§14. Директорія УНР

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Утворення Директорії. Антигетьманське повстання

1. Коли була створена Директорія? Хто до неї належав?

Директорія була створена 14 листопада 1918 року. До неї належали Володимир Винниченко (голова), Опанас Андрієвський, Андрій Макаренко, Симон Петлюра, Федір Швець.

2. Хто підтримав антигетьманський виступ? Коли Директорія утвердилась у Києві?

Антигетьманський виступ підтримали добровольці із селян та містян. Директорія утвердилась у Києві 18 грудня 1918 року.

3. Що зумовило падіння Гетьманату?

Падіння Гетьманату зумовили внутрішні та зовнішні чинники: вузька соціальна база режиму, невирішене аграрне питання, заборона страйків для робітників, нездатність порозумітися з опозицією, поразка Центральних держав у Великій війні, невдача в налагодженні діалогу з Антантою, деструктивна позиція більшовиків, які розпочали військові дії проти Української Держави.

1. Проаналізуйте думки учасників подій. Який документ справив на вас більше враження? Чому?

Універсал Симона Петлюри справляє сильніше враження через його рішучий і патріотичний тон. Він закликає до боротьби за незалежність України, чітко визначаючи Скоропадського як зрадника, що підкреслює серйозність ситуації та необхідність дій. Цей документ відображає прагнення до самостійності та захисту національних інтересів, що резонує з ідеями свободи та справедливості. Грамота Скоропадського, навпаки, фокусується на ідеї федерації з Росією, що може сприйматися як відступ від незалежності, що робить її менш привабливою для тих, хто прагне суверенітету України.

2. Державне будівництво

1. Як називався уряд у відновленій УНР? Хто його очолював?

Уряд у відновленій УНР називався Радою Народних Міністрів, і його очолював Володимир Чехівський.

2. Чому Директорія намагалася встановити національний варіант влади рад?

Директорія намагалася встановити національний варіант влади рад, щоб протидіяти спробам більшовиків відновити владу рад/совєтів робітничих і солдатських депутатів, а також щоб забезпечити владу трудовим радам селян, робітників і трудової інтелігенції.

3. Які заходи здійснила Директорія в перші місяці перебування при владі?

Директорія скасувала гетьманське законодавство, відновила дію законів УНР, запровадила державний контроль над виробництвом і розподілом продукції, відновила 8-годинний робочий день, страйки, професійні спілки та заявила про відновлення демократичних свобод.

1. На які соціальні групи опиралася Директорія? Чому?

Директорія опиралася на соціальні групи селянства і робітництва. Це було зумовлено їхньою чисельністю та важливістю в українському суспільстві, а також прагненням Директорії створити національний варіант влади рад, який би протидіяв більшовицькому впливу. Директорія намагалася залучити підтримку цих груп, обіцяючи їм землю та владу, що відображено в декларації, де зазначено, що влада повинна належати лише класам працюючим.

3. Внутрішня політика Директорії

1. Стисло охарактеризуйте становище в економіці тих років.

Економіка перебувала в кризовому стані. Промисловість скоротила виробництво, залізорудна і марганцева галузі майже не працювали, була нестача паливно-енергетичних матеріалів. Виробництво цукру та інших продуктів харчування зменшилося, що негативно вплинуло на міське населення.

2. Яке питання було для нової влади пріоритетним? Як його вирішували?

Пріоритетним питанням для нової влади було аграрне питання. Директорія скасувала приватну власність на землю, передавши її земельним управам для розподілу між селянами. Проте реформа була компромісною і не задовольнила ні селянську бідноту, ні великих землевласників.

3. До чого призвела аграрна політика Директорії?

Аграрна політика Директорії призвела до невдоволення серед селян, які вважали, що їх обдурили. Це спричинило самочинне вирішення аграрного питання силою, утворення селянських загонів під керівництвом отаманів, зростання анархії та єврейські погроми. Політика також не задовольнила великих землевласників і буржуазію, що посилило дестабілізацію.

1. Хто, на думку Симона Петлюри, здійснював єврейські погроми?

На думку Симона Петлюри, єврейські погроми здійснювали окремі групи козаків, яких вербували провокатори, зокрема гетьманці, добровольці та ті, хто називав себе «большевіками».

2. Знайдіть підтвердження чи спростування цієї версії у 2-ому пункті параграфа.

У другому пункті параграфа з документа “Внутрішня політика Директорії” зазначено, що в атмосфері зростаючої анархії розпочалися єврейські погроми, які посилювалися наявними в суспільстві антиєврейськими настроями. Долучалися до погромів також отамани. Це частково підтверджує версію Петлюри, оскільки вказує на участь отаманів, які могли діяти на свій розсуд, але не згадує про провокаторів з боку гетьманців чи більшовиків.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять: Рада Народних Міністрів. Трудовий конгрес.

  • Рада Народних Міністрів: Це був уряд відновленої Української Народної Республіки, який очолив Володимир Чехівський. Рада Народних Міністрів відповідала за виконавчу владу в державі та реалізацію політики, проголошеної Директорією.
  • Трудовий конгрес: Це був вищий законодавчий орган, скликаний 23 січня 1919 року, в якому брали участь 400 делегатів, включаючи представників Західної України. Конгрес обирали без участі «поміщиків і капіталістів», і він мав на меті представляти інтереси трудових класів — селян, робітників і трудової інтелігенції.

3. Проаналізуйте внутрішню політику Директорії, визначте її сильні й слабкі сторони.

Сильні сторони:

  • Відновлення законів УНР та скасування гетьманського законодавства, що відновило демократичні свободи.
  • Запровадження державного контролю над виробництвом і розподілом продукції, що мало на меті стабілізувати економіку.
  • Відновлення 8-годинного робочого дня, страйків і професійних спілок, що відповідало інтересам робітничого класу.

Слабкі сторони:

  • Нездатність ефективно керувати економікою, що призвело до скорочення виробництва в багатьох галузях.
  • Компромісна аграрна реформа, яка не задовольнила ні селянську бідноту, ні великих землевласників, що призвело до зростання анархії.
  • Неврахування інтересів різних соціальних груп, що посилило напругу і дестабілізацію в суспільстві.

4. Підтвердьте або спростуйте думку: «Національний варіант радянської влади, який запроваджувала Директорія, не відповідав запитам суспільства». Наведіть аргументи.

Цю думку можна підтвердити. Директорія намагалася встановити національний варіант влади рад, позбавляючи виборчих прав промислову й аграрну буржуазію, що мало протидіяти більшовицькому впливу. Однак такий підхід не враховував інтересів усіх соціальних груп, зокрема заможних селян і буржуазії, що призвело до зростання соціальної напруги. Крім того, аграрна політика не задовольнила селян, які очікували більш радикальних змін, що також свідчить про невідповідність політики Директорії запитам суспільства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *