1. ІСТОРИЧНА ГРА
Хто такі самураї? Яких принципів вони дотримувалися?
Самураї — це представники військового стану в Японії, які існували з X по XIX століття. Спочатку вони були дрібними дворянами, військово-феодальним станом, що зародився у VIII столітті. Згодом самураї перетворилися на провідну політичну силу, усунувши аристократію і створивши власну систему управління — сьоґунат. Слово “самурай” походить від дієслова “служити”, тобто самурай — це служила людина, яка була не тільки воїном, а й охоронцем свого пана. Основою їхнього світогляду був кодекс честі “бусідо”, що базувався на принципах вірності, обов’язку та честі.
Яке історичне значення біллю про права?
“Білль про права”, ухвалений в Англії у 1689 році, закріпив перемогу парламенту над королівською владою і завершив “Славну революцію”. Цей документ обмежив владу монарха, який відтоді не міг правити без згоди парламенту. Він гарантував свободу парламентських дебатів, виборів, подання петицій, а також забороняв жорстокі покарання та конфіскацію майна без суду. Таким чином, “Білль про права” став основою для розвитку Англії як парламентської монархії.
Чому Річ Посполита була «шляхетською демократією»?
Тому що основну роль в управлінні державою відігравала шляхта. Шляхтичі мали значні політичні права, зокрема обирали короля, а кожен посол сейму мав право “liberum veto”, тобто міг заблокувати будь-яке рішення. Це створювало унікальну для тогочасної Європи політичну систему, де влада монарха була суттєво обмежена на користь привілейованого стану.
Що вам відомо про політику уряду Рішельє?
Кардинал Рішельє, який фактично керував Францією у 1624–1642 роках за часів короля Людовіка XIII, проводив політику, спрямовану на зміцнення абсолютної монархії. Він боровся з опозицією аристократії та придушив повстання гугенотів (протестантів), ліквідувавши їхні привілеї, зокрема, едиктом 1629 року. Його дії сприяли централізації влади та перетворенню Франції на могутню європейську державу.
Яку подію зображує пам’ятник? Де він розташований?
На зображенні — скульптурна група «Громадяни Кале» роботи Огюста Родена. Пам’ятник зображує епізод часів Столітньої війни (XIV століття), коли шість найповажніших громадян міста Кале добровільно погодилися віддати своє життя в обмін на порятунок міста від англійської облоги. Монумент розташований у місті Кале, Франція.
Які народи боролися проти абсолютизму?
Проти абсолютизму боролися різні народи Європи. Найяскравішими прикладами є англійці під час Англійської революції XVII століття, яка призвела до встановлення парламентської монархії. Також проти іспанського абсолютизму боролися голландці (мешканці Нідерландів) під час Нідерландської революції (1566-1648), яка завершилася здобуттям незалежності.
Які прогресивні зміни відбули в результаті Англійської революції?
В результаті Англійської революції (1640-1689 рр.) відбулися значні прогресивні зміни. Було встановлено парламентську монархію, де влада короля обмежувалася парламентом, що було закріплено в “Біллі про права” 1689 року. Це сприяло розвитку громадянських прав і свобод, а також створило умови для швидкого економічного зростання Англії.
Як Англія перетворилася на могутню імперію?
Англія перетворилася на могутню імперію завдяки кільком факторам. Після перемоги над іспанським флотом, “Непереможною армадою”, у 1588 році, Англія почала утверджуватися як провідна морська держава. Політична стабільність, досягнута після революції XVII століття, та розвиток капіталістичних відносин сприяли економічному зростанню. Це, у свою чергу, дозволило вести активну колоніальну політику та розширювати свої володіння по всьому світу.
Яка роль в історії Роксолани?
Роксолана (Хюррем Султан) відіграла виняткову роль в історії Османської імперії. Вона була першою простою наложницею, з якою султан Сулейман Пишний уклав офіційний шлюб, що було безпрецедентно. Роксолана мала величезний політичний вплив, була радницею султана, впливала на державні рішення та започаткувала унікальне явище — “Жіночий султанат”, епоху, коли жінки гарему активно втручалися у справи імперії.
Яку пам’ятку зображено? Де вона розташована?
На зображенні — мавзолей-мечеть Тадж-Махал. Ця пам’ятка розташована в місті Агра, Індія.
2. ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ
Хронологічна послідовність подій:
- Початок правління Сулеймана І Пишного (1520 р.)
- Початок гугенотських воєн (1562 р.)
- Нантський едикт (1598 р.)
- Вестфальський мир (1648 р.)
- Славна революція в Англії (1688-1689 рр.)
- Проголошення Російської імперії (1721 р.)
1. Назви історичних діячів, з якими пов’язані дані хронологічної лінії:
- Вестфальський мир: імператор Священної Римської імперії Фердинанд III Габсбург.
- Проголошення Російської імперії: цар Петро I.
- Славна революція в Англії: король Вільгельм III Оранський.
- Початок гугенотських воєн: пов’язаний із протистоянням католиків на чолі з родиною Гізів та гугенотів, яких підтримували Бурбони.
- Початок правління Сулеймана І Пишного: султан Сулейман I.
- Нантський едикт: король Франції Генріх IV Бурбон.
2. Як події хронологічної послідовності пов’язані з Україною:
- Початок правління Сулеймана І Пишного: Османська імперія за його правління вела активну завойовницьку політику, що безпосередньо загрожувало українським землям. Саме з України походила його дружина Роксолана. Українські козаки постійно протистояли турецько-татарським набігам.
- Вестфальський мир: Укладення цього миру завершило Тридцятилітню війну і змінило баланс сил у Європі. Це відбулося в розпал Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, і козацька держава шукала своє місце в новій системі міжнародних відносин.
- Проголошення Російської імперії: Ця подія мала прямий і вирішальний вплив на долю України. Після Переяславської ради 1654 року значна частина українських земель (Гетьманщина) потрапила під владу московського царя. Перетворення Московського царства на імперію супроводжувалося посиленням централізації та поступовою ліквідацією української автономії.
3. Власний варіант лінії часу:
1520 р. — початок правління Сулеймана I Пишного.
1562–1598 рр. — релігійні (гугенотські) війни у Франції.
1566 р. — початок Національно-визвольної війни в Нідерландах.
1588 р. — розгром іспанської Непереможної армади.
1618–1648 рр. — Тридцятилітня війна.
1640 р. — початок революції в Англії («Довгий парламент»).
1648 р. — укладення Вестфальського миру, завершення Тридцятилітньої війни.
1688–1689 рр. — «Славна революція» в Англії, утвердження парламентської монархії.
1721 р. — проголошення Російської імперії.
3. ЕЛЕМЕНТИ ЦІЛОГО
1-2. Логічні ланцюжки, причини та наслідки:
Ланцюжок: Люблін → 1569 р. → Унія → Сигізмунд ІІ Август.
Причини: Необхідність об’єднати сили Королівства Польського та Великого князівства Литовського для протистояння зовнішнім загрозам.
Наслідки: У результаті унії постала єдина держава — Річ Посполита. Більшість русько-українських земель опинилася під польською короною. На українських землях стала швидко поширюватися фільваркова система господарювання, що впроваджувала панщину і перетворювала селян на кріпаків.
Ланцюжок: Утрехт → 1579 р. → Унія → Вільгельм І Оранський.
Причини: Національно-визвольна боротьба Нідерландів проти іспанського панування, релігійний конфлікт між католиками та протестантами (кальвіністами).
Наслідки: Північні провінції прийняли Утрехтську унію, що започаткувало створення незалежної держави Об’єднані провінції Нідерландів, яку також називали Голландською республікою
Ланцюжок: Нант → 1598 р. → Едикт → Генріх IV Бурбон.
Причини: Тривалі та кровопролитні релігійні війни у Франції між католиками та гугенотами.
Наслідки: Завершення релігійних війн. Гугеноти отримали свободу віросповідання та певні політичні права, що сприяло встановленню миру та зміцненню королівської влади.
Ланцюжок: Мюнстер, Оснабрюк → 1648 р. → Мир → Фердинанд ІІІ Габсбург.
Причини: Мир завершив Тридцятилітню війну (1618–1648 рр.), яка була першою загальноєвропейською війною. Війна була між габсбурзьким союзом і антигабсбурзькою коаліцією.
Наслідки: Війна завершилася укладенням Вестфальського миру. Антигабсбурзька коаліція (Швеція і Франція) перемогла. Вестфальський мир остаточно визнав незалежність Об’єднаних провінцій Нідерландів, а Франція та Швеція посилили свої позиції.
Ланцюжок: Лондон → 1689 р. → Білль → Вільгельм ІІІ Оранський.
Причини: “Славна революція”, що призвела до повалення короля Якова II, який намагався відновити абсолютизм та католицизм в Англії.
Наслідки: Ухвалення “Білля про права”, який обмежив владу монарха та закріпив верховенство парламенту. В Англії остаточно утвердилася парламентська монархія.
4. ІСТОРИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ
ТРИДЦЯТИЛІТНЯ ВІЙНА (1618-1648 рр.)
Передумови:
- Загострення релігійного протистояння між католиками та протестантами в Європі.
- Боротьба за домінування в Європі між династією Габсбургів, яка прагнула створити всеєвропейську католицьку імперію, та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія).
- Повстання чеських протестантів проти імператора Священної Римської імперії, яке стало приводом до війни.
Результати / наслідки:
- Закінчення війни Вестфальським миром, що закріпив нову систему міжнародних відносин, засновану на суверенітеті держав.
- Величезні демографічні та економічні втрати, особливо для німецьких земель.
- Послаблення Священної Римської імперії та посилення ролі Франції та Швеції в європейській політиці.
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА В НІДЕРЛАНДАХ (1566-1648 рр.)
Передумови:
- Економічний, політичний та національний гніт з боку іспанських Габсбургів.
- Жорстоке переслідування протестантів (кальвіністів) іспанською інквізицією.
- Високі податки, що стримували економічний розвиток Нідерландів, які були найбагатшою частиною іспанських володінь.
Результати / наслідки:
- Поділ країни на незалежну Республіку Об’єднаних Провінцій (Голландію) на півночі та іспанські Південні Нідерланди.
- Утворення першої в Європі буржуазної республіки, що призвело до стрімкого економічного піднесення Голландії.
- Послаблення Іспанської імперії та втрата нею домінуючого становища в Європі.
АНГЛІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1640-1689 рр.)
Передумови:
- Конфлікт між королями з династії Стюартів, які прагнули встановити абсолютну монархію, та парламентом, що відстоював свої права.
- Релігійні суперечності між англіканською церквою, католиками та пуританами.
- Невдоволення буржуазії та нового дворянства економічною політикою королів.
Результати / наслідки:
- Встановлення в Англії парламентської монархії, обмеженої “Біллем про права” 1689 року.
- Затвердження громадянських прав і свобод, що сприяло формуванню правової держави.
- Створення умов для промислової революції та перетворення Англії на провідну світову державу.
ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ (1569 р.)
Передумови:
- Необхідність об’єднати сили Королівства Польського та Великого князівства Литовського для протистояння зовнішнім загрозам, зокрема з боку Московського царства.
- Прагнення польської шляхти до розширення своїх володінь та отримання політичних привілеїв.
- Намагання литовської шляхти зрівнятися у правах із польською.
Результати / наслідки:
- Створення єдиної держави — Речі Посполитої.
- Перехід українських земель (Волинь, Київщина, Брацлавщина) під владу Польського королівства.
- Посилення соціального, національного та релігійного гніту на українських землях, що спричинило наростання визвольного руху, кульмінацією якого стала Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.
5. ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Аналіз зображень, згенерованих ШІ:
- Верхнє зображення: Ілюструє Англійську революцію. На це вказують солдати XVII століття (мушкетери) та британські прапори. Проте зображення неточне, бо містить анахронізми: сучасний прапор Великої Британії та вежу, схожу на Біг-Бен, збудовану в XIX столітті.
- Нижнє зображення: Символізує абсолютну монархію. Це узагальнений образ могутнього короля на троні в оточенні придворних, що демонструє повноту його влади. Зображення є символічним, а не історично достовірним, і не зображує конкретного монарха чи подію.
Висновок: Штучний інтелект створює атмосферні, але часто історично неточні, узагальнені образи, змішуючи елементи різних епох