Пригадайте, яким був загальний підсумок воєнно-політичних подій Козацької революції в 1648-1651 рр. Яким було ставлення протиборних сторін до Білоцерківського договору?
Загальним підсумком було укладення невигідного для козаків Білоцерківського договору. Обидві сторони, і козаки, і поляки, були незадоволені його умовами й готувалися до нової війни.
Читаємо й розуміємо
Працюючи з текстом параграфа, продовжуйте заповнювати таблицю на с. 107. Визначте, з якими труднощами зустрівся Б. Хмельницький у 1652-1653 рр. Поміркуйте, що було причинами складного становища Війська Запорозького. Уявіть себе учасниками наради в гетьмана — запропонуйте шляхи виходу зі скрутного становища.
| Дата | Подія | Результат | Наслідки |
|---|---|---|---|
| 1-2 червня 1652 р. | Битва під Батогом. | Перемога козацько-татарського війська над польським. | Відновлення влади Хмельницького на територіях, визначених Зборівським договором 1649 р.. |
| Квітень-вересень 1653 р. | Молдовський похід Тимоша Хмельницького, оборона Сучави. | Поразка козацько-молдовського війська, смерть Тимоша Хмельницького. | Втрата Молдови як союзника, крах династичних планів гетьмана. |
| Вересень-грудень 1653 р. | Облога Жванця. | Зрада кримського хана, який уклав угоду з польським королем. | Жодна зі сторін не досягла перемоги, гетьман переконався в необхідності шукати нового союзника. |
Визначте, з якими труднощами зустрівся Б. Хмельницький у 1652-1653 рр.
Богдан Хмельницький зустрівся з такими труднощами: розрив союзу з Молдовою, втома козацького війська від тривалої війни, зрада кримського хана, а також особиста трагедія — смерть сина Тимоша, що зруйнувало його династичні плани.
Поміркуйте, що було причинами складного становища Війська Запорозького.
Причинами складного становища були втома від війни, що йшла вже шостий рік, та ненадійність кримського хана як союзника, який міг зрадити у вирішальний момент.
Уявіть себе учасниками наради в гетьмана — запропонуйте шляхи виходу зі скрутного становища.
Пане гетьмане, ми не можемо більше покладатися на кримського хана, він знову нас підвів під Жванцем. Молдову ми теж втратили. Щоб перемогти Річ Посполиту, нам потрібно шукати іншого, більш надійного союзника.
Розгляньте картину. Як зустріли загиблого гетьманича козаки? За допомогою яких художніх засобів автор передав цю подію?
На картині козаки зустрічають тіло загиблого гетьманича з великою скорботою. Сам гетьман Хмельницький стоїть перед возом із тілом сина, похиливши голову в горі. Інші козаки також виглядають засмученими, деякі з них приспустили прапори на знак жалоби. Автор передав трагізм події за допомогою похмурих кольорів, скорботних поз персонажів та загальної атмосфери горя і втрати.
Як позначилася на політиці Б. Хмельницького втрата Молдови як союзника?
Втрата Молдови як союзника, разом зі смертю сина Тимоша, перекреслила династичні плани Богдана Хмельницького. Ця поразка, а також ненадійна поведінка кримського хана, змусили гетьмана шукати нового, більш надійного союзника для подальшої боротьби проти Речі Посполитої.
Як, на вашу думку, розвивалися б події, якби Т. Хмельницький залишився живим?
Якби Тиміш Хмельницький залишився живим, він, згідно з угодою, міг би стати молдовським господарем після смерті Василя Лупула. Це б започаткувало монархічну династію Хмельницьких і забезпечило б козацькій державі стабільного та сильного союзника. Такий союз значно посилив би позиції України у війні з Польщею.
1. Покажіть на карті, як розгорталися події війни в 1652-1654 рр.
На карті видно маршрути походів Богдана Хмельницького у травні-червні 1652 р. до Батога, переможну битву під Батогом (1-2 червня 1652 р.), далі — молдовські походи Тимоша Хмельницького 1653 р., облогу Сучави, а також Жванецьку облогу восени 1653 р. і рух козацького війська в жовтні–грудні 1653 р.
2. Поясніть, у результаті якої події Українська козацька держава набула позначених обрисів.
Українська козацька держава відновила контроль над більшістю територій унаслідок перемоги під Батогом 1-2 червня 1652 р., але остаточний кордон усталився до кінця 1653 р. перед укладенням союзу з Московією.
3. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, за яких обставин змінилося розташування Запорозької Січі.
Розташування Запорозької Січі змінилося у 1652 р., коли козаки заснували нову Січ на Чортомлицькому дніпровському рукаві (Чортомлицька Січ).
Січ перенесли у 1652 р. на нове місце — Чортомлицьку — як більш зручний і захищений осередок у воєнних умовах.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати час і показати на карті місця головних воєнних подій 1652-1653 рр.
Головні воєнні події цього періоду такі:
- Битва під Батогом відбулася 1-2 червня 1652 року. На карті це місце розташоване на Поділлі, на південний схід від Вінниці.
- Молдовські походи тривали у 1652-1653 роках. Найважливіші події розгорнулися у квітні-вересні 1653 року біля міст Ясси та Сучава в Молдовському князівстві, що на південний захід від козацьких земель.
- Облога Жванця проходила з вересня по грудень 1653 року. Місто Жванець знаходиться на Поділлі, неподалік Кам’янця.
Можу визначити місце та наслідки Молдовських походів у політиці Б. Хмельницького.
Молдовські походи відбувалися на території Молдовського князівства, зокрема біля міст Ясси та Сучава. Наслідки були дуже важкими: по-перше, поразка під Сучавою і смерть гетьманича Тимоша 15 вересня 1653 року зруйнували династичні плани Богдана Хмельницького, який хотів, щоб його рід став монархічною династією. По-друге, козацька держава втратила Молдову як союзника.
Можу схарактеризувати воєнно-політичне становище Української козацької держави за підсумками подій 1648-1653 рр.
На кінець 1653 року становище було дуже складним. З одного боку, після перемоги під Батогом вдалося відновити владу на великій території. З іншого боку, війна, що тривала вже шостий рік, виснажила військо. Поразка в Молдові та ненадійна поведінка кримського хана, який уклав Кам’янецьку угоду з поляками під Жванцем, показали, що ані козаки, ані Річ Посполита не могли здобути остаточної перемоги, а на союзників покладатися не можна.
Можу спрогнозувати перспективи розвитку подій Козацької революції після 1653 р.
Після подій 1653 року, особливо після зради хана під Жванцем та втрати Молдови, Богдан Хмельницький остаточно переконався, що для продовження боротьби з Річчю Посполитою потрібно шукати нового, більш надійного союзника. Тому, скоріш за все, подальші події будуть пов’язані з переговорами та укладенням союзу з іншою державою, наприклад, з Московським царством, що й показано на карті як Переяславська рада 8 січня 1654 року.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність історичних подій.
- Корсунська битва (1648 р.)
- Пилявецька битва (1648 р.)
- Битва під Берестечком (1651 р.)
- Битва під Батогом (1-2 червня 1652 р.)
- Перший молдовський похід (похід Тимоша Хмельницького розпочався наприкінці травня 1652 р., шлюб укладено 1 вересня 1652 р.)
- Жванецька облога (вересень-грудень 1653 р.)
Обговорюємо в групі
3. Проведіть у класі дискусію на тему: «Ідея Б. Хмельницького про спадкове гетьманство: прагнення до особистого панування чи політична необхідність?».
Аргументи на користь «політичної необхідності»:
- Створення стабільної держави: У XVII столітті більшість європейських держав були монархіями. Створення власної династії могло забезпечити стабільність влади та уникнути боротьби за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького, що було б дуже небезпечно в умовах війни.
- Зміцнення міжнародного статусу: Династичний шлюб Тимоша з донькою молдовського господаря перетворював рід Хмельницьких на монархічну династію. Це піднімало статус козацької держави в очах інших європейських правителів і робило її рівноправним гравцем на міжнародній арені.
Аргументи на користь «прагнення до особистого панування»:
- Концентрація влади: Спадкове гетьманство означало б зосередження всієї повноти влади в руках однієї родини, що суперечило традиціям виборності гетьмана на козацькій раді.
- Особисті амбіції: Можна припустити, що Богдан Хмельницький, як і будь-який видатний лідер, прагнув не лише створити державу, а й закріпити успіх за своїми нащадками, що є природним бажанням для правителя.
Висновок для дискусії: Ідея спадкового гетьманства, скоріш за все, поєднувала і політичну необхідність для зміцнення молодої держави, і особисті амбіції гетьмана.
4. Виконайте завдання з альтернативної історії: придумайте, як могли б розвиватися події Козацької революції за умови успіху Молдовських походів.
Тиміш Хмельницький залишається живим і згодом, як і планувалося, успадковує владу в Молдові після смерті Василя Лупула.
Створюється міцний українсько-молдовський союз, скріплений династичними зв’язками. Військо Запорозьке отримує надійного союзника на південно-західному кордоні.
Позиції України у війні з Річчю Посполитою значно посилюються. Козаки та молдовани могли б вести спільні бойові дії, що змусило б Польщу воювати на два фронти.
Відпадає гостра необхідність шукати союзу з Московським царством. З успішним союзом з Молдовою потреба в московському протектораті могла б не виникнути, або умови угоди були б зовсім іншими.
Переяславська рада 1654 року могла б не відбутися, або Україна уклала б угоду з Москвою на набагато вигідніших для себе умовах, маючи за спиною сильного союзника. Це могло б змінити всю подальшу історію Східної Європи.
Мислю творчо
5. Візьміть участь у дослідницькому проекті «Соратники Богдана Хмельницького»: виконайте творчий проект «Історичний календар», до якого запропонуйте сторінки-постери про соратників гетьмана. У роботі зверніть увагу на ролі діячів у подіях Козацької революції.
Соратники Богдана Хмельницького були основою Козацької революції 1648-1654 років. Ці видатні полковники не лише воювали з гетьманом, а й будували українську державність.
Максим Кривоніс (близько 1600-1648)
Лисянський полковник і наказний гетьман чотирьох полків. Відіграв вирішальну роль у Корсунській битві 1648 року, коли гетьман доручив йому переслідувати ар’єргард польського війська. Кривоніс був винахідливим військовиком – першим поставив козацькі гармати на лафети, зробивши артилерію маневренішою. Загинув від чуми (за однією з версій) під Замостям у 1648 році.
Іван Богун (1618-1664)
Кальницький полковник і один з найталановитіших козацьких полководців. Брав участь у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Найбільший подвиг здійснив під Берестечком, де як наказний гетьман зумів вивести козацьке військо з оточення. Богун послідовно боровся за незалежність України, виступаючи проти всіх компромісних договорів з Польщею та Московією. Розстріляний поляками в 1664 році.
Мартин Небаба (початок XVII ст. – 1651)
Перший чернігівський полковник і організатор повстання на Чернігівщині. Походив з міщан Коростишева, але завдяки хоробрості став одним з провідних полковників. У 1648 році з невеликим загоном приєднався до Хмельницького і звільнив величезні території від Чернігівщини до білоруських земель. Виступав проти Зборівського договору. Загинув у бою з литовськими військами Януша Радзивілла в 1651 році.
Данило Нечай (близько 1612-1651)
Брацлавський полковник і один з найрадикальніших соратників гетьмана. Брав участь у всіх великих битвах – під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Йому доручали найвідповідальніші завдання: штурми фортець Кодак і Броди, участь в облогах Львова та Замостя. У 1650 році захопив столицю Молдавії Ясси. Очолював радикальне крило козацької старшини, про нього складали пісні та думи. Загинув під селом Красне на Вінниччині в 1651 році.
Іван Сірко (1605/1610-1680)
Легендарний кошовий отаман Запорозької Січі, який обирався на цю посаду 12 разів. Здобув перемогу у 65 боях. Організував морські походи на Крим і в битві на Ігренському півострові визволив 15 тисяч українських невільників. Послідовно виступав проти Переяславської угоди з Москвою. Став героєм численних українських пісень і легенд.
Михайло Кричевський (невід.-1649)
Чигиринський полковник польського походження, який у 1647 році визволив заарештованого Хмельницького. Заради справи прийняв православ’я і змінив ім’я зі Станіслава на Михайло. Командував 30-тисячним військом проти литовського гетьмана Януша Радзивілла. Загинув у полоні після поранення під Лоєвом у 1649 році.
Іван Золотаренко (невід.-1655)
Корсунський, потім ніжинський полковник і наказний гетьман Сіверщини. Неодноразово їздив з посольствами від Хмельницького до Москви. У 1654-1655 роках командував українськими військами в Білорусі. З його ім’ям пов’язане перше вживання терміна “Білорусь”. Загинув у бою під Старим Биховом у 1655 році.