14.1. Чому розпочалася Тридцятилітня війна?
1. Як держави Європи готувалися до воєнного протистояння? Чому протиборчі сторони єдналися за релігійною ознакою? Як ви вважаєте, які країни увійшли в Католицьку лігу?
Держави Європи готувалися до війни, створюючи військові союзи, накопичуючи зброю, формуючи великі армії найманців і шукаючи союзників для посилення своїх позицій. Головною причиною об’єднання за релігійною ознакою була гостра ворожнеча між католиками й протестантами, яка виникла внаслідок Реформації та Контрреформації. Саме релігія стала критерієм вибору союзників: католицькі держави підтримували одна одну, а протестантські — шукали підтримки серед одновірців.
До Католицької ліги увійшли католицькі німецькі держави Священної Римської імперії, такі як Баварія.
2. Назвіть основну причину Тридцятилітньої війни.
Основна причина Тридцятилітньої війни — релігійне протистояння між католиками й протестантами, загострене боротьбою за політичне домінування в Європі. Протестантизм став «яблуком незгоди», а суперечки між династіями та державами лише підсилювали конфлікт.
3. Чи руси-українці братимуть участь у воєнних подіях? На чиєму боці? Поясніть логіку своїх передбачень.
Українські козаки брали участь у Тридцятилітній війні, переважно на боці Священної Римської імперії та її союзників. У різні періоди війни декілька тисяч козаків воювали проти чехів, трансильванців, а також брали участь у боях у Сілезії, Моравії, Угорщині, а пізніше — у Франції, Люксембурзі та Фландрії. Логіка участі полягала в тому, що козаки наймалися як військова сила до тих, хто міг платити. Крім того, Річ Посполита, до складу якої входила частина українських земель, була союзницею Католицької ліги, тому козаки часто опинялися на боці католиків.
14.2. Як розгорталися воєнні події?
1. Покажіть на мапі території та знакові місця, де відбувались основні події Тридцятилітньої війни. Увідповідніть їх із періодами, що в таблиці.
- Чеський період (1618–1624): Основні події відбувались у Чехії — Прага (1618 р.), битва на Білій Горі (8 листопада 1620 р.), а також у Пфальці, Сілезії, Моравії та Угорщині.
- Данський період (1625–1629): Бойові дії велися в Північній Німеччині — битва при Люттері (1626), при Дессау (1626). Також охоплювали Мекленбург і Померанію.
- Шведський період (1630–1635): Важливі битви відбулися біля Лейпцига (1631), Аугсбурга, Лютцена (1632), Нердлінгена (1634). Це центральна і північна частина сучасної Німеччини.
- Французько-шведський період (1635–1648): Конфлікт поширився на Францію, Іспанські Нідерланди, Рейнську область, Ельзас і Лотарингію. Ключові битви: Рокруа (1643), Лансі (1648)
2. Прочитайте хронологію воєнних подій. Як ви вважаєте, яка зі сторін здобула перемогу?
Перемогу здобули протестантські держави та антигабсбурзька коаліція. За Вестфальським миром 1648 року Франція отримала Ельзас та Лотарингію (лотаринзькі єпископства Мец, Туль і Верден), Швеція — острів Рюген, західну частину Померанії й герцогство Бремен. Підтвердили незалежність Швейцарія та Нідерланди. Почався занепад Іспанії, а Священна Римська імперія втратила домінування в Європі, Німеччина залишилася роздробленою.
3. Прочитайте відомості рубрики «Чи знаєте ви, що…», розгляньте фрагмент плану розташування військ. Як українські козаки проявили себе в Тридцятилітній війні?
Українські козаки брали активну участь у Тридцятилітній війні на боці Священної Римської імперії:
- У чеському періоді (1618–1624) декілька тисяч козаків воювали проти чехів і трансильванців у Сілезії, Моравії, Угорщині.
- У шведському періоді (1631) близько двох тисяч козаків билися на території Сілезії.
- У французько-шведському періоді (1635–1636) три-чотири тисячі козаків допомагали імперським військам у Люксембурзі, Фландрії, Пікардії.
На фрагменті плану битви на Білій Горі (1620) у складі католицької армії чітко позначено “3000 козаків” у лівому нижньому кутку. Це підтверджує реальну участь козаків у ключових битвах війни як досвідчених воїнів на боці Габсбургів.
Козаки також входили до складу “лісовчиків” — збройної допомоги, яку надала Річ Посполита Габсбургам для відбиття атаки на Відень у 1619 році.
14.3. Як Вестфальський мир заклав основи сучасного світового порядку?
1. Як ви вважаєте, чому конференція, де обговорювали закінчення Тридцятилітньої війни, тривала 3 роки? Покажіть на мапі територіальні зміни в Європі після Вестфальського миру.
Конференція тривала 3 роки через складність переговорів між багатьма державами, які мали різні інтереси, а також через постійні суперечки щодо участі делегатів і умов миру. Кожна сторона прагнула отримати вигоду, а рівень недовіри був дуже високий.
На мапі після Вестфальського миру видно такі територіальні зміни:
- Франція отримала Ельзас і Лотарингію.
- Швеція — острів Рюген, західну частину Померанії, герцогство Бремен.
- Швейцарія та Нідерланди підтвердили незалежність.
- Німеччина залишилась роздробленою.
2. Розкажіть про негативні наслідки Тридцятилітньої війни. За яких умов їх можна було уникнути? Чого навчила європейців ця війна?
Негативні наслідки:
- Війна призвела до загибелі 4,5–8 млн людей, у тому числі через епідемії.
- Багато міст і сіл у Німеччині, Чехії, Північній Італії були зруйновані, населення скоротилося в рази.
- Економіка постраждалих регіонів була зруйнована, промисловість і сільське господарство занепали.
Уникнути цих наслідків можна було б, якби держави раніше погодилися на компроміс і не затягували війну, а також не використовували тактику “війна годує війну”, тобто грабунок населення для утримання армій.
Війна навчила європейців:
- Вирішувати міжнародні конфлікти шляхом переговорів, а не війною.
- Усвідомлювати, що релігійні суперечки не можна вирішити силою.
- Визнати рівноправність держав і закласти основи сучасної дипломатії та міжнародного права.
3. Розгляньте картину Себастьяна Вранкса. У класі розкажіть про становище простолюду під час воєнних подій.
На картині Себастьяна Вранкса зображено грабунок солдатами воза. Це показує, що простолюд страждав найбільше: солдати обох сторін грабували, руйнували домівки, забирали їжу та майно. Люди тікали в ліси, втрачали все, багато хто помер від голоду, хвороб і насильства. Життя простих людей під час війни перетворилося на постійний страх, нестачу їжі, втрату рідних і домівки.
Перевірте себе!
1. Укладіть у хронологічній послідовності поняття «Вестфальський мир», «Євангелічна унія», «Католицька ліга», «Тридцятилітня війна». Запишіть їх у зошит, указуючи відповідні дати.
- Євангелічна унія — 1608 рік
- Католицька ліга — 1609 рік
- Тридцятилітня війна — 1618–1648 рр.
- Вестфальський мир — 1648 рік
2. Покажіть на мапі: а) держави, що увійшли до Євангелічної унії та Католицької ліги; б) держави Європи після Вестфальського миру. Назвіть їхні столиці.
а)
До Євангелічної унії увійшли: Пфальц (столиця Гейдельберг), Бранденбург (Берлін), Вюртемберг (Штутгарт), Гессен-Кассель (Кассель), Баден-Дурлах (Карлсруе), а також підтримували Англія (Лондон), Нідерланди (Амстердам), Данія (Копенгаген), Швеція (Стокгольм).
До Католицької ліги: Баварія (Мюнхен), Австрія (Відень), Кельн (Кельн), їх підтримували Іспанія (Мадрид), Португалія (Лісабон), Річ Посполита (Варшава).
б)
Після Вестфальського миру:
- Франція (Париж) отримала Ельзас і Лотарингію.
- Швеція (Стокгольм) — частину Померанії, острів Рюген, герцогство Бремен.
- Швейцарія (Берн) і Нідерланди (Амстердам) стали незалежними.
- Священна Римська імперія залишилася роздробленою на князівства зі столицями: Відень, Мюнхен, Берлін, Дрезден, Гейдельберг тощо.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли була створена Євангелічна унія?
- Що стало приводом до початку Тридцятилітньої війни?
- Хто очолив Католицьку лігу?
- Де відбулася битва на Білій Горі?
- Звідки ми можемо дізнатися про участь українських козаків у війні?
- Чому війна тривала тридцять років?
- Як укладання Вестфальського миру вплинуло на Європу?
- Який результат мала Тридцятилітня війна для Німеччини?
4. А. Чи можна Тридцятилітню війну називати світовою? Як ви розумієте значення усталеного вислову «війна годує війну»? Доведіть фактами.
Б. Поясніть твердження: «Вестфальський мир утвердив новий порядок у Європі».
А. Тридцятилітню війну можна назвати першою загальноєвропейською, бо в ній брали участь майже всі великі держави Європи, але вона не була світовою у сучасному розумінні, оскільки події розгорталися лише на європейському континенті.
Вислів «війна годує війну» означає, що армії утримували себе за рахунок грабунку населення та контрибуцій з окупованих територій, а не за рахунок державної скарбниці. Це призводило до ще більшого виснаження і страждань мирного населення.
Б. Вестфальський мир утвердив новий порядок у Європі, бо визнав рівноправність держав, незалежність Нідерландів і Швейцарії, заклав основи сучасної дипломатії. Це стало початком сучасної системи міжнародних відносин.
5. Виходячи з умов Вестфальського миру, визначте держави, які підтримуватимуть українську Козацьку революцію, які виступатимуть проти неї та які вагатимуться.
Підтримуватимуть Козацьку революцію: Франція, Швеція, Нідерланди, Англія. Ці країни після Вестфальського миру виступали проти Габсбургів і Речі Посполитої, підтримували ідеї національної незалежності та послаблення Польщі. Вони були зацікавлені у послабленні Речі Посполитої, тому могли підтримати українських козаків, особливо дипломатично.
Виступатимуть проти революції: Річ Посполита (Польща), Австрія (Габсбурги), Іспанія. Ці держави були католицькими, підтримували старий порядок і виступали проти будь-яких повстань на своїх територіях, зокрема й українських.
Вагатимуться: Московське царство, Османська імперія. Обидві держави мали власні інтереси щодо України: Москва прагнула розширити вплив, але не хотіла відкритої війни з Річчю Посполитою; Османська імперія також вагалася між підтримкою козаків і збереженням балансу сил у регіоні.
6. Послуговуючись пошуковою системою «Гугл», укладіть історичний портрет одного з відомих полководців Тридцятилітньої війни.
Густав II Адольф (1594–1632)
Посада: Король Швеції (з 1611 р.), головнокомандувач шведської армії у Тридцятилітній війні.
Досягнення:
- Відомий як один із найвидатніших полководців свого часу, реформатор армії.
- Ввів нову тактику бою, зробив ставку на мобільність, вогневу міць і дисципліну.
- Його армія першою застосувала лінійну тактику, легку артилерію, що дозволило перемогти католицькі війська у битвах під Брайтенфельдом (1631) і Лютценом (1632)2.
- Здобув славу «Лева Півночі», був героєм протестантського табору.
Загибель:
- Загинув у битві під Лютценом 1632 року, але його військові реформи вплинули на розвиток європейської армії в наступні століття2.
Значення:
- Густав реформував шведську економіку, армію та державне управління, дав Шведській імперії імпульс до прогресу і перетворив її на першокласну державу