§19. Священна Римська імперія

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як і коли відбувся поділ Франкської імперії за умовами Верденського договору? Які наслідки він мав для середньовічної Європи?

Верденський договір був укладений у 843 році й став результатом розподілу імперії Карла Великого між його трьома онуками: Лотарем I, Людовиком Німецьким і Карлом Лисим. Цей договір поділив імперію на три частини: Серединне королівство, яке отримав Лотар, Західно-Франкське королівство для Карла, і Східно-Франкське королівство, яке дісталося Людовіку Німецькому.

Наслідки Верденського договору були значними для середньовічної Європи. Він заклав основу для формування майбутніх європейських держав, таких як Франція та Німеччина. Розподіл імперії призвів до політичної фрагментації, що стало характерною рисою середньовічної Європи. Це також сприяло розвитку феодальної системи, оскільки місцеві правителі отримали більше автономії.

ДОСЛІДІТЬ

За Верденським договором землі східних франків отримав Людвіг Німецький. Саме на цих землях згодом постало Німецьке королівство. Пізніше ця держава отримала назву Священна Римська імперія. Як ви думаєте, що означала ця назва і яку державу вона наслідувала? Працюючи на уроці, перевірте свої передбачення.

Назва “Священна Римська імперія” відображала амбіції її правителів відновити велич Римської імперії під християнським прапором. Вона символізувала претензії на верховенство в західному християнському світі та на спадщину Риму як культурного і політичного центру. Імператори прагнули об’єднати під своєю владою різні народи та території, використовуючи як світську, так і духовну владу.

1. Як було утворено Священну Римську імперію Оттоном I Великим

Які риси характеру допомогли Оттону І створити нову державу? Обміняйтеся думками в парах

Оттон I, відомий як Оттон Великий, мав кілька ключових рис характеру, які сприяли створенню нової держави:

• Стратегічне мислення: Оттон використовував династичні шлюби й військову силу для об’єднання та зміцнення своєї влади. Він також заручився підтримкою церкви, що дало йому додаткову легітимність і ресурси
• Рішучість і авторитетність: Він зумів підкорити німецьких феодалів, зміцнивши свою владу над ними, і встановив контроль над церквою
• Військовий талант: Оттон створив сильне кінне військо і здобув важливі перемоги, такі як битва при Лехфельді проти угорців, що зміцнило його позиції в Європі
• Дипломатичність: Він укладав союзи через шлюби й дипломатичні угоди, що розширило його вплив на сусідні території

Ці риси допомогли йому створити могутню державу, яка стала основою для майбутньої Священної Римської імперії.

ДОСЛІДІТЬ

Як зобразив правителя та його оточення художник? Які деталі картини вказують на союз Оттона І із церквою?

На картині Гуго Фогеля “Оттон І та його дружина Едіт прибувають до Магдебурга” (1898 р.) правитель зображений в урочистій обстановці із мечем та в короні, що підкреслює його велич і авторитет. Деталі, які вказують на союз Оттона І з церквою, включають присутність церковних діячів у його оточенні.

2. Як відбувалася боротьба за політичне керівництво між світськими і духовними володарями

Словосполучення «ходіння до Каносси» стало крилатим висловом. Поміркуйте, що воно означає і чи може використовуватись сьогодні

Вислів «ходіння до Каносси» походить з історичної події, коли імператор Священної Римської імперії Генріх IV у 1077 році був змушений принизливо вибачитися перед Папою Григорієм VII у замку Каносса, щоб зняти відлучення від церкви. Цей вислів означає принизливе підкорення або вимушене покаяння перед вищою владою.

Сьогодні цей вислів може використовуватися для опису ситуацій, коли хтось змушений поступитися або вибачитися перед кимось, хто має більшу владу або вплив, часто всупереч власній волі або гордості. Це може стосуватися як особистих, так і політичних чи бізнесових контекстів.

ДОСЛІДІТЬ

Як описує український письменник Павло Загребельний стан імператора й умови прощення? Що, на вашу думку, відчував Генріх?

Павло Загребельний у своєму романі “Євпраксія” описує стан імператора Генріха IV під час його принизливого походу до Каносси. Імператор був змушений зняти всі імператорські прикраси, стояти простоволосим і босим між мурами замку, чекаючи на рішення Папи. Він постився з ранку до вечора, стояв без сну три дні, ніби вмер. Лише на четвертий день його допустили до Папи, де після тривалої розмови й прийняття ганебних умов відлучення було знято.

На мою думку, Генріх міг відчувати приниження, розпач і безсилля через необхідність підкоритися таким умовам. Це був вимушений крок для збереження своєї влади й повернення підтримки підданих. Генріх, ймовірно, також відчував гнів і образу через те, що його імператорська гідність була поставлена під загрозу.

3. Чим уславився Фрідріх ІІ

Уявіть себе вченим-дослідником / ученою-дослідницею. У вашому розпорядженні лише ілюстрації та невеликий текст. Доберіть інформацію для інтернет-довідки про Фрідріха II, використовуючи тільки джерела підручника

Інтернет-довідка про Фрідріха II

Фрідріх II (1212–1250) був одним із найосвіченіших імператорів Священної Римської імперії. Він правив німецькими землями, півднем Італії та Сицилією, де провів більшу частину свого життя. Фрідріх був досвідченим дипломатом і під час Шостого хрестового походу домовився з єгипетським султаном про передачу Єрусалима християнам.

Він заснував університет у Неаполі, оточував себе вченими різних культур і виявляв великий інтерес до науки, зокрема медицини та зоології. Фрідріх також створив сицилійську школу поезії. Хоча його правління сприяло культурному розвитку, надання великих повноважень німецьким князям посилило політичну роздробленість Німеччини.

Брав участь у спорудженні замку Кастель-дель-Монте, одного з найвідоміших у світі. Випускав монету августаль, яка символізувала його владу. Зображення на сучасній поштовій марці підкреслює його історичне значення.

Фрідріх II залишив значний вплив на культуру і політику середньовічної Європи завдяки своїй освіченості та реформаторській діяльності.

4. Чому закріпилася територіальна роздробленість Священної Римської імперії

Чому в Німеччині, на відміну від інших європейських країн, не склалася сильна централізована монархія?

У Німеччині, на відміну від інших європейських країн, не склалася сильна централізована монархія через кілька причин:

1. Виборність імператора: Імператора обирали найвпливовіші феодали та єпископи, що послаблювало центральну владу.
2. Великі повноваження князів: Німецькі князі мали значну автономію і могли карбувати власну монету, збирати мита та навіть вести війни один з одним.
3. Зовнішня колонізація: Просування німецьких колоністів на схід і війни в Італії відволікали ресурси імперії.
4. Економічні інтереси міст: Міста віддавали перевагу зовнішній торгівлі, що зменшувало їхню зацікавленість у внутрішньому об’єднанні.
5. Слабкість дрібних, середніх феодалів: вони не могли стати підтримкою цент ральній владі
6. Золота булла 1356 року: Вона закріпила роздробленість, надаючи курфюрстам великі привілеї та права.

Ці чинники разом сприяли тривалій територіальній роздробленості Священної Римської імперії.

ДОСЛІДІТЬ

Поясніть, як кожен з наведених чинників пов’язаний з територіальною роздробленістю Священної Римської імперії.

Чинники територіальної роздробленості Священної Римської імперії

1. Королівський трон не передавався у спадок: Це означало, що імператора обирали, що послаблювало централізовану владу, оскільки кожен новий правитель потребував підтримки феодалів.
2. Обрання імператора найвпливовішими феодалами та єпископами: Цей процес робив імператора залежним від феодалів, які мали власні інтереси і владу.
3. Слабкість дрібних і середніх феодалів: Вони не могли стати надійною підтримкою для центральної влади, що сприяло децентралізації.
4. Початок піднесення господарства та розвиток зовнішньої торгівлі: Міста віддавали перевагу зовнішній торгівлі, що зменшувало їхню зацікавленість у внутрішньому об’єднанні.
5. Жодне з великих міст не стало центром об’єднання країни: Відсутність політичного центру ускладнювала централізацію.
6. Зовнішня колонізація східноєвропейських земель, війни в Італії та боротьба з папами: Ці зовнішні чинники відволікали ресурси та увагу імператора від внутрішніх справ, послаблюючи його владу.

Ці фактори разом сприяли тривалій територіальній роздробленості Священної Римської імперії.

ДОСЛІДІТЬ

Знайдіть на карті підтвердження факту роздробленості Німеччини. Назвіть держави, які входили до складу Священної Римської імперії в ХІ–ХІV ст. Які факти з історії України відображено на карті?

Держави у складі Священної Римської імперії в ХІ–ХІV ст.:

• Баварія
• Саксонія
• Швабія
• Австрія
• Лотаргінія
• Чехія

Факти з історії України:

• На карті відображено території, які в різні періоди були під владою Польщі, що межувала з українськими землями.
• Вказано напрямки походів імператорів проти народів Балтії, що могли впливати на регіональні політичні процеси.

Карта демонструє фрагментацію територій, що підтверджує політичну роздробленість Священної Римської імперії, де кожне князівство мало значну автономію.

ДОСЛІДІТЬ

Який порядок успадкування престолу визначала «Золота булла»?

«Золота булла» визначала, що після смерті короля чи імператора курфюрсти повинні зібратися у Франкфурті протягом трьох місяців і обрати Римського короля, який стане майбутнім імператором. Вибори повинні проводитися простою більшістю голосів.

Кому вона була вигідна?

«Золота булла» була вигідна курфюрстам, оскільки закріплювала за ними значні привілеї, зокрема право на вищий суд, карбування власної монети, стягування мита і навіть право вести війни один з одним.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли утворено Священну Римську імперію?

Священна Римська імперія була утворена в 962 році, коли Оттон I Великий був увінчаний імператорською короною Папою Римським у соборі Святого Петра в Римі.

2. Що таке «Золота булла»?

«Золота булла» — це документ, виданий у 1356 році імператором Карлом IV Люксембургом. Вона визначала порядок передачі трону у Священній Римській імперії та закріплювала за курфюрстами право на вищий суд, карбування власної монети, стягування мита й навіть право вести війну один з одним.

3. Як діяльність Фрідріха ІІ посилила роздробленість Німеччини?

Фрідріх II надав німецьким князям великі повноваження і не втручався в їхні справи, що посилило роздробленість Німеччини.

4. Визнач, якими перетвореннями Оттон І зміцнив Німецьке королівство.

Оттон І зміцнив Німецьке королівство через військову силу, вдалі династичні шлюби і підтримку церкви, якій дарував багато земель і привілеїв. Він також створив сильне кінне військо, яке завдало поразки угорцям, і здійснив походи в Північну Італію, допомагаючи Папі приборкати римську знать.

5. Сучасники називали Фрідріха ІІ «Дивом світу». Яке значення, позитивне чи негативне, на твою думку, мало його прізвисько?

Прізвисько «Диво світу» мало позитивне значення, оскільки підкреслювало освіченість і дипломатичні здібності Фрідріха II. Він заснував університет в Неаполі, оточував себе вченими різних культур і проявляв великий інтерес до науки та мистецтва.

6. Поясни, чому, на відміну від Англії та Франції, у Німеччині не утворилася єдина централізована держава.

У Німеччині не утворилася єдина централізована держава через кілька причин:

• Слабкість королівської влади: Королівський трон не передавався у спадок, що призводило до частих виборів імператора найвпливовішими феодалами та єпископами. Це послаблювало центральну владу.
• Велика автономія князів: Німецькі князі мали значні повноваження і часто діяли незалежно від імператора. «Золота булла» 1356 року закріпила цю автономію.
• Зовнішні чинники: Зовнішня колонізація східноєвропейських земель і війни в Італії відволікали увагу імператорів від внутрішніх справ, що також сприяло роздробленості.

(вище більш докладно описано)

7. У чому проявлялася роздробленість Німеччини? Як поєднувалася влада короля і влада місцевих феодалів?

Роздробленість Німеччини проявлялася в наступних аспектах:

• Відсутність централізованої влади: У Німеччині не існувало єдиної армії, уряду, загальної скарбниці та спільних законів. Кожне князівство діяло майже як окрема держава з власними законами і політикою.
• Автономія князівств: Князі мали значні повноваження, включаючи право карбувати монети, стягувати мито і навіть вести війни один з одним. Це закріплювалося «Золотою буллою», яка надавала їм право на вищий суд і інші привілеї.
• Слабкість імператорської влади: Імператор обирався курфюрстами і залежав від їхньої підтримки, що обмежувало його вплив на внутрішні справи князівств.

Влада короля поєднувалася з владою місцевих феодалів через систему васальних відносин. Король був номінальним главою держави, але фактично його влада була обмежена автономією князівств. Феодали керували своїми територіями незалежно, зберігаючи лояльність до короля лише формально. Рейхстаг, орган станового представництва, вирішував загальнодержавні питання, але не втручався у справи окремих князівств.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Священна Римська імперія була державним утворенням, яке виникло в 962 році, коли Оттон I Великий був коронований імператором. Вона об’єднувала різноманітні території Центральної Європи, включаючи сучасні Німеччину, Австрію, Чехію та інші землі. Імперія була спадкоємицею Римської імперії, але мала децентралізовану структуру з великою автономією для місцевих князівств.

Курфюрсти — це сім князів Священної Римської імперії, які мали право обирати імператора. Вони були найвпливовішими феодалами і мали значні привілеї та автономію у своїх володіннях.

«Золота булла» — це документ, виданий у 1356 році імператором Карлом IV. Вона закріпила порядок виборів імператора курфюрстами і надала їм значні права, такі як право на вищий суд, карбування монет і стягування мита. Це сприяло збереженню роздробленості в Німеччині.

Рейхстаг був органом станового представництва у Священній Римській імперії. До нього входили князі, рицарі та представники великих міст. Він вирішував загальнодержавні питання, але не втручався у справи окремих князівств.

Запитання для обговорення:

1. Які були основні причини децентралізації влади у Священній Римській імперії?
2. Як «Золота булла» вплинула на політичну структуру Німеччини?
3. Які переваги та недоліки мала система виборів імператора курфюрстами?
4. Чому рейхстаг не міг ефективно контролювати внутрішні справи князівств?