§16. Католицька церква в XI–XV ст.

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків

16.1. Як розвивалася католицька церква після розколу? Чим уславився Тома Аквінський?

1. Покажіть на мапі межі поширення впливів католицької та православної церков.

Католицька церква домінувала в Західній та Центральній Європі, включаючи такі країни як Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Польща, Угорщина. Православна церква була поширена у Східній Європі – на території Візантійської імперії та країн, що прийняли християнство з Константинополя, таких як Київська Русь, Болгарія, Сербія. Розкол між церквами стався у 1054 році. Межа між ними проходила через Балкани та східні регіони Європи.

2. Розкажіть про Клюнійську реформу. Яке вона мала значення для розвитку католицької церкви? Чи існує целібат у православній церкві?

Клюнійська реформа була проведена в Х—ХІ ст. у французькому абатстві Клюні. Вона встановила строгі правила для монахів, зокрема целібат (заборона одружуватися) та аскетизм. Ця реформа сприяла зміцненню папської влади та розвитку католицької церкви та сприяла переписуванню книг і розвитку мистецтва. У православній церкві целібат існує, але лише для ченців, тоді як парафіяльні священники можуть одружуватися.

3. З’ясуйте, що означає слово «томізм». Яку роль це вчення відіграло в історії католицької церкви? Розгляньте портрет Томи Аквінського. Як предмети в руках філософа свідчать про його погляди та наукові зацікавлення?

Томізм – філософсько-богословське вчення Томи Аквінського, видатного католицького богослова і філософа XIII ст. Воно прагнуло узгодити християнську віру з філософією Аристотеля.

Томізм підкреслює важливість розуму в пізнанні істини, але водночас визнає, що деякі істини можуть бути осягнуті лише через божественне одкровення.

Томізм став офіційною доктриною католицької церкви й домінував у її богослов’ї та філософії аж до XX ст.

На портреті Тома Аквінський зображений з книгою та пером в руках, що символізує його наукові та богословські праці, зокрема його головний твір “Сума теології”.

16.2. Як церква боролася з єретиками, диваками та відьмами?

1. Поясніть значення слів «катари» («альбігойці»). Обчисліть, скільки років тривали Альбігойські війни. Де, чому і проти кого вони велися?

Катари (альбігойці) — це прихильники релігійного руху, який виступав проти деяких доктрин католицької церкви, закликаючи повернутися до простого і скромного життя , уникати земних спокус і насолод, і не звертатися до священників.

Альбігойські війни тривали 20 років (1209–1229) і велися на півдні Франції проти катарів. Католицька церква організувала ці війни, щоб придушити єресь і посилити свій вплив у регіоні.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся біографію Томаса Торквемади. Чому його називали «Великим інквізитором Іспанії»?

Томас Торквемада (1420-1498) – іспанський священник, домініканець, перший великий інквізитор Іспанії. Він очолював іспанську інквізицію з 1483 року до своєї смерті. Під його керівництвом інквізиція переслідувала, катувала і страчувала тисячі людей, звинувачених у єресі, чаклунстві. Був ініціатором переслідування маврів та євреїв в Іспанії. Торквемада став символом фанатизму і жорстокості інквізиції.

3. Чому церква цькувала єретиків, юдеїв та відьом? Сучасні критики влади часто вживають усталений вислів «полювання на відьом». Поясніть його значення, опираючись на історичну традицію. Обговоріть у парах, чому в 1982 р. Папа Римський Іван Павло ІІ вибачився за «помилки» інквізиції, а згодом кілька разів засудив її за «нетерпимість і навіть насильство в служінні правді»?

Церква переслідувала єретиків, юдеїв та “відьом”, бо вбачала в них загрозу для своєї доктрини та влади. Єретики підривали догмати церкви, юдеї не визнавали Христа, а “відьом” звинувачували у зв’язках з дияволом. Церква вдавалася до насильства, щоб захистити “чистоту віри”.

Вислів «полювання на відьом» означає безпідставне переслідування людей, звинувачених у злочинах або єресі без належних доказів. Цей вислів походить від середньовічних процесів над відьмами, коли багатьох жінок катували й страчували на основі хибних звинувачень.

У 1982 році Папа Іван Павло II вибачився за помилки інквізиції й засудив її насильство, бо церква переосмислила свою історію і визнала, що насильницькі методи суперечать духу християнства. Це було зроблено для того, щоб визнати минулі помилки та сприяти примиренню.

16.3. Чому папи римські потрапили в «полон»? Як розгорталася Велика схизма?

1. Покажіть на мапі міста Рим, Авіньйон, Констанц.

• Рим: Столиця Італії, розташована в центральній частині країни на річці Тибр.
• Авіньйон: Місто на південному сході Франції, на лівому березі річки Рона.
• Констанц: Місто в південній Німеччині, розташоване на березі Боденського озера.

Ці міста були важливими центрами під час Авіньйонського полону та Великої схизми.

2. З’ясуйте значення слова «схизма». Чому події 1376–1417 рр. назвали Великою схизмою католицької церкви?

Схизма – це розкол в церкві, відокремлення частини церкви чи поділ на кілька частин.

Події 1376-1417 рр. називають Великою схизмою католицької церкви, бо в цей період в церкві одночасно було двоє, а потім навіть троє пап, що претендували на владу (в Авіньйоні, Римі та інші).

3. Обчисліть, на скільки тривалішим виявився Авіньйонський полон пап, аніж Велика схизма.

Авіньйонський полон пап тривав з 1307 по 1376 рік, тобто 69 років. Папи в цей період перебували під впливом французьких королів.

Велика схизма тривала з 1376 по 1417 рік, тобто 41 років.

Отже, Авіньйонський полон пап був на 28 років довшим, ніж Велика схизма.

Перевірте себе

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Позначте на лінії часу дати розколу християнства, Авіньйонського полону пап, Великої схизми. Укладіть і розв’яжіть 2–3 хронологічні задачі, встановлюючи віддаленість подій одна від одної та від сьогодення.

Розкол християнства на католицизм і православ’я – 1054 р.

Авіньйонський полон пап – 1307-1376 рр.

Велика схизма католицької церкви – 1376-1417 рр.

Хронологічні задачі:

На скільки років розкол християнства відбувся раніше за Авіньйонський полон?

1307 – 1054 = 253 роки.

Скільки років тривала Велика схизма?

1417 – 1376 = 41 рік.

На скільки років Авіньйонський полон був довшим за Велику схизму?

(1376 – 1307) – (1417 – 1376) = 69 – 41 = 28 років.

2. Послуговуючись мапою, розкажіть про релігійну ситуацію у Європі в ХІ–ХV ст.

У XI-XV ст. в Європі домінувало християнство, але воно було розділене на католицьку церкву на Заході та православну на Сході після розколу 1054 року.

Католицька церква посилила свій вплив, особливо після Клюнійської реформи. Папство досягло вершини могутності за Інокентія III. Проте авторитет пап похитнули Авіньйонський полон і Велика схизма. Церква боролася з єресями, переслідувала юдеїв та “відьом”, організовувала хрестові походи. Католицька церква була централізованою і мала значний політичний вплив, що часто призводило до конфліктів з монархами та іншими світськими правителями.

Православна церква домінувала у Візантії та східнослов’янських державах. Православна церква була більш децентралізованою, з великим впливом місцевих патріархів і митрополитів.

На Піренейському півострові до кінця XV ст. завершилася Реконкіста – відвоювання земель у мусульман. Юдеї та мусульмани були вигнані з Іспанії або насильно навернені у християнство.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли відбувся розкол християнства?
• Що таке Клюнійська реформа?
• Хто був засновником францисканського ордену?
• Де знаходився Авіньйонський полон пап?
• Звідки ми можемо дізнатися про життя в середньовічних монастирях?
• Чому церква боролася з єретиками?
• Як Тома Аквінський вплинув на філософію?
• Який результат мала Велика схизма для католицької церкви?

4. А. Поясніть, у чому відмінності між православ’ям і католицизмом?

Православ’я і католицизм мають спільне коріння, але розділилися через догматичні, організаційні та обрядові відмінності. Основні з них:

• Устрій церкви: Католицьку церкву очолює Папа Римський, який є її верховним головою і має повну владу. Православна церква не має єдиного центру, вона складається з 15 автокефальних церков, кожна з яких незалежна. Традиційне звання вселенського патріарха закріплено за патріархом константинопольським, фактично ж він не має ніякої влади над іншими православними церквами.
• Філіокве: Католики вірять, що Святий Дух походить від Отця і Сина, а православні – лише від Отця.
• Целібат: Католицькі священники повинні дотримуватися целібату, а в православ’ї одружені чоловіки можуть стати священниками.
• Обряди: Католики використовують прісний хліб для Євхаристії, а православні – квасний хліб та вино для всіх віруючих.
• Також у православ’ї немає музичних інструментів у богослужіннях.
• Догмати: Католики визнають догмати про непорочне зачаття Діви Марії та непомильність Папи, які православ’я не приймає

Б. Розкажіть про ситуацію в католицькій церкві упродовж ХІ–XV ст., використовуючи слова й словосполучення «Альбігойські війни», «єретик», «інквізиція».

У ХІ–XV ст. католицька церква активно боролася з єретиками, тобто тими, хто проповідував віру, відмінну від офіційного церковного вчення. Одним із прикладів таких переслідувань стали Альбігойські війни (1209–1229), які були спрямовані проти катарів (альбігойців) на півдні Франції. Катари вважали, що для спасіння душі достатньо скромного життя без земних спокус, і заперечували необхідність священників. Церква оголосила їх єретиками та організувала хрестовий похід для їх винищення.

Після Альбігойських воєн була створена інквізиція – церковна служба для боротьби з єресями. Інквізитори мали право розслідувати справи, допитувати підозрюваних і визначати винних у єресі. Вироки виконувала світська влада, часто через страти. Інквізиція також переслідувала інших «підозрілих» осіб, зокрема юдеїв і жінок, яких звинувачували у відьомстві. Незважаючи на жорстокість і численні жертви, авторитет церкви залишався високим серед віруючих.

В. За текстом параграфа підготуйте кросворд із п’яти слів на тему «Тома Аквінський».

Кросворд “Тома Аквінський” (можливий варіант):

1. Сума (головна праця Аквінського)
2. Домініканець (чернечий орден, до якого належав філософ)
3. Аристотель (античний мислитель, на якого спирався Аквінський)
4. Томізм (вчення Аквінського)
5. Схоластика (метод середньовічної філософії)

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність

5. А. Оцініть уплив католицької церкви на розвиток середньовічної культури.

Католицька церква мала великий вплив на середньовічну культуру:

• Освіта і наука: Ченці переписували античні книги, зберігаючи знання минулого, і створювали мініатюри, що сприяло розвитку мистецтва.
• Філософія: Завдяки працям Томи Аквінського розвивалися філософські ідеї, які поєднували віру і розум.
• Архітектура: Церква була ініціатором будівництва готичних соборів, які стали символом епохи.
• Музика: Розвивалися церковний спів і органна музика.
• Моральні норми: Церква впливала на формування суспільних цінностей і правил.

Б. У групах обговоріть питання: «Чому в середньовічному суспільстві з’являлися єретики?».

Єретики з’являлися через:

• Незгоду з офіційним вченням церкви, наприклад, через продаж індульгенцій або розкішне життя духівництва.
• Прагнення до простішого способу віри, як у випадку катарів, які заперечували роль священників.
• Соціальну нерівність, яка спонукала людей шукати альтернативні духовні шляхи.
• Бажання реформувати церкву, повернутися до ідеалів раннього християнства

6. Послуговуючись пошуковим сервісом «Ґуґл», укладіть добірку зображень, що ілюструватимуть, як одягалися духівники найбільших світових релігій. Прокоментуйте дібрані картинки.

Католицька церква: Католицькі священики носять сутани (довгі чорні або білі ряси) та літургійні облачення, які включають альбу (білий підрясник), столу (стрічка на шиї) і казулу (верхній плащ). Папа Римський носить білий одяг із золотими елементами та митру — символ його духовної влади.

Православна церква: Православні священики вдягають підрясник, рясу, пояс, епітрахіль (стрічка на шиї), нарукавники та фелон (верхній плащ). Єпископи носять митру — корону, прикрашену іконами та хрестом.

Іслам: Імами носять довгі туніки білого або чорного кольору, а також тюрбани чи куфії (головні убори). Одяг символізує скромність і покору Аллаху.

Буддизм: Буддійські монахи вдягають мантії шафранового або бордового кольору, які називаються «роба». Вони символізують відмову від мирського життя і духовну чистоту.

Юдаїзм: Рабини носять чорний каптан або сюртук і кіпу (невеликий головний убір). Під час богослужінь вони можуть вдягати талліт — молитовний шарф із китицями.