§16. Османська імперія

➡️ Чому до кінця XVII ст. османські завоювання поступово припинилися?

Постійні війни вимагали великих людських і матеріальних ресурсів, які покривалися за рахунок збільшення податків, що спричиняло повстання всередині країни. Хоча поразка в битві біля Лепанто в 1571 році не мала миттєвих наслідків, вона показала європейцям, що Османську імперію можна перемагати, об’єднавши зусилля. Разом із невдалою облогою Відня це свідчило про початок всебічної кризи, яка поступово гальмувала завойовницькі походи.

➡️ Створіть ментальну карту, яка розкриває внутрішню та зовнішню політику Сулеймана І Пишного.

Внутрішня політика

Законодавство: Упорядкував законодавство імперії, за що отримав прізвисько «кануні» (законодавець).
Податки: Через постійні війни значно збільшив податки, що призводило до періодичних повстань у країні.
Вплив Роксолани: Його дружина Роксолана, за переказами українка, мала величезний вплив на політику, започаткувавши період впливу жінок в імперії.

Зовнішня політика

Військові кампанії:
- Створив великий флот для завоювання Середземномор’я.
- Захопив Белград, який довго стримував просування османів у Європу.
- Розгромив чесько-угорське військо в битві під Могачем у 1526 році.
- Безуспішно обложив Відень у 1529 році.
Дипломатія та союзи:
- Оголосив Габсбургів головним ворогом Османської імперії.
- Підтримував протестантів, які були релігійними супротивниками Габсбургів.
- Уклав договір із Францією в 1535 році, надавши французьким купцям привілеї, що долучило Османську імперію до європейської політики.

➡️ Роксолана. Художник Тиціан Вечелліо. 50-ті pp. XVI ст.

1. Чи можна стверджувати, що картина відображає справжню зовнішність Роксолани? Поясніть свою думку.

Ні, не можна з упевненістю стверджувати, що картина точно відображає зовнішність Роксолани. Художник Тиціан Вечелліо, найімовірніше, ніколи її не бачив особисто і писав портрет на основі розповідей, описів або власної уяви про те, як могла виглядати дружина султана. У той час портрети часто ідеалізували, тому це зображення є скоріше уявленням художника про неї, а не документальним свідченням.

2. Які особливості мало вбрання заможних жінок в Османській імперії?

Судячи з портрета, вбрання заможних жінок в Османській імперії було розкішним і багатошаровим.

Головний убір: Високий, конусоподібний, прикрашений коштовним камінням та доповнений прозорою вуаллю.
Одяг: Складався з кількох шарів, зокрема світлої нижньої сорочки та темного верхнього халата (ймовірно, з шовку чи оксамиту) із золотою вишивкою по краях.
Прикраси: Образ доповнювали дорогі прикраси, такі як сережки та браслети, що підкреслювало високий статус жінки.

➡️ Припустимо, що ви раніше не чули про битву біля Лепанто. Яке враження про цю битву створює ілюстрація?

Ілюстрація створює враження, що битва біля Лепанто була дуже масштабною і жорстокою морською битвою. На картині видно багато кораблів, які зійшлися у близькому бою, усюди дим від пострілів і хаос. Солдати б’ються на палубах і в маленьких човнах, що свідчить про велику кількість учасників і запеклість бою. Це виглядає як грандіозна та кривава подія.

2. Економічне і соціально-політичне становище імперії

➡️ Порівняйте економічний і соціально-політичний розвиток Османської імперії та країн Заходу в XVI ст.

В Османській імперії економіка та управління були повністю підпорядковані потребам війни. Воїни (сипахи) отримували землю за службу, але не могли передати її у спадок. Значну частину земель передавали релігійним установам (у вакф), тому з них не сплачували податки до скарбниці султана. Наприкінці XVI століття фінансова криза («революція цін») призвела до занепаду сипахів, а утримання професійного війська яничар стало дуже дорогим.

Водночас у Західній Європі розвивалися торгівля та мануфактури, формувалися ринкові відносини. Держави зміцнювалися завдяки податкам від зростаючого міського виробництва та торгівлі.

Отже, Османська імперія спиралася на військову силу та земельну систему, тоді як Західна Європа — на торгівлю та виробництво, що з часом дало їй економічну перевагу.

➡️ В Османській імперії значну увагу приділяли дорожньому будівництву: брукували дороги, зводили мости. Поміркуйте та висловіть думку, чому.

Я думаю, що дороги та мости були потрібні насамперед для швидкого пересування величезної армії. Оскільки вся державна структура була підпорядкована потребам війни, хороші шляхи дозволяли оперативно перекидати війська, артилерію та припаси у різні куточки імперії для завоювань або придушення повстань. Також це допомагало чиновникам краще керувати великими територіями, збирати податки й підтримувати зв’язок між провінціями та столицею. І, звичайно, хорошими дорогами було зручніше користуватися купцям для торгівлі.

3. Кримський ханат

➡️ Як розвивався Кримський ханат під зверхністю Османської імперії?

Кримський ханат мав особливий статус серед васальних держав Османської імперії. Ним правила династія Гераїв, нащадків Чингісидів, що давало ханам значну самостійність у діях, і лише з 1584 року султани почали впливати на вибір правителя.

Зовнішня політика ханату будувалася за так званими «законами Селіма»: він підтримував слабшу сторону в конфліктах між своїми сусідами (Великим князівством Литовським, Короною Польською, Московським царством) і воював проти сильнішої. Це допомагало захистити державу від вторгнення. Така стратегія була успішною до початку XVIII століття. Ханат також контролював Північне Причорномор’я, боровся з Московською державою за спадщину Золотої Орди та здійснював набіги на українські землі за ясиром. Згодом, через ослаблення Османської імперії, занепав і Кримський ханат.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Наслідки завойовницьких війн Османської імперії: Завдяки війнам Османська імперія досягла піку могутності, розширивши свої кордони та ставши ключовим гравцем у європейській політиці. Однак постійні завоювання вимагали величезних ресурсів, що призводило до зростання податків і внутрішніх повстань. Поразки, як-от у битві біля Лепанто, показали, що імперію можна перемогти, а боротьба підкорених народів, наприклад рух гайдуків, поступово ослаблювала її зсередини й гальмувала подальший наступ на Європу.

Відмінності моделі розвитку Османської імперії від західноєвропейських країн: Османська імперія була військовою державою, де економіка й управління були підпорядковані потребам армії, а земля роздавалася за службу (сипахам) і не передавалася у спадок. На відміну від західноєвропейських країн, де в цей час активно розвивалася торгівля, мануфактури та ринкові відносини, османська економічна модель була менш гнучкою. Практика передачі земель у неоподатковувані володіння (вакфи) та фінансова криза наприкінці XVI століття сильно вдарили по економіці імперії, тоді як Захід знаходив нові джерела прибутків у капіталістичному виробництві.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Історія з географією». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. їм необхідно виписати історико-географічні назви, які зустрічаються в параграфі, згрупувавши їх за пунктами: 1) землі, країни, що входили або увійшли до складу Османської імперії; 2) місця найважливіших битв. Далі команди відповідають на запитання вчителя (вчительки), пов’язані із цими назвами.

Землі, країни, що входили або увійшли до складу Османської імперії:
- Азербайджан
- Частина Вірменії
- Частина Грузії
- Дагестан
- Курдистан
- Сирія
- Єгипет
- Белград
- Угорщина (частина земель)
- Волощина (перебувала в залежності)
- Молдавське князівство (перебувало в залежності)
- Трансільванія (перебувала в залежності)
- Кримський ханат (перебував у залежності)
- Македонія
- Болгарія
- Балканський півострів
Місця найважливіших битв:
- Битва під Могачем (1526 р.)
- Облога Відня (1529 р.)
- Битва біля Лепанто (1571 р.)

2. Яке місто взяла в облогу армія турків-османів у 1529 р., але не змогла захопити?

Г) Відень

3. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують думку, що Османська імперія в XVI ст. досягла найбільшої від часів свого виникнення військової могутності.

Думка про те, що Османська імперія в XVI столітті досягла своєї найбільшої військової могутності, підтверджується кількома фактами з тексту. По-перше, саме на XVI століття припав час найбільшої військової та політичної могутності імперії. Султан Селім I завоював країни Закавказзя, Кавказу, Сирію та Єгипет. За його наступника, Сулеймана I Пишного, турки-османи просунулися до Центральної Європи, створили потужний флот, захопили Белград, розгромили чесько-угорську армію в битві під Могачем у 1526 році та взяли в облогу Відень у 1529 році

4. Доведіть, що державний устрій Османської імперії був підпорядкований її військовим потребам.

Державний устрій Османської імперії дійсно був підпорядкований потребам війни. Правителі провінцій виконували й цивільні, і військові функції, очолюючи місцеві ополчення та гарнізони яничарів. Кожен ополченець (сипах) отримував землю за те, що брав участь у військових походах, а в мирний час виконував поліцейські та податкові функції. Коли система ополчення занепала, зросла роль яничарів — професійного війська, яке потребувало великих коштів. Ці кошти імперія отримувала переважно через нові завойовницькі війни, що рятували її від занепаду.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

5. Покажіть на карті (с. 121) території, завойовані Османською імперією в XVI ст., і місця битв, у яких вона брала участь.

На карті території, завойовані в XVI ст., позначені помаранчевим та жовтим кольорами.

Завоювання Селіма I Грізного (1512–1520 рр.), позначені помаранчевим, охоплюють Сирію, Палестину, Єгипет, Месопотамію та частину Аравійського півострова.
Завоювання Сулеймана I Пишного (1520–1566 рр.), позначені жовтим, включають Угорщину, Триполітанію (Лівія) та Алжир.
Місця битв у XVI ст., позначені на карті перехрещеними шаблями або символом облоги: битва під Могачем (1526 р.), облога Відня (1529 р.) та битва біля Лепанто (1571 р.).

6. За додатковими джерелами створіть перелік із десяти історичних фактів і десяти міфів про Роксолану. Результат роботи презентуйте та обговоріть у класі.

10 історичних фактів про Роксолану

Українське походження. Народилася на території сучасної України, ймовірно, в місті Рогатин, яке тоді належало до Королівства Польського. Її батько був православним священником.
Полон. Приблизно у 15-16 років потрапила в полон до кримських татар під час одного з набігів.
Потрапляння до гарему. Після продажу на невільничому ринку в Стамбулі її подарували султану Сулейману I. До гарему вона потрапила між 1517 і 1520 роками.
Ім’я. У гаремі їй дали ім’я Хюррем, що з перської означає «весела» або «радісна». Ім’я Роксолана вигадали європейські посли, вказуючи на її походження з Роксоланії (так тоді називали українські землі).
Офіційна дружина. Вона стала першою в історії Османської імперії рабинею, яка стала офіційною, законною дружиною султана.
Засновниця «Жіночого султанату». Роксолана започаткувала період в історії Османської імперії, відомий як «Жіночий султанат», коли жінки мали величезний вплив на державні справи.
Вплив на політику. Була не просто дружиною, а й однією з найближчих радниць султана Сулеймана у політичних справах.
Мати султана. Її син, Селім II, став наступним султаном після смерті Сулеймана I.
Благодійність. Роксолана фінансувала будівництво мечетей, шкіл, лікарень та інших громадських споруд по всій імперії.
Смерть і поховання. Померла 15 квітня 1558 року, ймовірно, від раку. Її поховали в розкішній гробниці поруч із мавзолеєм Сулеймана, що було винятковою честю для дружини султана.

10 міфів про Роксолану

Справжнє ім’я — Настя Лісовська. Її християнське ім’я та прізвище достеменно невідомі. Ім’я «Анастасія Лісовська» вигадали письменники в XIX столітті, і воно не має історичних підтверджень.
Неземна краса. Сучасники, зокрема венеційські посли, описували її як «не красиву, але витончену». Її головною зброєю були розум, чарівність та гострий язик, а не лише зовнішність.
Шляхетне походження. Існує легенда, що Роксолана була королівською донькою або сестрою польського короля. Цей міф, імовірно, поширював сам Сулейман, щоб його шлюб із колишньою рабинею виглядав більш престижним.
Відьма, яка причарувала султана. Величезний вплив Роксолани на Сулеймана був настільки незвичним, що при дворі та в Європі поширювалися чутки, ніби вона причарувала його за допомогою чаклунства.
Наречений-козак намагався її врятувати. Легенди про те, як її коханий із Рогатина разом із козаками намагався визволити її з гарему, є лише красивою вигадкою без жодних історичних доказів.
Таємно сповідувала християнство. Деякі міфи стверджують, що вона залишалася християнкою і навіть похрестила сина. Це малоймовірно, враховуючи її статус та активну участь у будівництві ісламських святинь.
Султан розпустив гарем заради неї. Хоча Сулейман присвятив себе Роксолані, він не ліквідовував гарем повністю. Проте вона справді стала його єдиною коханою жінкою.
Життя, схоже на казку. Її історію часто романтизують, але життя Роксолани було сповнене випробувань: втрата дому, рабство та жорстока боротьба за владу і життя своїх дітей у ворожому середовищі гарему.
Особисто винна у страті Мустафи та Ібрагіма. Хоча смерть головних конкурентів була їй вигідна, покладати всю провину на Роксолану — це спрощення. Рішення про страту приймав сам султан Сулейман, виходячи з власних страхів та політичних розрахунків.
Турки пишаються нею так само, як українці. В Туреччині її образ (Хюррем Султан) є складним. Дехто вважає її хитрою інтриганкою, яка зруйнувала традиції імперії. Героїчний та романтичний образ Роксолани більш поширений саме в Україні.

7. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Проаналізуйте зовнішню політику султанів Селіма І Грізного та Сулеймана I Пишного.

Відмінне (Селім I): Основний напрямок його завоювань був на схід та південь. Він воював проти Ірану, завоював країни Закавказзя, Сирію та Єгипет. Після цих завоювань проголосив себе халіфом — верховним правителем усіх мусульман.

Спільне: Обидва султани вели завойовницькі війни та значно розширили території Османської імперії, зміцнивши її військову могутність у XVI столітті.

Відмінне (Сулейман I): Його політика була спрямована була крім півжня та сходу також на Центральну Європу та Середземномор’я. Він захопив Белград, розгромив Угорщину, взяв в облогу Відень. Його головним ворогом у Європі були Габсбурги, проти яких він уклав союз із Францією. Також він створив великий флот для контролю над Середземним морем.

8. Працюємо разом. Висловіть думку щодо ролі й місця в розвитку Османської імперії визвольної боротьби підкорених нею народів. Наведіть аргументи.

Визвольна боротьба підкорених народів відігравала важливу роль у поступовому ослабленні Османської імперії. Постійні повстання, як-от Прилепське в Македонії чи Тирновське в Болгарії, а також діяльність гайдуків змушували імперію витрачати значні військові та фінансові ресурси на придушення опору всередині держави. Крім того, православна церква допомагала підкореним народам зберегти свою культуру, мову та ідентичність, що не давало їм повністю розчинитися в імперії і підживлювало прагнення до свободи. Таким чином, ця боротьба підривала міць Османської імперії зсередини та сповільнювала її подальше просування в Європу.

✍️ Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо в парах. Метод сторітелінгу. Історія від імені полонянки-українки.

Моє серце калатало, як пташка в клітці, коли нас виштовхали на залитий сонцем ринок. Навколо гамір, чужа мова, гострі запахи прянощів і поту. Я міцно тримала за руку меншу сестру Оленку, але її відірвали від мене і повели кудись у натовп. Я бачила тільки її злякані очі й білу хустинку, що впала в пил. Нас, знесилених і брудних після довгої дороги в татарському полоні, виставили на огляд, наче худобу. Покупці ходили рядами, оглядали зуби, торкалися волосся, щось голосно обговорювали. Я згадувала наше село, мамин спів біля печі, татові сильні руки… Усе це було наче в іншому житті. Зараз залишився тільки страх і пекуче сонце, а попереду — невідомість. Я не знала, чи побачу колись рідну землю, чи довідаюся, що сталося з Оленкою. Єдине, що я могла, — мовчки молитися, щоб моя доля не була найгіршою.

10. Навчальний проєкт «Історія яничарів: загроза для Європи та жах для султанів»

Мета проєкту: дослідити двоїсту роль яничарів в історії Османської імперії — як елітної військової сили для завоювань і як внутрішньої загрози для султанської влади.

План дослідження:

Хто такі яничари?
- Походження назви («нове військо»).
- Спосіб формування: примусовий набір хлопчиків-християн із підкорених земель.
- Перетворення на елітну регулярну піхоту, особисту гвардію султана.
Загроза для Європи:
- Роль яничарів у великих завоюваннях XVI–XVII століть (Балкани, Угорщина, облоги Відня).
- Їхня дисципліна, озброєння та тактика, що робили їх одними з найсильніших воїнів свого часу.
- Яничари як символ османської військової експансії, що наводив жах на європейські народи.
Жах для султанів:
- Зростання політичного впливу яничарів після занепаду ополчення сипахів.
- Залежність султанів від яничарського корпусу.
- Часті бунти та повстання яничарів з вимогами підвищення платні, привілеїв або навіть зміни султана.
- Яничари як консервативна сила, що опиралася реформам в імперії, гальмуючи її розвиток.

Очікувані результати:

Створити презентацію, яка розкриє, як військова сила, створена для зміцнення імперії, з часом перетворилася на її внутрішню проблему, що прискорило занепад Османської держави.