16.1. Як розвивалась Османська імперія впродовж ХVІ–ХVІІ ст.?
1. Чому після Великих географічних відкриттів Османська імперія поступово втрачала лідерські позиції в Євразії?
Після Великих географічних відкриттів основні торгові шляхи перемістилися в Атлантику, відкрився морський шлях до Індії, і Османська імперія втратила прибутки від контролю над традиційними сухопутними маршрутами. В імперії не розвинувся капіталізм, бракувало коштів, що призвело до ослаблення армії. Часті війни й придворні інтриги також підривали владу султанів. Усе це спричинило поступову втрату лідерських позицій у Євразії.
2. Чому Сулеймана І Пишного вважають одним із найвизначніших правителів Сходу другої третини ХVІ ст.?
Сулейман І Пишний (1520—1566) досяг піка могутності Османської імперії, упорядкував закони (за що отримав прізвисько Кануні — Законодавець), забезпечив економічне піднесення, підтримував науку й мистецтво. Його армія і флот вважалися одними з найсильніших у світі, а територія імперії значно розширилася.
3. Біля мечеті Сулейманіє Джамі розташоване кладовище. Послуговуючись пошуковою системою «Гугл», з’ясуйте, яка відома українка похована в одному з тамтешніх мавзолеїв.
У мавзолеї біля мечеті Сулейманіє Джамі похована Роксолана (Гюррем Султан), відома українка, яка була дружиною султана Сулеймана І Пишного.
16.2. Як жили народи Південно-Східної Європи під владою османів?
1. Згадайте, як управляли та господарювали в Османській імперії.
В Османській імперії влада належала султану, який мав необмежені повноваження. Управління здійснювалось через розгалужену систему чиновників та військових. Центральна влада спиралася на велику армію (особливо яничарів) і сильний флот. Господарство базувалося на землеробстві, ремеслах і торгівлі. Освіта була під контролем релігійних закладів, а податки та повинності накладалися на підлеглі народи, особливо на немусульман, які платили податок джиз’є. Рабство і використання невільників були поширеними явищами. Османська влада спочатку була відносно віротерпимою, але з часом посилились репресії та примус.
2. Покажіть на мапі території, що належали османам у період розквіту їхньої держави.
На піку розквіту (середина XVI ст., за Сулеймана І Пишного) до Османської імперії належали:
- Мала Азія (сучасна Туреччина)
- Балканський півострів (Греція, Болгарія, Сербія, Чорногорія, Боснія, частина Угорщини, Румунія)
- Близький Схід (Сирія, Ліван, Палестина, Ізраїль, Ірак, частина Аравійського півострова)
- Єгипет і Північна Африка (Лівія, Туніс, Алжир)
- Кримське ханство та частина територій сучасної України
3. Поясніть, як ви розумієте твердження: «Будь-яка імперія рано чи пізно приречена на загибель». Чому імперії не існують вічно?
Жодна імперія не існує вічно, бо з часом накопичуються внутрішні проблеми: зростає соціальна напруга, економіка слабшає, влада стає менш ефективною. Часті війни, придворні інтриги, надмірне розширення територій і різноманітність підкорених народів ускладнюють управління. Змінюються зовнішні умови: нові торгові шляхи, конкуренція, поява сильних сусідів. Усе це призводить до поступового занепаду і розпаду імперії.
16.3. Як взаємодіяли чи протистояли українська й османська спільноти?
1. Згадайте з історії України, як взаємодіяли Османська імперія і Гетьманщина під час Козацької революції.
Під час Козацької революції Османська імперія намагалася впливати на події в Україні, надсилаючи послів із дарами, щоб залучити гетьмана Богдана Хмельницького на свій бік. Відносини між Гетьманщиною та Османською імперією були ситуативними: козаки то співпрацювали з османами проти спільних ворогів, то воювали проти них. Османи прагнули використати українське питання у своїх інтересах, а Гетьманщина шукала підтримки для зміцнення своєї незалежності.
2. Розгляньте офорт Тараса Шевченка. Які дари османські посли принесли гетьману Богданові Хмельницькому?
Згідно з офортом Тараса Шевченка «Дари в Чигирині 1649 року», османські посли принесли Богдану Хмельницькому такі дари: червоний оксамитовий жупан на горностаєвім хутрі (як княжа порфіра), булаву, шаблю та великий скарб.
3. Дізнайтеся докладніше про подальшу долю Юрія Хмельницького. Чи загибель столиці припинила існування козацької держави?
Після зречення гетьманства Юрій Хмельницький потрапив у полон до татар, а згодом був переданий Османській імперії, де тривалий час перебував у в’язниці у фортеці Єдикуле в Стамбулі. У 1677 році султан звільнив його та призначив гетьманом Правобережної України під османським протекторатом. Однак його правління супроводжувалося жорстокими репресіями, стратою полковників, мародерством і загальним невдоволенням населення. Після укладення Бахчисарайського миру 1681 року Юрія відкликали до Стамбула та позбавили гетьманства. Подальша доля Юрія Хмельницького достеменно невідома: за однією версією, він був засланий на острів у Егейському морі, де помер у монастирі; за іншою — страчений у Кам’янці-Подільському близько 1685 року.
Зруйнування Чигирина у 1678 році стало трагічним символом кінця епохи величі козацької держави на Правобережжі, але не припинило повністю її існування. Після втрати столиці османсько-татарські ставленики (Ю. Хмельницький, Г. Дука) ще певний час контролювали частину Правобережної України, однак влада козацтва тут швидко занепала. На Лівобережжі Гетьманщина збереглася, хоча була розділена між Московським царством, Річчю Посполитою та Османською імперією, і лише там козацька автономія проіснувала ще понад століття, поступово втрачаючи незалежність.
Перевірте себе!
1. У зошиті укладіть хронологію подій, що стосуються перемог і поразок Османської імперії впродовж XVI–XVII ст. Доберіть синхронні події історії України.
Перемоги Османської імперії:
- 1521 — захоплення Белграда.
- 1526 — перемога в битві при Могачі, завоювання більшої частини Угорщини.
- 1541 — встановлення османського контролю над Будою (Угорщина).
- 1570–1573 — захоплення Кіпру у Венеції.
- 1574 — завоювання Тунісу.
- 1669 — захоплення Криту (Кандія) у Венеції.
- 1672 — захоплення Кам’янця-Подільського, приєднання Поділля до імперії.
Поразки Османської імперії:
- 1529 — невдала облога Відня.
- 1565 — невдала облога Мальти.
- 1571 — поразка у морській битві при Лепанто від Священної ліги.
- 1621 — поразка під Хотином від об’єднаного війська Речі Посполитої та козаків.
- 1683 — поразка під Віднем від союзного війська Австрії, Польщі, Німеччини та українських козаків; початок занепаду Османської імперії в Європі.
Синхронні події в історії України:
- 1594–1596 — козацьке повстання під проводом Северина Наливайка8.
- 1621 — участь козаків у Хотинській битві.
- 1648–1657 — Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, утворення Гетьманщини.
- 1674–1678 — Чигиринські походи: боротьба за гетьманську столицю.
- 1681 — Бахчисарайський мир: поділ українських земель між Московією, Річчю Посполитою та Османською імперією.
- 1686 — «Вічний мир» між Московією та Річчю Посполитою, остаточний поділ України.
2. Розкажіть, показуючи на мапі, про участь Османської імперії у війнах за переділ Європи впродовж XVI–XVII ст.
Османська імперія активно брала участь у війнах за переділ Європи. У XVI ст. османи підкорили майже весь Балканський півострів, значну частину Угорщини, просувалися до Центральної Європи, двічі облягали Відень (1529, 1683). Вели тривалі війни з Венецією за контроль над островами Середземного моря (Кіпр, Крит), воювали з Австрією, Польщею, Московією, брали участь у розподілі українських земель. На мапі видно, що території Османської імперії в Європі охоплювали Балкани, частину Угорщини, південне Поділля, Молдову, Волощину.
3. Складіть запитання до тексту параграфа:
- Коли Османська імперія досягла найбільшої могутності?
- Що стало причиною поразки османів під Віднем у 1683 році?
- Хто очолював козацьке військо під час Хотинської битви 1621 року?
- Де відбулася вирішальна морська битва між османами та Священною лігою?
- Звідки ми можемо дізнатися про подарунки османських послів Богдану Хмельницькому?
- Чому османи не змогли закріпитися в Гетьманщині після захоплення Чигирина?
- Як змінилося становище підлеглих народів у Османській імперії з часом?
- Який результат Бахчисарайського миру 1681 року для України?
4. Яким було становище підлеглих народів в Османській імперії? Чому виник рух гайдуків? Чому українські козаки загрожували османам?
Підлеглі народи Османської імперії, особливо християни, спочатку мали певну релігійну свободу, але згодом зазнавали утисків: сплачували високі податки (джиз’є), не мали права носити зброю, виконували важкі повинності, багато хто потрапляв у рабство чи гареми. Це спричинило невдоволення, особливо серед болгар, сербів, греків, що сприяло виникненню руху гайдуків — озброєних повстанців проти османського панування. Українські козаки загрожували османам, бо активно боронили свої землі, здійснювали походи на османські фортеці, підривали владу імперії на Чорному морі, брали участь у війнах проти османів на боці інших європейських держав.
5. Розкажіть про причини і наслідки османських завоювань у Європі.
Причини османських завоювань у Європі:
- Бажання контролювати важливі торгові шляхи та багаті міста Балканського півострова, Східної та Центральної Європи.
- Прагнення розширити територію імперії та зміцнити владу султана.
- Релігійний фактор: поширення ісламу та боротьба з християнськими державами.
Наслідки османських завоювань у Європі:
- Османська імперія підкорила Балкани, частину Угорщини, Молдову, Волощину, Кримське ханство, південний захід України.
- Встановлення османського панування на великих територіях, зміна політичної карти Європи.
- Поширення ісламської культури, архітектури, освіти, але й посилення податкового гніту, рабства, обмежень для підлеглих народів.
- Зростання опору підкорених народів (повстання, рух гайдуків, козацькі походи).
- Після поразки під Віднем у 1683 році розпочався занепад Османської імперії, поступове звільнення європейських народів від османського панування.
6. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку літературних творів і фільмів про Сулеймана І Пишного.
Літературні твори:
- «Диван Мухіббі» — збірка віршів самого султана Сулеймана І, написаних під псевдонімом Мухіббі.
- Роман «Роксолана» (Загребельний).
- «Останній сон Сулеймана» (А. Паріс).
Фільми та серіали:
- «Величне століття. Роксолана» (Muhtesem Yüzyil, 2011–2014) — турецький історичний серіал про правління Сулеймана І та його стосунки з Роксоланою.
- «Роксолана» (1996–2003) — український серіал про долю Насті Лісовської.
- «Роксолана» (2020) — український документальний фільм із циклу «Таємниці великих українців».