§2-3. Початок формування державності у східних слов’ян

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Яка роль Києва в житті сучасної України? Яким було його значення, на вашу думку, у формуванні середньовічної держави на теренах України?

Роль Києва в сучасній Україні:

• Київ є столицею та найбільшим містом України, політичним, економічним і культурним центром країни.
• Місто має важливе символічне значення як історична столиця Київської Русі та колиска української державності.
• Київ є центром ділової активності, освіти, науки та інновацій в Україні.

Значення Києва у формуванні середньовічної держави:

• Київ став центром об’єднання східнослов’янських племен та формування ранньої державності у IX-X століттях.
• Місто мало вигідне географічне розташування на перетині торгових шляхів, що сприяло його економічному та політичному піднесенню.
• Київ був резиденцією великих князів, адміністративним та релігійним центром Київської Русі.
• Прийняття християнства князем Володимиром у 988 році зробило Київ важливим духовним центром.

ДОСЛІДІТЬ

На якій території формувалася держава із центром у Києві? Яким було її географічне положення і природні умови? Чи сприяли вони економічному розвитку цієї території? Чому? Які племінні союзи проживали на цій території? Що можна сказати про розміри держави, що сформувалася? Чому?

Територія формування держави:

• Держава формувалася в Середньому Подніпров’ї, поступово розширюючись на прилеглі території.
• Географічне положення було вигідним – на перетині водних та сухопутних торгових шляхів.
• Природні умови сприяли розвитку землеробства, скотарства, ремесел, торгівлі.

Племінні союзи на цій території:

• Поляни (з центром у Києві)
• Древляни
• Сіверяни
• Дреговичи
• Уличі
• Словени
• Кривичі
• Хорвати
• Тиверці
• Волиняни

Розміри держави:

• Спочатку охоплювала територію Середнього Подніпров’я.
• Поступово розширилася.
• Значні розміри держави були зумовлені активною зовнішньою політикою київських князів та вигідним географічним положенням.

Таким чином, Київ відіграв ключову роль у формуванні середньовічної східнослов’янської держави, ставши її політичним, економічним та культурним центром завдяки вигідному розташуванню та діяльності київських князів.

1. Що відомо про зародження києворуської державності

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були передумови для створення держави у східних слов’ян у VIII—IX ст.?

Основними передумовами для створення держави у східних слов’ян у VIII-IX ст. були:

1. Розвиток господарського життя – зростання продуктивності праці в землеробстві та ремеслах, поява надлишкового продукту, який можна було обмінювати чи збирати як данину.
2. Зростання кількості та розмірів поселень слов’ян, особливо городищ, які перетворювалися на міста і ставали центрами влади. Найбільшим з них став Київ завдяки вигідному розташуванню.
3. Соціальне розшарування – виділення родової знаті (старійшин, військових ватажків), яка зосереджувала у своїх руках багатства і була зацікавлена в існуванні державної влади для захисту своїх привілеїв.
4. Формування племінних союзів і протодержавних утворень на чолі з князями, які збирали данину й утримували військо. Це були зародки державності.
5. Необхідність організації оборони від нападів кочівників, контролю над торговими шляхами, що проходили через землі слов’ян. Це вимагало створення централізованої влади.
6. Приклад сусідніх держав (Візантія, Хозарський каганат), контакти з якими через торгівлю та війни впливали на розвиток державотворчих процесів у слов’ян.

Таким чином, у VIII-IX ст. у східних слов’ян визріли економічні, соціальні та політичні передумови для утворення власної держави з центром у Києві, яка об’єднала їхні племена.

ДОСЛІДІТЬ

Як у документі описано заснування Києва? Про що свідчать згадки про походи Кия до Візантії? За світлинами на с. 21 поміркуйте, як нині вшановують пам’ять про засновників Києва. Чому це важливо?

Згідно з літописом “Повість минулих літ”, Київ заснували три брати – Кий, Щек і Хорив, та їхня сестра Либідь. Вони збудували городок і назвали його на честь найстаршого брата Києвом. Брати були мудрими мужами і княжили у племені полян, від яких пішли кияни.

Згадки про походи Кия до Візантії (Цесарограда) свідчать, що він був впливовим правителем, якого з великою честю приймав візантійський імператор. Це вказує на важливу роль Києва як центру східнослов’янської державності вже на ранніх етапах її формування.

Сьогодні пам’ять про легендарних засновників Києва вшановують пам’ятниками у столиці України, роботи скульпторів В. Бородая та А. Куща. У 1998 році Національний банк України випустив срібну монету “Кий”. Це важливо для збереження історичної пам’яті та зв’язку сучасної української державності з її витоками у Києві часів Київської Русі.

Дослідіть

Яку додаткову інформацію про варягів містять зображення?

Зображення надають таку додаткову інформацію про варягів:

1. Варяги були воїнами. На лівому зображенні ми бачимо варяга у військовому спорядженні – він одягнений у броню, має щит та спис.
2. Варяги були мореплавцями. На правому зображенні показано варязький корабель – довгий човен, характерний для скандинавських мореплавців.
3. Варяги мали розвинену культуру та ремесла. Це видно з детально зображеного одягу, зброї та корабля, які демонструють високий рівень майстерності.

Дослідіть

1. Укажіть, на чому ґрунтуються версії походження терміна «Русь». Яка з версій, на вашу думку, є найвірогіднішою? Чому?

• Від назви річки Рось (притоки Дніпра) або слов’янського кореня “русь” – “ріка”, “вир”.
• Від сарматських племен “росів”, які змішалися зі слов’янами Середнього Подніпров’я.
• Від праслов’янських слів “руд”, “рус”, що означають “світлий”, “русий”.
• Від назви племені варягів; скандинавське слово “русь” означає “веслування”, “судноплавство”.

Найвірогіднішою видається остання версія, оскільки вона підтверджується лінгвістичними даними та історичними свідченнями про активну роль варягів у формуванні ранньої руської державності.

2. Як видатний український історик Михайло Грушевський трактує, де розташовувалася Русь? Чому, на вашу думку, це необхідно пояснювати й сьогодні? Чому Михайло Грушевський назвав державу, що утворилася у східних слов’ян, Руссю-Україною?

Михайло Грушевський трактує Русь як землю полян, яка в ширшому значенні охоплювала всю Україну, а згодом і все східне слов’янство, об’єднане київськими князями в одну державу.

Це необхідно пояснювати й сьогодні, щоб підкреслити історичний зв’язок між Київською Руссю та сучасною Україною, а також щоб протистояти спробам привласнення цієї спадщини іншими державами.

Грушевський назвав державу Руссю-Україною, щоб підкреслити історичну спадкоємність між середньовічною Руссю та модерною Україною, а також щоб виокремити українські землі як ядро цієї держави від інших східнослов’янських територій.

2. Яким було правління Аскольда

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Аскольда.

Внутрішня політика:

1. Зміцнення влади в Києві та навколишніх землях.
2. Спроба впровадження християнства. Літопис згадує, що у 867 р. Аскольд охрестився сам і намагався хрестити частину своїх дружинників, хоча більшість населення залишалася язичниками.

Зовнішня політика:

1. Активна військова діяльність. Літопис згадує про війни Аскольда з волзькими булгарами та печенігами.
2. Походи на Візантію. Найвідоміший – морський похід 860 року на Константинополь, який завершився підписанням вигідної для Русі мирної угоди.
3. Встановлення дипломатичних та торговельних відносин з Візантією. Після походу 860 року було укладено мирну угоду на вигідних для Русі умовах.
4. Спроба християнізації Русі через зближення з Візантією. Імовірно, Аскольд використав встановлення відносин з Візантією для впровадження християнства в Києві.

Таким чином, політика Аскольда була спрямована на зміцнення Київської держави, розширення її міжнародних зв’язків та підвищення авторитету на міжнародній арені, особливо у відносинах з Візантійською імперією.

Дослідіть

1. Кого літописець називає «Русь»? Як ви вважаєте, чому для літописця похід Аскольда на Візантію був своєрідною точкою відліку часу в «Повісті минулих літ»?

Літописець називає “Руссю” військо, яке здійснило похід на Константинополь (Царгород) під проводом Аскольда. Це вказує на те, що вже в той час термін “Русь” використовувався для позначення військово-політичного об’єднання на чолі з київським князем.

Похід Аскольда на Візантію став точкою відліку часу в літописі, ймовірно, з кількох причин:

• Це була перша значна військова кампанія Київської Русі проти могутньої Візантійської імперії.
• Похід продемонстрував зростаючу силу та вплив Київської держави на міжнародній арені.
• Ця подія могла розглядатися як символічний початок становлення Київської Русі як держави.

2. Яким побачили Аскольда сучасні художники? Чому, на вашу думку, на місці поховання Аскольда згодом було зведено церкву Святителя Миколая?

• Мужнього воїна та правителя (мозаїка на станції метро).
• Людину з глибоким, задумливим поглядом (портрет А. Орльонова), що може вказувати на його мудрість та далекоглядність як правителя.

Церква Святителя Миколая була зведена на місці поховання Аскольда, ймовірно, з таких причин:

• За переказами, Аскольд прийняв християнство і отримав хрещене ім’я Миколай.
• Це могло бути зроблено для вшанування пам’яті Аскольда як одного з перших християнських правителів Русі.
• Будівництво церкви на місці поховання також могло символізувати спадкоємність між язичницьким минулим та християнським майбутнім Київської Русі.

3. Князювання Олега. Походи на Візантію

Поміркуйте

Визначте спільні й відмінні риси в управлінні державою Аскольдом і Олегом.

Спільні риси:

1. Обидва князі прагнули зміцнити та розширити владу Києва над східнослов’янськими землями.
2. І Аскольд, і Олег здійснювали активну зовнішню політику, зокрема походи на Візантію.
3. Обидва укладали вигідні для Русі договори з Візантією, що сприяло розвитку торгівлі.
4. Князі спиралися на військову дружину у своєму правлінні.

Відмінні риси:

1. Походження та легітимність влади:
   • Аскольд, ймовірно, мав варязьке походження, але не був з роду Рюриковичів. Його влада в Києві не була спадковою.
   • Олег був регентом малолітнього Ігоря, сина Рюрика, і належав до династії Рюриковичів. Він захопив Київ, убивши Аскольда і Діра, і встановив свою владу на основі родинних зв’язків.
2. Впровадження християнства:
   • Аскольд намагався впровадити християнство в Києві, охрестившись сам і частину своєї дружини.
   • Олег не робив спроб впровадження християнства, залишаючись вірним язичницьким традиціям.
3. Методи захоплення влади:
   • Аскольд прийшов до влади в Києві, ймовірно, мирним шляхом, інтегруючись у місцеву спільноту.
   • Олег захопив владу в Києві, використовуючи хитрість і військову силу, вбивши Аскольда і Діра.

Дослідіть

1. На які сили спирався Олег, вирушаючи походом на Київ? До яких хитрощів він удався під час захоплення міста? На яких родинних зв’язках наголошували «купці», коли домовлялися про зустріч із київськими правителями? Які риси характеру виявив Олег у боротьбі за київський престол?

Олег спирався на:

• Варязьких воїнів
• Слов’янських воїнів з Новгорода

Хитрощі Олега:

• Сховав частину воїнів у човнах, а інших залишив позаду
• Представився купцем, щоб обманом викликати Аскольда і Діра

Родинні зв’язки:

• “Купці” наголошували на тому, що вони є “рідня” Аскольду і Діру, представляючи Олега та Ігоря

Риси характеру Олега:

• Хитрість і підступність
• Рішучість і жорстокість (вбивство Аскольда і Діра)
• Амбітність (проголошення себе князем “роду княжого”)

2. Який момент події відобразив автор мініатюри?

Мініатюра відображає момент вбивства Аскольда і Діра. На ній зображено:

• Олега, який вказує на малолітнього Ігоря
• Воїнів Олега, які вбивають Аскольда і Діра
• Човни на березі, що підтверджує прибуття Олега водним шляхом

Ця сцена ілюструє кульмінаційний момент захоплення Києва Олегом та встановлення влади династії Рюриковичів.

Дослідіть

1. Як поставилося військо Олега до місцевого населення? До яких хитрощів удався Олег під час штурму столиці Візантії?

Ставлення війська Олега до місцевого населення:

• Військо Олега поводилося агресивно і жорстоко: “почав воювати, і повбивав багатьох греків”
• Вони руйнували і палили будівлі: “і палат багато вони розбили, і церкви попалили”

Хитрощі Олега під час штурму Константинополя (Царгорода):

• Олег наказав своїм воїнам зробити колеса і поставити на них кораблі
• Коли подув попутний вітер, вони напнули паруси на кораблях
• Таким чином, кораблі рухалися по суші з боку поля до міста

Ця хитрість дозволила Олегу несподівано атакувати місто з суші, що налякало греків і змусило їх розпочати мирні переговори: “Побачивши це, греки убоялися і вислали послів”.Отже, Олег проявив жорстокість до місцевого населення, але водночас продемонстрував військову хитрість, яка допомогла йому досягти своєї мети без подальшого кровопролиття.

2. Розкажіть про основні події 907 р., спираючись на ілюстрації.

На основі наданих мініатюр з Радзивіллівського літопису можна розповісти про такі основні події походу князя Олега на Константинополь (Царгород) у 907 році:

1. Облога Константинополя: На першій мініатюрі зображено оригінальну військову тактику Олега – руські кораблі на колесах під стінами Царгорода. Це ілюструє хитрість князя, який наказав поставити кораблі на колеса і використати вітер, щоб рухати їх суходолом до міських стін. Така несподівана атака налякала греків і змусила їх розпочати переговори.
2. Укладення мирного договору: Друга мініатюра показує сплату данини Олегові візантійцями. Це відображає успішне завершення походу та укладення вигідного для Русі мирного договору. Візантійці погодились виплатити велику данину та надати руським купцям значні торгові привілеї.

Ці зображення підкреслюють військову майстерність Олега, його дипломатичні здібності та значимість цього походу для зміцнення міжнародного становища Київської Русі. Похід 907 року став важливою віхою у встановленні вигідних політичних та економічних відносин між Руссю та Візантійською імперією.

Дослідіть

1. Покажіть на карті (с. 19) територію Київської держави за князювання Олега.

1. На півночі територія включала землі навколо Новгорода.
2. На півдні кордони сягали Середнього Подніпров’я з центром у Києві.
3. На заході держава охоплювала землі древлян.
4. На сході кордони простягалися до земель сіверян.
5. Олег підкорив племена полян, древлян, сіверян та радимичів.
6. Територія держави значно розширилася порівняно з часами Аскольда, об’єднавши новгородські та київські землі.
7. Під владою Олега опинилися землі вздовж важливого торгового шляху “із варяг у греки”.

2. Що ви можете розповісти про Олега за поданими ілюстраціями?

1. Медаль Йоганна Вехтера зображує Олега як могутнього правителя. Він представлений у вигляді воїна, що підкреслює його військові досягнення та роль у розширенні держави.
2. Мініатюра з Радзивіллівського літопису ілюструє важливу подію – переговори Олега з візантійським імператором після успішного походу 907 року. Це свідчить про:

• Військові успіхи Олега, який зміг організувати потужний похід на Константинополь.
• Дипломатичні здібності князя, який зумів домовитися про вигідні для Русі умови миру.
• Міжнародне визнання Київської держави, адже Візантія була однією з наймогутніших держав того часу.
• Економічні досягнення, оскільки договір передбачав вигідні торгові умови для руських купців.

Ці зображення підкреслюють роль Олега як успішного військового лідера, дипломата та державного діяча, який значно зміцнив позиції Київської Русі на міжнародній арені.

Перевір себе

1. Що розповідає літопис про заснування Києва?

За літописом “Повість минулих літ”, Київ був заснований трьома братами – Києм, Щеком і Хоривом, та їхньою сестрою Либіддю. Вони збудували городок і назвали його на честь старшого брата Києвом. Брати описуються як мудрі правителі полян.

2. У чому виявився успіх Аскольда під час його правління в Києві?

Аскольд, ймовірно, мав скандинавське походження і правив у Києві разом зі співправителем Діром у 850-860-х роках. Його найбільшим успіхом був вдалий морський похід на Візантію у 860 році, під час якого він навіть взяв в облогу Константинополь. Візантійський імператор був змушений підписати мирну угоду на вигідних для Русі умовах. Аскольд також сприяв впровадженню християнства в Києві, ймовірно, охрестившись у 867 році.

3. З якими подіями пов’язане зародження Русі-України?

Зародження Русі-України пов’язане з поступовим розвитком господарського життя східних слов’ян у VIII-IX століттях, що супроводжувалося зростанням кількості поселень і їх перетворенням у міста. Київ став найбільшим серед них, завдяки своєму зручному розташуванню, що дозволяло контролювати торговельні шляхи. Поява варягів (скандинавських воїнів і купців) у Середньому Подніпров’ї також сприяла формуванню ранньої руської державності .

4. Чим уславився князь Олег?

Князь Олег уславився кількома важливими досягненнями під час свого правління. У 882 році він захопив Київ. Олег використовував хитрощі для захоплення міста, заманивши і вбивши київських правителів Аскольда і Діра, після чого проголосив Київ “матір’ю городів руських”. Поступово він підпорядкував й інші племінні союзи східних слов’ян, що розширили його державу, що стало початком Київської Русі. Це сприяло зростанню обсягів збору данини, значну частину якої використовували на потреби держави.

Він також здійснив успішні походи на Візантію, зокрема у 907 році, що завершилися підписанням вигідних для Русі угод, які забезпечили великі данини та торговельні привілеї для руських купців.

5. Чи можна вважати сюжет із літопису про заснування Києва достовірним? Чому?

Сюжет із літопису про заснування Києва, викладений у «Повісті минулих літ», не можна вважати повністю достовірним. Це пояснюється кількома причинами:

1. Легендарний характер: Літопис містить багато легендарних елементів, таких як історія про трьох братів Кия, Щека і Хорива та їхню сестру Либідь, які заснували Київ. Ці оповіді мають більше міфологічний, ніж історичний характер.
2. Відсутність археологічних підтверджень: Археологічні дослідження не надають однозначних доказів, які б підтверджували точний час і обставини заснування Києва. Вони свідчать про поступовий розвиток поселень, які переростали в міста, але не підтверджують конкретну легенду.
3. Політична мотивація: Літописи часто складалися з політичною метою, щоб підкреслити легітимність правління певних династій або князів. Тому вони могли містити перебільшення або вигадки, що слугували інтересам правителів.

Отже, хоча літопис надає цінну інформацію про ранню історію Києва, його оповіді слід сприймати критично, враховуючи можливі легендарні та політично мотивовані елементи.

6. Чи зміцнилася Київська держава за часів Аскольда? Чому?

Так, Київська держава зміцнилася за часів Аскольда. Основні причини цього зміцнення:

• Військові успіхи: Аскольд здійснив успішний морський похід на Візантію у 860 році, під час якого взяв в облогу Константинополь. Це змусило візантійського імператора підписати мирну угоду на вигідних для Русі умовах.
• Розширення впливу: Аскольд воював з волзькими булгарами та печенігами
• Політичні зв’язки: Встановлення відносин із Візантією, що сприяло політичній стабільності та економічному розвитку Київської держави.

7. Чому християнство не поширилося на Русі за часів Аскольда?

Більшість населення Русі не бажала змінювати віру, оскільки вважала це зрадою язичницьких богів та своїх предків. Християнство сприймалося як чужа релігія, яка не відповідала традиційним віруванням і обрядам.

8. Склади історію про князя Олега

Князь Олег, відомий як Олег Віщий, був регентом при малолітньому Ігорі, спадкоємці Рюрика. У 882 році Олег здійснив похід на Київ, де правили Аскольд і Дір. Використовуючи хитрість, він заманив їх до себе, заявивши, що вони не є князями з роду княжого, і вбив їх. Після цього Олег проголосив Київ “матір’ю городам руським” і об’єднав новгородські землі з київськими, створивши Київську Русь.

Олег також відомий своїми успішними походами на Візантію. У 907 році він здійснив похід на Константинополь, під час якого використовував хитрість, поставивши кораблі на колеса і підпливши до міста по суші. Це налякало греків, і вони погодилися на мирні переговори, підписавши вигідну для Русі угоду, яка забезпечила великі данини та торговельні привілеї.

Помер Олег у 912 році, за легендою, від укусу змії, яка причаїлася у кістках його коня. Його правління стало початком династії Рюриковичів, яка об’єднала східнослов’янські землі і заклала основи Київської Русі.

9. Як склалися відносини між Руссю-Україною та Візантією в IX — на початку X ст.?

Відносини між Руссю-Україною та Візантією в IX — на початку X ст. були складними і включали як військові конфлікти, так і дипломатичні угоди:

• Військові конфлікти: Русь здійснювала походи на Візантію, зокрема похід Аскольда на Константинополь у 860 році та похід Олега у 907 році. Ці походи мали на меті не лише військові здобутки, але й встановлення вигідних торговельних умов.
• Дипломатичні угоди: Після походів часто укладалися мирні угоди, які забезпечували Русі вигідні умови. Наприклад, після походу Олега у 907 році була підписана угода, що гарантувала великі данини та привілеї для руських купців у Візантії.
• Релігійні контакти: Встановлення контактів із Візантією також сприяло поширенню християнства на Русі, хоча масове прийняття цієї релігії відбулося пізніше, за часів князя Володимира.

Таким чином, відносини між Руссю-Україною та Візантією були взаємовигідними і сприяли політичному та економічному зміцненню Київської держави.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади завдання (кілька тестів або хронологічну задачу), за допомогою яких твої однокласниці й однокласники могли б перевірити, як добре вони зрозуміли матеріал параграфа. Обміняйтеся завданнями та виконайте їх.

1. Хто заснував Київ згідно з «Повістю минулих літ»?
   • А) Аскольд і Дір
   • Б) Кий, Щек, Хорив і Либідь
   • В) Олег і Ігор
   • Г) Рюрик
2. Який князь здійснив успішний похід на Візантію у 907 році?
   • А) Аскольд
   • Б) Олег
   • В) Ігор
   • Г) Святослав
3. Чому християнство не поширилося на Русі за часів Аскольда?
   • А) Через опір населення
   • Б) Через відсутність контактів із Візантією
   • В) Через відсутність підтримки з боку князя
   • Г) Через вплив варягів
4. Які події пов’язані із зародженням Русі-України?
   • А) Заснування Києва
   • Б) Поява варягів у Середньому Подніпров’ї
   • В) Об’єднання новгородських і київських земель
   • Г) Усі вищезазначені

Хронологічна задача

Розташуйте події в хронологічному порядку:

1. Похід Аскольда на Константинополь
2. Захоплення Києва Олегом
3. Похід Олега на Візантію
4. Заснування Києва Кием, Щеком і Хоривом

Відповіді

1. Тестові завдання:
   • 1: Б) Кий, Щек, Хорив і Либідь
   • 2: Б) Олег
   • 3: А) Через опір населення
   • 4: Г) Усі вищезазначені
2. Хронологічна задача:
   • Заснування Києва Кием, Щеком і Хоривом
   • Похід Аскольда на Константинополь
   • Захоплення Києва Олегом
   • Похід Олега на Візантію

Ці завдання допоможуть учням перевірити, наскільки добре вони зрозуміли матеріал про початок формування державності у східних слов’ян та ключові події, пов’язані з Київською Руссю.

Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до §2-3

1. Використовуючи незакінчені речення, доведи одну з версій походження терміна «Русь». Яка, на твою думку, є найвірогіднішою?

Я вважаю, що термін Русь з’явився від назви племені варягів, які оселялися на Русі; скандинавське слово «русь» означає «веслування», “судноплавство”. Скандинавських воїнів естонці називали «ротсі», а фіни – «руотсі».

Тому що ця версія має найбільше підтверджень у історичних джерелах і дослідженнях. Варяги активно контактували зі слов’янами, оселялися на їхніх землях і брали участь у формуванні ранньої руської державності.

Наприклад, багато істориків, зокрема Михайло Грушевський, вважають, що назва «Русь» походить від варягів, які активно взаємодіяли зі слов’янами. Це підтверджується також археологічними знахідками та літописними згадками.

Отже, версія про скандинавське походження терміна «Русь» є найбільш вірогідною, оскільки вона має найбільше підтверджень у різних джерелах і дослідженнях.

2. Покажи на карті й запиши основні походи князів Аскольда й Олега.

Похід Аскольда

1. Похід на Константинополь (Царгород)
   • Дата: 860 рік
   • Маршрут: Київ — Чорне море — Константинополь
   • Опис: Аскольд разом зі своїм співправителем Діром здійснив успішний морський похід на Константинополь. Руські війська захопили передмістя міста і взяли його в облогу. Візантійський імператор Михаїл III був змушений підписати мирну угоду на вигідних для Русі умовах.

Карта походу Аскольда на Константинополь

Похід Олега

1. Захоплення Києва
   • Дата: 882 рік
   • Маршрут: Новгород — Смоленськ — Любеч — Київ
   • Опис: Олег, регент при малолітньому Ігорі, здійснив похід на Київ, де правили Аскольд і Дір. Використовуючи хитрість, він заманив їх до себе і вбив, після чого проголосив Київ “матір’ю городам руським”.
2. Похід на Візантію
   • Дата: 907 рік
   • Маршрут: Київ — Чорне море — Константинополь
   • Опис: Олег здійснив успішний похід на Константинополь, під час якого використовував хитрість, поставивши кораблі на колеса і підпливши до міста по суші. Це налякало греків, і вони погодилися на мирні переговори, підписавши вигідну для Русі угоду, яка забезпечила великі данини та торговельні привілеї.

3. Заповни таблицю «Внутрішня й зовнішня політика Аскольда, Діра та Олега». Князі (дати правління)

4. Вислови припущення, чому за часів Аскольда на Русі не поширилося християнство.

Я вважаю, що християнство не поширилося на Русі за часів Аскольда через кілька основних причин:

1. Опір населення: Більшість населення Русі залишалася вірною традиційним язичницьким віруванням. Християнство сприймалося як чужа релігія, яка не відповідала їхнім звичаям і обрядам. Люди вважали зміну віри зрадою своїх предків і богів.
2. Обмежене впровадження: Хоча Аскольд, ймовірно, охрестився у 867 році разом із частиною своєї дружини, це не призвело до масового прийняття християнства серед населення. Впровадження нової релігії відбувалося повільно і не охопило широкі верстви суспільства.
3. Політична нестабільність: За часів Аскольда Русь ще не була сильною централізованою державою. Відсутність стабільної політичної влади ускладнювала процес впровадження нових релігійних практик і норм.

5. Сформулюй власне ставлення до діяльності Аскольда або Олега, починаючи зі слів:

Мені подобається, як князював Олег, тому що він був видатним стратегом і політиком, який значно зміцнив Київську Русь. Олег здійснив кілька важливих кроків, які заклали основи для подальшого розвитку держави.

По-перше, Олег об’єднав новгородські та київські землі, створивши єдину державу. Це об’єднання сприяло зміцненню політичної влади і стабільності в регіоні.

По-друге, Олег здійснив успішні військові походи на Візантію, зокрема похід 907 року. Завдяки своїм військовим успіхам, він уклав вигідні угоди з Візантією, які забезпечили Русі значні торговельні привілеї та данини. Це сприяло економічному розвитку держави і підвищенню її міжнародного авторитету.

Наприклад, похід Олега на Константинополь у 907 році був не лише військовою перемогою, але й дипломатичним успіхом. Олег змусив візантійців підписати угоду, яка надавала руським купцям значні привілеї в торгівлі на візантійських землях. Це дозволило Русі активно розвивати торгівлю і зміцнювати свою економіку.

Отже, діяльність Олега як князя була надзвичайно важливою для становлення і зміцнення Київської Русі. Його військові та дипломатичні успіхи заклали основи для подальшого розвитку держави і підвищення її ролі на міжнародній арені.