Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024
Розгадайте ребус і дізнайтеся, назву якої форми організації суспільства закодовано. За допомогою зображень-підказок пригадайте ознаки цієї форми та розтлумачте значення кожної з цих ознак у житті суспільства
Ознаки держави та їх значення:
- Правове закріплення влади – держава має систему законів, які регулюють відносини між людьми та владою. Це забезпечує порядок і стабільність у суспільстві..
- Ієрархія – суспільство поділене на класи або стани (феодали, рицарі, селяни), що визначає соціальну структуру держави. Це впливає на розподіл влади та ресурсів.
- Централізація – держава прагне до об’єднання територій під єдиним правлінням, що дозволяє ефективніше керувати економікою та військом.
- Судова система – держава забезпечує справедливість через суди, встановлюючи правила для вирішення конфліктів між громадянами.
- Армія та безпека – держава захищає своїх громадян від зовнішніх загроз за допомогою армії.
Читаємо й розуміємо
1. Чому владу перших королів називали «владою сили»?
Перші королі були військовими ватажками, і їхня влада поширювалася через силу війська, яке контролювало територію.
2. Яке місце у феодальній ієрархії посідали король та імператор? Хто з них міг бути васалом, а хто — ні?
Король був нижчим за імператора. Імператор не міг бути васалом, тоді як король міг бути васалом імператора.
3. Яку роль у встановленні імператорської влади відігравав Папа Римський?
Папа Римський мав право проголошувати імператорів, як це сталося з Карлом Великим у 800 році.
4. За якою ознакою Папа Римський дискримінував правительку Імперії ромеїв Ірину, відмовивши їй в імператорському титулі?
Папа Римський дискримінував Ірину через те, що вона була жінкою, і тому не визнав її імператрицею.
Історичні подробиці
Після падіння Константинополя у 1453 р. османський султан Мехмед II заявив про свою імператорську гідність як «Кайзер-і-Рум» (Цезар Римської імперії). Так султан виявив претензії на всесвітнє панування. У 1533 р. Священна Римська імперія визнала султана імператором. Проте імператори Священної Римської імперії не визнавалися імператорами аж до 1606 р.
1. Який імператор, на вашу думку, мав більше прав на титул «Римський»?
Імператори Священної Римської імперії мали більше прав на титул «Римський», оскільки їхня імперія вважалася спадкоємцем Західної Римської імперії, і вони були визнані Папою Римським. Хоча султан Мехмед II після захоплення Константинополя також претендував на цей титул як «Кайзер-і-Рум», його претензії базувалися на завоюванні, а не на релігійній та політичній спадковості Риму.
2. Поміркуйте, чому падіння Імперії ромеїв не припинило суперечку за титул імператора.
Падіння Імперії ромеїв не припинило суперечку за титул імператора, тому що цей титул символізував владу та престиж. Інші правителі прагнули отримати цей статус, щоб підвищити свій авторитет.
3. Чи правильним, на вашу думку, є судження, що жінки були позбавлені можливості впливати на політику за доби Середньовіччя?
Це судження не зовсім правильне. Хоча жінки мали менше можливостей, деякі все ж впливали на політику. Наприклад, Ірина була імператрицею Візантії, а Елеонора Аквітанська мала значний вплив як королева Франції, а потім Англії.
Поміркуймо
1. Що могли відчувати королі як представники Бога на Землі?
Королі могли відчувати велику відповідальність і впевненість у своїй владі, оскільки вважали себе обраними Богом для правління. Це давало їм моральне право керувати своїми підданими й вимагати від них покори.
2. Ознайомтеся з титулами королів Середньовіччя. Спробуйте пояснити, що означали складові титулів.
Ірина, великий василевс і автократор римлян:
- Василевс — титул імператора у Візантії, що підкреслює його абсолютну владу.
- Автократор — самодержець, правитель, який не залежить від інших влад.
Карл Пречистий Август, коронований Богом, великий миролюбний імператор, який керує Римською імперією, з милості Божої, король франків і лангобардів:
- Пречистий Август — титул, що підкреслює божественну чистоту та велич правителя.
- Коронований Богом — вказує на те, що його влада є священною і дарована самим Богом.
- Король франків і лангобардів — вказує на території та народи, якими він правив.
Оттон, августійший імператор римлян і франків:
- Августійший — титул, що підкреслює велич та божественне походження влади імператора.
- Імператор римлян і франків — вказує на правління над двома великими народами.
Симеон, імператор болгар і римлян:
- Імператор болгар і римлян — підкреслює претензії на владу як над болгарами, так і над спадщиною Римської імперії.
Мануїл, благодаттю Христа Бога, вірний василевс і самодержець римлян, Палеолог, назавжди «Август»:
- Благодаттю Христа Бога — вказує на те, що його влада дарована Богом.
- Василевс і самодержець римлян — підкреслює абсолютну владу над римлянами (візантійцями).
- Август — титул, що символізує велич і спадкоємність від римських імператорів.
Поміркуймо
1. Поміркуйте, якими були очікування суспільства від правителя.
Суспільство очікувало від правителя захисту, справедливості та забезпечення порядку. Король мав бути головним законодавцем, суддею, управлінцем і воєначальником, який захищає державу від зовнішніх ворогів та підтримує внутрішню стабільність.
2. Розгляньте ілюстрацію. Які атрибути на ній символізують королівську владу?
На ілюстрації королівську владу символізують такі атрибути:
- Корона — символізує божественне право на правління.
- Скіпетр — символ влади та правосуддя.
- Держава — символ авторитету. Він символізує Христа (хрест) домінуючого над світом (куля), в буквальному сенсі правитель у царстві земному.
- Трон — символізує авторитет і велич правителя.
3. Які органи влади в сучасній Україні виконують державні функції, якими був наділений середньовічний король?
- Головний законодавець — Верховна Рада України (парламент).
- Головний управлінець — Кабінет Міністрів України (уряд).
- Верховний суддя — судова система України (зокрема Верховний Суд).
- Верховний головнокомандувач — Президент України, який очолює Збройні сили.
Діємо: практичні завдання
1. Чи подібними були причини роздробленості Русі?
Так, причини були подібними: розподіл земель між синами князя, посилення місцевих феодалів, натуральне господарство, що не сприяло економічному об’єднанню земель, постійні міжусобні війни між князями.
2. Назвіть причини, які могли приводити до міжусобних воєн:
- Боротьба за владу між феодалами
- Територіальні суперечки
- Спадкові конфлікти
- Прагнення розширити свої володіння
- Боротьба за ресурси та багатства
3. Факти, які можна встановити за мініатюрою про міжусобну війну:
- Битви відбувались між лицарськими військами
- Воїни використовували типове середньовічне озброєння
- У битвах брали участь кінні воїни
- Битви були організованими військовими зіткненнями
- Воїни мали відповідне спорядження та обладунки того часу
Ставлення суспільств до ідеї подолання роздробленості
1. Визначте за схемою, хто в середньовічних державах був зацікавлений у подоланні політичної роздробленості, а хто — ні.
Зацікавлені в подоланні роздробленості:
- Священник (прагнув єдиної церковної влади)
- Король (хотів бути повноправним володарем)
- Рицарі (потребували захисту від великих феодалів)
- Міщани (потребували захисту від сваволі великих феодалів)
Проти подолання роздробленості:
- Великі феодали (хотіли зберегти свою незалежну владу на місцях)
2. На кого спиралися монархи у процесі об’єднання країн?
- Церкву (священників)
- Рицарів (дрібних феодалів)
- Міщан (жителів міст)
Це створило основу для формування станово-представницької монархії, де влада короля спиралася на підтримку різних станів суспільства, окрім великих феодалів, які чинили опір централізації.
Свідчать документи
Пояснення думки Томи Аквінського:
Тома Аквінський вважає, що:
- Монархія, навіть якщо вона перетвориться на тиранію одного правителя, є меншим злом
- Правління багатьох вельмож (феодалів) може призвести до більшого хаосу та безладу через:
- Постійні конфлікти між феодалами
- Відсутність єдиного центру прийняття рішень
- Множинність законів та порядків
Тобто, на його думку, краще мати одного поганого правителя, ніж багато правителів, які борються між собою, оскільки це призводить до більшої нестабільності та страждань для простого народу.
Розгляньте середньовічну мініатюру. Як зображений король? Чому художник зобразив короля саме так?
Центральне розташування – король сидить на троні в центрі композиції, що підкреслює його головну роль та владу над підданими.
Атрибути влади:
- Корона на голові – символ монаршої влади
- Трон (престол) – символізує верховне положення
- Скіпетр в руці – символ законодавчої та судової влади
- Розкішний одяг
Оточення:
- Навколо короля зображені піддані
- Люди розташовані нижче рівня трону, що символізує їхнє підпорядковане становище
Художник зобразив короля таким чином, щоб:
- Підкреслити його божественне право на владу
- Показати його верховенство над усіма підданими
- Продемонструвати велич та могутність монаршої влади
- Відобразити ієрархічну структуру середньовічного суспільства
Запитання і завдання
Можу пояснити поняття
Міжусобна війна — це війна, що відбувається між ворожими групами в одній країні або спільноті.
Політична роздробленість — це процес формування і розпаду середньовічних держав, що супроводжується ослабленням центральної влади та виникненням багатьох дрібних володінь.
Становопредставницька монархія — це централізована держава, де влада монарха спирається на представницький орган, що включає представників різних станів суспільства.
Парламент — це представницький орган влади, переважно вищий державний законодавчий орган. У різних країнах він мав різні назви: парламент в Англії, кортеси в Іспанії, Генеральні штати у Франції.
Кортеси — це назва станово-представницького органу на Піренейському півострові (Іспанія), який виконував функції парламенту.
Можу визначити причини та наслідки політичної роздробленості в Середньовіччі
Причини політичної роздробленості:
- Розпад імперії Карла Великого та слабкість Імперії ромеїв
- Втручання Папи Римського у політичне життя
- Традиція розподілу земель держави між усіма синами монарха
- Надання королем земель своїм васалам
- Великі феодали стали самостійними і не потребували королівської опіки
- Постійні міжусобні війни між феодалами за території, владу і ресурси
- Натуральне господарство задовольняло потреби регіонів
- Зростання впливу міських центрів на сільські регіони
Наслідки:
- Ослаблення центральної влади та виникнення дрібних володінь.
- Поява багатьох дрібних володінь, що призвело до постійних конфліктів між феодалами
- Ускладнення економічного розвитку через митні бар’єри і податки.
- Формування національних ідентичностей та культурних особливостей.
Можу пояснити, як змінювалися повноваження монарха в Середні віки
Спочатку монархи мали необмежену владу як представники Бога на Землі. Вони видавали закони, керували державою, були верховними суддями і головнокомандувачами. Але політична роздробленість і боротьба між Папою та монархами підривали віру в божественність їхньої влади. Тому монархи стали шукати інше обґрунтування свого права на правління в римському праві. У XII ст. королі стали правителями не лише людей, а й територій. При утворенні станово-представницьких монархій влада монархів була обмежена парламентами, вони мали узгоджувати рішення з представниками свого королівства.
Можу пояснити причини формування станово-представницької монархії
Причинами формування станово-представницьких монархій були:
- Феодальні війни, митні бар’єри, різноманіття законодавства завдавали шкоди всім, тож ідея об’єднання на чолі з королем знаходила відгук у представників усіх станів.
- Монархи спиралися на представників рицарства та міщан, залучаючи їх до ради великих феодалів та єпископів. Так утворилися станово-представницькі органи (парламенти).
- Спираючись на парламент, королі змогли обмежити великих феодалів і відновити владу над країною.
Обговорюємо в групі
3. Назвіть етапи розвитку державотворення в Середні віки. Що впливало на зміну влади королів?
Етапи розвитку державотворення в Середні віки:
- Ранньофеодальна монархія
- Етап політичної роздробленості
- Станово-представницька монархія
На зміну влади королів впливали:
- Розпад імперії Карла Великого
- Втручання Папи Римського у політику
- Посилення влади великих феодалів
- Міжусобні війни
- Економічний розвиток міст
- Потреба суспільства в об’єднанні та централізації влади
4. Як становлення станово-представницької монархії сприяло розвиткові демократичних традицій у Європі?
Становлення станово-представницької монархії сприяло розвитку демократичних традицій через:
- Створення парламентів, які представляли інтереси різних станів суспільства
- Обмеження влади монарха, який мав узгоджувати рішення з представниками королівства
- Формування традиції поваги до законів і порядків з боку монарха
- Розвиток системи взаємних зобов’язань між монархом і підданими
5. На кого спиралися королі у часи станово-представницьких монархій?
У часи станово-представницьких монархій королі спиралися на:
- Представників рицарства
- Міщан
- Професійних королівських службовців
- Постійну професійну армію
6. Чи сприяло зміцнення влади королів установленню миру? Чому?
Зміцнення влади королів не завжди сприяло встановленню миру, тому що:
- Королі намагалися розширити свої володіння, що призводило до нових конфліктів
- Відбувалася агресивна політика щодо сусідніх територій (наприклад, Англія щодо Вельсу та Шотландії)
- Королі Франції поступово поглинали великі феодальні володіння
- В Іспанії відбувалося об’єднання дрібних держав у великі політичні блоки
Хоча централізація влади і зменшила кількість міжусобних війн, вона часто призводила до більших конфліктів між державами.
Мислю творчо
7. У чому відмінність між правителем людей та правителем людей і територій? На основі історії політичної роздробленості було вигадано настільні ігри. Поміркуйте, ролі та цілі гравців/гравчинь мають бути в таких іграх? Придумайте сценарій рольової гри «Король та його піддані в середньовічній державі»
Правитель людей вважався представником Бога на Землі і правив своїм народом. А правитель людей і територій, окрім влади над підданими, володів ще й землями держави, які міг роздавати васалам.
У настільних іграх, заснованих на історії політичної роздробленості, гравці можуть виконувати ролі:
- Королів, які прагнуть об’єднати землі та централізувати владу
- Великих феодалів, які борються за незалежність і розширення володінь
- Представників станів (рицарства, міщан), які шукають захисту від сваволі феодалів
- Церковників, які прагнуть посилити вплив церкви
Цілями гравців можуть бути:
- Розширення територій і збільшення влади
- Укладання вигідних союзів і шлюбів
- Перемога у битвах і захоплення фортець
- Економічний розвиток через торгівлю і ремесла
- Здобуття престижу і титулів
Сценарій рольової гри:
- Король скликає представників станів (великих феодалів, рицарів, міщан, церковників) на збори.
- Король оголошує про свій намір централізувати владу і просить підтримки. Представники висувають свої вимоги.
- Феодали вимагають нових земель і привілеїв. Рицарі просять захисту і служби. Міщани бажають торгових пільг і самоврядування. Церковники прагнуть впливу.
- Король веде переговори, намагаючись задовольнити інтереси станів, але не втратити владу. Укладаються домовленості.
- Незадоволені феодали піднімають бунт. Король збирає вірних васалів і придушує повстання.
- Король видає хартію, яка закріплює права і обов’язки сторін. Станово-представницька монархія встановлена.