§21. Розгортання воєнно-політичних подій у 1654—1657 рр.

Назад до змісту

1. Воєнна кампанія 1654—1655 рр.

➡️ Якими були переваги й недоліки союзу з Московським царством для Української козацької держави?

Союз із Московським царством мав свої плюси та мінуси.

Переваги були такі:

• Українська козацька держава отримала військову допомогу для боротьби з Річчю Посполитою. Наприклад, у битві під Охматовом до козаків приєдналося московське військо.
• Спільні козацько-московські походи дозволили здобути перемоги на території Білорусі, захопити Мінськ, Вільно та Гродно, а також звільнити західноукраїнські землі, взявши в облогу Львів.

Недоліки союзу були більш суттєвими:

• Москва виявилася ненадійним союзником і не поспішала з допомогою, як це було під час спустошення Поділля польськими військами.
• Через союз із царем Гетьманщина втратила свого попереднього союзника — Кримське ханство, яке перейшло на бік Речі Посполитої й воювало проти українців.
• Хмельницький мусив відправляти козацькі війська воювати за інтереси московського царя, наприклад, на білоруські землі, що відволікало сили від оборони власних територій.

2. Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичного курсу Б. Хмельницького

➡️ Чому Б. Хмельницький вважав Віленське перемир’я порушенням Московською державою умов «Березневих статей»?

Богдан Хмельницький вважав Віленське перемир’я порушенням, тому що Московська держава уклала його з Річчю Посполитою за спиною в козаків, повністю ігноруючи інтереси Гетьманщини. За цим перемир’ям Москва припиняла воювати з Польщею, а територію Гетьманщини планували обмежити Київським воєводством. Це було прямою зрадою, адже за «Березневими статтями» цар обіцяв захищати козацьку державу від поляків, а не домовлятися з ними за її рахунок.

У чому полягала зміна зовнішньополітичного курсу гетьмана?

Після зради з боку Москви гетьман кардинально змінив зовнішньополітичний курс. Він перестав орієнтуватися на московського царя і почав шукати нових союзників для боротьби з Річчю Посполитою. У результаті Хмельницький уклав Раднотський договір, створивши військовий союз зі Швецією та Трансільванією, щоб спільно діяти проти Польщі.

📄 Працюємо з джерелом:

1. Які відносини прагнув установити зі шведським королем Б. Хмельницький?

Зі шведським королем Богдан Хмельницький прагнув установити міцні та тривалі союзницькі відносини, засновані на взаємній вірності та надійності. Він хотів, щоб їхня дружба була “непорушною”, як і з правителями Молдови та Трансільванії.

2. Як гетьман пояснив розрив із Московією?

Він наголошує, що козаки підняли зброю заради “захисту віри й вольності” і будуть боротися “проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию”. Цим він дає зрозуміти, що будь-який союзник, який намагатиметься підкорити Гетьманщину (як це зробила Москва, уклавши Віленське перемир’я), стане для неї ворогом.

💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Особливості воєнної кампанії 1654—1655 рр.

Воєнна боротьба в 1654–1655 рр. велася між союзом Війська Запорозького та Московського царства, проти Речі Посполитої та Кримського ханства. Головним театром воєнних дій були землі Великого князівства Литовського. Навесні 1654 р. спільні війська взяли Полоцьк, Вітебськ, Вільно і Гродно, запровадивши на частині білоруської території козацький устрій. Восени 1654 р. польсько-кримське військо вдерлося на Брацлавщину і Поділля, облягло Умань, яку обороняв Іван Богун. На початку 1655 р. відбулася кривава битва під Охматовом (Дрижи-полем), де наступ коронної армії було зупинено. Б. Хмельницький під час походу 1655 р. облягав Львів, але змушена була відступити через загрозу з боку татар і шведський король вимагав від Б. Хмельницького зняти облогу зі Львова й відступити до Гетьманщини.

Вплив Віленського перемир’я на рішення Б. Хмельницького змінити напрям зовнішньої політики Гетьманщини

Віленське перемир’я 1656 р. між Московською державою та Річчю Посполитою було укладено без участі української сторони. За умовами перемир’я, Московія і Річ Посполита припиняли війну та домовилися вести спільні дії проти Швеції. Це перемир’я порушувало умови «Березневих статей» 1654 р.. Оскільки інтереси Війська Запорозького проігнорували, це викликало невдоволення, і Б. Хмельницький не визнав угоди, що призвело до остаточного розриву відносин із царем. Ця ситуація змусила гетьмана шукати нових союзників для продовження боротьби проти Речі Посполитої. Б. Хмельницький приєднався до союзу Трансильванії, Швеції й Бранденбургу.

Наслідки поразки союзу Козацької держави, Трансільванії та Швеції

Союз Козацької держави, Трансільванії та Швеції мав на меті поділ Речі Посполитої та забезпечення незалежності Української козацької держави. Спільний похід, у якому козацьке військо очолював Антін Жданович, захопив Варшаву і Краків, але зазнав поразки через суперечності та неузгодженість дій. Швеція вийшла з війни, а трансильванський князь Дєрдь II Ракоці здався. А. Жданович самовільно повернувся до Гетьманщини. Поразка цього союзу погіршила стан здоров’я Б. Хмельницького. Гетьман помер у липні 1657 р.. Його смерть стала своєрідним рубежем у політичному розвитку Української козацької держави.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Яке українське місто взяла в облогу українсько-московська армія у вересні 1655 р.?

У вересні 1655 року козацько-московська армія взяла в облогу Львів.

2. Укажіть найважливіші воєнно-політичні події 1654—1655 рр.

• Почалася військова боротьба між союзом Війська Запорозького та Московського царства, проти Речі Посполитої та Кримського ханства.
• Головним театром воєнних дій були землі Великого князівства Литовського. Навесні 1654 р. московське військо і козацький полк Івана Золотаренка рушили на Білорусь. Союзники взяли Полоцьк, Вітебськ, Вільно і Гродно.
• Восени 1654 р. польсько-кримське військо вдерлося на Брацлавщину і Поділля.
• Наступ коронної армії зупинили в січні 1655 р. у кривавій битві під Охматовом (Дрижиполем).
• У вересні 1655 р. козацько-московська армія взяла в облогу Львів.
• Листопад 1655 р. – під Озерною була укладена угода між Б. Хмельницьким та кримським ханом Мехмедом IV Гераєм. Ця угода передбачала невтручання Кримського ханства у боротьбу Гетьманщини та Московської держави проти Речі Посполитої.

3. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 — у 1657 р.?

Наприкінці 1656 року Богдан Хмельницький відправив козацьке військо на допомогу трансільванському князю Дьєрдю II Ракоці. Об’єднані сили разом зі шведами спершу діяли успішно: захопили Краків, Замостя, Люблін та Варшаву. Однак незабаром ситуація погіршилася через широкий визвольний рух у Польщі, вихід шведів із війни та капітуляцію трансільванського князя. До того ж московський посланець попередив козаків, що вони воюють без згоди царя. У результаті козацьке військо було змушене повернутися додому.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Простежте за картою атласу перебіг воєнних дій у 1654—1657 рр.

У 1654 році воєнні дії розгорталися на кількох напрямках: польські війська вторглися на Поділля та Брацлавщину, а головні бої точилися на білоруських землях і Смоленщині, куди Хмельницький відправив козацький корпус. У січні 1655 року відбулася жорстока битва під Охматовим, яка зупинила просування польсько-татарських сил. Восени того ж року козацько-московська армія здійснила похід на захід, обложивши Львів, але була змушена відступити. У 1657 році, після зміни союзників, козацькі полки спільно з військами Трансільванії та Швеції здійснили похід на Польщу, захопивши Краків і Варшаву, проте кампанія завершилася невдачею.

5. Закінчіть складати таблицю «Хмельниччина».

6. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Зміна Б. Хмельницьким зовнішньополітичного курсу Козацької держави в 1656 р. стала виправданим кроком, успіхом, необхідністю, помилкою в його політиці чи чимось іншим?

Зміна зовнішньополітичного курсу Б. Хмельницьким у 1656 році була, перш за все, вимушеною необхідністю. Московське царство, уклавши Віленське перемир’я з Річчю Посполитою за спиною Гетьманщини, зрадило союзницькі зобов’язання і знехтувало інтересами козацької держави. У цих умовах гетьман був змушений шукати нових партнерів, щоб продовжити боротьбу за незалежність, тому створення коаліції зі Швецією і Трансільванією було єдиним можливим рішенням. Хоча цей крок і не привів до військового успіху, він був виправданим як спроба захистити суверенітет Гетьманщини.

7. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Визначте переваги й недоліки союзу з Московським царством для Гетьманщини.

Переваги:

• Отримання сильного військового союзника у боротьбі проти Речі Посполитої.
• Спільні успішні походи, зокрема на білоруські та західноукраїнські землі.
• Підтверджувалися права і привілеї козацтва, шляхти, духовенства і містян

Недоліки:

• Москва часто діяла у власних інтересах, нехтуючи українськими, як це сталося під час Віленського перемир’я.
• Військова допомога від царя не завжди надходила вчасно, як під час польського наступу на Поділля.
• Союз із Москвою призвів до розриву відносин із Кримським ханством, яке стало ворожим до Гетьманщини.
• Московський уряд намагався втручатися у зовнішню політику гетьмана, обмежуючи його самостійність.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в малих групах. У своєму щоденнику тогочасний литовський політичний діяч Альбрехт Радзивілл зазначав: «Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом». Чи згодні ви з таким твердженням? Обґрунтуйте свою думку.

Так, я згоден з цим твердженням. Богдан Хмельницький мав величезний авторитет серед українського народу. Литовський канцлер Альбрехт Радзивілл, який був сучасником подій, дійсно відзначав, що гетьман мав «слухняних собі всіх русинів, які завжди готові виконувати його волю». Це було можливо, тому що Хмельницький став лідером, який зміг об’єднати і козаків, і селян для спільної боротьби за визволення з-під влади Речі Посполитої. Його перемоги у битвах та жорстка дисципліна забезпечували йому непохитну довіру та повагу. Люди бачили в ньому «єдиновладця і самодержця руського» і були готові йти за ним.

9. Підготуйте допис до соціальної мережі, де висловіть своє бачення досягнень і помилок Б. Хмельницького в роки Національно-визвольної війни.

✊ Друзі, сьогодні хочу поділитися своїми думками про Богдана Хмельницького – людину, яка змінила долю України.

Безперечні досягнення:

Гетьман створив Українську козацьку державу, яка зупинила денаціоналізацію та окатоличення українців. Він здобув блискучі перемоги під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями у 1648 році, визволивши більшість українських земель. Хмельницький зумів об’єднати різні верстви населення у боротьбі за незалежність і налагодити дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами. Під його керівництвом українське військо піднялося на вищий рівень, запровадивши артилерію та кінноту як окремі роди війська.

Але були й фатальні помилки:

Переяславська угода 1654 року виявилася найбільшою трагедією. Москва зрадила союз, уклавши Віленське перемир’я з Польщею без згоди України. Це призвело до розпаду коаліції та погіршення становища Гетьманщини. Невдала спроба союзу з Трансільванією та Швецією у 1656-1657 роках завершилася поразкою. Постійне лавірування між різними протекторатами (Москви, Османської імперії, Швеції) показало, що Україна не змогла утриматися самостійно.

Хмельницький залишається для мене суперечливою фігурою: геніальний полководець, який створив державу, але не зміг забезпечити їй міцний майбутній фундамент. Його спадщина – це і перемоги, і уроки, які ми маємо пам’ятати 🇺🇦

#історіяУкраїни #БогданХмельницький

10. За додатковими джерелами напишіть біографічну довідку про одну з дружин Б. Хмельницького (Ганну Сомко, Гелену Чаплинську або Ганну Золотаренко).

Ганна Сомко

Ганна Сомко (або Гафія Сомківна) була першою дружиною Богдана Хмельницького. Вона народилася не пізніше 1608 року в Переяславі. Ганна походила із заможної міщанської родини Сомків. Її батька звали Семен. Вона була сестрою наказного гетьмана Лівобережної України Якима Сомка. Ганна Сомко була матір’ю синів Тимоша та Юрія, а також доньок Катерини та Олени (Степаниди). Померла Ганна у 1647 році в Суботові.

Біографічна довідка про Гелену Чаплинську

Гетьман Богдан Хмельницький узяв шлюб із Чаплинською 28 грудня 1648 року, після того, як повернувся з-під Замостя. Єрусалимський патріарх Паїсій дав благословення на цей шлюб. На цю подію до Києва прибули посли з Москви, Семигороду, від султана, Молдавії та Волощини. Хоча Хмельницький палко кохав Чаплинську, його оточення (сини) бажало її позбутися. Серед старшини її називали «ляшкою» та підозрювали у зв’язках із колишнім чоловіком Чаплинським. У травні 1651 року небіж Мотрони Тиміш Хмельницький стратив Гелену Чаплинську. Її повісили на воротах садиби. Шляхтич Кшицький повідомив про її страту 14 червня 1651 року.

Ганна Золотаренко

Ганна Золотаренко була третьою дружиною Богдана Хмельницького та однією з найвпливовіших жінок свого часу.

Народилася вона на початку XVII століття в Корсуні у міщанській родині, ймовірно, її батько був ювеліром. До шлюбу з гетьманом Ганна вже була двічі вдовою і мала власних дітей. Її брати, Іван та Василь, були відомими козацькими полковниками.

Вони з Богданом Хмельницьким одружилися влітку 1651 року, у важкий для гетьмана час після поразки під Берестечком. Ганна виявилася не лише дружиною, а й надійною соратницею. Вона була вольовою та розумною жінкою: навела лад у господарстві, авторитарно керувала сімейними справами, завідувала гетьманською скарбницею і навіть видавала універсали від свого імені, скріплюючи їх власною печаткою. Вона стала для Хмельницького справжньою опорою в останні роки йогои його життя.