§15. Річ Посполита та Московське царство

Назад до змісту

1. Господарський розвиток. Стани суспільства

➡️ У чому полягав вплив Великих географічних відкриттів на розвиток Польщі?

Великі географічні відкриття спричинили зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Західній Європі. Це призвело до того, що в Короні Польській поширилися фільварки — великі господарства, орієнтовані на продаж продукції. Для селян грошовий податок замінили на панщину, яка наприкінці XVI століття сягала п’яти днів на тиждень.

У першій половині XVI століття це сприяло господарському піднесенню, виникненню нових міст та пожвавленню торгівлі. Однак у другій половині століття ситуація змінилася. Завоювання Османської імперії на Балканах зупинили торгівлю на південному сході, а торгівля зерном через Балтійське море збагачувала переважно шляхту, а не міських купців. Через відсутність захисту від іноземної конкуренції з боку короля, мануфактури занепадали, і в Польщі, на відміну від країн Західної Європи, не сформувався міцний стан підприємців (буржуазії).

2. Прояви Реформації та Контрреформації

➡️ Працюємо із джерелом

1. Яким подіям присвячені документи?

Документи присвячені поширенню Реформації в Короні Польській. Перший документ, мандат короля Жигмунта I Старого, свідчить про боротьбу з “лютеранською заразою”, забороняючи поїздки до центрів єресі та використання протестантських книг. Другий документ, рішення сейму 1573 року, встановлює релігійний мир і гарантує свободу віросповідання, щоб запобігти релігійним конфліктам у державі.

2. Чим були зумовлені зміни, що відбулися між їхніми виданнями?

Зміни були зумовлені поширенням ідей Реформації серед польської шляхти, яка вбачала в протестантизмі спосіб здобути більшу незалежність та отримати церковні землі. Спроба короля придушити цей рух силою виявилася невдалою. Щоб уникнути шкідливого для держави розколу на релігійному ґрунті, подібного до тих, що відбувалися в інших королівствах, сейм у 1573 році ухвалив рішення про релігійну свободу та мир між представниками різних конфесій.

3. Чому Жигмунту І Старому не вдалося подолати рух протестантів у країні?

Жигмунту I Старому не вдалося подолати рух протестантів, оскільки його підтримала частина шляхти. Шляхтичі бачили в Реформації можливість посилити свою незалежність від центральної влади та сподівалися на отримання церковних земель. Оскільки шляхта була впливовим станом у державі, королівські заборони та погрози виявилися неефективними проти її інтересів.

3. Люблінська унія

➡️ Виберіть одну з причин Люблінської унії та розкрийте її детально.

Однією з важливих причин укладення Люблінської унії було бажання польської шляхти отримати нові землі для розвитку фільваркового господарства. У XVI столітті в Польщі активно розвивалися фільварки, які виробляли товарну продукцію, переважно зерно, для продажу в Західну Європу, що приносило великі прибутки землевласникам. Щоб збільшити ці прибутки, шляхта прагнула розширювати свої земельні володіння. Тому вона була зацікавлена в приєднанні українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського, оскільки це давало можливість створювати нові фільварки й, відповідно, збагачуватися.

4. Зовнішня політика Речі Посполитої

➡️ Чому в другій половині XVI ст. відбувалося протистояння Речі Посполитої зі Швецією, Московською державою та Османською імперією?

У другій половині XVI століття протистояння Речі Посполитої з її сусідами було зумовлене боротьбою за панування в Центрально-Східній Європі та новими геополітичними умовами після Люблінської унії.

Зі Швецією та Московською державою: Основною причиною конфлікту була боротьба за контроль над Лівонією та вихід до Балтійського моря. Річ Посполита втрутилася в Лівонську війну (1558—1583 рр.) на боці Лівонського ордену проти Московської держави. Унаслідок війни Річ Посполита зупинила просування Москви до Балтики, але незабаром сама вступила у тривалу боротьбу за ці території зі Швецією, яка також мала на них претензії.

З Османською імперією: Після приєднання українських земель за Люблінською унією, Річ Посполита отримала спільний кордон із володіннями Османської імперії. Це призвело до постійної загрози турецько-татарських набігів. Крім того, українські козаки, які тепер перебували під владою польського короля, здійснювали походи на турецькі землі, що різко загострювало відносини між двома державами.

5. Московська держава в XVI ст.

➡️ Чому в XVI ст. в Московській державі встановилося самодержавство?

У XVI столітті в Московській державі встановилося самодержавство, тобто форма абсолютної монархії з необмеженою владою царя, через боротьбу монарха з боярством. У цій боротьбі царі спиралися на дворянство, яке отримувало землі лише за умови військової служби, і на православну церкву, що проголошувала божественне походження царської влади. Це зміцнювало позиції монарха та послаблювало вплив бояр.

6. Опричнина

➡️ З якою метою була запроваджена опричнина та як вона здійснювалася?

Опричнина була запроваджена царем Іваном IV з метою зміцнення своєї особистої влади та придушення опозиції, зокрема боярської, після невдач у Лівонській війні.

Здійснювалася вона так: у 1564 році Іван IV поділив землі царства на земщину (якою управляли бояри) та опричнину (землі в особистому управлінні царя). В опричнині цар розпочав масові репресії: людей звинувачували у зраді, страчували та конфісковували їхні землі. Для цього було створене спеціальне опричне військо, яке вбило тисячі людей, зокрема під час погрому Новгорода. Опричнину скасували у 1577 році.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Особливості розвитку Речі Посполитої: У XVI–XVII століттях Річ Посполита була унікальною європейською державою, так званою “шляхетською республікою”, де головну роль відігравала шляхта, яка обирала короля і контролювала його через сейм. Економіка країни базувалася на фільваркових господарствах, які виробляли зерно на експорт до Західної Європи, що посилювало економічну могутність шляхти, але водночас гальмувало розвиток міст та формування сильної буржуазії. Характерною рисою була відносна релігійна толерантність, закріплена актом Варшавської конфедерації 1573 року, хоча з кінця XVI століття посилився вплив Контрреформації. У зовнішній політиці держава вела постійні війни зі Швецією, Московською державою та Османською імперією за панування у Центрально-Східній Європі.

Зміни в Московській державі: У XVI столітті в Московській державі відбувався процес становлення самодержавства — абсолютної, нічим не обмеженої влади царя. Цей процес пов’язаний з правлінням Івана IV, який провів низку реформ для централізації держави (новий Судебник, створення приказів та стрілецького війська). Для зміцнення своєї влади та боротьби з опозицією, переважно боярами, Іван IV запровадив опричнину — період масових репресій та терору. Зовнішня політика була спрямована на розширення території: держава завоювала Казанське та Астраханське ханства, але її спроба отримати вихід до Балтійського моря під час Лівонської війни завершилася поразкою.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

2. Яких змін зазнало суспільне та економічне життя Корони Польської в цей період?

В економічному житті Корони Польської у XVI столітті поширилися фільварки — великі господарства, що виробляли товарну продукцію, переважно зерно, на продаж у Західну Європу. Це призвело до заміни грошового податку для селян на відробіток (панщину), яка наприкінці століття сягала п’яти днів на тиждень. Хоча в першій половині століття спостерігалося господарське піднесення, згодом торгівля зосередилася в руках шляхти, що призвело до занепаду міст і мануфактурного виробництва. У суспільному житті сформувався єдиний привілейований стан — шляхта, обов’язком якої була військова служба та управління державою. Також у цей період у Польщі поширювалися ідеї Реформації, однак наприкінці століття почалася Контрреформація за підтримки короля.

3. Назвіть основні зміни в житті Московської держави в період царювання Івана IV.

У період царювання Івана IV відбулося становлення абсолютної монархії у формі самодержавства. У 1547 році він прийняв титул царя, а Московська держава була проголошена царством. Було проведено низку реформ: скликано перший земський собор (1549), ухвалено новий Судебник (1550), створено органи центрального управління — прикази, та регулярне стрілецьке військо. Для зміцнення особистої влади цар запровадив опричнину (1564—1577) — політику масових репресій, страт і конфіскації земель у бояр. У зовнішній політиці Московське царство завоювало Казанське й Астраханське ханства, розпочало підкорення Сибіру, але програло Лівонську війну за вихід до Балтійського моря.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на картах (с. 110, 113), як відбувалися зміни територій Речі Посполитої та Московського царства в XVI ст.

Протягом XVI століття території Речі Посполитої та Московського царства зазнали значних змін.

Річ Посполита: Головна територіальна зміна відбулася в 1569 році з укладенням Люблінської унії, внаслідок якої утворилася єдина держава Річ Посполита. Як видно на карті (с. 110), до складу Корони Польської перейшли значні українські землі, що раніше належали Великому князівству Литовському: Волинь, Підляшшя, Київщина та Брацлавщина. У результаті Лівонської війни (1558—1583 рр.) Річ Посполита також тимчасово зупинила просування Московської держави до Балтійського моря.

Московське царство: На карті (с. 113) видно, що в XVI столітті Московська держава активно розширювала свої володіння. На сході було підкорено Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства, що дало контроль над Волзьким торговельним шляхом. Також розпочалося завоювання Сибірського ханату (з 1582 року). На заході, внаслідок поразки в Лівонській війні, Московське царство втратило території в Лівонії на користь Речі Посполитої.

5. Виконайте хронологічно-пошукові завдання.

Перелік подій в українських землях та світі (1547–1582 рр.):

• На українських землях:
  • Заснування Дмитром Вишневецьким на острові Мала Хортиця першої відомої Січі (середина 1550-х рр.).
  • Укладення Люблінської унії та входження більшості українських земель до складу Корони Польської (1569 р.).
  • Видання Іваном Федоровим у Львові першої друкованої книги “Апостол” (1574 р.).
  • Видання Острозької Біблії — першого повного видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою (1581 р.).
• У світі:
  • Завершення Тридентського собору католицької церкви, що став ключовим етапом Контрреформації (1545–1563 рр.).
  • Лівонська війна між Московським царством та коаліцією держав за контроль над Балтикою (1558–1583 рр.).
  • Релігійні (гугенотські) війни у Франції та Варфоломіївська ніч — масове вбивство гугенотів (1572 р.).
  • Початок визвольної війни в Нідерландах проти іспанського панування.

Пам’ятник Люблінській унії: Пам’ятник Люблінській унії був встановлений у 1826 році. Від проголошення самої унії (1569 р.) до встановлення пам’ятника минуло 257 років (1826 – 1569 = 257).

Віртуальна екскурсія:

Уявіть, що ми стоїмо на Литовській площі в центрі Любліна перед величним пам’ятником. Це класицистичний обеліск із чавуну, встановлений на високому кам’яному постаменті. Біля підніжжя ми бачимо дві жіночі постаті, що символізують Корону Польську та Велике князівство Литовське. Вони тримаються за руки та разом тримають щити з гербами обох держав — польським орлом та литовською Погонею. Це символ їхнього об’єднання в єдину державу — Річ Посполиту. На постаменті можна прочитати напис латиною, що прославляє цю історичну подію.

6. Порівняльна таблиця розвитку Речі Посполитої та Московської держави в XVI ст.

Висновок: У XVI столітті Річ Посполита та Московська держава розвивалися різними шляхами. Річ Посполита була становою монархією з сильною владою шляхти та релігійною толерантністю, тоді як Московське царство перетворювалося на централізовану самодержавну державу з необмеженою владою царя, що спиралася на репресії та постійну експансію.

7. Порівняння Реформації і Контрреформації в Речі Посполитій та інших країнах.

Процеси Реформації та Контрреформації в Речі Посполитій мали свої особливості порівняно з іншими країнами Європи, наприклад, німецькими землями чи Францією.

У Речі Посполитій ідеї Реформації підтримувала переважно шляхта, яка бачила в цьому спосіб здобути церковні землі та більше незалежності від центральної влади. На відміну від Німеччини, де рух охопив широкі верстви населення, включно з князями, міщанами та селянами, у Польщі він не став масовим.

У німецьких землях та Франції релігійні суперечності призвели до тривалих і кровопролитних війн. У Речі Посполитій, завдяки сильним позиціям шляхти, у 1573 році було прийнято акт Варшавської конфедерації, який гарантував релігійний мир і свободу віросповідання. Це дозволило уникнути масштабних релігійних війн.

Як і в інших країнах, Контрреформація в Речі Посполитій здійснювалася за активної участі ордену єзуїтів і за підтримки королівської влади, зокрема Стефана Баторія та Сигізмунда III. Однак, якщо у Франції чи іспанських володіннях вона супроводжувалася жорстокими переслідуваннями, то в Речі Посполитій протестантів переважно обмежували в правах, наприклад, забороняли обіймати державні посади, а не знищували фізично.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Дайте оцінку місця та ролі Речі Посполитої та Московської держави в перебігу подій Ранньомодерної доби.

Позиція: Я вважаю, що Річ Посполита та Московська держава були ключовими, але абсолютно різними за своєю роллю державами у Східній Європі Ранньомодерної доби.

Обґрунтування: Річ Посполита, що утворилася внаслідок Люблінської унії, була унікальним прикладом «шляхетської демократії», де влада короля була обмежена сеймом. Її роль полягала у стримуванні агресії сусідніх держав, зокрема Османської імперії та Московського царства. Московська держава, навпаки, йшла шляхом створення централізованої самодержавної монархії з необмеженою владою царя. Її роль була завойовницькою, спрямованою на постійне розширення територій.

Приклад: Прикладом ролі Речі Посполитої є її успішна участь у Лівонській війні, що на певний час зупинило просування Москви до Балтики. Для Московської держави яскравим прикладом є завоювання Казанського й Астраханського ханств та жорстока політика опричнини для зміцнення влади царя.

Висновок: Отже, Річ Посполита відігравала роль великого політичного й культурного центру з унікальним устроєм, тоді як Московська держава виступала в ролі агресивної імперії, що зростала, що визначило подальшу історію регіону.

9. Працюємо в малих групах. Метод «Барометр». Оберіть позицію щодо питання: чи можна вважати Річ Посполиту вагомим чинником розвитку Центрально-Східної Європи в XVI ст. Наведіть п’ять аргументів на користь своєї думки.

Так, я вважаю, що Річ Посполиту можна вважати вагомим чинником розвитку Центрально-Східної Європи в XVI столітті. Ось п’ять аргументів на користь цієї позиції:

1. Створення однієї з найбільших держав Європи. Укладення Люблінської унії в 1569 році призвело до появи на карті величезної федеративної держави, яка змінила політичний баланс сил у регіоні.
2. “Зерносховище Європи”. Розвиток фільваркових господарств, що виробляли зерно на експорт, перетворив Річ Посполиту на важливого економічного гравця, інтегрованого в європейський ринок.
3. Військовий щит. Річ Посполита стала потужною військовою силою, що ефективно протистояла експансії Османської імперії з півдня та Московської держави зі сходу.
4. Приклад релігійної толерантності. У час, коли Європу роздирали релігійні війни, у Речі Посполитій актом Варшавської конфедерації 1573 року було проголошено свободу віросповідання, що зробило її унікальним осередком миру.
5. Культурний центр. У XVI столітті в державі відбувався культурний розквіт, пов’язаний із Ренесансом та формуванням унікальної шляхетської культури “сарматизму”, що поєднувала західні та східні впливи.

10. Напишіть текстовий промпт і згенеруйте за допомогою штучного інтелекту ілюстрацію за однією з тем (на вибір): «Утворення Речі Посполитої», «Лівонська війна», «Становлення самодержавства в Московському царстві». Перевірте отриманий результат на наявність історичних неточностей.

Обрана тема: «Утворення Речі Посполитої»

Текстовий промпт (запит) для ШІ:

Епічна історична картина в стилі Яна Матейка. Підписання Люблінської унії 1569 року. У центрі композиції польський король Сигізмунд II Август. Навколо нього в урочистій залі Люблінського замку зібралися польські та литовські магнати і шляхта. Чоловіки одягнені в розкішне вбрання XVI століття: польські жупани й кунтуші, литовські бояри — у західноєвропейському одязі. На столі лежить розгорнутий акт унії. Атмосфера урочиста, але напружена. На стінах видно герби — польський Орел і литовська Погоня.

Загалом зображення коректно передає сцену підписання Люблінської унії 1569 року: є польський орел і литовська Погоня на щитах, урочиста зала, присутні шляхтичі та магнати, в центрі постать короля біля акту унії.

Але одяг і корона не відповідають дійсності. І усі обличчя теж схожі однотипні.