Пригадайте, що вам відомо про роль династії Габсбургів в історії Європи.
Династія Габсбургів очолювала Священну Римську імперію і мала великі території в Європі, від Іспанії до Карпатських гір. У 1556 році їхні володіння поділилися, і так з’явилися іспанська та австрійська гілки династії.
Пригадайте, коли й за яких обставин була утворена Османська імперія. Як історія Османської імперії була пов’язана з історією українських земель? Назвіть факти спільної історії.
Османська імперія була утворена близько 1299 року коли Осман I започаткував незалежне князівство в Малій Азії.
Наприклад, дружина султана Сулеймана І, відома як Роксолана (Хюррем Султан), була українкою за походженням. Також українські козаки часто воювали з османами: у 1614 році вони спалили османський порт Синоп, а в 1621 році допомогли зупинити турецьку армію під Хотином. Крім того, імперія намагалася встановити свій контроль над Правобережною Україною в 1669 році.
⚙️ Діємо: практичні завдання
1. Покажіть на карті кордони Османської імперії на початку ХVІ ст. Визначте етапи зростання її території?
На початку XVI століття Османська імперія та її васали контролювали Балканський півострів, Анатолію та Кримське ханство. Територія імперії зростала завдяки завоюванням султанів:
- Селіма І Грозного (1512–1520 рр.)
- Сулеймана І Пишного (1520–1566 рр.)
- Селіма ІІ (1566–1574 рр.)
- Мурада ІІІ (1574–1595 рр.)
- Мехмеда IV (1648–1687 рр.)
2. Назвіть християнські країни Європи, які опинилися під османським пануванням.
Під владою Османської імперії опинилися такі європейські християнські землі, як Угорщина, Боснія, Сербія, Греція, Грузія, Вірменія, частина українських земель, а також Волоське князівство та Трансильванія.
💭 Думки істориків
Агатангел Кримський, український історик
Як, на вашу думку, ставиться історик до Сулеймана І? В який спосіб він намагається аргументувати свою позицію?
На мою думку, історик Агатангел Кримський ставиться до Сулеймана І з повагою. Він доводить це тим, що турки називали султана не «Пишним», як європейці, а «Законодавцем» (Кануні), бо найбільше цінували його за мудре управління державою та внесок у культуру, а не за військову силу.
💭 Думки істориків
1. Зіставте погляди істориків на Османську імперію та визначте, у чому полягає відмінність між ними.
Погляди істориків відрізняються. Американський історик Люсьєн Фрарі вважає, що османські завоювання мали позитивні наслідки: були проведені реформи, впроваджено систему мілетів (культурна автономія), покращено дороги, що сприяло стабільності та економічному зростанню. Натомість український історик Агатангел Кримський зауважує, що життя в імперії не було таким ідеальним, як здавалося в Європі, і навіть самі турки писали про наявні проблеми. Тобто Фрарі зосереджується на позитивних змінах, а Кримський — на внутрішніх негараздах.
2. Чим, на вашу думку, зумовлені розбіжності в оцінках істориків?
Я думаю, розбіжності в оцінках зумовлені різними поглядами на історію. Фрарі, можливо, оцінює імперію як ефективну державну машину, що об’єднала багато народів. А Кримський, знаючи історію Східної Європи, більше уваги звертає на негативні сторони османського панування, про які свідчать і самі турецькі джерела. Кожен історик обирає ті факти, які вважає найважливішими для своєї розповіді.
Український всесвіт
Дізнайтеся, яку роль у Віденській битві відіграли українські козаки.
У Віденській битві 1683 року брали участь близько 150 українських козаків під командуванням полковника Апостола-Щуровського; вони діяли в авангарді польських сил, брали участь у боях з татарами та атаках на турецький табір. Головні козацькі полки приєдналися до союзного війська лише після самої битви і відзначилися вже під час подальших воєнних операцій на території Угорщини.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу показати на карті володіння австрійських Габсбургів та Османської імперії.
Так, володіння австрійських Габсбургів були дуже різноманітними і включали німецькі землі (Австрія, Тіроль), а також території, заселені слов’янами. Їхню державу навіть називали «клаптиковою імперією». Османська імперія на піку своєї могутності контролювала землі в Азії, Європі та Африці, від річки Дунай до Нілу. Її кордони простягалися від Персії на сході майже до Гібралтару на заході.
Можу назвати ознаки централізації держави в Австрійській імперії.
У XVII ст. у володіннях Габсбургів формувалася централізована держава. Причини посилення влади: загроза Османської імперії та суперництво з Францією й іншими сусідами. Опора монархії — середнє й дрібне дворянство та католицька церква, щедро наділена землями. Зміцнювалися господарські зв’язки, а Відень ставав великим економічним центром. Війни й загрози прискорюють централізацію, бо влада мусить швидко мобілізувати ресурси.
Можу розповісти про відносини Османської імперії з європейськими сусідами.
Відносини Османської імперії з європейцями були переважно ворожими. Турки вели постійні завойовницькі війни. Вони намагалися захопити Відень, але поразка в битві 1683 року зупинила їхнє просування вглиб Європи. На підкорених християнських землях, таких як Болгарія та Сербія, виникали партизанські рухи гайдуків, які боролися проти османської влади. Водночас немусульманам дозволялося зберігати свою віру та мати самоврядування, якщо вони сплачували податки й визнавали владу султана.
Можу назвати факти, що пов’язують Османську імперію з українськими землями.
Історія Османської імперії тісно переплетена з українськими землями:
- Дружиною султана Сулеймана І Пишного була українка, відома як Роксолана (Хюррем Султан).
- Ще одна українка, Надія з Поділля, відома як Хатідже Турхан Султан, була матір’ю султана Мехмеда IV і мала великий вплив у державі.
- Українські козаки часто воювали з османами: у 1614 році вони спалили порт Синоп, а в 1621 році допомогли зупинити турецьку армію під Хотином.
- Османська імперія намагалася встановити контроль над Правобережною Україною, що призвело до Чигиринських походів (1677–1678 рр.).
- У 1699 році Османська імперія була змушена відмовитися від українського Поділля.
Обговорюємо в групі
2. На думку англійського історика Нормана Дейвіса, «імперія існує доки веде експансію. З припиненням експансії починається розпад імперій». Чи погоджуєтеся ви з думкою історика? Підтвердьте або спростуйте її на прикладі відомих вам імперій.
Я погоджуюся з думкою історика. Найкращим прикладом є Османська імперія. Період її розквіту припав на правління Сулеймана I Пишного, коли імперія вела активну завойовницьку політику та значно розширила свої кордони. Проте у XVII столітті, після поразки під Віднем у 1683 році, її експансія вглиб Європи назавжди припинилася. Саме з цього моменту почали чітко проявлятися ознаки кризи та занепаду імперії, хоча вона ще довго відігравала важливу роль у міжнародній політиці. Цей приклад підтверджує, що припинення розширення стало початком її поступового ослаблення.
3. Працюючи у групах, проведіть мінідослідження «Вплив завойовницької політики османів на розвиток Австрійської імперії у XVIІ ст.». Визначте, які європейські держави, окрім Австрії, протистояли османській експансії.
Завойовницька політика османів мала значний вплив на розвиток Австрійської імперії. Постійна загроза з боку Османської імперії спонукала австрійських Габсбургів у XVII столітті посилювати королівську владу та проводити централізацію своєї багатонаціональної держави.
Окрім Австрії, османській експансії протистояли й інші європейські держави та народи:
- Річ Посполита. Вона вела війни з Османською імперією, зокрема, важливу роль у зупинці османських військ відіграла битва під Хотином у 1621 році, а також розгром турків під Віднем у 1683 році військом на чолі з польським королем Яном II Собеським.
- Московське царство. Спроба османів встановити протекторат над Правобережною Україною призвела до війни з Московським царством та виснажливих для турків Чигиринських походів 1677–1678 років.
- Народи Балканського півострова. У Болгарії та Сербії поширився партизанський рух гайдуків, які нападали на османських чиновників та чинили опір владі.
- Українські козаки. Вони завдавали османам чимало клопоту, спаливши у 1614 році порт Синоп і відігравши ключову роль у битві під Хотином.
Мислю творчо
4. У сучасній Туреччині шанобливо ставляться до своєї історії. Так, на грошовій банкноті 10 лір зображено історичну пам’ятку XVI ст., про справжність якої вчені дискутують і досі. Дізнайтеся, яку саме пам’ятку зображено на грошах, і які аргументи висловлюють прибічники й противники ідеї унікальності пам’ятки. Підготуйте презентацію свого дослідження в довільній формі.
На банкноті 10 нових турецьких лір (зразка 2005–2009 років) зображено фрагмент карти Пірі-реїса. Це карта світу, створена в 1513 році османським адміралом і картографом Пірі-реїсом. Дискусії навколо неї точаться через її дивовижну, на думку деяких дослідників, точність і зображення земель, офіційно не відкритих на той час.
Презентація: Таємниці карти Пірі-реїса
Карта, створена на шкірі газелі, показує частини Європи, Африки та Америки. Але найбільше суперечок викликає її південна частина.
Аргументи прибічників унікальності карти:
- Деякі дослідники, як-от Чарльз Хепгуд, вважають, що на карті зображено узбережжя Антарктиди, причому вільне від льоду. Оскільки Антарктиду офіційно відкрили лише в 1820 році, це свідчить про існування невідомої давньої цивілізації мореплавців, яка склала вихідні карти задовго до нашої ери.
- На карті є зображення гірського хребта Анд в Південній Америці, хоча на момент створення карти європейці ще не проникли так глибоко в континент.
Аргументи противників (скептиків):
- Більшість вчених вважає, що зображення “Антарктиди” — це насправді сильно спотворене та вигнуте на схід узбережжя Південної Америки.
- На карті відсутня протока Дрейка, яка розділяє Південну Америку та Антарктиду. Натомість материки з’єднані.
- Примітки на самій карті описують клімат зображених на півдні земель як теплий, де водяться великі змії, що відповідає Південній Америці, а не Антарктиді.
- Сам Пірі-реїс писав, що склав свою карту на основі близько 20 інших карт, зокрема античних та нових португальських.
- Гіпотеза про високорозвинену доісторичну цивілізацію, яка не залишила по собі жодних слідів, окрім карт, виглядає сумнівною та не визнається офіційною наукою.