського: центральна постать події, організатор перемоги.
• Зразки зброї та амуніції: козацька шабля, мушкет, московський бердиш, татарський лук і стріли для демонстрації озброєння сторін.
• Копія Гадяцької угоди: документ, що став формальним приводом до війни.
• Картина художника П. Андрусіва «Бій під Конотопом»: художнє зображення одного з епізодів битви.

Текст для аудіогіда:

“Вітаємо у віртуальному музеї, присвяченому одній із найславетніших перемог української зброї — Конотопській битві.

Навесні 1659 року величезна московська армія вторглася на українські землі, щоб покарати гетьмана Івана Виговського за укладення Гадяцької угоди з Річчю Посполитою. Першою перешкодою на шляху ворога стало місто Конотоп, яке тримали в облозі понад два місяці. Героїчну оборону вели всього 4,5 тисячі козаків. Цей час дав змогу гетьману Виговському зібрати військо та заручитися підтримкою союзників — кримських татар.

8–9 липня 1659 року відбулася вирішальна битва. Виговський, застосувавши військову хитрість, заманив елітні частини московської кінноти у пастку і завдав їм нищівної поразки. 50-тисячна армія загарбників була розгромлена. Ця перемога продемонструвала військову міць та стратегічний геній козацького командування, проте, на жаль, через внутрішні чвари гетьман не зміг повною мірою скористатися її плодами.”

7. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому перемога під Конотопом не додала авторитету гетьману І. Виговському?

Перемога під Конотопом не зміцнила авторитет Івана Виговського через низку причин:

• Перемога була здобута за допомогою кримських татар, яких Виговський раніше використовував для придушення внутрішніх повстань, дозволяючи їм брати ясир з українських земель. Це викликало ненависть у простого народу.
• Запорожці на чолі з Іваном Сірком напали на Кримське ханство, через що хан Мехмед IV Ґерай був змушений повернути військо додому.
• У серпні 1659 р. на бік московитів перейшов колиш ній соратник І. Виговського Тиміш Цицюра. Він отримав з рук московитів посаду наказного геть­мана й об’єднав навколо себе значні сили із числа лівобережного ко­зацтва
• Політика гетьмана захищала інтереси старшини та шляхти, ігноруючи потреби більшості населення — козаків, селян та міщан.
• Ідея повернення під владу Речі Посполитої через Гадяцьку угоду була неприйнятною для багатьох українців після десятиліть визвольної війни.
• Проти Виговського вже сформувалася потужна опозиція серед старшини, яка об’єдналася навколо Юрія Хмельницького і використала будь-який привід для усунення гетьмана від влади.

8. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». У чому полягали відмінності Гадяцької угоди від Зборівської угоди 1649 р. і «Березневих статей» 1654 р.? Умови договорів із якою державою були прийнятнішими для Гетьманщини: із Московією чи Річчю Посполитою?

Ось спроба створити (потрібно допрацювати):

Спільне: Усі три угоди передбачали збереження автономії Гетьманщини у складі сильнішої держави

Відмінне:

Прийнятність договорів:

Жоден із договорів не був повністю прийнятним, оскільки обидві держави, Московія і Річ Посполита, дбали насамперед про власні інтереси, не виконували зобов’язань і обмежували суверенітет Гетьманщини.

• Московія: Б. Хмельницький обрав Московію, бо цар був православний. Проте царська влада не присягала своїм підданим і сприймала угоду як підданство, а не рівноправний контракт. Кожна нова угода (наприклад, Переяславські статті 1659 р.) посилювала залежність від Московії.
• Річ Посполита: Гадяцька угода теоретично пропонувала рівноправну федерацію. Але її було змінено польським сеймом, і вона викликала сильне невдоволення серед козаків та селян, які боялися відновлення польської шляхетської влади.

9. Працюємо в малих групах. Створіть проєкт сторінки в соціальній мережі одного з гетьманів України (І. Виговський).

Профіль у соціальній мережі:

• Ім’я: Іван Виговський
• Нікнейм: @Hetman_Vyhovsky
• Біографія: Гетьман Війська Запорозького. Освіту ціную більше за шаблю, але заради України готовий на все. Автор Гадяцької угоди.
• Фото профілю: Портрет Івана Виговського.

Приклади дописів:

1. Допис (жовтень 1657 р.):
   

   Прийняв булаву в Корсуні. Величезна відповідальність, але курс великого Богдана буде продовжено! Працюємо заради сильної та незалежної держави. #гетьман #Україна #Виговський

   • Коментар від Юрія Немирича: Пане гетьмане, мої знання та досвід до ваших послуг! Разом ми збудуємо європейську Україну!
   • Коментар від Мартина Пушкаря: Побачимо, чиї інтереси ти будеш захищати, шляхтичу. Народ дивиться уважно.
2. Допис (вересень 1658 р.):
   

   Історичний день у Гадячі! Ми домовилися про створення Речі Посполитої Трьох Народів. Велике князівство Руське стане рівним серед рівних. Це наш шанс увійти в Європу! #ГадяцькаУгода #Перемога #Дипломатія

   • Коментар від московського посла: Это измѣна православной вѣрѣ и царю!
   • Коментар від простого козака: Знову під ляхів? За це ми кров проливали десять років? Ганьба!
3. Допис (липень 1659 р.):
   

   Під Конотопом вщент розгромили московську армію! Слава козацькій зброї та нашим союзникам! Нехай знають, як нападати на вільну землю! #Конотоп #Перемога #СлаваУкраїні

   • Коментар від Юрія Хмельницького: Перемога, здобута разом із татарами, які грабують наші села, не принесе слави. Потрібно шукати інший шлях.
   • Коментар від Івана Сірка: На Січі твої угоди з ляхами не підтримують. Ти втратив довіру, гетьмане.