Пригадайте з курсу історії України значення слів історичної хмаринки. Який період в історії України можна описувати з їх допомогою?
Ці слова (Магнати, Реформація, Фільварок, Унія, Козацтво, Шляхта, Люблін та інші) описують період історії України, коли українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського та новоствореної Речі Посполитої, події реформації та контрреформації. Це охоплює час від Кревської унії 1385 року до середини XVII століття.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Пригадайте з курсу історії України події, пов’язані з укладенням Люблінської унії. У ході роботи заповніть структурно-логічну схему.
- Мотиви Королівства Польського: Польська шляхта прагнула розширити свій вплив та отримати нові землі.
- Мотиви Великого князівства Литовського: Головним мотивом була загроза з боку Московського царства. Також литовська шляхта хотіла здобути такі ж широкі права, як і польська, щоб посилити свій вплив у державі.
- Умови об’єднання: 1 липня 1569 року була створена єдина держава – Річ Посполита. Вона мала спільного виборного короля, єдиний сейм та зовнішню політику. Водночас Велике князівство Литовське зберігало власну адміністрацію, правову систему та військо, тобто мало автономію.
📚 Свідчать документи
Чому, на вашу думку, король Сигізмунд II Август уважав унію корисною і необхідною?
Король вважав унію важливою, бо вона забезпечувала єдність і згоду між Польщею та Литвою. Він бачив у ній запоруку міцності держави та захисту від зовнішніх ворогів. Для нього це було продовженням політики предків, тому він так наполягав на її збереженні.
Факт чи фейк
Поміркуйте, чи завжди можна довіряти художнім творам як історичному джерелу.
Художнім творам не завжди можна довіряти як точному історичному джерелу, і картина Яна Матейка “Люблінська унія” є чудовим прикладом цього. Вона є радше мистецькою інтерпретацією, аніж документальною фіксацією події.
а) чи збігається час створення картини з часом укладення Люблінської унії?
Ні, не збігається. Люблінська унія була укладена в 1569 році, а художник Ян Матейко написав свою картину в 1869 році, тобто рівно через 300 років після самої події.
б) хто зображений на картині? чи всі герої полотна були дотичні до укладення Люблінської унії?
Ні, не всі зображені герої були присутні під час укладення Люблінської унії. Хоча на полотні є реальні учасники події, як-от король Сигізмунд II Август та противник унії Миколай Радзивілл “Рудий”, художник додав багато символічних постатей, яких насправді там не було. Наприклад:
- Ян Ласький, діяч Реформації, помер у 1560 році, за 9 років до унії.
- Марцін Зборовський, краківський каштелян, помер за чотири роки до події.
- Анна Ягеллонка, сестра короля, не була присутня на церемонії.
- Віленський єпископ Валеріан Протасевич не приїхав до Любліна через хворобу.
Загалом, з 35 історичних постатей на картині, багато хто є символічним доповненням, а не реальним учасником.
в) чиї уявлення про історичну подію відображає картина?
Картина відображає уявлення самого художника, Яна Матейка, та його сучасників про цю історичну подію. Це погляд з ХІХ століття, сповнений патріотизму та ідеї величі Речі Посполитої. Матейко хотів не просто зобразити факт підписання угоди, а передати все її історичне значення, складність та наслідки для майбутніх поколінь.
Висновок: Картина Яна Матейка “Люблінська унія” є цінним історичним джерелом, але не для вивчення самої події 1569 року, а для розуміння того, як цю подію сприймали в польському суспільстві ХІХ століття. Вона не є достовірним відображенням реальних обставин укладення унії, оскільки художник свідомо порушив історичну точність заради створення символічного та емоційно насиченого образу. Таким чином, це радше художня інтерпретація, аніж історичний факт.
💭 Думки істориків
Як, на вашу думку, ставиться історик Петро Кралюк до шляхетської демократії?
Історик ставиться до неї неоднозначно. Він визнає, що вона не дала змоги сформуватися сильній центральній владі, що призводило до “політичної анархії”. Але, з іншого боку, він зазначає, що шляхетська демократія дозволяла значній частині населення (близько 10%) брати участь у політичному житті країни.
⚙️ Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте динаміку експорту з порту Гданська. Поміркуйте, які чинники сприяли зростанню експорту? Як пов’язана із цим історія українських земель? Які події могли негативно впливати на обсяги зовнішньої торгівлі?
Зростанню експорту зерна сприяла “революція цін” у Європі, коли попит на сільськогосподарську продукцію значно збільшився. На українських землях це призвело до створення фільварків, де виробляли товарне зерно на продаж, і до посилення експлуатації селян. Негативно на торгівлю могли впливати численні війни, що виснажували країну, наприклад Козацька революція під проводом Богдана Хмельницького або війна зі Швецією, відома як “Великий Потоп”.
💭 Поміркуймо!
На думку англійського історика Нормана Дейвіса, Річ Посполиту можна назвати «шляхетським раєм, але цей рай означав чистилище для міщан і пекло для селян». Аргументовано підтвердьте або спростуйте оцінку історика.
Цю думку можна підтвердити. Для шляхти це був “рай”, бо вона мала широкі політичні права, брала участь в управлінні державою через сейми й могла обирати короля. Для міщан це було “чистилище”, бо міста переважно належали приватним власникам, і міщани мали обмежений вплив на політичне життя. Для селян це було “пекло”, бо через поширення фільварків їхня експлуатація посилювалася, а жодних прав вони практично не мали, повністю залежачи від пана.
⚙️ Діємо: практичні завдання
1. Пригадайте з курсу історії України, якими були умови Берестейської церковної унії. Як Берестейська унія вплинула на релігійні відносини у володіннях Речі Посполитої?
Берестейська унія 1596 року мала на меті об’єднати католицьку та православну церкви. Однак замість примирення вона призвела до загострення релігійного конфлікту, оскільки частина православних не визнала унію. Це спричинило глибокий розкол та протистояння між православними та новоствореною уніатською (греко-католицькою) церквою.
2. Поясніть, чому в Речі Посполитій існували різні релігійні конфесії.
Річ Посполита була багатонаціональною державою, де жили поляки-католики, русини-православні, литовці та інші народи. Також у XVI столітті тут поширились ідеї Реформації. Релігійна терпимість була закріплена актом Варшавської конфедерації, що гарантував мир між різними християнськими віросповіданнями.
3. Чому Річ Посполита не стала абсолютною монархією?
Річ Посполита не стала абсолютною монархією через існування “шляхетської демократії”. Влада короля була суттєво обмежена сеймом, який складався зі шляхти. Король був виборним, а не спадковим, і мусив складати присягу на “Генріхових артикулах”, які обмежували його повноваження. Шляхта мала право “вето”, що дозволяло одному послу зірвати будь-яке рішення сейму. Все це заважало посиленню королівської влади.
❓Дізнайтеся, чому елементом спорядження гусарів були крила. Чи були вони ефективними в бою?
Існує кілька пояснень, чому гусари носили “крила”. Основна мета була психологічною: крила робили вершників візуально більшими, створюючи враження надлюдської сили та наводячи жах на ворогів та їхніх коней. Також існує версія, що вони могли захищати спину вершника від удару шаблею або від накидання аркана. Окрім бойового застосування, крила були парадним елементом, що підкреслював елітний статус цього роду військ.
Їхня головна ефективність полягала в психологічному тиску на супротивника. Шум, який створювали пір’я під час атаки, разом із грізним виглядом “крилатої” кінноти міг деморалізувати ворожі лави ще до зіткнення. Прямої бойової функції, як зброя чи надійний захист, вони не несли й в ближньому бою могли навіть заважати.
💭 Думки істориків
На які переваги і недоліки шляхетської демократії вказує історик Норман Дейвіс?
Історик Норман Дейвіс вважає недоліком шляхетської демократії слабку центральну владу, що заважало ефективному управлінню. Водночас перевагою було те, що ця слабкість не дозволила владі нав’язати релігійну однорідність. Завдяки “золотій свободі” шляхти Річ Посполита уникла великих релігійних воєн і стала “країною без вогнищ”.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу розповісти історію виникнення Речі Посполитої.
Річ Посполита була створена 1 липня 1569 року внаслідок Люблінської унії, яка об’єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське в одну державу. Головною причиною об’єднання стала загроза з боку Московського царства, яке претендувало на руські землі. Литовська шляхта також прагнула отримати такі ж права, як і польська. У результаті виникла нова держава з єдиним виборним королем, спільним сеймом та зовнішньою політикою, хоча Литва зберегла певну автономію.
Можу назвати особливості політичного устрою Речі Посполитої як аристократичної шляхетської республіки.
Політичний устрій Речі Посполитої називався «шляхетською демократією». Вся влада належала шляхті, яка становила близько 10% населення. Найвищим органом влади був сейм, що складався з короля, сенату та посольської ізби, куди шляхта обирала своїх представників на місцевих зборах — сеймиках. Короля не успадковували, а обирала вся шляхта. Його влада була обмежена «Генріховими артикулами», за якими він мав радитися із сеймом у найважливіших питаннях і гарантувати релігійний мир.
Можу схарактеризувати етнічну, соціальну структуру та релігійні процеси в Речі Посполитій.
Річ Посполита була багатонаціональною та багатоконфесійною державою. Суспільство ділилося на стани: духовенство, шляхту, міщан та селян.
- Соціальна структура: Провідну роль відігравала шляхта, яка мала політичні права. Вона була неоднорідною: від найбагатших магнатів до дрібної шляхти. Селяни були переважно залежними, а їхнє становище погіршилося через поширення фільварків (великих господарств). Особливе місце посідало козацтво, яке боролося за визнання своїх прав нарівні зі шляхтою.
- Релігійні процеси: У країні поширилися ідеї Реформації. Для уникнення релігійних воєн у 1573 році був прийнятий акт Варшавської конфедерації, який гарантував свободу віросповідання. Проблемним було становище православних (близько 40% населення). Берестейська унія 1596 року, яка мала на меті об’єднати православну та католицьку церкви, лише поглибила релігійний конфлікт.
Можу визначити особливості становища українських земель у складі Речі Посполитої.
Після Люблінської унії більшість українських земель, включно з Волинню, Київщиною та Брацлавщиною, увійшли до складу Королівства Польського. Це призвело до поширення фільваркової системи господарювання та посилення експлуатації селян. Загострилися й релігійні суперечності через намагання навернути православне населення в католицтво та уніатство. Українське козацтво, невдоволене своїм становищем, стало головною силою у боротьбі за свої права, що вилилося у численні повстання, наймасштабнішим з яких стала Козацька революція під проводом Богдана Хмельницького 1648 року. Врешті-решт, тривалі війни призвели до поділу українських земель по Дніпру між Річчю Посполитою та Московським царством згідно з «Вічним миром» 1686 року.
Обговорюємо в групі
2. Чому, на вашу думку, деякі історики вважають, що «ідеалам польської шляхти властивий присмак сучасності»? У чому ці ідеали актуальні для сучасних демократичних країн?
Ідеали польської шляхти вважають сучасними, оскільки вони містили зародки багатьох принципів, на яких ґрунтуються сучасні демократії.
- Виборність влади: Короля в Речі Посполитій не успадковували, а обирала вся шляхта. Це нагадує сучасні вибори глави держави.
- Обмеження влади: Влада монарха була обмежена «Генріховими артикулами» — своєрідним контрактом, який він укладав зі шляхтою. Це схоже на сучасні конституції, що обмежують повноваження президента чи уряду.
- Парламентаризм: Найвищим органом влади був сейм, до якого шляхта обирала своїх представників (послів) на місцевих сеймиках. Це є прямою аналогією до сучасних парламентів та представницької демократії.
- Громадянські права та свободи: Шляхта цінувала свої права, традиції парламентаризму та самоврядування. Одним з найважливіших досягнень був акт Варшавської конфедерації, який гарантував релігійний мир і свободу віросповідання, що є фундаментальним правом у більшості сучасних країн.
- Право на опір: Шляхта мала право на створення конфедерації — збройного союзу для опору королю, якщо той порушував її права. Це можна розглядати як ранню форму права народу на повстання проти тиранії.
Ці ідеї, хоч і стосувалися лише одного стану (шляхти), були передовими для свого часу і заклали основи для розвитку сучасних уявлень про демократію, обмежену владу та права людини.
3. Поміркуйте, чи справедливим буде стверджувати, що король Речі Посполитої був маріонеткою шляхти. Аргументуйте свою думку.
Стверджувати, що король був повною маріонеткою шляхти, було б перебільшенням. Його влада дійсно була значно обмеженою, на відміну від абсолютних монархів в інших країнах Європи. Король був виборним, залежав від сейму у найважливіших питаннях, а шляхта мала право на liberum veto та конфедерацію для опору його волі.
Проте, король не був безсилим. Він зберігав значні повноваження:
- Був найбільшим землевласником у державі.
- Призначав вищих посадовців, суддів та церковних ієрархів.
- Керував міжнародними та військовими справами.
- Тільки його підпис перетворював постанови сейму на чинні закони.
Сильні та харизматичні монархи, як-от Стефан Баторій чи Ян III Собеський, успішно вели війни, зупиняли зовнішні загрози та проводили власну політику, доводячи, що король міг бути впливовою фігурою. Отже, правильніше сказати, що король був скоріше партнером шляхти у владі, а не її маріонеткою. Це була система стримувань і противаг, де вплив короля залежав від його особистих якостей та політичної ситуації.
Мислю творчо
4. Залучивши додаткові аргументи, доведіть або спростуйте думку англійського історика Нормана Дейвіса.
Ось аргументи на підтвердження цієї тези:
- Виборний монарх проти спадкового. На відміну від абсолютних монархій Франції, Іспанії, Росії, а також конституційних монархій Англії та Швеції, де влада передавалася у спадок, короля Речі Посполитої обирала шляхта. Це робить устрій держави ближчим до республіканського..
- Обмеження влади короля. Король не був абсолютним володарем. Його влада обмежувалася «Генріховими артикулами», які він був змушений підписувати, вступаючи на престол. Це діаметрально протилежно системі, де, як у Франції, король міг сказати: «Держава — це я».
- Влада Сейму. Найвища законодавча влада належала не королю, а Сейму. Саме Сейм вирішував питання війни і миру, податків та законів. Навіть право liberum veto, хоч і стало причиною занепаду держави, підкреслює республіканський дух, де воля одного представника могла переважити волю більшості..
- «Золота вольність» та релігійна толерантність. Шляхта Речі Посполитої користувалася широкими громадянськими правами, що було немислимо в абсолютистських державах. Ухвалення акту Варшавської конфедерації 1573 року, що гарантував релігійний мир, зробило Річ Посполиту «країною без вогнищ» у час, коли Європу роздирали релігійні війни.
Таким чином, Річ Посполита, маючи формального голову держави — короля, за своєю суттю, структурою та ідеалами була республікою, де влада належала привілейованому стану — шляхті.
5. Історична довідка про внесок польського війська й українських козаків у перемогу в Хотинській війні (1621 р.)
Хотинська війна 1621 року стала однією з найяскравіших сторінок спільної боротьби польсько-литовського війська та українського козацтва проти османської загрози. Перемога під Хотином зупинила експансію Османської імперії на землі Речі Посполитої.
Передумови: Війна стала наслідком поразки польських військ у битві під Цецорою 1620 року. Султан Осман II зібрав величезну армію (близько 150 тис. вояків) з метою завоювати Річ Посполиту.
Внесок польсько-литовського війська:
- Очолював об’єднані сили великий гетьман литовський Ян Кароль Ходкевич. Польсько-литовське військо налічувало близько 30-35 тисяч вояків.
- Основною тактикою була оборона в укріпленому таборі під Хотинською фортецею. Вони мужньо відбивали численні штурми переважаючих сил супротивника.
- Важливу роль відігравала важка кавалерія — крилаті гусари, які здійснювали сміливі контратаки, завдаючи туркам значних втрат.
Внесок українських козаків:
- Роль козацтва, яке прийшло на допомогу, була вирішальною. Більш ніж 40-тисячне козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним прибуло під Хотин і стало ключовим фактором перемоги.
- Козаки були майстрами раптових нічних атак. Вони постійно турбували турецький табір, руйнували укріплення, знищували запаси та тримали ворога у постійній напрузі, не даючи йому відпочити.
- Саме козацькі загони взяли на себе оборону найнебезпечніших ділянок і відбили найзапекліші штурми османів. Сам гетьман Сагайдачний, незважаючи на тяжке поранення, продовжував керувати військом.
Результат: П’ятитижнева облога виснажила османську армію. Втративши десятки тисяч вояків у боях та від хвороб, султан був змушений піти на переговори і підписати Хотинський мирний договір. Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту від завоювання і на тривалий час зупинила османський наступ на Європу. Вона стала символом бойового братерства польського та українського народів.