Завдання 1.
Об’єднайтеся в малі групи.
Пригадайте:
1) Причини зародження українського козацтва
Українське козацтво виникло через економічні, військові й соціальні причини. Основні з них:
- Необхідність захисту українських земель від нападів кримських татар і османів.
- Прагнення людей уникнути утисків з боку шляхти й держави.
- Освоєння родючих, але небезпечних земель Дикого Поля.
- Спроба знайти кращу долю, свободу, займатися промислами (полюванням, рибальством, бджільництвом) та торгівлею.
2) Від чого залежали розміщення і забудова Запорозької Січі
Розміщення і забудова Запорозької Січі залежали від:
- Вибору важкодоступних місць (наприклад, острови у Дніпровських плавнях), щоб захиститися від ворогів.
- Наявності природних бар’єрів (пороги, річки, болота).
- Зручності для оборони та організації господарства.
- Січі часто переносили, і їх назви походили від місцевості або річки, де вони були розташовані.
3) Зразки козацького військового мистецтва
- Основу війська складала піхота, яка використовувала бойовий порядок «табір» із возів, скріплених ланцюгами.
- Використання легкої маневреної кінноти для розвідки, флангових атак і переслідування.
- Володіння різними видами зброї: рушниці, списи, шаблі, ножі, коси, сокири, гармати.
- Будівництво укріплень, валів, дерев’яних фортець.
- Використання флоту з легких човнів-чайок для раптових нападів і швидкого відступу.
- Майстерність у веденні бою, розвідці, контррозвідці, застосування військових хитрощів і психологічних прийомів.
Завдання 2
Опрацюйте уривок із твору «Опис України» французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Назвіть людські якості, що цінувалися в козацькому товаристві. Які традиції шанували козаки?
У козацькому товаристві цінувалися міцна статура, витривалість до холоду, спеки, голоду й спраги, мужність, відвага, навіть зухвалість, дотепність, кмітливість, щедрість, нелюбов до багатства, а найбільше — любов до свободи. Козаки шанували православну віру, святкові дні, суворо дотримувалися постів, які тривали більшу частину року й передбачали утримання від м’яса.
Завдання 3
Прочитайте уривок із «Записки…» секретаря нунція Папи Римського в Речі Посполитій Карло Гамберіні. Вкажіть, як використовували козаки рельєф і кліматичні умови при виборі місця проживання. Визначте особливості помешкання запорожців. Поміркуйте, чому саме такі матеріали були найбільш придатними для його спорудження. Висловіть думку, чи було житло козаків екологічним.
Козаки вибирали для проживання важкодоступні місця — острови, оточені болотами, з великою кількістю дерев і води. Для захисту взимку вирубували лід навколо острова й будували з нього вали. Їхні помешкання — курені — робили з хмизу, вкривали очеретом. Ці матеріали були найбільш придатними, бо їх було багато на місці, вони легкі, дешеві й добре захищали від негоди. Такі житла були екологічними, бо будувалися з природних, відновлюваних матеріалів, не шкодили довкіллю і легко розкладалися після використання.
Завдання 4
Опрацюйте уривок із твору французького інженера Гійома Левассера де Боплана «Опис України» та висловте аргументоване судження щодо господарської діяльності козаків
Аргументоване судження щодо господарської діяльності козаків
Господарська діяльність козаків була дуже різноманітною й практичною. Вони володіли багатьма ремеслами: серед козаків були теслі, ковалі, зброярі, кожум’яки, шевці, бондарі, а також майстри з виготовлення селітри та пороху. Козаки вміли будувати житла і човни, обробляти землю, випікати хліб, готувати м’ясні страви. Всі ці заняття були спрямовані на забезпечення власних потреб і виживання в складних умовах степу. Кожен козак мав бути універсальним майстром, здатним виконувати різну роботу, і зосереджувався лише на корисному й необхідному для життя.
Такий підхід до господарства забезпечував козакам незалежність, самодостатність і можливість виживати навіть у віддалених і небезпечних місцях. Це свідчить про їхню практичність, винахідливість і вміння пристосовуватися до різних обставин.
Завдання 5
Ознайомтеся з особливостями козацької кухні.
Які продукти найбільше використовували козаки для приготування страв?
Козаки найбільше використовували пшоно, житнє та пшеничне борошно, сало, цибулю, часник, овочі, зелень, а також воду. Основу їхнього харчування складали прості й поживні страви: каші (пшоняна, тетеря, братко, малай), куліш, коржі на заквасці, а також саламаха — страва з житнього борошна й пшона. Для приготування кулішу, наприклад, брали пшоно, овочі, сало, цибулю та часник.
Рецепт кулішу (спробуйте приготувати вдома):
- Добре промийте пшоно, залийте водою, доведіть до кипіння.
- Додайте нарізані овочі (наприклад, моркву, картоплю, цибулю), трохи солі.
- Коли пшоно розвариться, додайте сало, підсмажене з цибулею та часником.
- Варіть до готовності, посипте зеленню.
Ці продукти були доступними, поживними й відповідали тогочасним можливостям господарства козаків. Українська кухня, зокрема козацька, завжди ґрунтувалася на місцевих інгредієнтах і традиційних способах приготування.
Завдання 6
Прочитайте уривок зі «Щоденника» посланця імператора Священної Римської імперії Рудольфа ІІ Еріха Лясоти. Дайте усні відповіді на запитання. Хто мав право брати участь у козацькій раді? Чому посланець імператора був присутній на козацькій раді? Поміркуйте, про що це може свідчити.
Хто мав право брати участь у козацькій раді?
У козацькій раді міг брати участь кожен козак, незалежно від походження, посади чи багатства. Всі мали рівні права на обговорення й голосування важливих питань життя Січі.
Чому посланець імператора був присутній на козацькій раді?
Посланець імператора був присутній на козацькій раді, бо козаки розглядали питання про службу на користь імператора Священної Римської імперії. Його запросили для обговорення умов можливої співпраці та ведення переговорів.
Про що це може свідчити?
Це свідчить про високий авторитет і політичну вагу козацької ради, а також про демократичні традиції козацького самоврядування. Козаки самостійно вирішували питання зовнішньої політики, приймали іноземних послів і колективно ухвалювали рішення щодо участі у військових походах чи союзах.
Завдання 7
Опрацюйте уривок із твору італійського мандрівника П’єтро делла Валле «Подорожі, описані в 54 листах». Які військові звитяги козаків описував італійський мандрівник? Визначте результати морських походів козаків.
Італійський мандрівник П’єтро делла Валле описував, що козаки взимку охороняли морські судна й зброю, а влітку вирушали у морські походи на Чорне море. Вони збиралися у великі загони, обирали провідників, пливли на чайках і нападали на прибережні міста Османської імперії. Козаки були вправними веслярами та моряками, їхні походи були настільки успішними, що майже всі міста на чорноморському узбережжі зазнали їхніх нападів: Синоп, Кафа, Трапезунд та інші міста неодноразово перебували під загрозою захоплення.
Результати морських походів козаків — це значні військові успіхи: вони завдавали великих збитків османським містам, підривали владу Османської імперії на Чорному морі, здобували трофеї, визволяли полонених і ставали серйозною силою, з якою мусили рахуватися навіть наймогутніші держави регіону. Козаки настільки зміцнили свій вплив, що могли контролювати значну частину Чорного моря й загрожувати османським володінням.
Завдання 8
Обговоріть результати роботи в загальному колі. На основі опрацьованих джерел і §§ 13, 14, 15 доведіть або спростуйте думку: в умовах прикордоння козаки були одночасно і воїнами, і трудівниками.
Воїни: Козаки об’єднувалися в загони для захисту українських земель від нападів кримських татар і османів. Вони будували укріплення, брали участь у військових походах, володіли різними видами зброї, мали власне військове мистецтво, створювали бойові порядки (наприклад, табір із возів), мали флот з легких човнів-чайок, постійно вдосконалювали свою майстерність у боях і обороні.
Трудівники: Паралельно з військовою справою козаки займалися господарством: обробляли землю, вирощували городину, закладали сади, розводили худобу, займалися рибальством, бджільництвом, мисливством, ремеслами (ковалі, теслі, зброярі, шевці, бондарі). Вони будували зимівники, вели торгівлю, виготовляли продукти для власних потреб і на продаж. Зимівники були багатогалузевими господарствами, а козаки — універсальними майстрами, які зосереджувалися на корисному й необхідному для життя.
Таким чином, життя на прикордонні змушувало козаків бути водночас і захисниками, і господарями, що забезпечувало їм виживання, незалежність і розвиток.